Справа № 183/6731/26
№ 2-н/183/892/26
04 червня 2026 року м. Самар
Суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Парфьонов Д. О., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини,
27 травня 2026 року до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла вищевказана заява, передана головуючому судді 04 червня 2026 року.
У поданій заяві заявник просить видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліментів на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку щомісячно, до досягнення ним повноліття, а саме - до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Перевіривши матеріали заяви, вважаю, що у видачі судового наказу необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Оскільки заявник просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, що не відповідає вимогам п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, у видачі судового наказу належить відмовити.
Також, слід зазначити, що згідно з ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини 1 статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Крім того, суд звертає увагу заявника на положення ч. 1 ст. 28 ЦПК України, відповідно до якої позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Таким чином, заявник не позбавлена можливості на звернення до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у порядку підсудності, визначеної ч. 1 ст. 28 ЦПК України, за своїм зареєстрованим місцем проживання чи перебування.
На підставі викладеного, керуючись ст. 165, 166, 260 ЦПК України, суддя
ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини - відмовити.
Роз'яснити заявникові її право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем складення ухвали суду.
Ухвала суду складена і підписана 04 червня 2026 року.
Суддя Д. О. Парфьонов