Справа № 183/9225/25
№ 2-а/183/42/26
03 червня 2026 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Фролової В.О.,
за участі секретаря судового засідання Сторожик А.А.,
представника позивача - Коваленка В.С.,
представника відповідача - Шинкарчука С.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у відкритому судовому засіданні у м.Самар, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
До суду звернулась позивач, в інтересах якої діяв її представник, адвокат Новіков В.В., в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову № 36 від 29.08.2025, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1КУпАП, а провадження по справі закрити.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.08.2025, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), проведено перевірку стану ведення військового обліку та організації бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час у Приватному підприємстві «Агропромислова Фірма «Довіра» (далі - ПП «АПФ «Довіра»), в ході якої встановлені порушення, які зафіксовані в акті перевірки від 15.08.2025 № 24/4008, та стали підставою для винесення начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , 29.08.2025, постанови № 36 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 59500 грн.
Відповідно до вказаної постанови, мали місце наступні порушення:
- відповідальна посадова особа вимоги організації та ведення військового обліку знає не в повному обсязі, а саме не підтверджено обізнаність ОСОБА_1 стосовно:
а) порядку виконання вимог п. 47 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 (далі - Порядок № 1487) (у разі отримання підприємством розпоряджень РТЦК про оповіщення військовозобов'язаних працівників);
б) основних положень п. 34. Порядку № 1487 (стосовно взаємодії з РТЦК при виконанні службових обов'язків);
- в порушення вимог п. 8 Порядку № 1487 в Наказі на призначення відповідальної особи від 30.12.2024 року № 1К не визначена посадова особа яка не виконує обов'язки по веденню військового обліку на час тимчасової відсутності ОСОБА_1 ;
- в порушення п. 10 Порядку № 1487 не визначена доплата за ведення військового обліку;
- посадова інструкція відповідальної особи включає в себе неповний перелік заходів покладених на відповідальну особу з метою ведення персонального обліку призовників та військовозобов'язаних згідно з Порядком 1487, в порушення п. 47 Порядку 1487 в посадовій інструкції не визначений алгоритм дій відповідальної особи за ведення військового обліку під час отримання розпоряджень РТЦК та СП;
- в порушення абз.3 та 4 п.12 Порядку 1487 відповідальна посадова особа не пройшла навчання по підвищенню кваліфікації з питань ведення військового обліку;
- в порушення абз.2 п.12 Порядку 1487 не визначена потреба в підвищенні кваліфікації осіб відповідальних за ведення військового обліку;
- в порушення п. 19 Порядку 1487 та п. 2.19 посадової інструкції належне методичне супроводження заходів військового обліку не забезпечено (правила військового обліку не вивішені в загально доступному місці);
- в порушення п. 72 Порядку 1487 та п. 2.22 посадової інструкції методологічне супроводження незабезпечене, наказ керівника про підсумки ведення військового обліку у 2024 році та завдання на 2025 рік відсутній, перспективний план роботи відповідальної особи за організацію та ведення військового обліку на 2025 рік та графік внутрішнього аудиту відсутні;
- під час перевірки списків персонального обліку та військово-облікових документів військовозобов'язаних виявлено, що відповідальною особою не забезпечено дотримання вимог абз. 8;10;15 та 16 п. 34 Порядку № 1487, оскільки стосовно деяких військовозобов'язаних на підприємстві, в порушенняположеньп.п.3.2 п. 3 Розділу ІІ «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 не дотримані терміни проходження чергового медичного огляду, накази директора про направлення працівників до ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження медичних оглядів, заміни військово-облікових документів не видаються, керівництвом не контролюються, як приклад: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - остання ВЛК пройдена 20.02.2020;
- в порушення вимог абз,17 п.34 Порядку № 1487 Журнал обліку результатів перевірок стану військового обліку призовників і військовозобов'язаних (Додаток 9 до Порядку № 1487) та звіряння облікових даних з даними районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки ведеться, керівництвом перевіряється, але відсутні відмітки про усунення недоліків.
Позивач вважає, що вказані висновки є безпідставними, а постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без підтвердження вини позивача належними доказами, у зв'язку з чим підлягає скасуванню. ОСОБА_1 , яка є головним бухгалтером підприємства, ведеться належний військовий облік працівників підприємства. Позивачем забезпечено повідомлення працівників підприємства щодо необхідності прибути до відповідального територіального центру комплектування та соціальної підтримки, про що свідчить Наказ по підприємству від 04.08.2025 № 5/К; забезпечено складання перспективного плану роботи ПП АПФ «Довіра» на 2025 рік. Посилання щодо наявності порушення п. 8 Порядку 1487 щодо не визначення посадової особи, яка виконує обов'язки по веденню військового обліку в період тимчасової відсутності позивача є безпідставним, через відсутність таких особі на підприємстві.
Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Також, ухвалою суду про відкриття провадження у відповідача витребувано усі наявні матеріали, які стосуються винесення оскаржуваної постанови та встановлено строк для подання доказів 5 днів з моменту отримання ухвали.
