Справа № 357/10119/25
1-кп/357/247/26
04.06.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_3 ,
захисник: ОСОБА_4 ,
обвинувачений: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біла Церква Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №72025111200000005, внесеному 21.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
В провадженні суду на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження за №72025111200000005, внесеному 21.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, відносно якого застосований запобіжний захід у вигляді застави, яку було внесено ОСОБА_5 , у зв'язку з чим на ОСОБА_5 покладено обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, строком на два місяці, які ухвалою суду продовжено до 23.06.2026.
Прокурором в судовому засіданні подане клопотання в порядку ст. 331 КПК України про продовження строку дії обов'язків передбачених ст. 194 КПК України обвинуваченому ОСОБА_5 .
Позиція сторін та інших учасників.
Прокурор в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання про продовження дії обов'язків передбачених ст. 194 КПК України обвинуваченому ОСОБА_5 строком на два місяці посилаючись на те, що ризики, передбачені пунктами 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України враховані слідчим суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області при обранні запобіжного заходу ОСОБА_5 на даний час не зменшились та продовжують існувати, а саме ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, за яке передбачено покарання у виді штрафу від п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. ОСОБА_5 під острахом отримання максимального покарання, може переховуватися від органу досудового розслідування, суду, що унеможливить виконання завдань кримінального провадження, які визначені у ст. 2 КПК України.
Ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що, оскільки ОСОБА_5 відомі їх анкетні дані, місця проживання і роботи. Свідки можуть піддатися незаконному впливу з боку обвинуваченого, що в подальшому призведе до спотворення їх показів, які вони даватимуть під час судового розгляду.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилався на необгрунтованість зазначених ризиків.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію захисника.
Встановлення судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів та мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, якім він керувався.
Так, суд вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали судового провадження, приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19.06.2025 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді застави в сумі у розмірі 1652 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 5 002 256 (п'ять мільйонів дві тисячі двісті п'ятдесят шість) грн. 00 коп., розмір якої було зменшено ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду від 31.07.2025 до 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 757 000 ( сімсот п'ятдесят сім тисяч ) гривень, розмір якої було внесено.
Ухвалою суду від 05.01.2026 судом покладено на ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, обов'язки передбачені ст. 194 КПК України, строком на два місяці, тобто до 05.03.2026, а саме: 1) не відлучатись за межі Київської та Черкаської областей без дозволу суду; 2) прибувати за кожною вимогою до суду; 2) повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; 3) здати на зберігання Центральному міжрегіональному управлінню ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд до України. Покладені на ОСОБА_5 ухвалою обов'язки продовжувались ухвалами суду та діють по 23.06.2026 включно.
Розглянути кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 та прийняти в судовому засіданні остаточне рішення до 23.06.2026 не представляється можливим.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
У відповідності до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України у разі необхідності строк запобіжного заходу може бути продовжений, за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.
Виходячи зі змісту диспозицій статей 177, 178, 194, 196, 199 КПК України термін «обрання запобіжного заходу» та «продовження запобіжного заходу» використовуються як синонімічні за своїм правовим значенням. При цьому обрання є первинним при застосуванні запобіжного заходу, який обирається на певний строк, а продовження - вторинна стадія, яка наступає за певних умов, коли строк тримання під вартою закінчується.
Відповідно до частин 1, 2 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього КПК України.
Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.
Отже, строк дії обов'язків відносно обвинуваченого ОСОБА_5 закінчується 23.06.2026, а розглянути та прийняти рішення по справі до вказаного строку не представляється можливим, тому виникло питання про доцільність про продовження дії обов'язків передбачених ст. 194 КПК України обвинуваченому ОСОБА_5 строком на два місяці.
Вказане кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду. З огляду на стадію кримінального провадження та зміст самого клопотання, суд не вирішує питання щодо обґрунтованості підозри, однак оцінює критерії, визначені у статті 178 КПК України, та доведені прокурором ризики, передбачені частинами 1 статті 177 КПК України.
Під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу суд не уповноважений перевіряти обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а учасники не можуть ставити під сумнів висновки, покладені в основу такого рішення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх імовірності. Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду
На думку суду, ризик переховування обвинуваченого від суду досі є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 та суворість можливого покарання. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).
Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, за яке передбачено покарання у виді штрафу від п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Отже, усвідомлюючи тяжкість покарання у випадку визнання її винуватою у майбутньому, обвинувачена може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду.
Кримінальне провадження не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки обвинуваченого. Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді потенційного ув'язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі, у перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні
Також достатньо обґрунтованим є ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих. Показання свідків та потерпілих, на які посилається сторона обвинувачення, у цьому кримінальному провадженні, мають значення для цього кримінального провадження. Наразі провадження перебуває на стадії судового розгляду. Особи, заявлені прокурором в якості свідків та потерпілих, ще не допитані. Відтак, ураховуючи реалізацію принципу безпосередності, ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Отже, бажання уникнути кримінальної відповідальності може спонукати ОСОБА_5 незаконно впливати на свідків, зокрема умовлянням, підкупом, переконання, з метою викривлення фактичних обставин справи. Зазначене вказує на існування ризику незаконного впливу на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні.
Аргументи сторони захисту та обвинуваченого у свої сукупності не є настільки суттєвими, щоб нівелювати вищезазначені ризики з огляду на вказані обставини.
Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступень втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
Відносно питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом обрання іншого запобіжного заходу, то суд у світлі факторів пов'язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій особа піддається кримінальному переслідуванню, вважає недостатнім застосуванням більш м'якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам.
Для запобігання вказаних ризиків суд вважає доцільним продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 757 000 ( сімсот п'ятдесят сім тисяч ) гривень та продовжити строк дії обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, на два місяці.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131, 132, 182, 184, 186, 193, 194, 309, 376 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків передбачених ст. 194 КПК України відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 757 000 ( сімсот п'ятдесят сім тисяч ) гривень та продовжити строк дії обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, на два місяці, тобто до 04.08.2026, а саме: 1) не відлучатись за межі Київської та Черкаської областей без дозволу суду; 2) прибувати за кожною вимогою до суду; 2) повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; 3) здати на зберігання Центральному міжрегіональному управлінню ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд до України.
Покладені на ОСОБА_5 ухвалою обов'язки діють по 04.08.2026 включно.
Судове засідання по кримінальному провадженню відкласти на 15.30 годину 25.06.2026 у приміщенні суду за адресою: Київська область, вул. Павла Скоропадського, 4-А.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
СуддяОСОБА_6