вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" травня 2026 р. Справа№ 910/2116/21 (910/17836/21)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Отрюха Б.В.
Сотнікова С.В.
за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.
у присутності представників сторін:
від ПАТ "АБ "Укргазбанк": Приходько Т.П. за довіреністю
від ОСОБА_1 : Боримська І.О. згідно ордера
від ОСОБА_2 : Боримська І.О. згідно ордера
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 (правонаступниками якого є ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ) на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 року
у справі №910/2116/21(910/17836/21) (суддя Омельченко Л.В.)
за позовом ОСОБА_3 (правонаступниками якого є ОСОБА_1 в особі законного представника
ОСОБА_2 та ОСОБА_4 )
до 1.Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк"
2.Приватного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс"
3.Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Реверс Інвест"
4.Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріо Фін"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: 1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Гарант"
2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Джерело Фінансів"
3.Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор Інвест Плюс"
4.Товариство з обмеженою відповідальністю "Гаргона"
5.Приватний нотаріус КМНО Савчук Олена Анатоліївна
6.Приватний нотаріус КМНО Левінець Валентина Юріївна
7.Приватний нотаріус КМНО Морозова Світлана Володимирівна
8.Приватний нотаріус КМНО Бориско Ольга Олексіївна
9.Приватний нотаріус КМНО Мазарчук Наталія Володимирівна
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів:
1.Приватний нотаріус КМНО Осипенко Дмитро Олегович
2.Приватний нотаріус КМНО Козаєва Наталія Михайлівна
3.Приватний нотаріус КМНО Олефіренко Катерина Миколаївна
про визнання іпотеки припиненою
у межах справи №910/2116/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріо Фін"
до Приватного акціонерного товариства Автомобільна компанія
"Укртранс"
про банкрутство
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 року у справі №910/2116/21(910/17836/21) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_3 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 у справі №910/2116/21(910/17836/21) та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
20.10.2023 року через відділ документального забезпечення суду від ОСОБА_1 в особі його законного представника ОСОБА_2 надійшло клопотання про залучення до участі у справі правонаступника.
Ухвалою суду від 07.11.2023 колегією суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_6., судді: Отрюх Б.В., Доманська М.Л. поновлено скаржнику строк для подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 у справі №910/2116/21(910/17836/21), встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 11.12.2023 за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
У поданих суду відзивах на апеляційну скаргу ПАТ "АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Ріо Фін" просять залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Ухвалою суду від 11.12.2023 року зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 року у справі №910/2116/21(910/17836/21) до закінчення строку прийняття спадщини відповідно до ст.1298 ЦК України, зобов'язано ОСОБА_1 в особі його законних представників ОСОБА_2 , ОСОБА_5 надати до апеляційного суду інформацію щодо набуття спадщини на майно, що є предметом спору у даній справі.
У зв'язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_6 рішенням Вищої ради правосуддя від 19.11.2024 року витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024 року для розгляду справи №910/2116/21(910/17836/21) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.
Ухвалою суду від 09.12.2024 вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №910/2116/21(910/17836/21) за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 року та зобов'язано сторін повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення апеляційного провадження у справі №910/2116/21 (910/17836/21).
24.12.2024 року через відділ документального забезпечення суду від ОСОБА_1 в особі його законного представника ОСОБА_2 надійшло клопотання на виконання вимог ухвали суду від 09.12.2024, до якого долучено, зокрема, копію довідки приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Шоколи Н.В. від 24.09.2024 (вих. №768/02-14), в якій зазначено інформацію про коло спадкоємців ОСОБА_3 та прийняття ними спадщини.
Ухвалою суду від 09.03.2026 року поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 року у справі №910/2116/21(910/17836/21) та призначено справу до розгляду на 02.04.2026 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
До початку судового засідання від ПАТ "АБ "Укргазбанк" та від ТОВ "Ріо Фін" надійшли відповідно пояснення та заперечення на клопотання про залучення до участі у справі правонаступника, а від представника ОСОБА_1 - письмові пояснення по справі з доданими до них документами.
Ухвалою суду від 02.04.2026 року клопотання ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 про заміну сторони у справі її правонаступником задоволено частково та замінено позивача (апелянта) у даній справі №910/2116/21(910/17836/21) ОСОБА_3 на його правонаступників: ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Іншою ухвалою суду від 02.04.2026 року відкладено розгляд справи на 16.04.2026 року на підставі положень ст. 216 ГПК України.
Ухвалою суду від 16.04.2026 за клопотанням ТОВ "Ріо Фін" відкладено розгляд справи на 21.05.2026 на підставі положень ст. 216 ГПК України.
В судове засідання 21.05.2026 року з'явились представники ПАТ "АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 .