Ухвалою суду від 24.09.2025 зупинено стягнення у виконавчому провадженні №79150713, відкритому головним державним виконавцем Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Червоноштан О.І. на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 за № 36 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 119 000 грн. до вирішення справи по суті.
Ухвалою суду від 25.09.2026 за клопотанням відповідача здійснено перехід з розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання. Цією ж ухвалою витребувано у відповідача усі наявні матеріали, які стосуються накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення на підставі постанови № 36 від 29.08.2025 по справі про адміністративне правопорушення , передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідач, через підсистему «Електронний суд», 26.09.2025 надав відзив на позов, в якому зазначив, що оскаржувана постанова є законною, а відповідно адміністративний позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Так, виявлене під час перевірки стану ведення військового обліку та організації бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час у ПП АПФ «Довіра», були встановлені численні порушення, які конкретизовані і деталізовані в оскаржувані постанові. Зокрема, на момент перевірки ні на момент перевірки ні на дату усунення недоліків не було надано документів щодо призначення посадової особи яка виконує обов'язки по веденню військового обліку на час тимчасової відсутності ОСОБА_1 ; не забезпечено проходження позивачем періодичного підвищення кваліфікації, як це передбачають вимог Порядку № 1487. ОСОБА_1 , як особа відповідальна за ведення військового обліку у ПП АПФ «Довіра» обґрунтовано притягнута до адміністративної відповідальності, а отже у задоволенні позов у слід відмовити.
Через підсистему «Електронний суд», 03.10.2025 надійшла відповідь на відзив представника позивача, в якій зазначив про відсутність належних доказів у підтвердження порушень, які стали підставою для притягнення відповідача до адміністративної відповідальності. Не заперечуючи обставини щодо відсутності визначення посадової особи яка виконує обов'язки по веденню військового обліку на час тимчасової відсутності ОСОБА_1 , зазначено про відсутність осіб, здатних на здійснення функцій ведення такого військового обліку на підприємстві. Відповідачем не спростовано, що підприємством систематично забезпечено повідомлення своїх працівників про необхідність прибути до відповідного органу РТЦК та СП.
Відповідно до ч.1 ст.269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив). Отже, у даній справі не передбачено такої заяви по суті справи як відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив.
В судовому засіданні позивач, будучи належним чином повідомлена про дату, місце та час розгляд адміністративної справи, не з'явилась.
Представник позивача, зазначив про можливість розгляду справи за відсутності позивача, підтримав позовні вимоги з підстав викладених у адміністративному позову, відповіді на відзив та додаткових письмових пояснення, просив позов задовольнити в повному обсязі та скасувати оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення № 36 від 29.08.2025, а провадження у справі закрити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позов з підстави викладених у відзиві та просив відмовити в його задоволенні через його необґрунтованість.
Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч.1ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Так, судом встановлено, що 15.08.2025, комісією, на підставі плану проведення перевірок стану військового обліку призовників і військовозобов'язаних у місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах, організаціях на території області на 2025 рік, затвердженого розпорядження голови Самарівського (раніше - Новомосковського) районної державної адміністрації від 15.01.2025 за № Р-4/0/328-25, в редакції розпорядження Голови Самарівської районної державної адміністрації від 11.04.2025 № Р-80/0/328-25, проведено перевірку стану ведення військового обліку та організації бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час у ПП АПФ «Довіра», за результатами якої складено акт, затверджений 20.08.2025 Головою Самарівської районної державної адміністрації, начальником районної військової адміністрації Вишневським М.В.
Як вбачається з акту перевірки, відповідальною особою за ведення військового обліку у ПП АПФ «Довіра» призначено головного бухгалтера ОСОБА_1 відповідно до наказу №1К від 30.12.2024, яка з актом перевірки ознайомлена 21.08.2025.
