Справа № 357/4320/26
3/357/1871/26
11.05.2026 м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування СБУ, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця,підполковника медичної служби, командира в/ч НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий 16.07.2014 Білоцерківським МВ УДМС України у Київської області, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за п. 6 ч. 1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
25.02.2026 о 15:00 год під час проведення спеціальною експертною комісією Служби безпеки України спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, у військовій частині НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено факт порушень вимог статей 5, 21, 28, 37 Закону України "Про державну таємницю“ та пп. 3, 22, 41, 116, 349, 353, 436, 438, 162, 763 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939, з боку командира військової частини НОМЕР_1 підполковника медичної служби ОСОБА_1 .
Так, згідно зі ст. 5, 37 Закону України "Про державну таємницю'' забезпечення охорони державної таємниці відповідно до вимог режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, діяльність яких пов'язана з державною таємницею, покладається на керівників зазначених органів, підприємств, установ і організацій. Керівники державних органів. органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій зобов'язані здійснювати постійний контроль за забезпеченням охорони державної таємниці. Відповідно до вимог п. 3 Порядку № 939 забезпечення охорони державної таємниці на підприємстві, в установі, організації покладається на їх керівників. Керівник підприємства, установи, організації зобов'язаний бути обізнаним з вимогами законодавства у сфері охорони державної таємниці, із станом справ у структурних підрозділах підприємства, установи, організації, своєчасно вживати заходів для забезпечення режиму секретності, здійснювати постійний контроль за охороною державної таємниці на підприємстві, в установі, організації.
Згідно із обов'язками командира військової частини НОМЕР_1 , визначених Положенням про військову частину НОМЕР_1 , затвердженим наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 30.06.2022 №49, командир відповідає за забезпечення та контроль за станом охорони державної таємниці та режиму секретності у військовій частині НОМЕР_1 . Облік і зберігання секретних документів, а також заходи щодо забезпечення режиму секретності у військовій частині НОМЕР_1 здійснюються командиром військової частини НОМЕР_1 підполковником медичної служби ОСОБА_1 , посада начальника режимно-секретного органу, а саме, начальника групи секретного документального забезпечення військової частини НОМЕР_5 - вакантна.
Командиру військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 розпорядженням Центрального управління Служби безпеки України від 26.12.2023 № 294д надано допуск до державної таємниці за формою 3 та з 12.01.2024 він має доступ до державної таємниці.
Згідно зі ст. 21 Закону України "Про державну таємницю" та п. 41 Порядку № 939 основними завданнями режимно-секретного органу (далі - РСО) є: своєчасне розроблення та реалізація разом з іншими структурними підрозділами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій заходів, що забезпечують охорону державної таємниці; забезпечення запровадження заходів режиму секретності під час виконання всіх видів робіт, пов'язаних з державною таємницею; організація та ведення секретного діловодства: здійснення контролю за станом режиму секретності на підприємстві, в установі, організації.
Згідно з вимогами ст. 28 Закону України "Про державну таємницю" та п. 116 Порядку № 939, громадянин, якому надано допуск і доступ до державної таємниці, зобов'язаний виконувати вимоги режиму секретності.
Згідно з вимогами п. 21 Порядку № 939 переоформлення спеціального дозволу здійснюється у разі закінчення строку дії раніше наданого спеціального дозволу.
Відповідно до вимог п. 22 Порядку № 939 у разі закінчення строку дії спеціального дозволу матеріали для його переоформлення подаються органу СБУ не пізніше ніж за місяць та не раніше ніж за два місяці до закінчення строку його дії.
Вимогами пп. 349, 353 Порядку № 939 визначено, що номенклатура секретних справ (далі - номенклатура) складається для створення на підприємстві, в установі, організації єдиного порядку формування справ. Номенклатура розробляється РСО наприкінці поточного року на наступний рік. Номенклатура підписується керівником РСО, затверджується керівником підприємства, установи, організації та вводиться в дію з 1 січня наступного календарного року.
