Єдиний унікальний номер: 379/287/26
Провадження № 1-кс/379/70/26
03 червня 2026 рокум.Тараща
Слідчий суддя Таращанського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань № 1, клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділення поліції № 2 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_4 , поданого за матеріалами досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42026112030000070, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.02.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, про арешт майна,
Старший слідчий подав до Таращанського районного суду Київської області клопотання, погоджене прокурором у кримінальному провадженні - начальником Таращанського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна.
В обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що ОСОБА_5 , який є інвалідом II групи, в кінці березня 2025 року зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_6 , матеріали щодо якого виділено в окреме кримінальне провадження, та запропонував останньому допомогти йому отримати компенсацію від держави за послугу «муніципальна няня», повідомив ОСОБА_6 , матеріали щодо якого виділено в окреме кримінальне провадження, яким чином та які документи необхідно для цього оформити та зазначив, що гроші у вигляді компенсації за послугу «муніципальна няня» можна поділити між собою, при цьому самі послуги фактично надавати не потрібно. ОСОБА_6 , матеріали щодо якого виділено в окреме кримінальне провадження, погодився на дану пропозицію, вступивши таким чином в попередню змову з ОСОБА_5 .
У подальшому, ОСОБА_6 , матеріали щодо якого виділено в окреме кримінальне провадження, який з 02.10.2006 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 , 05.05.2025 вніс зміни до видів діяльності та додав КВЕД 97.00 (діяльність домашніх господарств як роботодавців для домашньої прислуги), який надає можливість надавати послугу «муніципальна няня».
З метою отримання грошових коштів у вигляді компенсації за послугу «муніципальна няня», а саме: заволодіння вказаними коштами шляхом обману, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого незаконного збагачення, 01.04.2025 ОСОБА_5 уклав з ОСОБА_6 , матеріали щодо якого виділено в окреме кримінальне провадження, договір № 2 про здійснення догляду за дитиною до шести років, а саме ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У подальшому, 05.05.2025, ОСОБА_5 подав до Управління соціальної захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області заяву про надання компенсації послуги «муніципальна няня», заяву про перерахування коштів для компенсації послуги «муніципальна няня» із зазначенням належного йому банківського рахунку в АТ «ПриватБанк» ЦА863052990000026209685405772, копію договору №2 між отримувачем послуги «муніципальна няня» та муніципальною нянею від 01.04.2025.
Однак, з 01 квітня 2025 року після укладення договору ОСОБА_6 , матеріали щодо якого виділено в окреме кримінальне провадження, жодного разу не надавав та не мав наміру надавати ОСОБА_5 послуги по догляду за дитиною.
У свою чергу, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , матеріали щодо якого виділено в окреме кримінальне провадження, достовірно знаючи, що послуги «муніципальна няня» згідно договору не будуть надаватись та фактично не надавались, діючи з єдиними умислом, спрямованим на заволодіння коштами Державного бюджету, перерахував ОСОБА_6 , матеріали щодо якого виділено в окреме кримінальне провадження, на його банківський рахунок в ПАТ КБ «Приват Банк» иА583052990000026201736633800 грошові кошти за надання послуг «муніципальної няні»:
05.05.2025 за квітень 2025 року в сумі 8000 гривень;
03.06.2025 за травень 2025 року в сумі 8000 гривень;
04.07.2025 за червень 2025 року в сумі 8000 гривень;
05.08.2025 за липень 2025 року в сумі 8000 гривень;
01.09.2025 за серпень 2025 року в сумі 8000 гривень;
01.10.2025 за вересень 2025 року в сумі 8000 гривень;
31.10.2025 за жовтень 2025 року в сумі 8000 гривень;
02.12.2025 за листопад 2025 року в сумі 8000 гривень;
05.01.2026 за грудень 2025 року в сумі 8000 гривень;
15.01.2026 за січень 2026 року в сумі 8647 гривень;
03.03.2026 за лютий 2026 року в сумі 8647 гривень;
03.04.2026 за березень 2026 року в сумі 8647 гривень,
одночасно з цим підписав офіційні документи - акти про надану послугу «муніципальна няня» в які вніс інформацію, яка не відповідає дійсності про надання таких послуг, які реально не надавались.
