Справа № 369/6116/24Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/1137/2026Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
12 травня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
з участю прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 квітня 2024 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Керки Росія, росіянина, громадянина України, який має середню освіту, одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
засуджено за ч.1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі; за ч.3 ст. 309 КК України до 5 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 129 КК України до 1 року обмеження волі. На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки з покладенням обов'язків, передбачених п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України. Вироком вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат,
За вироком суду, маючи на меті незаконне поводження з бойовими припасами, ОСОБА_8 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, незаконно, без передбаченого законом дозволу, тобто всупереч вимогам постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 за № 2471-ХХІІ «Про право власності на окремі види майна», Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 за № 576, Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолодженої зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 за № 622, для власного використання всупереч передбаченому законом порядку у невстановлених досудовим розслідуванням час та місці незаконно придбав предмет ззовні схожий на корпус гранати типу РГО з наявним маркування «РГО А-ІХ-1... 31-03», предмет ззовні схожий на запал до ручних гранат типу УДЗ з маркуванням «УДЗ С-4-92» та патрони калібру 7,62 х 39 мм. в кількості 41 шт., після чого, незаконно зберігаючи при собі, переніс їх до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав до 20 лютого 2024 року.
20 лютого 2024 року в період часу з 03 год. 20 хв. по 06 год. 53 хв. в ході проведення невідкладного обшуку за місцем фактичного мешкання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено предмет ззовні схожий на корпус гранати типу РГО з наявним маркування «РГО А-ІХ-1... 31-03», предмет ззовні схожий на запал до ручних гранат типу УДЗ з маркуванням «УДЗ С-4-92», та патрони калібру 7,62 х 39 мм. в кількості 41 шт.
Згідно з висновком судової-балістичної експертизи надані на дослідження 41 (сорок один) патрон належить до боєприпасів до бойової нарізної вогнепальної зброї - є бойовими проміжними патронами калібру 7,62x39 мм, зразка 1943 року, споряджені кулями «ПС», виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби.
Згідно з висновком судової вибухово-технічної експертизи при поєднанні наданих на дослідження ударно-дистанційного запалу УДЗ із наданою на дослідження гранатою РГО без запалу, в єдину конструкцію, що передбачено їх конструктивними особливостями і призначенням, вони утворюють оборонну осколкову ручну гранату РГО, яка є вибуховим пристроєм промислового виготовлення та бойовим припасом, і придатна до вибуху.
Таким чином, ОСОБА_8 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, тобто придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Крім того, 19 лютого 2024 року приблизно в період часу з 23 год. 00 хв. до 23 год. 40 хв., більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи прямий умисел, направлений на погрозу вбивством потерпілому, своєму сину ОСОБА_9 , усвідомлюючи, що погроза здатна викликати у потерпілого побоювання за своє життя та усвідомлюючи при цьому суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з потерпілим ОСОБА_9 , з метою залякування останнього, перебуваючи за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , тримаючи в руках предмет, зовні схожий на бойову гранату, демонстративно витягнув чеку та підійшов впритул до потерпілого, таким чином, погрожував йому вбивством. Потерпілий ОСОБА_9 сприйняв дану погрозу як реальну, оскільки в нього були реальні підстави побоюватися реалізації такої погрози.
Таким чином, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 129 КК України, тобто погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.
Крім того, ОСОБА_8 в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60/95-ВР із подальшими змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», із подальшими змінами та доповненнями, Наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» із подальшими змінами та доповненнями, вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане з незаконним обігом наркотичних засобів, за наступних обставин.
Маючи прямий умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу в особливо великих розмірах, для власного вживання без мети збуту, ОСОБА_8 незаконно, у невстановлений досудовим розслідуванням час, у невстановленому досудовим розслідуванням місці придбав вказаний наркотичний засіб в особливо великих розмірах, який знаходився у зіп-пакетику, пластиковій коробці, поліетиленовому пакеті та стебла рослин зеленого кольору, для власного вживання без мети збуту.
