Справа № 453/662/26
№ провадження 2-о/453/49/26
02 червня 2026 року
Сколівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого-судді: Курницької В.Я;
присяжних: Габаль Л.М.,
Пастернак М.А.;
секретаря судового засідання: Трембач М.М.
в судовому засіданні беруть участь:
представник заявника: адвокат Павкович О.В.;
представник заінтересованої особи: Петришин О.М.;
особа, щодо якої вирішується питання про встановлення опіки та призначення опікуна: ОСОБА_1 ;
представник особи, щодо якої вирішується питання про встановлення опіки та призначення опікуна: адвокат Крючков І.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_2 , з участю заінтересованої особи Органу опіки та піклування Славської селищної ради Стрийського району Львівської області про встановлення опіки і призначення опікуна,-
До Сколівського районного суду Львівської області 08 квітня 2026 звернувся ОСОБА_2 із заявою про встановлення опіки і призначення опікуна, в якій просить встановити опіку над недієздатним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителем селища Славсько Стрийського району Львівської області, та призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , жителя селища Славсько Стрийського району Львівської області, опікуном недієздатного батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обгрунтування заявлених вимог ОСОБА_2 вказує те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його батьком. Вказані обставини підтверджуються Свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серія НОМЕР_3 від 04 березня 1989 року, де його батьком зазначено ОСОБА_1 .
Також зазначає,що з 1984 року його батько хворіє на психічне захворювання- параноїдна шизофренія, а з 1999 року є особою з інвалідністю другої групи безтерміново, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК Серії ЛВА-1 № 02331 від 18 листопада 1999 року.
Ще 27 лютого 2007 року Сколівським районним судом Львівської області (суддя Кузів Б.І.), ОСОБА_1 , 1958 року народження, жителя смт. Славсько Сколівського району визнано недієздатним. Заявник вказує, що з цього часу саме він здійснює постійний догляд за хворим батьком, оскільки станом на день винесення судом рішення про визнання батька недієздатним його мати померла (ще ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , а він залишився найстаршим у сім'ї з-поміж своїх братів та сестер,які спільно проживали з ними.
В ОСОБА_1 з близьких родичів є ще його діти: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які в силу сімейних обставин, скрутного матеріального становища, стану здоров'я не мають можливості здійснювати опіку та надавати належний догляд своєму батьку. Підставою звернення до суду із заявою про призначення його опікуном недієздатного батька саме тепер стало небажання бути його опікуном інших осіб. А також те, що до оголошення мобілізації не було потреби оформляти опікунство, оскільки фактично він міг реалізовувати відповідні функції без формального визнання його опікуном, а оголошення мобілізації поставило під загрозу продовження цих відносин, і відповідно право недієздатної особи на належний догляд і опіку.
В судовому засіданні 28 травня 2026 року представник заявника - адвокат Павкович Оксана Володимирівна підтримала вимоги заяви з підстав, викладених у такій, просила заяву задовольнити повністю.
Представник заінтересованої особи, Петришин Олег Михайлович , який діє на підставі довіреності № 17 від 27 травня 2026 року, просив заяву ОСОБА_2 задовольнити.
Адвокат особи, щодо якої вирішується питання про встановлення опіки та призначення опікуна ОСОБА_8 щодо задоволення заяви не заперечив. Вважає, що рішення суду про встановлення недієздатному ОСОБА_1 опіки та призначення опікуном його сина ОСОБА_2 буде відповідати інтересам недієздатної особи.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до витягу із акту МСЕК серії ЛВА-1 №023310 від 18 листопада 1999 року., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється особою з інвалідністю другої групи загального захворювання,безтерміново.
ОСОБА_1 є батьком заявника, що підтверджується Свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серія НОМЕР_3 від 04 березня 1989 року.
Відповідно до Свідоцтва про шлюб, виданого повторно серії НОМЕР_5 від 02 травня 2024 року, батьками заявника - ОСОБА_1 та ОСОБА_9 - було укладено шлюб 16 травня 1987 року, що був зареєстрований Виконавчим комітетом Славської селищної ради Сколівського району Львівської області.