За результатами перевірки виявлені порушення положень Порядку № 1487, зокрема:
- відповідальна посадова особа вимоги організації та введення військового обліку знає не в повному обсязі, а саме не підтверджена її обізнаність стосовно:
а) порядку виконання вимог п. 47 Порядку № 1487 (у разі отримання підприємством розпоряджень РТЦК про оповіщення військовозобов'язаних працівників);
б) основних положень п. 34. Порядку № 1487 (стосовно взаємодії з РТЦК при виконанні службових обов'язків);
- в порушення вимог п. 8 Порядку № 1487 в Наказі на призначення відповідальної особи від 30.12.2024 року № 1К не визначена посадова особа яка не виконує обов'язки по веденню військового обліку на час тимчасової відсутності ОСОБА_1 ;
- в порушення п. 10 Порядку № 1487 не визначена доплата за ведення військового обліку;
- посадова інструкція відповідальної особи включає в себе неповний перелік заходів покладених на відповідальну особу з метою ведення персонального обліку призовників та військовозобов'язаних згідно з Порядком 1487,в порушення п. 47 Порядку 1487 в посадовій інструкції не визначений алгоритм дій відповідальної особи за ведення військового обліку під час отримання розпоряджень РТЦК та СП;
- в порушення абз.3 та 4 п.12 Порядку 1487 відповідальна посадова особа не пройшла навчання по підвищенню кваліфікації з питань ведення військового обліку;
- в порушення абз.2 п.12 Порядку 1487 не визначена потреба в підвищенні кваліфікації осіб відповідальних за ведення військового обліку;
- в порушення п. 19 Порядку 1487 та п. 2.19 посадової інструкції належне методичне супроводження заходів військового обліку не забезпечено (правила військового обліку не вивішені в загально доступному місці);
- в порушення п. 72 Порядку 1487 та п. 2.22 посадової інструкції методологічне супроводження незабезпечене, наказ керівника про підсумки ведення військового обліку у 2024 році та завдання на 2025 рік відсутній, перспективний план роботи відповідальної особи за організацію та ведення військового обліку на 2025 рік та графік внутрішнього аудиту відсутні;
- під час перевірки списків персонального обліку та військово-облікових документів військовозобов'язаних виявлено, що відповідальною особою не забезпечено дотримання вимог абз. 8;10;15 та 16 п. 34 Порядку № 1487, оскільки стосовно деяких військовозобов'язаних на підприємстві, в порушенняположеньп.п.3.2 п. 3 Розділу ІІ «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 не дотримані терміни проходження чергового медичного огляду, накази директора про направлення працівників до ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження медичних оглядів, заміни військово-облікових документів не видаються, керівництвом не контролюються, як приклад: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - остання ВЛК пройдена 20.02.2020;
- в порушення вимог абз.17 п.34 Порядку № 1487 Журнал обліку результатів перевірок стану військового обліку призовників і військовозобов'язаних (Додаток 9 до Порядку № 1487) та звіряння облікових даних з даними районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки ведеться, керівництвом перевіряється, але відсутні відмітки про усунення недоліків.
21.08.2025, за результатами проведеної перевірки, уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 , складено протокол № 36 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, який отриманий позивачем 21.08.2025.
Також, постановою № 36 від 21.08.2025 на ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 59 500 грн., яка отримана позивачем, ОСОБА_1 , 29.08.2025, під підпис.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Частиною 1статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ч.2 ст.283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об'єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті - за вчинення дій,передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Диспозиція вказаної статті носить бланкетний характер, тобто охоронюваних законом правил поведінки вона не встановлює, а спрямовує до інших актів законодавства, котрі визначають відповідні правила, на порушення яких існує заборона.
Отже, у кожному конкретному випадку повинно бути встановлено, які саме спеціальні заборони покладено на особу відповідно до яких конкретно нормативних актів, та які з цих заборон порушено особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з оскаржуваної постанови № 36 від 21.08.2025. ОСОБА_1 , як відповідальну особу з ведення військового обліку у ПП АПФ «Довіра», головного бухгалтера підприємства, притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення Положень порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 за № 1487, зокрема, що відповідальна посадова особа вимоги організації та введення військового обліку знає не в повному обсязі, а саме не підтверджена її обізнаність стосовно:
а) порядку виконання вимог п. 47 Порядку № 1487 (у разі отримання підприємством розпоряджень РТЦК про оповіщення військовозобов'язаних працівників);
б) основних положень п. 34. Порядку № 1487 (стосовно взаємодії з РТЦК при виконанні службових обов'язків).
Так, відповідно до п. 8 Порядку №1487,організація військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладається на відповідних керівників.
Обов'язки з ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладаються на працівників служби персоналу, служби управління персоналом (далі - служба персоналу).
У разі відсутності штатної одиниці служби персоналу обов'язки з ведення військового обліку покладаються на особу, яка веде облік працівників в державному органі, органі місцевого самоврядування, на підприємстві, в установі, організації.
Пунктом 47 Порядку №1487, визначено, що разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 13) щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов'язані:
-видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис, а у разі виконання такими особами дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні - рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у визначені строки, та надіслати копію відповідних наказів (розпоряджень) та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;
-вручити призовникам, військовозобов'язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу (за наявністю);
-письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів про осіб з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні;
-забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов'язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу.
Також пунктом 34 вказаного порядку 1487 передбачено, здійснення державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, з метою ведення персонального військового обліку, серед іншого наступних дій:
-доведення до призовників, військовозобов'язаних та резервістів правил військового обліку під особистий підпис під час прийняття на роботу (навчання);
-надсилання у семиденний строк з дня видання наказу про прийняття на роботу (навчання), звільнення з роботи, завершення навчання (відрахування із закладу освіти) до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів повідомлень про зміну облікових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 4);
-оповіщення на вимогу районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів і забезпечення їх своєчасного прибуття;
-подання до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на їх вимогу відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональний військовий облік яких вони ведуть;
-взаємодію з відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, органами СБУ, відповідними підрозділами розвідувальних органів щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку, внесення відповідних змін до них, а також щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
-періодичне звіряння списків персонального військового обліку із записами у їх військово-облікових документах. Не рідше одного разу на рік проводять звіряння даних списків персонального військового обліку з обліковими документами відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів, в яких вони
Аналіз вказаних положень свідчить про визначення законодавцем певних взаємодоповнюючих стадій здійснення військового обліку на підприємствах, установах, організаціях, яка полягає у забезпеченні організації такого військового обліку керівником так і безпосередньо його реалізацію відповідальною посадовою особою.