Після чого, ОСОБА_8 переніс вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - канабіс в особливо великих розмірах, до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав для власного вживання без мети збуту до 20 лютого 2024 року.
20 лютого 2024 року в період часу з 03 год. 20 хв. по 06 год. 53 хв. в ході проведення невідкладного обшуку за місцем фактичного мешкання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено: стебла рослин зеленого кольору, які були поміщені до 7 будівельних мішків, які опечатані та на яких залишені відповідні надписи та підписи; зіп-пакетик в середині з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, пластикова коробка в середині із подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, поліетиленовий пакет з листям рослини зеленого кольору, які поміщено до паперового конверту коричневого кольору, який опломбований биркою ИРР-0192349 та на якому залишені відповідні надписи та підписи; пакет чорний з рослинами зеленого кольору, рослинна маса зеленого кольору, зіп-пакетик з рослиною зеленого кольору, які поміщено до паперового конверту коричневого кольору, який опломбований биркою ИРР-0192348 та на якому залишені відповідні надписи та підписи.
Згідно з висновком експерта надані на дослідження речовини рослинного походження та рослинні маси із гілля та листя є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Маса канабісу, в перерахунку на висушену речовину, становить: 32,99 г, 10,40 г, 74,97 г, 10,23 г, 4,54 г, 1,40 г, 0,86 г, 2,59 г, 1,79 г, 738,0 г, 1701,0 г, 1213,69 г, 977,53 г, 979,92 г, 7819,67 г, 747,82 г ( загальна маса - 14 317,4 г).
Канабіс, згідно Списку № 1 «Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено» Таблиці № І «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 за № 770, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено.
Відповідно до Таблиці 1 невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000, канабіс - цілі або різного ступеня подрібнення будь-які частини рослини роду коноплі або їх суміш (за винятком власне дозрілого насіння) незалежно від того, піддавались вони екстракції, деструкції, гниттю чи враженню пліснявою, масою 2500 і більше грама є особливо великим розміром
Таким чином, ОСОБА_8 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та незаконне зберігання наркотичного засобу в особливо великому розмірі без мети збуту.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 призначити покарання за ч.1 ст.263 КК України у виді 3 років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 309 КК України у виді 6 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 129 КК України у виді 1 року обмеження волі. На підставі ч.1 ст. 70, ст. 72 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 6 років 1 місяця позбавлення волі, та виключити з вироку обставину, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_8 - щире каяття.
В обґрунтування апеляційної скарги, не оспорюючи доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, посилається на відсутність підстав для визнання такої пом'якшуючої обставини, як щире каяття, оскільки у вироку не наведено жодних обставин, які б вказували на реальний осуд з боку ОСОБА_8 своїх дій, а визнання ним своєї вини та позитивна посткримінальна поведінка є бажанням уникнення суворого покарання, тому вважає, що суд формально ототожнив щирість каяття з визнанням вини.
Також вважає, що судом не надано належної уваги тій обставині, що ОСОБА_8 здійснив необґрунтовану додаткову погрозу життю свого рідного сина під час війни , а також тому, що обвинувачений незаконно придбав та зберігав понад 14 кг особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, що суттєво перевищує будь-які біологічні потреби, що демонструє відверту зневагу обвинуваченого до встановлених в державі правил, які регулюють обіг наркотичних засобів.
Окрім того, суд першої інстанції, неналежним чином врахував особу обвинуваченого ОСОБА_8 , якого визнано винним у вчиненні одразу трьох кримінальних правопорушень, два з яких відноситься до категорії тяжких злочинів, за які передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, а також те, що він схильний до зловживання наркотичних засобів, веде антисоціальний спосіб життя, що насамперед відображається на добробуті та спокої його власної родини, а тому виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції його від суспільства.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу, обвинуваченого який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, викладених у вироку, правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 309, ч. 1 ст. 129 КК України сторонами у апеляційному порядку не оскаржується та в силу вимог ч.2 ст. 394 КПК України не є предметом розгляду суду апеляційної інстанції.
