Справа № 455/481/26
Провадження № 2/455/462/2026
Іменем України
29 травня 2026 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Пошивака Ю.П.,
секретар судового засідання Сенета Г.Н.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду - залі судових засідань, цивільну справу №455/481/26 за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів,
17.03.2026 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - Головне управління) як особа з інвалідністю III групи внаслідок загального захворювання, одержувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058 з 01.02.2023 року.
Згідно виписки з акту огляду МСЕК до довідки серії 12 ААВ № 734387, виданої Самбірською міжрайонною МСЕК ОСОБА_1 з 01.02.2025 року визнана особою з інвалідністю III групи, безтерміново.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» (надалі - Рішення РНБО від 22.10.2024 року), що введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 року №732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційном бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові і організаційні рішення.
Підпунктом «б» пункту 2 Рішення РНБО від 22.10.2024 року вирішено Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров'я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національно поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертні комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державні органів.
На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювані повсякденного функціонування особи», якою затверджені: Положення про експерт команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Крите встановлення інвалідності.
В свою чергу, Наказом МОЗ України від 03.12.2024 року № 2022 було покладено права та обов'язки Центру оцінювання функціонального стану особи на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України».
Експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи зобов'язані до запровадження електронної інформаційної взаємодії між відповідними інформаційно- комунікаційними системами повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду України про результати оцінювання повсякденного функціонування особи в частині встановлення інвалідності у порядку, визначеному законодавством (абз. З ч. З ст. 35 Закону № 1058).
Згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи Український державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 14.07.2025 № ЦО 18340 відповідачці було скасовано інвалідність з 01.02.2023 року.
29.07.2025 року на адресу Головного управління надійшло рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи "Український державний науково - дослідний інститут медико - соціальних проблем інвалідності Міністерства здоров'я України" (далі - Рішення) про те, що ОСОБА_1 з 01.02.2023 року не визнано особою з інвалідністю.
На підставі отриманого Рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області з 01.02.2023 року виплату пенсії припинено. Визначено суму для повернення коштів, як надміру виплачених у зв'язку з безпідставним набуттям цих коштів в розмірі 189427,79 гри, за період з 01.02.2023 року по 31.07.2025 року.
Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико- соціальних проблем інвалідності Міністерства здоров'я України" відповідачка не оскаржувала.
Отже, невизнання відповідачки особою з інвалідністю з 01.02.2023 року на підставі рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства здоров'я України" є обставиною, яка впливає на пенсійне забезпечення та призвела до виникнення переплати пенсійної виплати.
З метою досудового врегулювання спору, для вирішення питання щодо погашення заборгованості по переплаті пенсії ОСОБА_1 неодноразово надсилались листи щодо причин виникнення переплати, а саме: від 31.07.2025 № 1300-5223-8/100132, від 03.02.2026 № 1300-0306-8/16142.
Станом на 01.03.2026 року ОСОБА_1 виплачені суми пенсії не повернула.
Отже, кошти в розмірі 189427,79 грн. на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України підлягають безумовному поверненню відповідачкою, як такі, що набуті без достатньої правової підстави.
На підставі наведеного вище та враховуючи, що сума переплати пенсії в розмірі 189427,79 грн. отримана без достатніх правових підстав, Головне управління вважає, ще позов є обгрунтований та такий, що підлягає до задоволення.
Просить прийняти рішення про стягнення надміру виплаченої пенсії з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в сумі 189427 грн. 79 коп.
Ухвалою судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 19.03.2026 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання на 10 годину 30 хвилин 28.04.2026 року.