Згідно з Свідоцтвом про смерть, виданим повторно, серії НОМЕР_4 від 30 квітня 2024 року, ОСОБА_10 -дружина ОСОБА_1 та матір заявника померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 27 лютого 2007 року у справі №2-о-3/2007, визнано недієздатним ОСОБА_1 1958 року народження, уродженця та жителя смт. Славсько Сколівського району Львівської області.
Відповідно до Акту щодо обстеження матеріально побутових умов проживання ОСОБА_1 , виданого Славською селищною радою Стрийського району Львівської області 23 лютого 2026 року, на підставі заяви ОСОБА_11 проведено обстеження за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено, що за вказаною адресою дійсно проживає заявник із батьком - ОСОБА_1 , умови проживання задовільні. Гр. ОСОБА_1 - особа з інвалідністю ІІ групи загального захворювання, догляд за ним здійснює його син. Однак,у зв'язку із перебування ОСОБА_2 на військовій службі, немає працездатних родичів, які могли б здійснювати догляд за гр. ОСОБА_1 .
Крім цього, в судовому засіданні представником органу опіки та піклування Славської селищної ради було зазначено, що у заявника є ще рідні брати та сестри - діти ОСОБА_1 , які, кожен окремо подали заяви до Славської селищної ради про відмову здійснювати опіку над недієздатним батьком.Зокрема, дочка ОСОБА_1 - ОСОБА_4 звернулася до Славської селищної ради із заявою про відмову здійснювати опіку над недієздатним батьком , мотивуючи це тим, що у неї на утриманні троє неповнолітніх дітей, проживає на орендованій квартирі, власного житла не має. Син ОСОБА_1 - ОСОБА_7 звернувся до Славської селищної ради із заявою про відмову здійснювади опіку над недієздатним батьком , у зв'язку з тим,що нього на утриманні троє неповнолітніх дітей, не має стабільного доходу. Дочка ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернулася до Славської селищної ради із заявою про відмову здійснювати опіку над недієздатним батьком, мотивуючи це тим що вона проживає за кордоном в республіці Чехія і наміру повертатися до України для постійного проживання не має. Син ОСОБА_1 - ОСОБА_6 звернувся до Славської селищної ради із заявою про відмову здійснювади опіку над недієздатним батьком у зв'язку із незадовільним станом здоров?я. Син ОСОБА_1 - ОСОБА_5 звернувся до Славської селишної ради із заявою про відмову здійснювади опіку над недієздатним батьком мотивуючи це тим, що він на даний час проходить військову службу. Син ОСОБА_1 - ОСОБА_2 за станом здоров?я може виконувати опікунські обов?язки, дбати та здійснювати догляд за ОСОБА_1 , а також вживати заходи щодо захисту цивільних прав а інтересів свого батька.
За правилами ч.ч. 1,3 ст. 41 ЦК України, над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє опікун.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Частинами 1-4 ст. 63 ЦК України передбачено, що опікуна призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених ст. 60 цього Кодексу. Опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном лише за її письмовою заявою. Опікун призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна.
Таким чином, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов'язком суду, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.
Аналізуючи при цьому як норми ЦК України, так і ЦПК України у даному питанні, слід дійти висновку, що законодавець, захищаючи недієздатну особу, покладає на суд обов'язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна. При цьому із змісту норм ЦК України та ЦПК України також вбачається вагома роль органу опіки та піклування, який зобов'язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, при цьому саме на вказаний орган покладається обов'язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров'я, родинні зв'язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов'язки опікуна.
Отже, призначення опікуна недієздатній особі на думку суду переслідує перш за все найважливішу ціль не залишити безправною особу, яка за своїм статусом позбавлена самостійно здійснювати свої права у суспільстві.
У відповідності до ст. 67 ЦК України, опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
Також, порядок встановлення опіки над особою, яка визнана судом недієздатною, виконання опікуном своїх обов'язків та звільнення від повноважень опікуна визначений Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88, згідно якого опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до п. 3.1. Правил опіки і піклування для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.
