20 травня 2026 року
м. Київ
справа № 332/5199/21
провадження № 61-7214св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Карпенко С. О.,
суддів Ігнатенка В. М., Мартєва С. Ю., Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» станція Запоріжжя-Ліве Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця», в інтересах якого діє адвокат Губорєва Яна Анатоліївна, про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час відсторонення від роботи,
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» станція Запоріжжя-Ліве Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»
(далі - структурний підрозділ АТ «Українська залізниця») про скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час відсторонення від роботи.
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 18 квітня
2023року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано наказ АТ «Українська залізниця» № 69/ОС від 9 грудня 2021 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи.
Стягнено з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 21 810,90 грн середнього заробітку за час відсторонення від роботи за період з 9 грудня 2021 року до 28 лютого 2022 року.
Стягнено з АТ «Українська залізниця на користь ОСОБА_1 у відшкодування понесених судових витрат зі сплати судового збору 1 816 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 500 грн.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Додатковою постановою Запорізького апеляційного суду від 9 травня 2023 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнено з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 12 500 грн
у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
11 травня 2023 року АТ «Українська залізниця», в інтересах якого діяла адвокат Губорєва Я. А., звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 квітня
2022 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 18 квітня 2023 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у позові.
Постановою Верховного Суду від 30 липня 2025 року касаційну скаргу
АТ «Українська залізниця», в інтересах якого діяла адвокат Губорєва Я. А., на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 квітня 2022 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 18 квітня 2023 року задоволено частково.
Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 квітня 2022 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 18 квітня 2023 року в частині стягнення з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу змінено, зменшено розмір таких витрат з 7 500 грн до 5 000 грн. В іншій частині рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя
від 18 квітня 2022 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 18 квітня 2023 року залишено без змін.
Касаційну скаргу АТ «Українська залізниця», в інтересах якого діяла адвокат Губорєва Я. А., на додаткову постанову Запорізького апеляційного суду від 9 травня 2023 року задоволено. Додаткову постанову Запорізького апеляційного суду
від 9 травня 2023року скасовано, заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діявпредставник ОСОБА_3, про ухвалення додаткового рішення залишено без розгляду.
У лютому 2026 року представник АТ «Українська залізниця» - адвокат Губорєва Я. А. подала до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просила ухвалити додаткове судове рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених товариством під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій. В обґрунтування заяви зазначає, що за наслідками касаційного перегляду справи не вирішеним залишилося питання щодо розподілу судових витрат, понесених АТ «Українська залізниця», а саме судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 724 грн та судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 3 632 грн.
27 квітня 2026 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених вказаною нормою; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Додаткове рішення суду - це такий акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог його повноти. Додаткове рішення суду ухвалюється тоді, коли суд не вирішив усі заявлені вимоги у справі або не розв'язав окремі процесуальні питання.
Суд не вправі під виглядом додаткового рішення змінити зміст рішення або вирішити нові питання, що не досліджувалися в судовому засіданні.
При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав ніж ті, що передбачені статтею 270 ЦПК України, суд відмовляє у задоволенні заяви.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими
в статтях 141-142 ЦПК України.
У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення
позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що постановою Верховного Суду від 30 липня 2025 року касаційну скаргу АТ «Українська залізниця», в інтересах якого діяла адвокат Губорєва Я. А., на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 квітня 2022 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 18 квітня 2023 року в частині вирішення справи по суті залишено без задоволення, а оскаржувані судові рішення у вказаній частині залишено без змін, у суду касаційної інстанції були відсутні правові підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат, у тому числі понесених заявником у зв'язку з переглядом справи у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
З огляду на наведене відсутні передбачені статтею 270 ЦПК України правові підстави для ухвалення додаткового судового рішення у цій справі в частині розподілу судових витрат, понесених заявником у судах апеляційної та касаційної інстанцій, тому заява АТ «Українська залізниця», в інтересах якого діє адвокат Губорєва Я. А., про ухвалення додаткового судового рішення у справі задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 260, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити Акціонерному товариству «Українська залізниця», в інтересах якого діє адвокат Губорєва Яна Анатоліївна, у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного
товариства «Українська залізниця» про скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час відсторонення від роботи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Судді С. О. Карпенко В. М. Ігнатенко С. Ю. Мартєв О. М. Ситнік І. М. Фаловська