Відповідно до вимог п. 435 Порядку № 939 на початку наступного року проводиться загальна перевірка наявності секретних документів, справ та інших матеріальних носіїв секретної інформації (далі - МНСІ).
Згідно із вимогами пп. 436, 438 Порядку № 939 у журналі або картці обліку проставляється штамп або робиться запис про проведену перевірку, який засвідчується підписом членів або голови комісії.
Начальники структурних підрозділів, їх заступники або особи, уповноважені ними, щомісяця перевіряють наявність документів, що перебувають у виконавців. Працівники та уповноважені режимно-секретного органу не менш як один раз на квартал перевіряють дотримання виконавцями секретних документів порядку, їх зберігання і роботи з ними на робочих місцях (столи, шафи, сейфи).
Запис про результати щомісячної та щоквартальної перевірок наявності секретних документів та інших МНСІ у виконавців робиться особою, яка проводила перевірку, у внутрішніх описах за формою згідно з додатком 18 Порядку № 939 під останнім на день перевірки записом.
Вимогами пп. 762, 763 Порядку № 939 визначено, що у разі зміни начальника РСО, працівника, на якого наказом керівника підприємства, установи, організації покладено обов'язки щодо забезпечення режиму секретності, для приймання-передачі МНСІ розпорядчим документом керівника підприємства, установи, організації з числа працівників підприємства, установи, організації утворюється комісія у складі не менш як три особи. Під час приймання-передачі проводиться повна перевірка наявності МНСІ, результати якої відображаються в акті приймання-передачі.
Однак, 25.02.2026 о 15:00 год під час проведення спеціальною експертною комісією Служби безпеки України спеціальної експертизи у військовій частині НОМЕР_5 встановлено, що в порушення вимог п. 22 Порядку № 939 заявку від 30.01.2026 № 5дск на переоформлення спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, № ДОДТЛЗ-2024-32 з терміном дії до 01.03.2026, подано органу СБ України 12.02.2026 (реєстр на відправку № 2), тобто пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії спеціального дозволу.
В порушення вимог ст. 21, 28 Закону України "Про державну таємницю" та пп. 41, 116, 349, 353 Порядку № 939 командиром військової частини НОМЕР_1 підполковником медичної служби ОСОБА_1 не розроблено номенклатуру секретних справ на 2026 рік.
В порушення вимог пуп. 436, 438 Норядку № 939 у журналі обліку секретних розпорядчих документів (№58) та у журналі обліку вхідних документів (№79) не проставлено штампи або записи про проведену перевірку наявності секретних документів за 2025 рік, яку оформлено актом від 30.01.2026 № 3дск.
У 2025 році начальниками структурних підрозділів військової частини НОМЕР_1 не здійснено щомісячні перевірки наявності секретних документів, що перебувають у виконавців.
У внутрішніх описах за формою згідно з додатком 18 Порядку № 939 відсутні записи про результати щоквартальних перевірок режимно-секретним органом наявності МНСІ.
Крім цього, в порушення вимог пп. 762, 763 Порядку № 939 у зв'язку зі звільненням заступника командира військової частини НОМЕР_1 підполковника медичної служби ОСОБА_2 (наказ військової частини НОМЕР_1 від 12.01.2026 № 14) не організовано та не здійснено приймання-передачу МНСІ, які були отримані останнім, згідно з актом від 01.02.2025 № 3дск.
Також не створено комісію для приймання-передачі, не проведено повну перевірку МНСІ та не складено акт приймання-передачі.
При цьому, в порушення вимог ст. 5, 37 Закону України "Про державну таємницю" та п. 3 Порядку № 939 командиром військової частини НОМЕР_1 підполковником медичної служби ОСОБА_1 не здійснено контроль за охороною державної таємниці у військовій частині НОМЕР_1 , а саме за проведенням перевірок наявності МНСІ та порядком передачі МНСІ від ОСОБА_2 ..
