26 травня 2026 року м. Харків Справа № 917/2002/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Демідова П.В., суддя Мартюхіна Н.О.,
за участі секретаря судового засідання Борсук В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Купріяновської Олени Сергіївни (вх.№580П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 18.02.2026 (рішення ухвалено суддею Сірошем Д.М. в приміщенні Господарського суду Полтавської області 18.02.2026, повне рішення підписано 18.02.2026) у справі №917/2002/25
за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», Полтавська область, м. Полтава, вул. Польська, 2а, 36008, ЄДРПОУ 03338030
до фізичної особи-підприємця Купріяновської Олени Сергіївни, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (опалювальний об'єкт: АДРЕСА_2 )
про стягнення суми основного боргу, пені та 3 % річних
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.02.2026 у справі №917/2002/25 позов задоволено, стягнуто з фізичної особи - підприємця Купріяновської Олени Сергіївни на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» 115369,82 грн основного боргу, 161,52 грн пені, 132,75 грн 3 % річних та 3028,00 грн судового збору.
Фізична особа - підприємець Купріяновська О.С. звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить рішення Господарського суду Полтавської області від 18.02.2026 №917/2002/25 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що обставинами, які свідчать про укладення договору мають бути, зокрема, такі дії: підписання споживачем заяви приєднання, сплата рахунку за надані послуги чи факт отримання послуги. Проте, судом першої інстанції не досліджено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та не встановлено чи був укладений договір, а також чи мав право позивач стягувати заборгованість за цим договором. ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» не надало доказів на підтвердження наявності заборгованості у визначених ним сумах. Надані рахунки не містять, інформації, яка повинна відображатись, зокрема, у наданих рахунках фактурах не має інформації про показання відповідних вузлів обліку, на основі яких визначено обсяг спожитої теплової енергії, чи інформації про застосоване розрахункове або середнє споживання; стан розрахунків споживачем за спожиту комунальну послугу, у тому числі заборгованість з оплати послуги (у разі її наявності), періоди, в яких виникла така заборгованість, відомості про обчислення її розміру, пільги/субсидії (у разі їх надання/призначення); середній обсяг споживання та середній розмір плати за комунальну послугу іншими споживачами відповідної категорії (у тому числі в розрізі класів будівель), яким комунальну послугу надає цей виконавець, визначені за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, а також не було надано інформацію за показання відповідних вузлів обліку, на основі яких визначено обсяг спожитої теплової енергії чи застосоване розрахункове або середнє споживання щодо будівлі в цілому, відповідно, з наданих доказів не можливо встановити чи дійсно нарахована кількість спожитої теплової енергії відповідає відібраним показникам, оскільки самих показників надано не було.
Крім того, відповідач звертає увагу, що не зрозуміло на чому саме базуються розрахунки позивача спожитої будинком теплової енергії, що витрачені на загально будинкові потреби опалення будинку (зокрема, на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будинку, що є спільною власністю всіх співвласників будинку) та чи вираховується розподіл комунальних послуг пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень чи спрощено. Відповідно до Робочого проекту «Реконструкції системи опалення нежитлового приміщення по вул. Театральній (Воровського), 35/6 у місті Кременчук», діючі нагрівальні прилади відключені від стояків внутрішньо будинкової системи опалення з виконанням замикаючих ділянок, рівними діаметру стояка. На транзитних стояках внутрішньо будинкової системи опалення встановлена ізоляція. Лічильник обліку теплової енергії з нульовими показами. Відповідно до Акту допуску тепловикористовувальної установки від 01.10.2020, в нежитловому приміщенні по вул. Театральній, 35/6 виконано реконструкцію системи опалення, вид підключення: окрема система опалення виконана перед елеваторним вузлом будинку, кількість ізольованих стояків 9 штук, теплове навантаження на опалення Qоп =0,011212 Гкал /год, Q транзитні стояки будинкової системи опалення в ізоляції = 0,000126 Гкал/год.
