Справа № 183/5329/26
№ 1-кс/183/603/26
28 травня 2026 року м. Самар
Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника Міністерства юстиції України ОСОБА_3 про скасування постанови від 28 червня 2024 року про закриття кримінального провадження №62024050020000039 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, та зобов'язання продовжити досудове розслідування, -
Міністерство юстиції України в особі представника ОСОБА_3 звернулося до суду зі скаргою, в якій просить:
- скасувати постанову від 28 червня 2024 року слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження №62024050020000039 від 21 травня 2024 р., за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 367 КК України;
- зобов'язати уповноважених осіб третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, продовжити досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Скарга обґрунтована тим, що Міністерство юстиції України звернулося до Державного бюро розслідувань із заявою, в якій повідомило про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, вчинених невстановленими посадовими особами органів державної влади, зокрема органів досудового розслідування, прокуратури та суду відносно громадянина України ОСОБА_5 , в результаті яких Державному бюджету України було завдано збитків, внаслідок виплати заявнику відшкодування в розмірі 900 євро на виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бондаренко та інші проти України». Заявник ОСОБА_5 скаржився на тривалість кримінального провадження відносно заявника (більше 3 років 2 місяців). Європейський суд встановив, що у цій справі тривалість кримінального провадження була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку». Детальна інформація стосовно фактів, скарг, національних засобів правового захисту була детально викладена громадянином ОСОБА_5 в поданій до Європейського суду з прав людини заяві № 10526/22 до якої було додано копії документів, якими підтверджено вказані обставини.
Другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Краматорську (далі ТУ ДБР) внесено відомості до ЄРДР 21.05.2024р. за № 62024050020000039 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України. В подальшому, листом ТУ ДБР від 25.04.2026 № 13-02-10419/26-кр на адресу Міністерства юстиції України надіслано постанову від 28.06.2024р. про закриття вказаного кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Скаржник вважає, що постанова про закриття кримінального провадження є незаконною, передчасною та такою, що порушує норми КПК України. В оскаржуваній постанові слідчий повідомляє про відсутність в діях суду однієї із складових кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, оскільки виплачена заявнику сума коштів у якості відшкодування завданої шкоди, не є істотною шкодою. З такими висновками слідчого не можна погодитись, оскільки в даному випадку, не можна категорично стверджувати, що істотна шкода має лише матеріальне вираження.
Слідчий, зокрема, не взяв до уваги те, що Європейський суд в рамках справи «Бондаренко та інші проти України» дослідив всі надані йому матеріали, які стосувались ходу кримінального провадження відносно ОСОБА_5 та вказав, що Суд не вбачає жодних фактів та аргументів, здатних виправдати загальну тривалість провадження на національному рівні. Європейський суд встановив, що у цій справі тривалість кримінального провадження була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку». Встановлені Європейським судом обставини підтверджують те, що органи досудового розслідування, прокуратури та суду неналежно виконували свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них. При цьому висновки ЄСПЛ не можуть бути спростовані, або переглянуті, в тому числі і слідчим під час проведення досудового розслідування в даному кримінальному проваджені. Отже, в даному випадку, було завдало шкоди, як охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян - заявнику ОСОБА_5 , так і державним інтересам у вигляді збитків. З тексту оскаржуваної постанови вбачається, що слідчим не розслідувались обставини тривалості кримінального провадження, не проводились слідчі дії, не збирались докази, які мають значення для кримінального провадження.
Зокрема, в рамках даного кримінального провадження слідчим не досліджувались обставини, які були викладені заявником ОСОБА_5 у поданій до Європейського суду з прав людини заяві № 10526/22; не досліджувались обставини, які були викладені в рішенні ЄСПЛ; не досліджено хронологію кримінального провадження; не допитано жодних осіб. Отже, в оскаржуваній постанові, слідчий безпідставно та передчасно вказує на відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
В судове засідання представник скаржника не з'явилася, надала заяву про розгляд скарги без її участі.
Слідчий Другого слідчого відділу ( з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) ТУ ДБР, розташованого в м. Краматорську надіслав до суду матеріали кримінального провадження №62024050020000039 від 21 травня 2024 р. (в копіях).
Слідчий суддя, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, оцінивши доводи скарги, вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що постановою слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_4 від 28 червня 2024 року закрито кримінальне провадження №62024050020000039 від 21 травня 2024 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України - у зв'язку з встановленням відсутності в діях суддів Лисичанського міського суду Луганської області складу кримінального правопорушення.
В оскаржуваній постанові слідчим зазначено, що в ході проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні не встановлено факту в діях суддів службової недбалості. Відповідно до ч. 3 ст. 1191 ЦК України Держава, відшкодувавши шкоду, завдану посадовою, службовою особою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, має право зворотної вимоги до цієї особи тільки у разі встановлення в її діях складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду щодо неї, який набрав законної сили. Відповідно до ч. 1 ст. 367 КК України кримінально караним є службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб. Так, станом на 02.11.2023 року 900 євро складало 34383,54 грн. за курсом НБУ, тобто відповідно до ст. 367 КК України, не заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб. Факт неналежного виконання органами суду не знайшов об'єктивного підтвердження. В матеріалах кримінального провадження відсутні докази для підтвердження ані об'єктивної сторони, ані суб'єктивної сторони вчинення органами суду кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
Фактично саме ці мотиви і стали підставою для закриття кримінального провадження
Вважаю вказану постанову слідчого незаконною, необґрунтованою і передчасною з огляду на таке.
Відповідно до ст. 9 ч. 2 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
21 травня 2024 року внесено відомості до ЄРДР за №62024050020000039 за ознаками ч. 1 ст. 367 КК України з коротким викладом обставин «до ТУ ДБР, розташованому у м. Краматорську надійшло повідомлення від Міністерства юстиції України по факту відповідно до заяви заступника Міністра Юстиції України, констатовано відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Бондаренко та інші проти України» порушення Державою Україна пункту першого ст. 5 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та зобов'язано сплатити заявнику ОСОБА_5 900 євро в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди.»
Згідно положень ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо, встановлено відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, дізнавачем, прокурором показань, речових доказів і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, закриваючи кримінальне провадження слідчий посилається, що в ході проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні не встановлено факту службової недбалості в діях суддів, при цьому у даному провадженні слідчим не проведено жодної слідчої дії, не допитано жодну особу (наприклад, слідчих, прокурорів чи суддів, які приймали участь у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 ).
Вищезазначене свідчить про явну неповноту та поверховість досудового розслідування. Відповідно до ст. 91 КПК України доказування в кримінальному провадження полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Вказані вимоги Закону слідчим в ході досудового розслідування не виконані належним чином.
З урахуванням вищевикладеного, вважаю, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження прийнята передчасно, без всебічного і повного дослідження всіх обставин кримінального провадження, та не може вважатись законною і обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.
Однак, в частині прохання зобов'язати уповноважених осіб другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорську, продовжити досудове розслідування в кримінальному провадженні слід відмовити, оскільки це саме по собі є наслідком скасування постанови про закриття кримінального провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 303-307 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу задовольнити частково.
Постанову слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_4 від 28 червня 2024 року про закриття кримінального провадження №62024050020000039 від 21 травня 2024 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України - скасувати.
В іншій частині скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1