У постанові від 24 липня 2019 року, винесеній за результатом розгляду цивільної справи за єдиним унікальним номером 545/3835/16-ц Верховний Суд зазначив, що при призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка, на що наголошено у постанові Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі за єдиним унікальним номером 712/10043/20.
Вирішуючи питання щодо призначення недієздатному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опікуна, суд зауважує, що у поданні Органу опіки та піклування Славської селищної ради Стрийського району Львівської області щодо доцільності призначення ОСОБА_2 опікуном над батьком ОСОБА_1 , міститься належна мотивація щодо того, чому саме заявника ОСОБА_2 необхідно призначити опікуном над його батьком, а не інших його близьких родичів - двох сестер- ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та трьої братів- ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , як і щодо того, чи склалися між ними як між батьком та сином особисті приязні взаємини, що забезпечить йому належний догляд, тощо, й усі ці питання з'ясовувались у повній мірі Органом опіки та піклування Славської селищної ради Стрийського району Львівської області. Своє бажання щодо призначення опікуном саме сина ОСОБА_12 висловив і присутній в судовому засіданні ОСОБА_1 .
При цьому, суд враховує, що саме заявник ОСОБА_2 , починаючи з 2005 року, й до часу його мобілізації у 2024 році, а це майже двадцять років, здійснював постійний догляд за батьком. З цього приводу суд зазначає, що дійсно умови існування в державі можуть визначати домінування суспільного інтересу над приватним, що характерно для сучасної України, в якій запроваджений воєнний стан, й приймає до уваги, що призначення опікуном над ОСОБА_1 його сина ОСОБА_2 , який на даний час проходить військову службу, надасть останньому можливість подання відповідного рапорту своєму командуванню. Однак, на переконання суду, у даному конкретному випадку, обов'язок заявника ОСОБА_2 , як опікуна та єдиного близького родича недієздатного ОСОБА_1 , який за станом здоров'я та за сімейними обставинами вже тривалий час здійснював та надалі може здійснювати догляд, є домінуючим задля захисту прав його недієздатного батька, який в протилежному випадку залишиться безправним та беззахисним.
А,відтак, суд погоджується із поданням органу опіки та піклування.
Більше того,суд наголошує, що не вправі покладати відповідні обов'язки опікуна на постійній основі на інших осіб чи орган опіки та піклування, оскільки такі дії, ще й до того ж, за відсутності відповідної згоди особи, так само як і можливості належним чином виконувати обов'язки опікуна, чинним законодавством не передбачені.
Отож, оскільки заявник ОСОБА_2 як єдиний близький родич, який може виконувати обов'язки опікуна, просить призначити його опікуном свого недієздатного батька ОСОБА_1 , тобто надав на те свою передбачену у ст. 63 ЦК України обов'язкову згоду, й при цьому обмежень, передбачених у ст. 64 ЦК України, котрі є вичерпними й не можуть трактуватися на власний розсуд, щодо призначення цього заявника опікуном, судом не було встановлено, так як він ані не являється особою, яка позбавлена батьківських прав, ані не являється особою, поведінка та інтереси якої суперечать інтересам ОСОБА_1 , який потребує опіки, то цього заявника слід призначити опікуном над ОСОБА_1 .
За таких наведених вище обставин справи, вимоги заяви ОСОБА_2 про, встановлення опіки та призначення недієздатній особі опікуна, - належить задовольнити.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 36, 39, 41, 60, 64 ЦК України, ст. ст. 2, 10, 78-80, 89, 263, 293, 300 ЦПК України суд,-
Заяву ОСОБА_2 , з участю заінтересованої особи Органу опіки та піклування Славської селищної ради Стрийського району Львівської області про встановлення опіки і призначення опікуна - задовольнити.
Встановити опіку над недієздатним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_2 , опікуном недієздатного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 .
Судові витрати пов'язані з розглядом справи, віднести на рахунок держави.
Встановити строк дії даного рішення два роки з моменту набрання ним законної сили.
Роз'яснити заявнику, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше п'ятнадцяти днів до закінчення строку дії даного рішення.
Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування, органу ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи, визнаної судом недієздатною.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду через протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий суддя Курницька В.Я.
Присяжні: Габаль Л.М.
Пастернак М.А.