Крім того, відповідач заперечує проти розміру тарифу та зазначає, що зміна постачальника у договорі зі споживачем не повинна мати наслідком зміну тарифів на теплову енергію та гарячу воду для споживача порівняно з тим розміром, який був при попередньому постачальнику до встановлення органом місцевого самоврядування іншого тарифу.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 поновлено ФОП Купріяновській О.С. строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 18.02.2026 у справі №917/2002/25, відкрито апеляційне провадження та повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 26.05.2026.
27.04.2026 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін.
26.05.2026 від відповідачки надійшла заява про розгляд справи без її участі.
У судове засідання учасники справи не з'явились.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.08.2025 Купріяновська Олена Сергіївна має у власності 1/2 частину нежитлового приміщення в житловому будинку №35/6 по вулиці Театральній (Воровського) в місті Кременчуці, на підставі договору купівлі-продажу, 1/2 частки нежитлового приміщення посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Доценко А.М. за № 679 21.07.2017.
За умовами п.1 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.12.2021, він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 2 вказаного договору він є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/.
Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги (п. 4 договору).
Згідно з п. 5 договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315 (п. 11 договору).
Згідно з пунктом 17 договору зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця.
Відповідно до умов п. 30 договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya- potreb-nshih-spozhivachv/. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potreb-nshih-spozhivachv/. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному сайті. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу (п. 31 договору).
Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (п. 32 договору).
Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів (п. 33 договору).
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 договору).
Пунктами 51, 52, 55 договору врегульовано, що договір набуває чинності з моменту акцептування його споживачем, але не пізніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. Припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов'язку виконання зобов'язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними.
Протягом спірного періоду діяли такі тарифи, встановлені рішеннями Полтавської обласної ради:
- №326 від 09.12.2021 «Про корегування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» для категорій споживачів «інші споживачі (крім населення)» та «релігійні організації»;
- № 477 від 30.09.2022 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго»;
- № 669 від 28.07.2023 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»;
- № 854 від 30.08.2024 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».
Інформація про тарифи є загальнодоступною та перебуває у вільному цілодобовому доступі на сайті Полтавської обласної ради https://oblrada-pl.gov.ua/ та на сайті ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» http://te.pl.ua/ в розділі «ТАРИФИ», далі «Тарифи для потреб інших споживачів» (за посиланням http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potreb- nshih-spozhivachv/).
Звертаючись з позовом Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» зазначає, що нежитлове приміщення відповідача, площею 101,5 кв.м. (на які припадає 1/2 частка нежитлового приміщення загальною площею 203 кв.м.) розташовано в житловому будинку №35/6 по вул. Театральній (Воровського) в м. Кременчуці, який оснащений вузлом комерційного обліку теплової енергії (ВКО/ТЕ). Нежитлове приміщення відповідача в опалювальні періоди підключено до внутрішньо-будинкової системи опалення житлового будинку. Починаючи з грудня 2021 позивач надає послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення відповідачу. Позивач зазначає, що протягом періоду 01.11.2022 по 31.07.2025 на адресу відповідача направлялися рахунки на оплату, проте відповідачем не виконано обов'язку щодо оплати спожитої послуги з постачання теплової енергії за вказаний період у зв'язку з чим утворилась заборгованість у сумі 115369,82 грн.
На підтвердження позовних вимог позивачем надані, зокрема, такі документи: Індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії; Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 14.08.2025; акти перевірки системи теплопостачання від 31.03.2023, від 30.10.2023, від 28.03.2024, від 04.11.2024, від 31.03.2025; акт прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік від 06.08.202; акт технічного огляду вузла комерційного обліку/розподільного обліку теплової енергії/гарячого водопостачання від 11.04.2024; акти зняття показників приладів обліку теплової енергії в житлових будинках від 28.11.2022 (30.11.2022), від 28.12.2022, від 28.01.2023, від 26.02.2023, від 02.04.2023, від 01.12.2023, від 25.12.2023, від 29.01.2024, від 27.02.2024, від 31.03.2024, від 30.11.2024, від 26.12.2024, від 27.01.2025, від 24.02.2025, від 31.03.2025; Інформацію щодо обсягів теплової енергії, відпущеної на потреби опалення приміщення ФОП Купріяновської О.С. за адресою: АДРЕСА_3 за період 11/2022-03/2025; пояснення щодо обсягів теплової енергії спожитої на потреби опалення приміщення ФОП Купріяновської О.С. за адресою: АДРЕСА_3 ; розрахунок заборгованості за послугу з постачання теплової енергії ФОП Купріяновської О.С. по договору №7847 від 01.07.2025 за період 01.11.2022-31.03.2025, нарахованих у липні 2025 року, з урахуванням оплати станом на 14.09.2025, розрахунок пені та 3% річних; рахунок на оплату №7847 від 31.07.2025, рахунок на оплату №17847 від 31.07.2025.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем на підтвердження надання відповідачу послуг з постачання теплової енергії та гарячої води за укладеним між сторонами індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії та гарячої води від 01.11.2021 за період з 01.11.2022 по 31.03.2025 надав рахунки на оплату послуг з постачання теплової енергії та гарячої води (копії місяться в матеріалах справи). Зазначені рахунки на оплату наданих послуг містять детальну інформацію здійсненого нарахування: за постачання теплової енергії (умовно - змінна частина двоставкового тарифу (постачання теплової енергії, опалення - розподіл по площі, опалення - загальнобудинкові витрати); за постачання теплової енергії (умовно - постійна частина двоставкового тарифу, місячна абонентська плата за одиницю теплового навантаження); плата за абонентське обслуговування за загальний спірний період. Матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження звернення відповідача до позивача з претензіями щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості. Відтак, враховуючи реальність отриманих відповідачем послуг, місцевий господарський суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується отримання відповідачем послуги з постачання теплової енергії в період з 01.11.2022 по 31.03.2025.
Щодо об'єму послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2022 по 31.03.2025 суд першої інстанції прийняв до уваги надані позивачем пояснення щодо нарахувань та дійшов висновку про їх обґрунтованість з огляду на те, що при здійсненні розрахунку позивач врахував, що нежитлові приміщення споживача ФОП Купріяновська Олена Сергіївна площею 101,5 кв. м (які припадають на 1/2 частини нежитлового приміщення загальною площею 203 кв. м) підключені до мереж підприємства через вузол розподільного обліку та мають спільну систему опалення із житловим будинком. Вузол розподільного обліку встановлений на загальну площу нежитлового приміщення (203 кв. м), тому показники розподіляються на 2-х власників в рівних частках. Інформація щодо обсягів теплової енергії, спожитої на опалення нежитлового приміщення відповідача та відповідні пояснення про проведення нарахування на прикладі одного місяця додані позивачем до позовної заяви. Як вбачається з наданих пояснень розрахунок проводився за алгоритмом Методики розподілу між споживачами обсягів, спожитих у будівлі, комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315. З огляду на те, що житловий будинок за адресою по вул. Театральна (Воровського), 35/6 у м. Кременчуці оснащений вузлом комерційного обліку теплової енергії, що забезпечує загальний облік спожитої послуги з постачання теплової енергії житловим будинком, відповідно до ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»; нежитлові приміщення споживача ФОП Купріяновська О.С. площею 101,5 кв. м (які припадають на 1/2 частини нежитлового приміщення загальною площею 203 кв. м) підключене до мереж та має спільну систему опалення із житловим будинком; розподіл обсягів комунальної послуги (послуги з постачання теплової енергії) для будинку по вул. Театральна (Воровського), 35/6 виконано на основі показань вузла комерційного обліку теплової енергії згідно з вимогами статей 9-11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та у відповідності до порядку викладеному у Методиці, на переконання суду розрахунок є обґрунтованим та правомірним. Таким чином, факт отримання відповідачем теплової енергії на опалення нежитлового приміщення, яке є невід'ємною частиною житлового будинку за адресою: будинок 35/6, місто Кременчук, вул. Театральна (Воровського), та перебуває у власності відповідача, у обсягах, що вказаний позивачем у позові та відповідних рахунках на оплату, суд першої інстанції вважав доведеним та підтвердженим належними доказами. З огляду на викладене місцевий господарський суд виснував, що вимога щодо стягнення з відповідача 115 369,82 грн заборгованості підтверджена матеріалами справа, відповідачем не спростована, тому підлягає задоволенню. Крім того, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені та 3 % річних, суд першої інстанції дійшов висновку, що він є арифметично правильним, тому задовольнив позов також в частині стягнення 161,52 грн пені за період 01.09.2025- 14.09.2025 та 132,75 грн 3 % річних за період 01.09.2025 - 14.09.2025.
Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Згідно зі ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України унормовано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду (ст. 630 ЦК України).
Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Основним напрямком діяльності Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» є забезпечення тепловою енергією для потреб опалення та приготування гарячої води житлового фонду, комунально-побутових та інших об'єктів на території м. Полтави, м. Кременчука, м. Решетилівки, смт. Машівки, смт. Котельва Полтавської області.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач) (ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Згідно зі ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме: 1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку; 2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою; 3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір. Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії). У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком можуть прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу електричної енергії і послуг з постачання та розподілу природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону та укласти з виконавцями комунальних послуг письмові договори про надання відповідних комунальних послуг.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 затверджено «Правила надання послуги з постачання теплової енергії та типові договори про послуги з постачання теплової енергії» (далі - Правила), які регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.
Відповідно до п. 13 Правил надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Індивідуальний договір з власником індивідуальних (садибних) житлових будинків вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги (фактичне виконання робіт із відключення будинку). Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги. У разі зміни права власності або користування приміщенням у багатоквартирному будинку, з попереднім власником (користувачем) якого було укладено індивідуальний договір, договір з новим власником (користувачем) вважається укладеним із дня такої зміни. Споживачі у багатоквартирному будинку, які отримують послугу за іншою моделлю договірних відносин, у разі прийняття рішення про припинення такого договору можуть приєднатися до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, вчинивши дії, що засвідчують їх бажання укласти такий договір, відповідно до абзацу шостого цього пункту.
Отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку по вул. Театральна (Воровського), 35/6 у м. Кременчуці, в якому знаходяться нежитлове приміщення відповідача підтверджується актами перевірки системи теплопостачання у зв'язку із закінченням опалювального періоду та початком опалювального періоду, а також відомостями про зняття показників приладів обліку теплової енергії в житлових будинках.
Отже, індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» та ФОП Купріяновською О.С. є укладеним та є обов'язковим для виконання сторонами.
Стосовно правомірності застосування позивачем тарифів, встановлених рішеннями Полтавської обласної ради, колегія суддів зазначає, що в межах даної справи господарський суд не наділений повноваженнями оцінювати правомірність чи законність нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування, зокрема рішень Полтавської обласної ради про встановлення тарифів, оскільки такі питання не віднесені до юрисдикції господарських судів. Станом на даний час такі рішення органу місцевого самоврядування є чинними, тому є обов'язковими до застосування.
Стосовно обґрунтованості обсягу та вартості наданих позивачем відповідачу послуг, колегія суддів зазначає таке.
Позивач у позові надав інформацію щодо обсягів теплової енергії спожитої на потреби опалення нежитлового приміщення відповідача площею 101,5 кв.м. (які припадають на 1/2 частини нежитлового приміщення загальною площею 203 кв.м.) у м. Кременчуці по вул. Театральна (Воровського), 35/6, та пояснення про проведення нарахування на прикладі одного місяця.
Позивач зазначає, що розподіл обсягів комунальної послуги (послуги з постачання теплової енергії) для будинку по вул. Театральна (Воровського), 35/6, виконано на основі показань вузла комерційного обліку теплової енергії згідно з вимогами статей 9 - 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та у відповідності до порядку, викладеного у Методиці розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315.
Так, позивач на прикладі березня 2025 навів механізм проведення розрахунку, при цьому зазначив, що вихідні дані містяться в додатку №1 (Інформація щодо обсягів теплової енергії, відпущеної на потреби опалення приміщення відповідача за адресою: вул. Театральна (Воровського), 35/6 за період 11/2022-03/2025) (далі - Інформація):
- загальна площа усіх приміщень у будинку, ?Sоп.прим. - 3415,3 кв.м.
- площа нежитлового приміщення споживача (Sпр.j) - 101,5 кв.м.
- опалювальна площа приміщень будинку (?Sпр) - 3415,3 кв.м.
- загальний обсяг спожитої у будинку теплової енергії у розрахунковому періоді - 78,3 Гкал.
При визначенні обсягу теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення (Qoп з.б.п) позивачем враховано п.8 розділу 4 Методики, відповідно до якого у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qз.б.поп.проект), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд):
для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25 %;
для 6-10 поверхової будівлі/будинку - 20 %;
для будівлі/будинку вище 10 поверхів - 15 %;
для будівель/будинків комбінованої поверховості - відсоток, визначений як середнє арифметичне значення вищевказаних відсотків в залежності від поверховості частин будівлі/будинку.
Позивач зазначає, що оскільки житловий будинок по вул. Театральній (Воровського), 35/6 має 5 поверхів, тому Qз.б.п. складає 25% від Q оп буд., відповідно Q з.б.п.оп =25%*78,3 =19, 575 Гкал.
За розрахунком позивача частина теплової енергії витраченої на загальнобудинкові втрати, яка припадає на нежитлове приміщення відповідача площею 101,5 кв.м. у березні 2025 становить: Q з.б.п.оп. спожив = Q з.б.п.оп / ?Sоп.пр* Sпр.j = 19,575/3415,3*101,5=0,5817534 Гкал.
При визначенні обсягу теплової енергії, спожитої на потреби опалення приміщення споживача, позивач керувався п. 6 розділу ІІІ Методики, відповідно до якого у будівлі/будинку, у якій/якому частина приміщень оснащена приладами розподільного обліку теплової енергії, а решта приміщень не оснащена такими приладами, наявні приміщення з індивідуальним опаленням та/або окремі приміщення з транзитними мережами опалення, обсяг спожитої теплової енергії розподіляється на опалення j-го опалюваного приміщення, оснащеного вузлом розподільного обліку (Qт.лічпр.j), визначається на підставі показань відповідного вузла розподільного обліку з врахуванням частки обсягу спожитої теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку (Qопз.б.п), що визначається пропорційно до загальних/опалювальних площ/об'ємів цих приміщень, та враховуючи вимоги розділів VI, VIІІ цієї Методики.
Позивач зазначив, що у березні 2025 року, згідно до показників вузла розподільного обліку теплової енергії, на потреби опалення нежитлового приміщення відповідача спожито 0,00 Гкал.
Враховуючи п.1 роділу 6 Методики позивач вирахував середнє питоме споживання теплової енергії на опалення приміщень (qоп) в житловому будинку у розрахунковий період за формулою: qоп = (Qоп буд - Qоп з.б.п - ?iQвідкл.i) / (?j Sт.ліч пр.j + ?gSпр-роз пр.g +?іSб.обл.пр.і), Гкал/кв.м.