1Судом встановлено, що наказом директора ПП АПФ «Довіра» Струк В.І. від 30.12.2024 за № 1К «Про призначення відповідального за ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних», ОСОБА_1 , головного бухгалтера, призначено з 01.01.2025 року особою, відповідальною за ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних.
Посадовою інструкцією відповідального за ведення військового обліку призовників і військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженою 01.01.2025 директором ПП АПФ «Довіра» ОСОБА_4 , та підписаною відповідальною особою ОСОБА_1 , визначено перелік обов'язків щодо ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підприємстві, які відповідають змісту вимог п.34, п. 47 Порядку № 1487.
В той же час, дослідженням змісту постанови № 36 від 21.08.2025 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не можливо встановити в чому саме полягало порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 34, 47 Порядку № 1487. Опис обставин, установлених під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, як цього вимагає положення ст. 283 КУпАП, зокрема стосовно взаємодії підприємства з РТЦК при виконанні службових обов'язків, а також у разі отримання підприємством розпоряджень РТЦК про оповіщення військовозобов'язаних працівників, як зазначено в оскаржуваній постанові, в акті перевірки від 15.08.2025 та протоколі № 36 від 21.08.2025 також відсутні.
Як вбачається з оскаржуваної постанови № 36 від 29.08.2025 позивачу інкриміновано порушення вимог п. 8 Порядку № 1487, оскільки в наказі на призначення відповідальної особи від 31.12.2024 № 1К не визначено посадову особу яка виконує обов'язки по веденню військового обліку на час тимчасової відсутності ОСОБА_1 . Також встановлено порушення п. 10 Порядку № 1487 щодо не визначення доплати за ведення військового обліку.
Як зазначив представник відповідача, вказана вимога не передбачена п.8 Порядку № 1487, на підприємстві відсутні працівники, які здатні тимчасово забезпечувати такий облік, з огляду на вид підприємницької діяльності, крім того, позивач не є керівником підприємства, а отже не може нести відповідальність за неналежну організацію ведення військового обліку на підприємстві.
Так, відповідно до вимог п. п. 8, 10 Порядку № 1487, організація військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладається на відповідних керівників.
Обов'язки з ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладаються на працівників служби персоналу, служби управління персоналом (далі - служба персоналу).
За наявності на військовому обліку менше 500 призовників, військовозобов'язаних та резервістів обов'язки щодо ведення військового обліку покладаються на особу служби персоналу, якій встановлюється доплата в розмірі до 50 відсотків посадового окладу, а для державних службовців - в межах економії фонду оплати праці.
У разі відсутності штатної одиниці служби персоналу обов'язки з ведення військового обліку покладаються на особу, яка веде облік працівників в державному органі, органі місцевого самоврядування, на підприємстві, в установі, організації.
Працівники з питань мобілізаційної роботи або мобілізаційних підрозділів (за наявності) безпосередньо організовують роботу з бронювання військовозобов'язаних та контролю за станом ведення військового обліку.
Судом встановлено, що наказом директора ПП АПФ «Довіра» Струк В.І. від 30.12.2024 за № 1К «Про призначення відповідального за ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних», відповідальна особа, яка виконує обов'язки по веденню військового обліку на час тимчасової відсутності ОСОБА_1 не визначена, що не заперечується представником позивача.
Зміст викладений у п. 8 Порядку №1487 свідчить про необхідність у разі відсутності штатної одиниці служби персоналу, покладення обов'язку щодо ведення військового обліку працівників на особу, яка веде облік працівників в державному органі, органі місцевого самоврядування, на підприємстві, в установі, організації. Виключень, за яких допускається відсутність відповідальної особи за ведення військового обліку на підприємстві на певний період часу положення Порядку № 1487 не передбачає.
В той же час, суд звертає увагу, що організація військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладається саме на керівників підприємств, які визначають відповідальних осіб на підприємстві за ведення військової обліку, про що видається наказ керівника підприємства.
Відповідно до положень ст. 97 КЗпП України, яка регулює оплату праці на підприємствах, в установах і організаціях, оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.
Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.
Отже, питання щодо оплати праці працівників на підприємстві є виключною компетенцією роботодавця - керівника підприємства. Таким чином, очевидно, що питання встановлення доплати за ведення військового обліку на підприємстві не входить до повноважень ОСОБА_1 .
З огляду на зазначене, притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення п. 8 Порядку № 1487, яка не має повноважень щодо самостійного визначення особи, яка виконує обов'язки по веденню військового обліку на час тимчасової відсутності ОСОБА_1 , як і встановлення доплати за ведення військового обліку на підприємстві, суперечить змісту п. 8,10 Порядку № 1487 та є безпідставним.