Треті особи ОСОБА_7 і ОСОБА_8 в судове засідання не з'явились, надіславши до його початку заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Представник ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 у справі №910/2116/21 (910/17836/21) та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Представник ПАТ "АБ "Укргазбанк" в судовому засіданні проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
21.05.2026 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 року у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
У відповідності до вимог ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2021 року ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "АБ "Укргазбанк", ПрАТ "АК "Укртранс", ТОВ "ФК "Реверс Інвест", ТОВ "Ріо Фін", приватного нотаріуса КМНО Олефіренко К.М. та ПАТ "АКБ "Київ" про визнання іпотеки припиненою, в якому просив: визнати припиненою з 15.06.2016 року іпотеку квартири АДРЕСА_1 , та зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 39796180000, що виникла на підставі іпотечного договору від 28.11.2008, зареєстрованого в реєстрі за №3622, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Голубничою О.В.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача було позбавлено права власності на квартиру АДРЕСА_1 через набуття ТОВ "Ріо Фін" 01.07.2019 права власності на спірну квартиру шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, хоча, як стверджує позивач, іпотека квартири була припинена ще 15.06.2016, у зв'язку із чим останній звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/17836/21; постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2021 року матеріали справи №910/17836/21 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи №910/2116/21 про банкрутство ПрАТ "Автомобільна компанія "Укртранс".
За наслідками розгляду заявлених позовних вимог рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 року у справі №910/2116/21 (910/17836/21) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції вказав на необґрунтованість позовних вимог та зазначив, що оскільки основне зобов'язання за кредитним договором не припинено, відсутні й підстави для припинення іпотеки.
ОСОБА_3 (правонаступниками якого в подальшому стали ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ) з даним рішенням не погодився та в поданій апеляційній скарзі зазначив про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.
За твердженням апелянта, суд першої інстанції: зробив висновок, який не відповідає фактичним обставинам прави, про те, що квартира АДРЕСА_2 перебувала в іпотеці на момент її придбання позивачем; не встановив факт обізнаності ОСОБА_3 та ТОВ "Інвест Гарант Актив" про встановлену ухвалою суду заборону вчиняти певні дії щодо відчуження майна або його арешт; зробив висновок, який не відповідає фактичним обставинам справи про те, що договір купівлі-продажу квартири є нікчемним через відсутність згоди іпотекодержателя на його укладення; висновок суду першої інстанції про наявність заборгованості за договором відкриття відкличної кредитної лінії №25/04 від 29.09.2004 року не відповідає фактичним обставинам справи; під час ухвалення оскаржуваного судового рішення не з'ясовано наявність фактичних та правових підстав для визнання іпотеки припиненою; рішення є таким, що прийняте із порушенням норм процесуального права, а саме ст. ст. 73, 74, 76, 77, 86, 236 ГПК України.
Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваного судового рішення, колегія суддів погоджується з висновками суду і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування такого рішення з огляду на наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 29.09.2004 між Акціонерним комерційним банком "Київ" (далі - АКБ "Київ", ПАТ "АКБ "Київ") (кредитодавцем) та ВАТ автомобільна компанія "Укртранс" (в подальшому - ПрАТ "Автомобільна компанія "Укртранс"; далі - ПрАТ "АК "Укртранс", Відповідач-2) (позичальником) було укладено договір про відкриття відкличної кредитної лінії №25/04 від 29.09.2004 та додаткові угоди до нього.
Згідно вказаного договору та додатків до нього ПрАТ "АК "Укртранс" отримав кредит у вигляді відкличної кредитної лінії для фінансування будівництва власного автотранспортного підприємства з лімітом 1 220 000 євро на строк з 29.09.2004 до 17.10.2009.
З метою забезпечення виконання вказаного грошового зобов'язання 28.11.2008 між ПАТ "АКБ "Київ" (іпотекодержателем) та ПрАТ "АК "Укртранс" (іпотекодавцем) було укладено іпотечний договір, зареєстрований в реєстрі за №3622 приватним нотаріусом КМНО Голубничою О.В.
Згідно пункту 1.3 Іпотечного договору, з урахуванням всіх змін, зокрема, що внесені договором про внесення змін від 02.03.2011, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Голубничою О.В., та зареєстрованим в реєстрі за №402 (кв. АДРЕСА_2 ) предметом іпотеки є майнові права на ряд квартир у будинку, що будуються на земельній ділянці, розташованої на АДРЕСА_3 , серед яких зокрема АДРЕСА_2 .
Згідно з частиною 1 статті 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2003 №898-ІУ, у редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору, передбачено, що застава майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 5 Закону №898-ІV (у редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору) предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий, виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
Згідно з ч. 2 зазначеної статті Закону №898-ІV предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому. Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості (ч. 3 ст. 5 Закону №898-ІV).