Тобто, у військовій частині НОМЕР_1 порушено встановлений вимогами законодавства у сфері охорони державної таємниці режим секретності, за забезпечення якого, відповідальний командир військової частини НОМЕР_1 підполковник медичної служби ОСОБА_1 , чим створено передумови до безконтрольного поводження з документами, які містять державну таємницю, що може привести до розголошення державної таємниці та втрати їх носіїв.
Таким чином, командиром військової частини НОМЕР_5 підполковником медичної служби ОСОБА_1 внаслідок неналежного виконання посадових обов'язків командира військової частини НОМЕР_1 , порушено вимоги ст. 5, 21, 28, 37 Закону України "Про державну таємницю" та пп. 3, 22, 41, 116, 349, 353, 436, 438, 762, 763 Порядку № 939, чим не вжито заходів для забезпечення режиму секретності та не здійснено постійний контроль за охороною державної таємниці у військовій частині НОМЕР_1 , що призвело до порушень вимог режиму секретності, чим він вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено п. 6 ч. 1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За вказаним фактом стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 24 від 03.03.2026 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав у повному обсязі.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП відповідальність настає за невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони державної таємниці.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні законодавства України про державну таємницю, а саме, у вчиненні діянь, зазначених у п. 6 ч. 1 цієї статті (склад - формальний).
Суб'єкт адміністративного правопорушення - спеціальний (громадяни і посадові особи, які мають доступ до державної таємниці).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Окрім визнання своєї винуватості самим правопорушником, винуватість ОСОБА_1 підтверджується змістом протоколу про адміністративне правопорушення № 24 від 03.03.2026, у якому викладені фактичні обставини правопорушення та серед іншого у графі пояснення зроблений власноручний запис ОСОБА_1 «з зазначеними у протоколі порушеннями згоден, заперечень та зауважень не маю. Зобов'язуюсь в подальшому порушень не допускати.»; копією положення про військову частину НОМЕР_1 № 49 від 30.06.2022, затвердженим Наказом командира військової частини НОМЕР_4 ; витягом із наказу першого заступника Міністерства оборони України № 255 від листопада 20011 року відповідно до якого ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Центру формування та зберігання медичної техніки і майна непорушних запасів; зобов'язання громадянина України у зв'язку з допуском до державної таємниці ОСОБА_1 від 01.11.2023; функціональними обов'язками начальника групи секретного документального забезпечення в/ч НОМЕР_1 , затвердженими командиром військової частини НОМЕР_1 11.10.2023; копією реєстру № 2 на кореспонденцію, здану у в/ч НОМЕР_6 прийняту від вч НОМЕР_1 ; витягом з акту спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею від 26.02.2026 № 26/1/3-2220дск, затвердженого заступником Голови СБУ ОСОБА_3 .
Суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, визнає доведеним належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.
Суддя, дії ОСОБА_1 кваліфікує за п. 6 ч. 2 ст. 212-2 КУпАП невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Діючий КУпАП не дає точного визначення поняття триваючого правопорушення і не розкриває її змісту, більше того, не надано у Кодексі й переліку триваючих правопорушень.
Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 17.07.2007 N 22-14-493, триваючими визнаються правопорушення, які, розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов'язок, або виконує її не повністю або неналежнею чином.
Зважаючи, що скоєне ОСОБА_1 правопорушення носить триваючий характер, з огляду на дату виявлення правопорушення - 03.03.2026, вбачається, що строки накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за скоєне ним правопорушення станом на дату розгляду матеріалів (11.05.2026) не збігли.
Відповідно до положень ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суддя, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, його майновий стан, позитивну характеристику за місцем служби, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, дійшов висновку, що з метою виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, необхідним і достатнім буде застосування до нього адміністративного стягнення в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 212-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 гривень.
Згідно із п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суддя приходить до висновку про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, оскільки останній є військовослужбовцем, що підтверджується матеріалами справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33,40-1, ст. 172-20 ч. 3, 221, 246, 248, 249, 251, 256, 279, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 5 Закону України "Про судовий збір", суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 (п'ятсот десять) гривень.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Тетяна КЛЕПА