27.05.2026 Справа №607/11712/26 Провадження №1-кс/607/3955/2026
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання слідчого СВ Тернопільського РУ поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільської області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42026212050000071 від 20.05.2026, стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого оператором станків з програмним управлінням ТОВ «ТВК «Полімер Україна», раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,
Слідчий СВ Тернопільського РУ поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільської області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження №42026212050000071 від 20.05.2026, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, з клопотанням, в якому просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 днів із визначенням застави у розмірі 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 399 360,00 гривень.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що в провадженні СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області перебуває кримінальне провадження №42026212050000071 від 20.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, про те що ОСОБА_4 вимагає неправомірну вигоду від ОСОБА_7 за вплив на працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 для вирішення питання щодо порушення правил військового обліку (не прибуття за повісткою ТЦК та СП) ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а саме зняття останніх з «розшуку» за ст. 210 КУпАП та анулювання «розшуку» у системі «Оберіг» військовозобов'язаних осіб. 25.05.2026 о 18 год. 08 хв. у порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Мотивуючи клопотання, слідчий посилається на те, що метою застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам передбачених ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні. Підставою застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є те, що він обґрунтовано підозрюється, у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, а також встановлено обставини, які виправдовують даний запобіжний захід та підтверджують ризики.
У судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання, з мотивів, наведених у ньому.
Захисник у судовому засіданні щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 заперечив та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків. Зазначив, що з урахуванням характеризуючих даних ОСОБА_4 , зокрема, наявність на утриманні в останнього шестеро дітей, позитивної характеристики за попереднім місцем роботи, відсутності інших працюючих членів сім'ї, а також того, що дружина підозрюваного є внутрішньо переміщеною особою, доцільним є застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, або ж якщо слідчий суддя дійде переконання про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив визначити розмір застави у мінімальному розмірі, враховуючи майновий стан підозрюваного, те, що він лише нещодавно працевлаштувався на нове місце роботи, а також утримує шістьох дітей.
Підозрюваний заперечив щодо задоволення клопотання прокурора та підтримав думку свого захисника. Крім того, повідомив про застосування до нього фізичного насильства з боку працівників поліції під час його затримання 25 травня 2026 року.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя доходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. При цьому слідчий суддя повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, зокрема, слідчий суддя зобов'язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026212050000071 від 20.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
25.05.2026 о 18 год 08 хв в порядку ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_4 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
26.05.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. Зокрема такими доказами є: заява про вчинення кримінального правопорушення від 19.05.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 21.05.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 21.05.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 22.05.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 22.05.2026; протокол огляду від 25.05.2026; інші долучені до клопотання матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що дослідженими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків передбачених пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 177 КПК України.
Так, ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна. Тому, усвідомлюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та розмір покарання, яке йому загрожує, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду як на території України, так і поза її межами, з метою уникнення від відповідальності. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, адже суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Ризик того, що ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення підтверджується тим, що на даний час органом досудового розслідування проведено тільки ряд першочергових слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню та продовжуються проводитись слідчі дії, спрямовані на встановлення осіб, на яких ОСОБА_4 здійснював зловживання впливом, встановлення місце знаходження та вилучення документів із даними про даних осіб, медичних документів, інформації яка міститься у технічних пристроях.
Ризиком того, що ОСОБА_4 перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, є те, що останній як особисто, так і через третіх осіб може незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан досудового розслідування, судового розгляду та його результати. При цьому, враховуючи положення ч. 2 ст. 23 КПК України про те, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, а також ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, зазначений ризик існує, так як свідки ще не були допитані в ході судового розгляду даного кримінального провадження та до проведення такого допиту можуть змінити свої показання, які вони надавали слідчому, на користь підозрюваної.
Таким чином, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків: переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду; знищення, сховання або спотворення будь-яких із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України слугує підставою для застосування запобіжного заходу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України та на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у якого на утриманні шестеро дітей, троє з яких є неповнолітніми, а також відсутності інших працюючих членів сім'ї; вік та стан здоров'я підозрюваного; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; відсутність судимостей у підозрюваного.
Отже, за наведених вище обставин, доводи сторони захисту не надають підстав для можливості застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, оскільки застосування такого запобіжного заходу не забезпечить в повній мірі дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваного та не зможе запобігти ризикам, які встановлені під час розгляду клопотання.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що сторона обвинувачення в повному обсязі довела суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного ОСОБА_4 на свободу. За встановлених обставин, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Крім того, за змістом ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням встановлених у ході розгляду клопотання обставин та характеризуючих даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов'язків.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вищенаведене, відповідно до норм кримінально-процесуального закону, слідчий суддя не вбачає підстав для відступу від загальних правил, з огляду на те, що стороною обвинувачення не наведено жодних виключних обставин та не подано належних доказів, які б свідчили про необхідність визначення застави у розмірі, що перевищує межі, передбачені законом, що також суперечитиме усталеній практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) та ст. 178 КПК України, якою визначено, що розмір застави повинен бути обґрунтованим, реалістичним та таким, що не має карального характеру, а її визначення не може бути формальним чи декларативним. Встановлення надмірної застави без належного мотивування розцінюється як порушення принципу пропорційності втручання у право на свободу, гарантоване ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, при визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя поряд з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Також слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов'язки, що визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання слідчого.
Крім того, відповідно до положень ч. 6 ст. 206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: 1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; 2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; 3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
За наведеного та враховуючи, що під час судового засідання підозрюваний ОСОБА_4 заявив про застосування до нього фізичного насильства зі сторони працівників правоохоронних органів під час його затримання 25.05.2026, слідчий суддя вважає за необхідне зафіксувати таку заяву, зобов'язати начальника ДУ «Чортківська установа виконання покарань (№26)» забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження підозрюваного, забезпечити його право на отримання такої медичної допомоги, якої вимагає його стан здоров'я, а також копію ухвали слід направити до Тернопільської обласної прокуратури для вирішення питання щодо дослідження викладених ним обставин щодо нанесення йому тілесних ушкоджень під час затримання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Тернопільського РУ поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільської області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 23 год 59 хв 24 липня 2026 року.
Одночасно, для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України, визначити заставу в розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA738201720355269001500003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі № 607/11712/26, відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.05.2026.
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії цього запобіжного заходу.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 год 59 хв 24 липня 2026 року.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Зобов'язати начальника ДУ «Чортківська установа виконання покарань (№26)» забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та забезпечити його право на отримання такої медичної допомоги, якої вимагає його стан здоров'я.
Копію ухвали направити до Тернопільської обласної прокуратури для вирішення питання щодо дослідження обставин, викладених підозрюваним ОСОБА_4 , стосовно нанесення йому тілесних ушкоджень під час затримання.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам провадження, а також надіслати уповноваженій службовій особі у місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1