Як вбачається з пункту 1.14 Іпотечного договору сторони дійшли згоди, що після завершення будівництва об'єкту збудована нерухомість (квартири), майнові права на яку є предметом іпотеки за цим договором, продовжують бути предметом цього договору.
02.03.2011 року приватним нотаріусом КМНО Голубничою О.В. на підставі статті 73 Закону України "Про нотаріат" та у зв'язку із посвідченням Іпотечного договору №3622 накладено заборону відчуження зазначених в договорі майнових прав, зокрема відповідно на квартиру АДРЕСА_2 (зареєстровано в реєстрі за №404).
Згодом, на підставі постанови Правління Національного банку України від 24.02.2015 року №128 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24.02.2015 року №39, яким з 25.02.2015 року в ПАТ "АКБ "Київ" запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.
У зв'язку із наведеним 19.06.2015 року між ПАТ "АКБ "Київ" - (неплатоспроможний банк) та ПАТ "АБ "Укргазбанк" (приймаючий банк) укладено договір про передачу приймаючому банку активів та зобов'язань неплатоспроможного банку.
Крім цього, між ПАТ "АКБ "Київ" (неплатоспроможний банк) та ПАТ "АБ "Укргазбанк" (приймаючий банк) укладено договір від 19.06.2015 року відступлення прав вимоги за договорами іпотеки та застави, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Морозовою С.В. за реєстровим №3060, відповідно до якого Неплатоспроможний банк відступає, а Приймаючий банк набуває право вимоги за договорами іпотеки та застави, зокрема за Іпотечним договором №3622, який забезпечує належне виконання Кредитного договору від 29.09.2004 №25/04.
Позивач зазначає, що 08.07.2016 року між ТОВ "Інвест Гарант Актив" (продавцем) та ОСОБА_3 (покупцем) було укладено договір купівлі продажу квартири, зареєстрований в реєстрі за №978 та стверджує, що на момент здійснення купівлі-продажу квартира в іпотеці не перебувала та не мала жодних обтяжень.
Однак, місцевим господарським судом вірно зазначено, що такі обставини не відповідають дійсності, виходячи з того, що вищевказаний договір купівлі-продажу квартири вчинений в період оскарження договору про відступлення права вимоги від 20.08.2015 року, укладеного між ПАТ "АБ "Укргазбанк" та ТОВ "ФК "Кредит Гарант", зареєстрованого в реєстрі за №1721, що посвідчений приватним нотаріусом КМНО Бориско О.О. за реєстровим №1721.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що договір купівлі-продажу квартири був укладений в період чинності ухвали Господарського суду міста Києва від 18.11.2015 у справі №910/28036/15 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно - квартиру АДРЕСА_2 , яке виступає предметом іпотеки за Договором іпотеки від 28.11.2008 року, зареєстрований в реєстрі за №3622, що був укладений в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №25/04 від 29.09.2004 року, зокрема на квартиру АДРЕСА_4 .
Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, вчинений під час дії арешту та наявності заборони на його відчуження, є нікчемним.
Згідно частини третьої статті 12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.
Так, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували надання іпотекодержателем на момент укладення позивачем договору купівлі-продажу квартири згоди, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що такий договір є нікчемним в силу закону.
Що стосується твердження позивача відносно того, що ПрАТ "АК "Укртранс" як позичальник за договором про відкриття відкличної кредитної лінії від у справі №25/04 повністю та належним чином виконав свої зобов'язання, слід зазначити таке.
Так, позивач посилається на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2014 у справі №910/1049/14, якою, на думку останнього, встановлені обставини, які мають преюдиціальне значення у цьому спорі. Однак, господарським судом першої інстанції встановлено, що у вказаному вище судовому рішення факт погашення заборгованості боржником ПрАТ "АК "Укртранс" не встановлено. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом.
Крім того, в межах розгляду цієї судової справи позивачем ОСОБА_3 не надано доказів погашення боржником ПрАТ "АК "Укртранс" заборгованості перед ПАТ "АКБ "Київ" у сумі 209 741,56 Євро.
Як встановлено судом, 20.02.2019 року між ПАТ "АБ "Укргазбанк" (Клієнт, Первісний кредитор) та ТОВ "ФК "Реверс Інвест" (Фактор/Новий кредитор) укладено договір факторингу (відступлення права грошової вимоги), згідно з яким відступається право грошової вимоги, яка виникла на підставі договорів, укладених між ПАТ "АКБ "Київ" та ВАТ "АК "Укртранс", правонаступником якого є ПрАТ "АК "Укртранс", зокрема, за договором №25/04 від 29.09.2004, з урахуванням змін та доповнень до Кредитного договору, в сумі 198 133,9 Євро по процентам та пені 7 223 165,03 грн.