01.04.2026 року від представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Бущака Р.Є надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувала на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України у Львівській області, як особа з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання, одержувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із 01.02.2023 року. Згідно виписки з акту огляду МСЕК до довідки серії 12 ААВ № 734387, виданої Самбірською міжрайонною МСЕК на ім'я гр. ОСОБА_1 із 01.02.2023 року визнана особою з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання, безтерміново. Відповідачка надала оригінали документів до відділу обслуговування громадян № 20 (сервісного центру) м. Старий Самбір Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для призначення пенсії по інвалідності. ОСОБА_1 була призначена пенсія по інвалідності на підставі чинної виписки до акту огляду медико - соціальної експертної комісії серії 12 ААВ № 734387, виданої 02.02.2023 року на ім'я гр. ОСОБА_1 .. Відповідачка одержувала пенсію по інвалідності за період з 01.02.2023 року по 01.08.2025 року. Згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи Український державний науково - дослідний інститут медико - соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України від 14.07.2025 року за № ЦО 18340 відповідачці була скасована інвалідність ІІІ групи загального захворювання із 01.02.2023 року. На підставі отриманого рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області з 01.08.2025 року припинено відповідачці виплату пенсії по інвалідності. Так, відповідачкою до територіального органу Пенсійного фонду України у Львівській області подано оригінали документів, які стали підставою для призначення пенсії по інвалідності, а також зловживань з боку відповідачки, або її недобросовісної поведінки не було. Разом з тим, в позовній заяві позивачем не зазначено в чому виразилось зловживання з боку відповідачки, які незаконні дії вона здійснила, чи можливо подала документи з недостовірними даними, чи іншим чином ввела в оману позивача. На підставі вищенаведеного просив відмовити у задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів в розмірі 189427,79 грн.
28.04.2026 року судове засідання відкладено на 11 годину 00 хвилин 21.05.2026 року.
Ухвалою суду від 21.05.2026 року в задоволенні клопотання представника позивача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача у цивільній справі №455/481/26 за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів - відмовлено, судове засідання відкладено на 14 годину 00 хвилин 29.05.2026 року.
Представник позивача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Павлечко Г.Д. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просила їх задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Її представник - адвокат Бущак Р.Є. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Додатково зазначив, що хоча й дійсно отримані кошти у зв'язку із скасуванням інвалідності рішенням від 14.07.2025 року, ОСОБА_2 набуті безпідставно, однак за відсутності в її діях недобросовісності, такі в силу приписів ст.1215 ЦК України, поверненню не підлягають.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримувала пенсію по інвалідності ІІІ групи на підставі виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №734387, виданою 02.02.2023 року, терміном - безстроково.
Згідно з Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонування стану особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 14.07.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , групу інвалідності не встановлено з 01.02.2023 року.
Як було встановлено в судовому засіданні пенсіонеру ОСОБА_1 починаючи з 01.02.2023 року по 31.07.2025 року фактично виплачено 189427,79 грн. пенсії.
Листом ГУ ПФУ в Львівській області області від 03.02.2026 року ОСОБА_1 було повідомлено про переплату пенсії за період з 01.02.2023 року по 31.07.2025 року та запропоновано звернутися в сервісний центр для вирішення питання погашення переплати пенсії.
Згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Основними завданнями Пенсійного фонду України є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного страхування, а також ефективне використання коштів Пенсійного фонду України, здійснення в межах своєї компетенції контрольних функцій.
Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управліннях районах, містах і районах у містах.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV).
Згідно зі ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 9 Закону № 1058-IV, за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються, окрім інших пенсійних виплат, пенсія по інвалідності.
Частиною першою статті 30 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Відповідно до ст. 31 Закону № 1058-IV залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності.
Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.
Відповідно до частини 1 статті 34 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.
Статтею 35 Закону № 1058-IV визначені строки виплати пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності, зокрема, у разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд здоровою, пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.
Органи медико-соціальної експертизи зобов'язані повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду в порядку, встановленому законодавством, про результати повторного огляду осіб, яким призначена пенсія по інвалідності, та про нез'явлення цих осіб на зазначений огляд (ч. 3 ст. 35 Закону № 1058-IV).