Як пояснив обвинувачений під час апеляційного розгляду , складові гранат та 41 патрон він знайшов після проведення бойових дій у регіоні , де проживає, та залишив за місцем свого проживання з метою ймовірного захисту від ворога, велика кількість рослин канабісу була виявлена у нього у зв'язку з тим, що він нарвав його на полях та годував ними кіз, імітував використання предмету, схожого на гранату, щодо сина, під час конфлікту з останнім, який прийшов до його місця проживання та знущався над ним, при чому, такі дії були регулярними.
За ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Із змісту вироку вбачається, що при призначенні покарання ОСОБА_8 суд врахував, що останнім вчинено два тяжких злочини та кримінальний проступок, дані про особу обвинуваченого, який на обліках в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, одружений, має середню освіту, працює не офіційно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, його щире каяття, вчинення кримінального проступку щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах. також думку потерпілого ОСОБА_9 , висловлену в заяві, де зазначено, що претензій до обвинуваченого не має.
Призначене покарання як за кожне із кримінальних правопорушень, так і за їх сукупністю, на думку колегії суддів відповідає меті, визначеній у ст.50 КК України, а також загальним засадам призначення покарання, визначеним у ст.65 КК України.
Доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність призначення за ч.3 ст.309 КК України ОСОБА_8 покарання у виді 6 років позбавлення волі (замість 5 років позбавлення волі) є безпідставними.
Зокрема, всупереч доводам апеляційної скарги, доказів його схильності до зловживання наркотичними засобами та ведення антисоціального способу життя, що відображається на добробуті його родини, матеріали кримінального провадження не містять, а зазначені доводи спростовуються фактом обрання щодо нього на стадії досудового розслідування наступного дня після вчинення кримінальних правопорушень за клопотанням прокурора запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Згідно з вимогами ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Суд при звільненні ОСОБА_8 від відбування покарання в порядку ст.75 КК України врахував ступінь тяжкості усіх трьох вчинених ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, критичне ставлення обвинуваченого до вчинення ним вказаних кримінально-караних дій, його щире каяття , вперше притягнення до кримінальної відповідальності та його вік (57 років).
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що судом вірно застосований інститут звільнення особи. від відбування покарання з випробуванням відповідно до положень ст. 75 КК України.
Доводи апеляційної скарги прокурора на неправомірне визнання судом обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_8 , його щире каяття, є безпідставними.
Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім.
Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Колегією суддів встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 повністю визнав свою провину як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду, під час розгляду справи в суді першої інстанції свідомо та неухильно притримувався загальноприйнятих норм і правил поведінки, встановлених у суспільстві, а тому суд першої інстанції обґрунтовано визнав щире каяття обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_8 .
Колегія суддів не погоджується з твердженням апеляційної скарги прокурора про те, що факт незаконного придбання та зберігання обвинуваченим понад 14 кг особливо небезпечного наркотичного засобу «канабісу», що суттєво перевищує біологічні потреби особи, може свідчити про безпідставне застосування вимог ст.75 КК України, оскільки версія ОСОБА_8 про те, що купа гілля та листя канабісу, які були виявлені за місцем проживання та упаковані поліцейськими у сім будівельних мішків, є кормом для кіз, не спростована. Зазначені обставини свідчать про надання можливості ОСОБА_8 для виправлення без реального відбування покарання у виді позбавлення волі, але в умовах обов'язкового контролю за його поведінкою з боку органу пробації.
Інших доводів, якими б спростовувалися висновки суду першої інстанції , у апеляційній скарзі не наведено.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягнули за собою безумовне скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин вирок є законним.
Керуючись ст.ст.404,405,407,419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 квітня 2024 року щодо ОСОБА_8 - без зміни.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Суддя: Суддя: Суддя: