27.05.2026 Провадження по справі № 2-о/940/21/26
Справа № 940/640/26
Іменем України
27 травня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Мандзюка С.В.
за участю секретаря судових засідань Мудрик Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Тетієві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: ОСОБА_2 ,
встановив:
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Порхун О.П. звернулася до суду із заявою, в якій просить: встановити факт належності ОСОБА_1 державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 № 274979, виданого 05 липня 2001 року Голодьківською сільською Радою народних депутатів, на земельну ділянку площею 3,032 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Голодьківської сільської ради; встановити факт, що ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_1 .
В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,032 га, що розташована на території Голодьківської сільської ради Тетіївського району Київської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право власності на землю серії Р1 № 274979, виданого 05 липня 2001 року Голодьківською сільською Радою народних депутатів. Однак, в державному акті була допущена помилка в написанні прізвища заявника, а саме, вказано прізвище « ОСОБА_3 », в той час як згідно паспортних даних прізвище у заявника « ОСОБА_4 ». Водночас у документах, що підтверджують родинний зв'язок заявника з його дочкою ОСОБА_5 , зокрема у свідоцтві про народження дочки заявника, в графі батько зазначено « ОСОБА_1 », прізвище дочки - « ОСОБА_3 ». Проте, у паспорті прізвище заявника зазначено « ОСОБА_4 ».
Представник заявника вважає, що граматичні помилки в написанні прізвища заявника сталися при неправильному перекладі прізвища з російської мови на українську. Виправити вказану помилку в досудовому порядку не можливо, оскільки в органах Держгеокадастру відсутні повноваження щодо видачі державних актів на право власності на земельну ділянку.
Крім того зазначено, що внести відомості в актовий запис про народження дочки заявник не може, оскільки в нього відсутній зв'язок з її матір'ю.
Встановлення факту належності заявнику державного акта та факту родинних відносин з донькою заявнику необхідно для можливості дарування земельної ділянки дочці ОСОБА_2 .
У судове засідання заявник ОСОБА_1 не прибув, представник заявника адвокат Порхун О.П. надала до суду клопотання, в якому просить здійснювати розгляд справи за її відсутності та заявника, заяву підтримує у повному обсязі.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не прибула, надіслала до суду заяву, в якій просить здійснювати розгляд справи за її відсутності. Водночас зазначила, що є дочкою заявника ОСОБА_1 , внести зміни у свідоцтво про народження не має можливості, оскільки це призведе до необхідності внесення змін в усі документи її матері ОСОБА_6 , яка не бажає вносити зміни у документи в написанні свого прізвища.
Враховуючи подані учасниками справи заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом,05.07.2001 Голодьківською сільською Радою народних депутатів виданий державний акт на право власності на землю серії Р1 № 274979, в якому власником земельної ділянки зазначено - « ОСОБА_1 » (а. с. 7-8).
Згідно даних паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , прізвище заявника зазначено - « ОСОБА_4 ». (а. с. 5).
Згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання особи, виданою виконавчим комітетом Тетіївської міської ради від 15.01.2020 № 04, ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 6).
У повторному свідоцтві про народження ОСОБА_7 серії НОМЕР_2 у графі батько зазначено - « ОСОБА_1 », у графі мати - ОСОБА_8 (а. с. 10).
Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 6 ч. 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
З аналізу вищезазначених документів, наданих заявником, судом встановлено наявність розбіжностей в написанні прізвища заявника в документах, а саме « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_3 ».
Оскільки на теперішній час відсутній державний орган, який видавав заявнику державний акт на право власності на землю серії Р1 № 274979, тому не можливо усунути зазначені розбіжності в документах в позасудовому порядку.
Відтак, у цьому конкретному випадку єдиним способом захисту права заявника є звернення до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви в частинівстановлення факту належності заявнику державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 № 274979.
Щодо заявлених вимог заявника про встановлення факту, що ОСОБА_2 є його дочкою, суд дійшов такого висновку.
Згідно із статтею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частинами 1 та 2 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 273 ЦПК України (пункт 1 частини першої статті 315 діючого ЦПК України) суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Отже, аналіз положень статті 315 ЦПК України свідчить про те, що факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Водночас, Верховним Судом у постанові від 20.06.2019 у справі № 632/580/17 зазначено, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Так, заявник просить встановити факт родинних відносин між ним та дочкою ОСОБА_2 , які не позбавлені як правоздатності, так і дієздатності, та наділені правом на самостійне звернення до суду за захистом порушених прав.
Підтвердження родинних відносин між живими фізичними особами здійснюється іншим шляхом, в залежності від виниклих обставин, зокрема, шляхом звернення до органів державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про внесення змін до актового запису про народження або до органів міграційної служби для одержання нового паспорта, оскільки за життя будь-який громадянин не позбавлений права уточнити правильність написання свого прізвища.
Разом з тим, суд зазначає, що у справах зазначеної категорії з урахуванням висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18, заявник має обґрунтувати та надати достовірні дані про те, що встановлення факту породжує для заявника юридичні наслідки і не пов'язане із спором про право.
Тобто, можливість встановлення судом будь-якого юридичного факту, у тому числі і родинних відносин, законодавець пов'язує з настанням для заявника певних юридичних наслідків.
Заявник звернувся із заявою про встановлення факту родинних відносин з метою можливого дарування дочці земельної ділянки, яка належить йому на праві приватної власності.
Водночас, заявником не доведено, що встановлення факту родинних відносин між заявником та його дочкою породжує для заявника будь-які юридичні наслідки.
Так, у постанові Верховного Суду від 04.08.2022 у справі № 752/21394/21 зазначено, що така підстава, як звільнення заявника від оподаткування, передбаченого положеннями Податкового кодексу України, при укладанні правочинів у відповідних випадках не може бути безумовною підставою для встановлення факту родинних відносин судом.
Отже, суд констатує, що з урахуванням приписів частини другої статті 315 ЦПК України, від встановлення юридичного факту, а саме факту родинних відносин між заявником та його дочкою з підстав, з яких заявник звернувся до суду з цією заявою, не залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав заявника, оскільки права на укладення правочину заявник не позбавлений.
Водночас, до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів, які б дали змогу встановити наявність обставин справи, на які посилається заявник, та були б достатніми для підтвердження факту родинних відносин між заявником та заінтересованою особою ОСОБА_2 .
За вказаних обставин, у задоволенні заяви в частині встановлення факту родинних відносин між заявником ОСОБА_1 та його дочкою ОСОБА_2 необхідно відмовити.
Отже, з огляду на наведені вище норми права, встановлені фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, досліджені докази, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 10, 12, 76-81, 89, 293, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: ОСОБА_2 , - задовольнити частково.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 № 274979, виданого 05 липня 2001 року Голодьківською сільською Радою народних депутатів, на земельну ділянку площею 3,032 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Голодьківської сільської ради.
У задоволенні іншої вимоги - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного рішення суду: 03 червня 2026 року.
Суддя С.В.МАНДЗЮК