Провадження № 1-кс/742/617/26
Єдиний унікальний № 742/3003/26
04 червня 2026 року м.Прилуки
Слідчий суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання дізнавача СД Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12026275420000130 від 06.05.2026 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України -
І. Зміст клопотання та позиція сторін
Старший дізнавач СД Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду з клопотанням, яке погоджене прокурором ОСОБА_4 , про накладення арешту на нерухоме майно, а саме на три земельні ділянки, які на правах приватної власності належать підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю м. Прилуки.
Клопотання мотивоване тим, що в провадженні СД Прилуцького РВП перебувають матеріали кримінального провадження №12026275420000130.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.05.2026 року на ставку між с. Бубнівщина та с. Линовиця Прилуцького району Чернігівської області було виявлено факт незаконного вилову риби сітками громадянином ОСОБА_5 . Правопорушник за допомогою п'яти сіток та човна «Kolibri» здійснив вилов водних біоресурсів у кількості 169 штук (167 карасів звичайних, 1 щуку звичайну вагою 1,1 кг та 1 плотву вагою 0,2 кг).
Вказаними діями навколишньому природному середовищу було завдано матеріальних збитків на загальну суму 269 059,00 гривень, що підтверджується розрахунком Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Чернігівській області, а також висновком судової інженерно-екологічної експертизи № 1527/26-24 від 27.05.2026 року.
03.06.2026 року ОСОБА_5 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
Оскільки у кримінальному провадженні прокурором пред'явлено цивільний позов в інтересах держави з метою повного відшкодування шкоди, завданої екологічним правопорушенням, а майнове становище підозрюваного свідчить про наявність у його власності нерухомого майна, дізнавач, посилаючись на ч. 2 ст. 170 КПК України, просить накласти арешт на належні ОСОБА_5 земельні ділянки із забороною їх відчуження та розпорядження для забезпечення майбутнього стягнення збитків.
З метою забезпечення ефективності арешту майна та запобігання його передчасному відчуженню, дізнавач клопотав про розгляд даного питання без повідомлення власника майна на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України. Слідчий суддя, визнавши наведені дізнавачем ризики обґрунтованими, здійснив розгляд клопотання у закритому судовому засіданні без виклику підозрюваного ОСОБА_5 .
Дізнавач та прокурор у судове засідання не з'явилися, подали заяви про розгляд клопотання за їх відсутності, вимоги підтримали в повному обсязі та просили клопотання задовольнити.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
ІІ. Оцінка правових підстав та мотиви слідчого судді
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, або для забезпечення цивільного позову чи стягнення збитків.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), або стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У даному випадку правовою підставою для звернення з клопотанням є забезпечення цивільного позову (п.4 ч.2 ст.170 КПК України). Відповідно до ч.6 ст. 170 КПК України, арешт майна у цьому випадку допускається щодо майна підозрюваного, обвинуваченого або особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову чи завданої шкоди.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_5 має процесуальний статус підозрюваного у кримінальному провадженні №12026275420000130, повідомлення про підозру за ч. 1 ст. 249 КК України вручено йому у встановленому законом порядку 03.06.2026 року.
Підозра є обґрунтованою та підтверджується зібраними у провадженні доказами: протоколом огляду місця події, вилученими речовими доказами (човен, сітки, риба), показаннями самого ОСОБА_5 , який визнав факт вилову, а також висновком судової інженерно-екологічної експертизи № 1527/26-24 від 27.05.2026 року.
Розмір завданої державі шкоди є чітко визначеним і становить 269 059,00 гривень. Ця сума підтверджена належними та допустимими екологічними розрахунками й експертним висновком, що повністю задовольняє вимогу закону щодо обґрунтованості розміру збитків.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру, ОСОБА_5 є одноосібним власником наступних об'єктів нерухомості: земельна ділянка з кадастровим номером 7424816000:06:000:1007 (нормативна грошова оцінка згідно з витягом НГУ №НВ-9667635262026 від 27.05.2026 становить 11 410,53 грн); земельна ділянка з кадастровим номером 7424816000:06:000:0585 (нормативна грошова оцінка згідно з витягом НГУ №НВ-9667635552026 від 27.05.2026 становить 1 135,99 грн); земельна ділянка з кадастровим номером 7424816000:06:000:0121 (нормативна грошова оцінка згідно з витягом НГУ №НВ-9667635732026 від 27.05.2026 становить 79 454,16 грн).
Загальна нормативна грошова оцінка зазначених земельних ділянок становить 92 000,68 грн, що не перевищує розмір встановленої шкоди 269 059 грн та свідчить про дотримання принципу співмірності втручання у право власності.
Відомості про подання прокурором цивільного позову містяться у матеріалах клопотання та узгоджуються з установленим розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Таким чином, правові вимоги ст. 173 КПК України щодо дотримання принципу розумності, пропорційності та співмірності обмеження права власності із завданнями кримінального провадження повністю дотримані. Накладення арешту не є надмірним тягарем для підозрюваного.
Слідчий суддя враховує, що після повідомлення про підозру особі стало відомо про існування обґрунтованих вимог держави щодо відшкодування шкоди у сумі 269 059 грн. Земельні ділянки є ліквідним майном та можуть бути відчужені шляхом вчинення реєстраційних дій у короткий строк, що створює реальну загрозу унеможливлення виконання майбутнього рішення суду в частині відшкодування шкоди. Менш обтяжливих заходів забезпечення досягнення зазначеної мети судом не встановлено.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту із забороною відчуження та розпорядження є єдиним дієвим способом унеможливити такі недобросовісні дії та гарантувати реальне виконання вироку суду в частині стягнення збитків. Будь-яких негативних чи неспівмірних наслідків для третіх осіб від накладення арешту на зазначені земельні ділянки судом не встановлено.
Керуючись статтями 40, 131, 132, 170, 171, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого дізнавача СД Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт у виді заборони відчуження та розпоряджання майном, яке на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та жителю АДРЕСА_1 , а саме на:
земельну ділянку з кадастровим номером 7424816000:06:000:1007;
земельну ділянку з кадастровим номером 7424816000:06:000:0585;
земельну ділянку з кадастровим номером 7424816000:06:000:0121.
Власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1