У подальшому ОСОБА_5 подав до Таращанського відділу управління соціальної захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області відомості, що підтверджують понесені ним витрати на оплату муніципальній няні послуги «муніципальна няня» та акти про надану послугу «муніципальна няня», а саме:
05.05.2025 - розрахункову квитанцію № 0.0.4347607210.1 від 05.05.2025, акт №1/2 за квітень 2025 року від 05.05.2025 про надану послугу «муніципальна няня»;
03.06.2025 - розрахункову квитанцію № 0.0.4394396255.1 від 03.06.2025, акт №2/2 за травень 2025 року від 03.06.2025 про надану послугу «муніципальна няня»;
04.07.2025 - розрахункову квитанцію № 0.0.4442113231.1 від 04.07.2025, акт №2/3 за червень 2025 року від 04.07.2025 про надану послугу «муніципальна няня»;
05.08.2025 - розрахункову квитанцію № 0.0.4484421192.1 від 05.08.2025 від 35.08.2025, акт №2/4 за липень 2025 року від 05.08.2025 про надану послугу муніципальна няня»;
01.09.2025 - розрахункову квитанцію № 0.0.4523276735.1 від 01.09.2025, акт №2/5 за серпень 2025 року від 01.09.2025 про надану послугу «муніципальна няня»;
01.10.2025 - розрахункову квитанцію № 0.0.4564925813.1 від 01.10.2025, акт №2/6 за вересень 2025 року від 01.10.2025 про надану послугу «муніципальна няня»;
31.10.2025 - розрахункову квитанцію № 0.0.4605226400.1 від 31.10.2025, акт №2/7 за жовтень 2025 року від 31.10.2025 про надану послугу «муніципальна няня»;
03.12.2025 - розрахункову квитанцію № 0.0.4651179625.1 від 02.12.2025, акт №2/8 за листопад 2025 року від 03.12.2025 про надану послугу «муніципальна няня»;
05.01.2026 - розрахункову квитанцію № 0.0.4698874932.1 від 05.01.2026, акт №2/9 за грудень 2025 року від 05.01.2026 про надану послугу «муніципальна няня»;
02.02.2026 - розрахункову квитанцію № 0.0.4717035135.1 від 15.01.2026, акт №2/10 за січень 2026 року від 02.02.2026 про надану послугу «муніципальна няня»;
03.03.2026 - розрахункову квитанцію № 0.0.4781752807.1 від 03.03.2026, акт №2/11 за лютий 2026 року від 03.03.2026 про надану послугу «муніципальна няня»;
03.04.2026 - розрахункову квитанцію № 0.0.4824642811.1 від 03.04.2026, акт №2/12 за березень 2026 року від 03.04.2026 про надану послугу «муніципальна няня».
На підставі поданих документів рішеннями Управління соціальної захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області та на підставі Порядку відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 68 від 30.01.2019 року, (в редакції від 27.12.2024) ОСОБА_5 призначено компенсацію за послуги «муніципальна няня» та перераховано кошти на банківський рахунок останнього в ПАТ КБ «Приват Банк» НОМЕР_1 , а саме:
06.05.2025 за квітень 2025 року в сумі 7920,00 грн.;
05.06.2025 за травень 2025 року в сумі 7920,00 грн.;
04.07.2025 за червень 2025 року в сумі 7920,00 грн.;
08.08.2025 за липень 2025 року в сумі 7920,00 грн.;
09.09.2025 за серпень 2025 року в сумі 7920,00 грн.;
03.10.2025 за вересень 2025 року в сумі 7920,00 грн.;
07.11.2025 за жовтень 2025 року в сумі 7920,00 грн.;
08.12.2025 за листопад 2025 року в сумі 7920,00 грн.;
13.01.2026 за грудень 2025 року в сумі 7920,00 грн.;
05.02.2026 за січень 2026 року в сумі 8580,00 грн.;
12.03.2026 за лютий 2026 року в сумі 8580,00 грн.;
08.05.2026 за березень 2026 року в сумі 8580,00 грн.
Після отримання коштів та заволодіння ними шляхом обману, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого незаконного збагачення, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , матеріали щодо якого виділено в окреме кримінальне провадження, розподіли отримані грошові кошти між собою та витратили на власні потреби.
