03.06.2026 Справа № 940/860/26
Провадження по справі № 1-кп/940/115/26
03 червня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області у складі :
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі : ОСОБА_2
з участю прокурора : ОСОБА_3
обвинуваченої: ОСОБА_4
потерпілих: ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві кримінальне провадження № 12026116300000030 від 09.04.2026 року за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Запоріжжя, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з професійно-технічною освітою, не одруженої, не працюючої, має на своєму утриманні неповнолітню дитину, раніше судиму вироком Баришівського районного суду Київської області від 30.04.2025 року за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна,-
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 162 КК України,-
встановив:
Із обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 162 КК України, тобто в незаконному проникненні до житла та іншого володіння особи, що порушило недоторканість житла особи за наступних обставин.
Так, 04.04.2026 року близько 12 год. 00 хвилин ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що домогосподарство АДРЕСА_3 належить ОСОБА_5 , та у якому остання проживає, маючи на меті незаконне, без згоди власника, всупереч його волі, проникнення до вказаного домогосподарства, шляхом відкриття клямки на хвіртці, незаконно проникла до домоволодіння, що знаходиться за вищевказаною адресою, де в подальшому за допомогою дерев'яної палиці пошкодила вікно та двері у вищевказаному будинку, тим самим порушила вимоги ст. 30 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується недоторканість житла чи іншого володіння, а саме: не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду та ст. 8 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», де передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Крім цього 04.04.2025 року близько 12 год. 20 хвилин ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що домогосподарство АДРЕСА_3 належить ОСОБА_9 , та у якому він проживає, без згоди власника, всупереч його волі, незаконно проникла до вказаного будинку, шляхом відкриття дверей, де в подальшому за допомогою дерев'яної палиці пошкодила вікна та двері у вищевказаному будинку, тим самим порушила вимоги ст. 30 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується недоторканість житла чи іншого володіння, а саме: не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду та ст. 8 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», де передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Вказані дії ОСОБА_8 досудовим розслідуванням вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 162 КК України.
В судовому засіданні потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовилися від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, просили закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 , поскільки вони з обвинуваченою примирилися, жодних претензій до неї вони не мають, правові наслідки закриття кримінального провадження розуміють.
Обвинувачена ОСОБА_8 в судовому засіданні заяви потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підтримала та вказала суду, що не заперечує проти закриття кримінального провадження.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти закриття кримінального провадження.
Розглянувши заяви потерпілих, заслухавши пояснення учасників судового провадження, думку прокурора, суд вважає, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 477 КПК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 162 КК України відноситься до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до п.7 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Враховуючи, що потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовилися від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, суд вважає, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 162 КК України слід закрити, оскільки відповідно до ч.4 ст. 26 КПК України відмова потерпілого від обвинувачення у формі приватного обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 26, 284,395,477 КПК України,
ухвалив:
Кримінальне провадження № 12026116300000030 від 09.04.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 162 КК України - закрити у зв?язку із відмовою потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1