03 червня 2026 року
м. Київ
справа №320/41900/24
адміністративне провадження №К/990/23365/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Загороднюка А.Г., Радишевської О.Р.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2026 у справі №320/41900/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 протиправною, яка полягає у незастосуванні прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року Законом України "Про державний бюджет України на 2020 рік" при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням починаючи з 30.01.2020 по 31.12.2020;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 вчинити дії щодо перерахунку грошового забезпечення з розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" з 30.01.2020 по 31.12.2020;
- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 протиправною, яка полягає у незастосуванні прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року Законом України "Про державний бюджет України на 2021 рік" при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням починаючи з 01.01.2021 по 31.12.2021;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 вчинити дії щодо перерахунку грошового забезпечення з розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік" з 01.01.2021 по 31.12.2021;
- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 протиправною, яка полягає у незастосуванні прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року Законом України "Про державний бюджет України на 2022 рік" при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням починаючи з 01.01.2022 по 31.12.2022;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 вчинити дії щодо перерахунку грошового забезпечення з розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік" з 01.01.2022 по 31.12.2022;
- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 протиправною, яка полягає у незастосуванні прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року Законом України "Про державний бюджет України на 2023 рік" при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням починаючи з 01.01.2023 по 19.05.2023;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 вчинити дії щодо перерахунку грошового забезпечення з розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" з 01.01.2023 по 19.05.2023;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок, нарахування та виплату недоплачених сум грошового забезпечення, а саме щомісячних основних (надбавку за вислугу років), щомісячних додаткових (надбавки за особливості проходження служби, премій, винагород), одноразових додаткових видів грошового забезпечення (допомоги) з урахуванням проведеного перерахунку посадового окладу та окладу за військовим званням, з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року Законами України "Про державний бюджет України на 2020 рік", "Про державний бюджет України на 2021 рік", "Про державний бюджет України на 2022 рік" та "Про державний бюджет України на 2023 рік".
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2026, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2026, позов задоволено.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, 21.04.2026 військова частина НОМЕР_1 засобами поштового зв'язку подала касаційну скаргу, яка надійшла до Верховного Суду 23.04.2026.
Ухвалою Верховного Суду від 11.05.2026 зазначену касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
18.05.2026 військова частина НОМЕР_1 засобами поштового зв'язку повторно подала касаційну скаргу, яка надійшла до Верховного Суду 21.05.2026.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2026, який здійснено на підставі розпорядження в.о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 01.06.2026 № 588, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Мельник-Томенко Ж.М., судді: Загороднюк А.Г., Радишевська О.Р.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд зазначає таке.
За приписами статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень», згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що Шостий апеляційний адміністративний суд постановив оскаржувану постанову 30.03.2026. Повний текст судового рішення складено того ж дня.
З цією касаційною скаргою відповідач звернувся до Верховного Суду 18.05.2026.
Скаржник в прохальній частині касаційної скарги заявляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Проте зі змісту касаційної скарги встановлено, що в ній жодним чином не обґрунтовано заявлене клопотання про поновлення строку.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Верховний Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
За відсутності обґрунтованих доводів стосовно поважності причин пропуску процесуальних строків Верховний Суд позбавлений можливості визнати поважними причини пропуску строку та поновити його.
Доведеність поважності причин пропуску строку покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Також Верховний Суд звертає увагу, що заявнику необхідно подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами
Відповідно до приписів статті 44 КАС України сторони, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особи, зацікавлені у її поданні, повинні вчиняти всі можливі та залежні від них дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Верховний Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та довести ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що в матеріалах справи відсутній документ про сплату судового збору.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону передбачено, що ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив: 3028 грн.
Встановлено, що позов у цій справі заявлено у 2024 році фізичною особою, одна майнова вимога та похідна від якої була задоволена судами.
У рішенні судів попередніх інстанцій відсутня інформація щодо суми нарахувань, тому ставка за вимогу майнового характеру обчислюється із її мінімального розміру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, ставка судового збору за подання цієї касаційної скарги складає 2422,40 грн.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.
Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме: 1) надання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку та поданням доказів їх поважності; 2) надання документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
Реквізити для сплати судового збору:
УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;
код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;
код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".
Керуючись статтями 169, 248, 328- 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження, вказані військовою частиною НОМЕР_1 .
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2026 у справі №320/41900/24 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали (в частині подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження) в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
А.Г. Загороднюк
О.Р. Радишевська ,
Судді Верховного Суду