03 червня 2026 року
м. Київ
справа №400/9653/24
адміністративне провадження №К/990/22296/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Радишевської О.Р., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2026 у справі №400/9653/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 на день виключення із списків військової частини грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як матері дітей до 15 років, за час проходження військової служби у 2015-2020 роки;
- зобов'язати військову часину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, як матері дітей до 15 років за час проходження військової служби у 2015-2020 роки.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 позов задоволено.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2026 відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.01.2026. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.01.2026.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, 16.05.2026 військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» подала касаційну скаргу до Верховного Суду, яка зареєстрована 18.05.2026.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2026, який здійснено на підставі розпорядження в.о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 01.06.2026 № 588, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Мельник-Томенко Ж.М., судді: Радишевська О.Р., Соколов В.М.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що в матеріалах справи відсутній документ про сплату судового збору.
Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026 (на момент звернення з касаційною скаргою) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить: 3328,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, ставка судового збору за подання цієї касаційної скарги через підсистему «Електронний Суд» складає 2662,40 грн.
Проте у тексті касаційної скарги міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване відсутністю фінансування.
Перевіривши указане клопотання, Верховний Суд зазначає таке.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Виключний перелік підстав для звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору та суб'єктів, які можуть бути звільнені від сплати такого збору або мають право на його відстрочення наведено у статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Враховуючи те, що суб'єкти владних повноважень відсутні у переліку таких осіб, клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Водночас звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати такий збір.
Для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Однак у поданому клопотанні, окрім посилання на недостатній рівень фінансування, державний орган не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати у цій справі суми судового збору. Тобто, належні обґрунтування підстав про звільнення від сплати судового збору відсутні, відповідні докази не надано.
За таких обставин, у Верховного Суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.
Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме: надання документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
Реквізити для сплати судового збору:
УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;
код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;
код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".
Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2026 у справі №400/9653/24 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
О.Р. Радишевська
В.М. Соколов ,
Судді Верховного Суду