В ході перевірки стану ведення військового обліку та організації бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час у ПП АПФ «Довіра» 15.08.2025, встановлено, що позивач ОСОБА_1 , як відповідальна посадова особа за ведення військового обліку на підприємстві, в порушення абз. 3,4 п. 12 Порядку № 1487 не пройшла навчання по підвищенню кваліфікації з питань ведення військового обліку. Також, в порушення абз. 2 п. 12 Порядку № 1487 на підприємстві не визначена потреба в підвищенні кваліфікації осіб відповідальних за ведення військового обліку.
Пунктом 12 Порядку № 1487 передбачено, серед іншого, що державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації щороку до 1 жовтня визначають потребу в підвищенні кваліфікації цих працівників. Підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за ведення військового обліку, здійснюється не рідше одного разу на п'ять років. Підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, здійснюється на договірних засадах закладами освіти, що провадять освітню діяльність з підвищення кваліфікації працівників та мають ліцензії на відповідну діяльність за програмами підготовки. Заклади освіти, що провадять освітню діяльність з підвищення кваліфікації працівників та мають ліцензії на відповідну діяльність, кожні два роки погоджують з Генеральним штабом Збройних Сил програми підготовки.
Суд зауважує, що згідно з п.12 Порядку №1487, саме підприємство (ПП «АПФ «Довіра»), а не позивач ОСОБА_1 , щороку до 1 жовтня має визначити потребу в підвищенні кваліфікації працівників відповідальних за ведення військового обліку та укласти відповідний договір із закладами освіти, що провадять освітню діяльність з підвищення кваліфікації працівників та мають ліцензії на відповідну діяльність за програмами підготовки.
Тому, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за невиконання вказаного пункту Порядку №1487 є незаконним.
Відповідно до оскаржуваної постанови № 36 від 29.08.2025, встановлено, що посадова інструкція відповідальної особи включає в себе неповний перелік заходів покладених на відповідальну особу з метою ведення персонального обліку призовників та військовозобов'язаних згідно з Порядком 1487. В порушення п. 47 Порядку 1487 в посадовій інструкції не визначений алгоритм дій відповідальної особи за ведення військового обліку під час отримання розпоряджень РТЦК та СП. Викладене, стало однією з підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Слід зазначити, що п. 47 Порядку № 1487 регулює перелік дій, які зобов'язані вчинити керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій під час отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів, розвідувальних органів щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
Отже алгоритм дій керівника підприємства під час отримання розпоряджень ІНФОРМАЦІЯ_4 вже визначений Порядком № 1487. При цьому, відповідальна посадова особа при забезпеченні військового обліку на підприємстві зобов'язана перш за все керуватися законодавством, яке регулює порядок ведення такого обліку.
З цього приводу суд зазначає, що диспозиція ст. 210-1 КУпАП України передбачає адміністративну відповідальність саме за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. З огляду на зазначене, відсутність в посадовій інструкції відповідальної особи за ведення військового обліку ОСОБА_1 алгоритму дій під час отримання розпоряджень РТЦК та СП само по собі, за відсутності встановлення порушень п. 47 Порядку № 1487 не є самостійною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, в порушення п. 19 Порядку 1487 та п. 2.19 посадової інструкції належне методичне супроводження заходів військового обліку не забезпечено (правила військового обліку не вивішені в загально доступному місці).
Вказана обставина заперечувалась представником позивача, оскільки правила військового обліку були розміщені в приміщенні тракторної бригади, де перебувають майже всі військовозобов'язані, що працюють на підприємстві. Вказане приміщення підприємства в ході перевірки не оглядалось.
Так, абз. 2 п. 19 Порядку № 1487 закріплено обов'язок державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій виготовляють друкарським способом правила військового обліку (додаток 2) і вивішують їх на видному місці в загальнодоступних приміщеннях.
Судом встановлено, що відповідно до акту перевірки стану ведення військового обліку та організації бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації і на воєнний час від 15.08.2025, перевірка здійснювалась на підприємстві , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де було встановлено відсутність вивішених правил військового обліку загальнодоступному місці, як цього вимагає п. 19 Порядку № 1487. Будь-які заперечення позивача з цього приводу в акті перевірки, протоколі про адміністративне правопорушення № 36 від 21.08.2025 так і в оскаржуваній постанові від 29.08.2025, винесеної за результатами розгляду зазначеного протоколу, відсутні. Доказів існування декількох приміщень у ПП «АПФ «Довіра», неможливості надати 15.08.2025 під час проведення перевірки стану ведення військового обліку для огляду приміщення де були розміщені на видному місці правила військового обліку позивачем суду надано не було,
З огляду на зазначене,оскільки відповідно до ч. 1 ст. 81 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень, суд висновує про обґрунтованість висновку відповідача про наявність порушення, передбаченого п. 19 Порядку № 1487 щодо вирішення правил військового обліку за формою встановленою у додатку 2 на видному місці в загальнодоступних приміщеннях підприємства ПП «АПФ «Довіра».