де: Qоп буд - загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення, Гкал;
Qоп з.б.п - обсяг спожитої теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначений відповідно до розділу IV цієї Методики, Гкал;
?iQвідкл.i - сумарний обсяг теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення, через які прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення, Гкал;
- ?j Sт.ліч пр.j - загальна площа j-их опалюваних приміщень, оснащених вузлом розподільного обліку - 477,8 кв.м.;
- ?gSпр-роз пр.g - загальна площа g-их опалюваних приміщень, оснащених приладами-розподілювачами теплової енергії - 0 кв.м.;
- ?іSб.обл.пр.і - загальна площа i-их опалюваних приміщень, які не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії - 2937,5 кв.м.
Отже, qоп = (78,3 Гкал - 19,575 Гкал)/3415,3 кв.м.= 0,01719468 Гкал/кв.м.
Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії (qоп min) дорівнює 50% середнього питомого споживання теплової енергії на опалення приміщень, тобто 0,5*0,01719468=0,00859734 Гкал/кв.м.
Як зазначає позивач, для приміщення відповідача, при обсягах спожитої теплової енергії у березні 2025 року - 0,00 Гкал, донарахування проводять за формулою: Qдон.пр.j=( qоп min - Qт.ліч.пр.j/Sпр.j)*Sпр.j, Гкал, якщо Qт.ліч.пр.j/Sпр.j
Таким чином, позивач зазначає, що загальний обсяг теплової енергії, витраченої на потреби опалення приміщення відповідача в березні 2025 склав 1,45438 Гкал (0,5817534 Гкал + 0,8726301 Гкал.
Колегія суддів виходить з того, що позовна вимога про стягнення грошових коштів може бути задоволена лише за умови, якщо її розмір є таким, що піддається арифметичній (математичній) перевірці судом. Якщо ж заявлена до стягнення сума не може бути верифікована та перевірена у ході судового розгляду, така вимога не підлягає задоволенню, навіть коли загальні підстави позову видаються суду переконливими.
Зокрема позивач, обраховуючи обсяги теплової енергії на потреби опалення приміщення відповідача, послався на Методику розподілу між споживачами обсягів, спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджену Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 р. № 315, яка встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Методики № 315 загальний обсяг спожитої у будинку теплової енергії у кожному розрахунковому періоді розподіляється на:
- обсяг спожитої теплової енергії на забезпечення загальнобудинкових потреб (визначається спрощено та складає 25% від загального обсягу, спожитої будинком, теплової енергії, згідно п. 8, розділу IV Методики, та розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будинку, (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень, згідноз п. 12, розділу IV Методики;
- обсяг спожитої теплової енергії на забезпечення безпосередньо опалення житлових та нежитлових приміщень (прим) визначається як різниця загального обсягу, спожитої у будинку, теплової енергії та обсягу теплової енергії донарахованої до мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії на опалення приміщень, обсягу спожитої теплової енергії приміщень з транзитними мережами внутрішньобудинкової системи опалення та обсягу теплової енергії, спожитої на забезпечення загальнобудинкових потреб; розподіляється на площі житлових/нежитлових приміщень, підключених до ЦСО, пропорційно до площі кожного приміщення.
Тобто обсяг теплової енергії, спожитої на опалення житлових та нежитлових приміщень, визначається як різниця загального обсягу спожитої теплової енергії у будинку та обсягу теплової енергії витраченого на загальнобудинкові потреби, обсягу спожитої теплової енергії приміщень з транзитними мережами внутрішньобудинкової системи опалення, обсягу спожитої теплової енергії приміщень, що оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії, обсягу теплової енергії донарахованої до мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії на опалення приміщень.
З наданої Інформації вбачається (стовпчики 4, 5), що площа усіх опалювальних приміщень у будинку (?Sоп.прим) кв.м. та площа житлових/нежитлових приміщень, підключених до ЦСО будинку (Sприм.) кв.м у період з 01.11.2022 по 30.04.2023 складає 3413,60 кв.м., проте вже у період з 01.05.2023 по 31.03.2025 - 3415,30 кв.м.
Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні будь які документи, які підтверджують розмір загальної площі усіх приміщень у будинку (?Sоп.прим), опалювальної площі приміщень будинку (?Sпр), поверховість будівлі (для визначення частки спрощено), зокрема, технічний паспорт будинку, матеріали інвентаризаційної справи тощо. Між тим, від співвідношення розміру опалювальної площі приміщення відповідача і загальної опалювальної площі будинку залежить визначення обсягу теплової енергії на міста загального користування (МЗК), на забезпечення функціонування ВБСО, обсягу теплової енергії без розподільного обліку теплової енергії та відповідні нарахування плати.
Отже, позивачем не надано вихідних даних, які є обов'язковою складовою для розрахунку, та за відсутності яких неможливо визначити загальний обсяг теплової енергії, витраченої на потреби опалення приміщення відповідача.
Крім того, фактичний обсяг спожитої у будинку теплової енергії у розрахунковому періоді (Qоп. буд), Гкал (стовпчик 6 Інформації) містить показники, які не відповідають даним, зазначеним в актах зняття показників приладів обліку теплової енергії в житлових будинках. Зокрема, згідно з інформацією Qоп. Буд за період 01.01.2023-31.01.2023 складає 72,7253000 Гкал, проте згідно з актом від 28.01.2023 споживання за приладом склало 70,971 Гкал; згідно з інформацією за період 01.02.2023-28.02.2023 складає 71,2985000 Гкал., проте згідно з актом від 26.02.2023 споживання за приладом склало 67,300 Гкал. Розбіжності також наявні у березні 2023 року, січні 2024 року, лютому 2024 року.
Також, з наданої Інформації вбачається, що позивачем при обрахунку фактичного обсягу спожитої будинком енергії враховано обсяг спожитої теплової енергії опалювальних приміщень, що оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії (Qт.лічпр.j) (стовпчик 9) за січень 2023 року - 1,7543 Гкал, лютий 2023 року - 3,9985 Гкал, березень 2023 року - 2,7270 Гкал, січень 2024 року - 3,5085 Гкал, лютий 2024 року - 1,0086 Гкал. Проте, матеріали справи не містять показників вузлів розподільного обліку. Крім того, такі покази є складовою формули донарахування.
Тобто з усіх перелічених вище складових формул, які потрібні для визначення частини теплової енергії витраченої на загальнобудинкові втрати, яка припадає на нежитлове приміщення відповідача, а також середнього питомого споживання теплової енергії та, відповідно, мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії, а також розміру донарахування обсягу теплової енергії, позивачем надано лише обсяги спожитої теплової енергії у будинку в цілому.
Розрахунки інших складових формули середнього питомого споживання теплової енергії на опалення приміщень, а саме сумарного обсягу теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення, через які прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення, загальної площі j-их опалюваних приміщень, оснащених вузлом розподільного обліку, загальної площі g-их опалюваних приміщень, оснащених приладами-розподілювачами теплової енергії, загальної площі i-их опалюваних приміщень, які не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, в матеріалах справи відсутні.
З урахуванням наведеного, з огляду на неможливість арифметичного розрахунку/перевірки судом суми позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а у вимогах позивача про стягнення з відповідача 115664,09 грн основного боргу слід відмовити.
Крім того, враховуючи те, що судом встановлено недоведеність нарахування основної заборгованості, вимоги ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» щодо стягнення пені та 3% річних задоволенню також не підлягають.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст. 74 ГПК України).
Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, та скасування рішення місцевого господарського суду.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України,
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Купріяновської Олени Сергіївни задовольнити.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 18.02.2026 у справі №917/2002/25 скасувати.
Прийняти нове рішення.
У позові відмовити повністю.
Стягнути з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (36008, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Польська, будинок 2А, код ЄДРПОУ 03338030) на користь фізичної особи-підприємця Купріяновської Олени Сергіївни ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 4542,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя П.В. Демідова
Суддя Н.О. Мартюхіна