Справа № 456/1017/26
Провадження № 2/456/1123/2026
іменем України
18 травня 2026 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Саса С. С. ,
при секретарі Кулешник С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача кредитну заборгованість в розмірі 3420 грн. та судові витрати. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 10.10.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГВАДІАНА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № F-00132545 (ID Договору 126544) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор зобов'язується надати відповідачу кредит у сумі 3000,00 грн. строком на 14 днів зі сплатою 1 % на добу, на засадах строковості, зворотності, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором (п. п. 3.1., 3.2., 4.4. Кредитного договору). Для отримання позики, позичальник реєструється в ІТС Кредитодавця, для чого він повинен пройти процедуру реєстрації на вебсайті Кредитодавця. Для проходження процедури реєстраціі, клієнт повинен заповнити всі поля форми реєстраціі, керуючись підказками вебсайту при необхідності (п.2.1., 2.2. Кредитного договору). Позичальник з метою оформлення Кредиту заповнює Заявку на вебсайті Кредитодавця, обов'язково вказуючи всі дані, зазначені в Заявці як обов'язкові для заповнення (п. 2.8. Кредитного договору). У разі згоди із запропонованими умовами кредитування, позичальник підтверджує свою згоду після чого підписує Договір за допомогою отриманого одноразового ідентифікатора (п. 2.25. Кредитного договору). Відповідно до п. 19.2. кредитного договору договір підписано позичальником з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, використання якого передбачено Законом України «Про електронну комерцію». Таким чином, Кредитний договір укладений у формі електронного документу та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. 25.03.2025 року між первісним кредитором (ТОВ «ФК «ГВАДІАНА») та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 25/03/25-01, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» відступає ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» за плату належні йому права грошової вимоги (Права вимоги) до боржників за кредитними договорами відповідно до реєстру боржників згідно Додатку 1. Відповідно до витягу з Реєстру прав вимог від 25.03.2025, який є невід'ємною частиною договору факторингу № 25/03/25-01 від 25.03.2025 до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № F-00132545 від 10.10.2024 в сумі 8520,00 грн., з яких: 3000,00 грн. заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 420,00 грн. заборгованість по відсоткам; 5100,00 грн. заборгованість по пені. Проте, позивач вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованості у розмірі 3420,00 грн., яка складається з 3000,00 грн. заборгованість по кредиту; 420,00 грн. заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом за період 10.10.2024 по 24.10.2024.
В судове засідання представник позивача не з'явився, однак заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи своєчасно і належним чином повідомлений.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи те, що відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, а тому суд вважає необхідним ухвалити заочне рішення, проти такого вирішення справи позивач не заперечив.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10.10.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГВАДІАНА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № F-00132545 (ID Договору 126544) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту у формі електронного документу з використанням електронного підпису.
Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор зобов'язується надати відповідачу кредит у сумі 3000,00 грн. строком на 14 днів зі сплатою 1 % на добу, на засадах строковості, зворотності, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором (п. п. 3.1., 3.2., 4.4. Кредитного договору).
Для отримання позики, позичальник реєструється в ІТС Кредитодавця, для чого він повинен пройти процедуру реєстрації на вебсайті Кредитодавця. Для проходження процедури реєстраціі, клієнт повинен заповнити всі поля форми реєстраціі, керуючись підказками вебсайту при необхідності (п.2.1., 2.2. Кредитного договору).
Позичальник з метою оформлення Кредиту заповнює Заявку на вебсайті Кредитодавця, обов'язково вказуючи всі дані, зазначені в Заявці як обов'язкові для заповнення (п. 2.8. Кредитного договору).
У разі згоди із запропонованими умовами кредитування, позичальник підтверджує свою згоду після чого підписує Договір за допомогою отриманого одноразового ідентифікатора (п. 2.25. Кредитного договору).
Відповідно до п. 19.2. кредитного договору договір підписано позичальником з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, використання якого передбачено Законом України «Про електронну комерцію».
Таким чином, Кредитний договір укладений у формі електронного документу та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
25.03.2025 року між первісним кредитором (ТОВ «ФК «ГВАДІАНА») та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 25/03/25-01, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» відступає ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» за плату належні йому права грошової вимоги (Права вимоги) до боржників за кредитними договорами відповідно до реєстру боржників згідно Додатку 1.
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимог від 25.03.2025, який є невід'ємною частиною договору факторингу № 25/03/25-01 від 25.03.2025, до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № F-00132545 від 10.10.2024 в сумі 8520,00 грн., з яких: 3000,00 грн. заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 420,00 грн. заборгованість по відсоткам; 5100,00 грн. заборгованість по пені.
Проте, позивач вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованості у розмірі 3420,00 грн., яка складається з 3000,00 грн. заборгованість по кредиту; 420,00 грн. заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом за період 10.10.2024 по 24.10.2024.
Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 договір укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється законом, договором або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Нормами ст.ст. 610-612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язань є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
У зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі, оскільки відповідач ОСОБА_1 погашення кредиту та сплату відсотків не проводить, у нього виникла заборгованість перед банком, внаслідок чого останній зазнав значної шкоди, що суд вважає істотним порушенням умов кредитного договору, оскільки позивач був позбавлений права на отримання доходу, на який розраховував при укладенні кредитного договору. Тому з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача заборгованість в розмірі 3420 грн.
Підлягають стягненню з відповідача і понесені позивачем судові витрати в розмірі 2662,40 грн. сплаченого судового збору.
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».
Вирішуючи питання про стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до котрої витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.(ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Тобто, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
Представником позивача долучено договір про надання правничої допомоги від 23.08.2024 року №23/08/24, додаткову угоду №10/1 від 12.02.2025 до договору про надання правничої допомоги від 23.08.2024 року №23/08/24, акт №496 прийому - передачі наданих послуг від 08.01.2026 року, згідно якого витрати ТОВ «Цикл фінанс» на правову допомогу становлять 4000 грн.
Однак, суд оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи складність справи, предмет спору та значення справи для сторін, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача ТОВ «Цикл фінанс» витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн.
Керуючись ст. ст. 247, 259, 263, 265, 268, 280 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» 3420 грн. заборгованості за кредитним договором, 2662,40 грн. сплаченого судового збору та 2000 грн. витрат на правову допомогу, а всього разом 8082,40 грн. (вісім тисяч вісімдесят дві гривні 40 копійок).
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Стрийського міськрайонного суду Львівської області протягом тридцяти днів.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 26.05.2026 року.
Головуючий суддя С. С. Сас