Під час проведення відповідачем перевірки ведення військового обліку та організації бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час у ПП АПФ «Довіра» 15.08.2025, встановлено, порушення п. 72 Порядку 1487 та п. 2.22 посадової інструкції, оскільки не забезпечене методологічне супроводження, наказ керівника про підсумки ведення військового обліку у 2024 році та завдання на 2025 рік відсутній, перспективний план роботи відповідальної особи за організацію та ведення військового обліку на 2025 рік та графік внутрішнього аудиту відсутні.
Так, відповідно до пункту 72 Порядку 1487, державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації:
проводять щороку відповідно до затверджених ними планів перевірку стану військового обліку на підприємствах, в установах та організаціях, які перебувають у сфері їх управління, підпорядковуються їм, контролюються ними або функції з управління якими вони здійснюють;
складають за результатами перевірки акти, які надсилаються у двадцятиденний строк з дня закінчення перевірки відповідним підприємствам, установам та організаціям і районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки для реагування та вжиття заходів згідно із законодавством. Результати перевірок вносяться до журналів обліку результатів перевірок;
щороку до 1 лютого видають накази (розпорядження) про стан військового обліку за минулий рік та завдання на наступний рік на підставі звітів, результатів вжитих заходів та перевірок стану військового обліку в минулому році відповідно до компетенції.
Наказами (розпорядженнями) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій визначаються завдання щодо методичного забезпечення військового обліку, підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за ведення військового обліку, інші заходи щодо поліпшення стану військового обліку, а також затверджуються плани перевірок стан військового обліку на підприємствах, в установах та організаціях, які перебувають у сфері їх управління.
Державні органи подають щороку до 10 лютого витяги з наказів (розпоряджень) до Генерального штабу Збройних Сил.
Суд зазначає, що положення Порядку 1487 не містять визначення, що саме передбачає методологічне та методичне забезпечення заходів військового обліку на підприємствах, установах, організаціях, в той же час, зміст вказаного Порядку містить посилання на заходи, які повинні вживати підприємства, установи, організації щодо ведення військового обліку.
Отже, системний аналіз положень Порядку 1487 дає підстави для висновку, що методологічне забезпечення військового обліку включає в себе набір інструкцій, правил, положень та інших документів, які визначають порядок організації та ведення військового обліку на підприємствах, в установах та організаціях, а методичне забезпечення при військовому обліку - комплекс конкретних заходів, які забезпечують ведення військового обліку на підприємствах, в установах, організаціях та органах місцевого самоврядування.
З огляду на викладене, видання наказів (розпоряджень) про стан військового обліку за минулий рік та завдання на наступний рік на підставі звітів, результатів вжитих заходів та перевірок стану військового обліку в минулому році відповідно до компетенції, як це передбачено абз.4 ст. 72 Порядку 1487 є складовою методологічної роботи із забезпечення ведення військового обліку на підприємствах, в установах та організаціях.
Як вбачається з акту перевірки стану ведення військового обліку та організації бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час у ПП «АПФ «Довіра», методологічне забезпечення заходів військового обліку не забезпечене, оскільки відсутній наказ керівника про підсумки ведення військового обліку у 2024 році, завдання на 2025 рік, перспективний план роботи відповідальної особи за організацію та ведення військового обліку на 2025 рік та графік внутрішнього аудиту.
Суду надано перспективний план роботи ПП «АПФ «Довіра» на 2025 рік, який складений 31.12.2024 відповідальною особою за ведення обліку призовників і військовозобов'язаних, ОСОБА_1 та затверджений директором ПП «АПФ «Довіра». Вказаний план передбачає ряд заходів щодо ведення військового обліку протягом 2025 року із встановленням терміну виконання та відомостей про виконавця.
Суд звертає увагу, що позивач, оскаржуючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, зазначив про необґрунтоване посилання на порушення п.72 Порядку 1487, оскільки складання документів, визначених в акті перевірки та постанові по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача, не передбачено п. 72 Порядку № 1487, а також свідчать про організаційні недоліки з боку керівника підприємства.
Так, суд зазначає, що аналіз змісту п. 72 Порядку № 1487 свідчить, що вказаним пунктом не передбачено обов'язкове складання перспективного плану роботи відповідальної особи за організацію та ведення військового обліку на 2025 рік та графіку внутрішнього аудиту.
Разом з цим, як зазначалось вище, визначений п. 72 Порядком № 1487 зміст заходів, які зобов'язані вживати державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, передбачає обов'язок проводити перевірку стану військового обліку на підприємстві, складання за результатами такої перевірки актів, які надсилаються у двадцятиденний строк з дня закінчення перевірки відповідним підприємствам, установам та організаціям і районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки.
Також вказаним пунктом Порядку № 1487 закріплений обов'язок щороку до 1 лютого видання наказів (розпорядження) про стан військового обліку за минулий рік та завдання на наступний рік на підставі звітів, результатів вжитих заходів та перевірок стану військового обліку в минулому році відповідно до компетенції.
Вказане положення Порядку № 1487 закріплено і у п. 2. 22 Посадовій інструкції ОСОБА_1 .