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону № 1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Зловживанням є умисні протиправні дії пенсіонера, спрямовані на безпідставне отримання пенсій, або отримання пенсії у більшому, ніж визначено законом, розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.
Зловживанням з боку пенсіонера є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення (далі Порядок), затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21 березня 2003 року.
Відповідно до пункту 4 вказаного порядку у разі припинення виплати пенсії відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.
Згідно з пунктом 3 цього Порядку, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.
Аналіз зазначених норм закону свідчить, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані позивачем за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17.
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Наведене узгоджується із висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц, постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17-ц.
З 1 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі Постанова № 1338). Вказаною постановою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.
Відповідно до пункту 3 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі оцінювання) відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених Постановою № 1338.
Пунктом 6 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи передбачено, що оцінювання проводиться: Центром оцінювання функціонального стану особи (далі - ЦОФСО); експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров'я.
Згідно з п. 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи права та обов'язки ЦОФСО за рішенням МОЗ покладаються на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ, та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Пунктом 10 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи визначено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності цієї постанови переглядаються ЦОФСО з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03 грудня 2024 року № 2022 права та обов'язки ЦОФСО покладено на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України». Зазначеним наказом затверджено Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи.
Відповідно до ст. 35 Закону № 1058-IV державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» передано інформацію про скасування рішень медико-соціальних експертних комісій за результатами перевірки обґрунтованості рішень експертними командами ЦОФСО, в тому числі відносно ОСОБА_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебувала на обліку та отримувала пенсію як особа з інвалідністю Ш групи, призначену відповідно до Закону № 1058-IV на підставі виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №734387, виданою 01.02.2023 року.
Відповідно до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №734387, виданою 01.02.2023 року, ОСОБА_3 встановлено IIІ групу інвалідності, терміном безстроково.
Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 14.07.2025 року №ЦО 18340 відповідачці групу інвалідності не встановлено з 01.02.2023 року.
Таким чином, з урахуванням підстав та змісту позову позивач не навів належних та допустимих доказів щодо подання ОСОБА_1 свідомо неправдивих документів, або документів із неправильними відомостями, або приховання достовірних даних про свій стан здоров'я та інші обставини, що впливають на встановлення права особи з інвалідністю на пенсію по інвалідності. Отже докази на підтвердження того, що відповідачка будь-яким чином вплинула на рішення медико-соціальної комісії від 01.02.2023 року щодо встановлення їй ІІІ групи інвалідності відсутні. Незгода експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи з висновком медико-соціальної експертної комісії, викладеним в Акті від 01.02.2023 року є різними оцінками медичних показників стану здоров'я ОСОБА_1 різними державними експертними установами, що не доводить недобросовісності дій зі сторони відповідачки при зверненні до позивача для призначенням їй пенсії по інвалідності.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Rysovskyy v. Ukraine» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» від 05 січня 2000 року, «Oneryildiz v. Turkey» від 18 червня 2002 року, «Megadat.com SRL v. Moldova» від 08 квітня 2008 року, «Moskal v. Poland» від 15 вересня 2009 року).
Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Lelas v. Croatia» від 20 травня 2010 року і «Toscuta and Others v. Romania» від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Oneryildiz v. Turkey» від 18 червня 2002 року та «Beyeler v. Italy» від 05 січня 2000 року). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем в ході розгляду справи не доведено недобросовісності у діях відповідачки (набувача пенсії), що є обов'язковою умовою для повернення безпідставно набутих виплат, або набуття відповідачкою виплат внаслідок рахункової помилки, а тому немає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 надмірно отриманих коштів у вигляді нарахованої та виплаченої пенсії в сумі 189427,79 грн., в зв'язку з чим, в задоволенні позову слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує вимоги п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК, за змістом яких у разі відмови у задоволенні позову судові витрати, зокрема судовий збір, покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 13, 259, 263- 265 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Дата складання повного судового рішення - 03.06.2026 року.
Суддя Пошивак Ю.П.