На виконання умов договору факторингу від 20.02.2019 між сторонами було складено акт прийому-передачі документації від 20.02.2019.
Крім того, 20.02.2019 року між ПАТ "АБ "Укргазбанк" та ТОВ "ФК "Реверс Інвест" укладено договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотек, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Осипенком Д.О. та зареєстрований в реєстрі за №874.
За таких обставин, місцевим господарським судом встановлено, що до ТОВ "ФК "Реверс Інвест" в повному обсязі перейшло право вимоги до Позичальника - ПрАТ "АК "Укртранс", що виникло з кредитних договорів, зокрема від 29.09.2004 року №25/04, укладених останнім з Банком, та права вимоги за договорами, що їх забезпечують, в тому числі за Іпотечним договором №3622.
Крім того, в подальшому 30.04.2019 року між ТОВ "ФК "Реверс Інвест" (Клієнт) та ТОВ "Ріо Фін" (Фактор) укладений договір факторингу (відступлення права грошової вимоги) від 30.04.2019 року №30/04, за яким відступається право вимоги (кредитна заборгованість, що розрахована на дату укладання Договору факторингу згідно умов Кредитних договорів без ПДВ), яка виникла на підставі договорів, укладених між ПАТ "АКБ "Київ" та ВАТ "АК "Укртранс", правонаступником якого є ПрАТ "АК "Укртранс", зокрема за договором №25/04 про відкриття відкличної кредитної лінії від 29.09.2004, з урахуванням змін та доповнень до Кредитного договору, в сумі 198 133,92 Євро по процентам та 7 223 165,03 грн по пені.
Пунктом 1.5. договору встановлено, що у момент укладення цього договору до фактора переходить право вимоги (замість клієнта) до боржника належного та реального виконання всіх грошових зобов'язань боржника, які випливають з умов кредитних договорів, в обсягах, що існували на момент укладення договору факторингу.
30.04.2019 між ТОВ "ФК "Реверс Інвест" (Первісний Іпотекодержатель) та ТОВ "Ріо Фін" (Новий Іпотекодержатель) укладено договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Козаєвою Н.М. та зареєстрований в реєстрі за №2097.
Отже, до ТОВ "Ріо Фін" в повному обсязі перейшло право вимоги до Позичальника - ПрАТ "АК "Укртранс", що виникло з кредитних договорів, зокрема від 29.09.2004 №25/04, укладених останнім з Банком, та право вимоги за договорами, що їх забезпечують, в тому числі Іпотечним договором №3622.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що квартира АДРЕСА_5 , була предметом іпотеки за Іпотечним договором №3622, який був укладений в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №25/04. У подальшому право вимоги за кредитним договором та іпотечним договором перейшло до ПАТ "АБ "Укргазбанк", та від останнього до ТОВ "ФК "Реверс інвест". ТОВ "Ріо Фін" на підставі договору факторингу (відступлення права грошової вимоги) від 30.04.2019 №30/04 отримало від ТОВ "ФК "Реверс Інвест" право вимоги, зокрема за кредитним договором №25/04.
Як вірно встановлено судом, не спростовано матеріалами справи та скаржником в апеляційній скарзі, зобов'язання за кредитним договором не було погашено та було відступлено, зокрема, за кредитним договором №25/04 у сумі 198133,92 Євро по процентах та 7223165,03 грн по пені.
Водночас, судом встановлено, що зазначені вище договори про відступлення права вимоги за кредитними та іпотечними договорами від 20.02.2019, від 20.02.2019, від 30.04.2019, були предметом оскарження в межах справи №910/17433/19, позивачами в якій, серед інших осіб, був ОСОБА_3 , однак рішенням Господарського суду міста Києва від 26.10.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2021, у задоволенні позову відмовлено.
Отже, правомірним в даному випадку є висновок місцевого господарського суду, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, що оскільки основне зобов'язання за кредитним договором не припинено, тому відповідно і відсутні підстави для припинення іпотеки у зв'язку з чим судом першої інстанції було обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 (правонаступниками якого є ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ).
В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України").
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Трофимчук проти України" зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Таким чином, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи, а доводи скаржника щодо неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права і неповноти з'ясування обставин, що мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Інші доводи скаржника судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не впливають на суть прийнятого судового рішення і не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду прийнято відповідно до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними, недоведеними, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
В силу положень п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, у спорах, що виникають з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки апеляційним судом не встановлено підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 (правонаступниками якого є ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ) та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 року у даній справі, така апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Судові витрати, пов'язані із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, згідно ст.129 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_3 (правонаступниками якого є ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ) на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 року у справі №910/2116/21(910/17836/21) залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 року у справі №910/2116/21(910/17836/21) залишити без змін.
3.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
4.Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови підписано 03.06.2026 року.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді Б.В. Отрюх
С.В. Сотніков