При цьому, позивачем не спростованого наявність вказаного порушення, оскільки під час перевірки стану військового обліку на підприємстві, так і при зверненні до суду із позовом, наказу керівника ПП «АПФ Довіра», виданого до 01 лютого поточного року, на виконання п. 72 Порядку № 1487 надано не було, а отже висновок відповідача щодо наявності порушень в частині методологічного забезпечення заходів військового обліку у ПП «АПФ Довіра» є обґрунтованим.
В той же час, суд зазначає, що з огляду на зазначене, притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення п. 72 Порядку № 1487, яка не має повноважень щодо самостійного видання наказів по підприємству є безпідставним.
В оскаржуваній постанові № 36 від 29.08.2025, позивачу ОСОБА_1 ставить ся у провину, порушення вимог абз. 8;10;15 та 16 п. 34 Порядку № 1487, оскільки стосовно деяких військовозобов'язаних на підприємстві, в порушенняположеньп.п.3.2 п. 3 Розділу ІІ «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 не дотримані терміни проходження чергового медичного огляду, накази директора про направлення працівників до ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження медичних оглядів, заміни військово-облікових документів не видаються, керівництвом не контролюються, як приклад: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - остання ВЛК пройдена 20.02.2020;
Так, обов'язок керівників підприємств, установ, організацій щодо забезпечення ведення військового обліку працівників передбачено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 за № 1487.
Згідно з ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Частина 5 ст. 14 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» закріплює, що підприємства, установи, організації, незалежно від підпорядкування і форми власності щороку у строки та в порядку, встановлені Кабінетом Міністрів України, зобов'язані подавати до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки списки громадян України, які підлягають приписці до призовних дільниць.
Частина 5 ст. 34 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлює, що персональний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності.
Так, відповідно до абз. 8,10,15,16 п. 34 Порядку 1487, з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють, серед іншого:
забезпечення повноти та достовірності облікових даних, що вносяться до списків персонального військового обліку;
оповіщення на вимогу районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів і забезпечення їх своєчасного прибуття;
періодичне звіряння списків персонального військового обліку із записами у їх військово-облікових документах. Не рідше одного разу на рік проводять звіряння даних списків персонального військового обліку з обліковими документами відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; проведення відповідної роз'яснювальної роботи серед призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виконання ними правил військового обліку;
забезпечення повноти та достовірності облікових даних, що вносяться до списків персонального військового обліку;
остійне інформування відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів про посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які порушують вимоги цього Порядку, а також про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які порушують правила військового обліку, для притягнення їх до відповідальності згідно із законом;
ведення та зберігання журналу обліку результатів перевірки.
Частина 1 ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачає, що центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та заклади освіти незалежно від підпорядкування і форми власності зобов'язані на вимогу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України сповістити призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, забезпечити їх своєчасне прибуття за цим викликом, у семиденний строк повідомити відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України про прийняття на роботу (навчання) та звільнення з роботи (навчання) призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Отже, обов'язок керівника підприємства щодо оповіщення свого працівника про необхідність прибуття за вимогою до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та забезпечення його прибуття, виникає за умови отримання підприємством відповідної вимоги (розпорядження) органу ТЦК та СП.
Як вбачається з акту перевірки стану ведення військового обліку та організації бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації і на воєнний час у ПП «АПФ «Довіра» від 15.08.2025, міститься посилання, що ряд військовозобов'язаних має застарілі висновки віськово-лікарської комісії (більше 5 років), контроль проходження військовозобов'язаними з боку посадових осіб не здійснюється, а саме, ОСОБА_3 - ВЛК 2020 рік.
Так, судом встановлено, що 04.08.2025 на електронну пошту підприємства ПП «АПФ «Довіра» надійшло розпорядження ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 щодо здійснення оповіщення військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , та працюють на вказану підприємстві, серед інших ОСОБА_3 , 1970 р.н., для уточнення облікових даних, проходження медичної комісії, отримання військово-облікового документу та забезпечення їх прибуття в період з 04.08.2025 по 29.08.2025 року за відповідною адресою.
Вказані обставини сторонами не заперечувались.
Відповідно до наказу директора ПП «АПФ «Довіра» від 04.08.2025 за № 5/К «Про ознайомлення з розпорядженням про прибуття в ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження медичної комісії» здійснено оповіщення військовозобов'язаних, які працюють на вказаному підприємстві, серед інших, ОСОБА_6 , 1970 р.н. про необхідність прибуття в період з 04.08.2025 по 29.08.2025, за адресою: АДРЕСА_2 каб. № 4, для уточнення облікових даних та проходження медичної комісії та отримання військово-облікового документу.
Із вказаним наказом забезпечено ознайомлення під підпис осіб, щодо яких порушено питання про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 , в тому числі ОСОБА_3 , 04.08.2025.
Таким чином, суд констатує відповідне забезпечення оповіщення військовозобов'язаних працівників підприємства ПП «АПФ «Довіра» щодо їх обов'язку прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» .