Таким чином, з 01.04.2025 по 08.05.2026 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , матеріали щодо якого виділено в окреме кримінальне провадження, діючи за попередньою змовою групою осіб, отримали від Управління соціальної захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області та незаконно заволоділи чужим майном шляхом обману, а саме грошовими коштами наданими як компенсація за послугу «муніципальна няня», чим спричинили державі в особі Управління соціальної захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області майнову шкоду на загальну суму 97020 гривень.
29.04.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 2 ст. 190 КК України.
Так, у кримінальному провадженні встановлено матеріальні збитки та 27.06.2026 Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області у кримінальному провадженні № 42026112030000070 від 12.02.2026 заявлено в інтересах держави в особі Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області позовну заяву «Про відшкодування шкоди, завданої злочином» на загальну суму 97020 гривень, відповідач ОСОБА_5 .
У зв'язку із чим виникла необхідність у накладенні арешту на майно з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта: номер інформаційної довідки 478801018 від 25.05.2025, ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , на праві приватної власності належить:
земельна ділянка з кадастровим номером 3224483202:02:006:0002 площею 0,25 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3310593732244);
земельна ділянка з кадастровим номером 3224487202:02:006:0060 площею 0,1224 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2705671832244);
земельна ділянка з кадастровим номером 3224483200:04:012:0023 площею 1,5 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1416051332244);
житловий будинок, загальна площа 76,6 кв.м., що розташований за адресою: Київська область, Білоцерківський район, місто Тараща, вулиця Котляревського, будинок 1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 900935532244);
земельна ділянка з кадастровим номером 3224410100:01:100:0002 площею 0,0327 га розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 864968432244);
земельна ділянка з кадастровим номером 3224410100:01:100:0001 площею 0,1 га розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 8649922632244);
земельна ділянка з кадастровим номером 3224482300:03:005:0029 площею 2 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 834026132244).
Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-9967362532026 від 25.05.2026 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3224483202:02:006:0002 становить 723613,12 гривень.
Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-9967194132026 від 25.05.2026 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3224483200:04:012:0023 становить 82738,5 гривень.
Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-9967362852026 від 25.05.2026 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3224410100:01:100:0002 становить 1261,59 гривень.
Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-9967362992026 від 25.05.2026 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3224410100:01:100:0001 становить 289445,25 гривень.
Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-9967194442026 від 25.05.2026 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3224482300:03:005:0029 становить 106687,20 гривень.
В зв'язку з викладеним, просить суд накласти арешт на майно, із забороною його відчужувати, знищувати, перетворювати як власникам, так іншим третім особам, що заявлять право вимоги на нього, а також вчиняти будь-які нотаріальні, реєстраційні та виконавчі дій щодо цього майна з боку уповноважених на це службових та інших посадових осіб (державних та приватних нотаріусів, реєстраторів, виконавців тощо), що на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 3224482300:03:005:0029 площею 2 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 834026132244), з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення та забезпечення виконання заявленого цивільного позову.
Прокурор та слідчий у судовому засідання підтримали клопотання з підстав, зазначених у клопотанні та просили клопотання задовольнити.
Власник майна ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належно. Тричі подавав клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Вислухавши доводи слідчого, прокурора, об'єктивно, повно та всебічно дослідивши надані до клопотання матеріали, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подане клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст.132 КПК України).
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Так, частиною 6 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.
Звертаючись із клопотанням про накладення арешту на вказане у клопотанні майно, прокурор та слідчий не перевірив, чи виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власника такого майна потребам досудового розслідування, і чи не порушує при вказаних обставинах справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі "Лемуан проти Франції" від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).
Слідчий суддя враховує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").
Разом з тим, як убачається з інформаційної довідки № 478801018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, земельна ділянка з кадастровим номером 3224482300:03:005:0029 площею 2 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 834026132244) перебуває в оренді у ФГ «Тікич» відповідно до договору оренди землі № 263 від 05.01.2016, номер запису про інше речове право 13015714.
Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-9967194442026 від 25.05.2026 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3224482300:03:005:0029 становить 106687,20 гривень.
Враховуючи викладене, а також відсутність експертної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки слідчим не доведено співмірність такого втручання у права власника майна, слідчий суддя висновує про відмову у задоволенні клопотання слідчого у повному обсязі.
Керуючись статтями 131, 132, 170-175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділення поліції № 2 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_4 , поданого за матеріалами досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42026112030000070, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.02.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, про арешт майна - відмовити у повному обсязі.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя:ОСОБА_1