Судом враховується, що строк, встановлений в розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.08.2025 щодо прибуття в період з 04.08.2025 по 29.08.2025 осіб, щодо яких порушено питання про прибуття на момент розгляду, а саме 29.08.2025, адміністративної справи про адміністративне правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 не сплив.
За таких обставин, суд висновує про передчасність висновку відповідача щодо наявності порушення п. 34 Порядку 1487 щодо не видання наказів директора ПП «АПФ «Довіра» про направлення працівників до ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження медичних оглядів, тощо.
Також, суд зазначає, як вбачається зі змісту акту перевірки стану ведення військового обліку та організації бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації і на воєнний час від 15.08.2025 встановлено, що звіряння облікових даних призовників та військовозобов'язаних обліковими даними районних територіальних центрів комплектування соціальної підтримки, в яких вони перебувають на військовому обліку за 2025 рік проведено в повному обсязі протягом 14.07.2025.
Також зазначено, що повідомлення про зміну облікових даних(додаток 4 Порядку) надаються своєчасно. Журнал обліку результатів перевірок військового обліку призовників і військовозобов'язаних (додаток 9 Порядку) та звіряння облікових даних з даними районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки ведеться, керівником перевіряється, але не має відміток про надання доповідей про усунення недоліків.
Судом досліджено Журнал № 14 обліку результатів перевірки стану військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, звіряння їх облікових даних з даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, що передбачено абз. 10 п. 34 Порядку № 1487, який містить відмітку щодо усунення недоліків в ході проведеного звіряння списку військовозобов'язаних осіб, яке мале місце 14.07.2025 (графа «Результати проведеної перевірки (звіряння)»), що свідчить про помилковість висновків в частині наявності порушення абз. 16 п. 34 Порядку № 1487.
Також, суд звертає увагу, що акт перевірки не містить посилань на порушення абз.8,10.15,16 п. 34 Порядку № 1487, що суперечить змісту протоколу № 36 від 21.08.2025 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та винесеної постанови №36 від 29.08.2025, що є предметом оскарження.
В оскаржуваній постанові № 36 від 29.08.2025, в частині обґрунтування відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП містяться посилання на порушення абз.17 п.34 Порядку № 1487 стосовно ведення у ПП «АФП «Довіра» журнал обліку результатів перевірок стану військового обліку призовників і військовозобов'язаних (Додаток 9 до Порядку № 1487) та звіряння облікових даних з даними районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки ведеться, керівництвом перевіряється, де відсутні відмітки про усунення недоліків.
Як зазначалось вище, судом досліджено зміст Журналу № 14 обліку результатів перевірки стану військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, звіряння їх облікових даних з даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, який ведеться на ПП «АПФ «Довіра». Зокрема встановлено, що форма журналу відповідає зразку, передбаченому Додатком 30 Порядку № 1487, який містить відмітки щодо усунення недоліків в ході проведених перевірок звіряння списку військовозобов'язаних осіб за період 2019 - 07.2025 р., (графа «Результати проведеної перевірки (звіряння)», що свідчить про помилковість висновків відповідач про ведення журнал обліку результатів перевірок стану військового обліку призовників і військовозобов'язаних з порушеннями п. 34 Порядку № 1487.
Крім того, суд звертає увагу, що чинна на момент проведення перевірки редакція п. 34 Порядку № 1487 взагалі не містила абз.17, що свідчить про безпідставне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в цій частині.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
У відповідності до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 11.10.2016 у справі №816/4340/14, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Оцінюючи правомірність оскаржуваної постанови про накладання на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд зазначає про наступне.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381 (далі - Інструкція).
Тобто, законодавцем імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності.
Вказані положення не є формальною вимогою, це важлива законодавча гарантія об'єктивного та справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, надана, зокрема, військовозобов'язаному для захисту свої прав та інтересів від безпідставного притягнення до відповідальності.
Згідно з п. 3 Розділу ІІ Інструкції, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до п. 6 Розділу ІІ Інструкції, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення № 36 від 29.08.2025, у такому відсутні посилання на будь-які інші документи, на підставі яких відповідачем було зроблено висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП.
Доказів, на підставі яких відповідач прийняв рішення щодо накладання адміністративного стягнення на позивача, відповідачем також не надано.
Частиною 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
Відтак для належного розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача відповідачу необхідно провести розгляд справи з урахуванням наведених вище недоліків, а за наслідками розгляду прийняти відповідне рішення.
Відповідно до ст.122 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні відомості про отримання копії оскаржуваної постанови раніше дати, зазначеної позивачем, суд вважає, що строк звернення до суду позивачем пропущено з поважної причини, а тому він підлягає поновленню.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову шляхом скасування постанови та направлення справи на новий розгляд.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 605,60 грн., з яких 1/2 частина підлягає стягненню на користь позивача у зв'язку з частковим задоволенням позову.
Керуючись статтями 5, 9, 72, 74, 77, 139, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення №36 від 29.08.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 59 500 грн. - скасувати та надіслати справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі розмірі 302 (триста дві) гривні 80 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено і підписано 03 червня 2026 року.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ;
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_2 .
Суддя В.О. Фролова