Справа № 11-cc/824/3726/2026 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер № 759/1518/26
26 травня 2026 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарях судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , з внесеними доповненнями до неї, на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 23 березня 2026 року,
за участю:
прокурора - ОСОБА_7 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_8
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 23.03.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 72024102400000060 від 27.08.2024 року.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, з внесеними доповненнями до неї, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 23.03.2026 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 72024102400000060 від 27.08.2024 року.
Мотивуючи апеляційні вимоги сторона обвинувачення зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою у зв'язку з неповнотою судового розгляду, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду першої інстанції викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, що є безумовною підставою для скасування судового рішення.
В доповненнях до апеляційної скарги прокурор вказує, що слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі зазначено, що матеріали клопотання не містили належної індивідуалізації обставин кримінального правопорушення, щодо переліку майна, на який необхідно накласти арешт, водночас, у клопотанні зазначено, що суб'єкти господарювання недержавної форми власності не можуть мати у власності ГТС, які побудовані до початку приватизаційних процесів в державі, з посиланням на норми закону, які це обґрунтовують. Також у клопотанні вказано, що майновий комплекс (на який необхідно накласти арешт), незаконно зареєстрований на праві власності за ТОВ «МТР Менеджмент» виключно на підставі супровідного листа Фонду державного майна та використовується зазначеним суб'єктом господарювання в порушення чинного законодавства.
Крім того, слідчим суддею проігноровано думку представника ДП «Адміністрація річкових портів», який пояснив, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, фактично є гідротехнічними спорудами державної форми власності та не могли бути набутими у власність приватними суб'єктами господарювання на законних підставах.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала свою апеляційну скаргу з внесеними доповненнями до неї, та просила задовольнити її у повному обсягу, пояснення представника, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження, та перевіривши доводи апеляційної скарги, з внесеними доповненнями до неї, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, що відділом детективів із розслідування кримінальних проваджень у інвестиційній сфері Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024102400000060 від 27.08.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 358 КК України.
Київською міською прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні.
Органом досудового розслідування зазначено, що Постановою Верховної Ради України «Про Державну програму приватизації майна державних підприємств» від 07.07.1992 до об'єктів, які не підлягають приватизації було віднесено портові споруди.
Аналогічна норма містилась в Декреті Кабінету Міністрів України від 31.12.1992 №26-92 «Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається».
Законом України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.1992 № 2163- XII в редакції з 19.02.1997 до об'єктів, що мають загальнодержавне значення та не підлягали приватизації було віднесено акваторії портів, причали всіх категорій і призначень, причальні у портах і гідрографічні споруди, набережні причалів, захисні споруди та системи сигналізації, портові системи інженерної інфраструктури та споруди зв'язку, енерговодопостачання та водовідведення, автомобільні дороги та залізничні колії (до першого розгалуження за межами території порту), навчальний та гідрографічний флот, майнові комплекси судноплавних інспекцій.
Відповідно, вказані об'єкти не могли бути вкладом держави до статутного фонду акціонерного товариства.
Разом з тим, до бази даних гідротехнічних споруд, що знаходяться під технічним наглядом Регістра судноплавства України, станом на 01.01.2024 внесено ряд ГТС побудованих до 1991 року, які обліковуються за приватними суб'єктами господарської діяльності.
Так, в ході досудового розслідування зазначено, що TOB «МТР Менеджмент Україна» (ЄДРПОУ 19364495, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 10-а) має у використанні гідротехнічні споруди:
- «Споруда берегоукріплення, літера «№1», ГТС-1050, 1968 року побудови, розміщена за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 10-а;
- «Споруда берегоукріплення, літера «№2», ГТС-1051, 1988 року побудови, розміщена за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 10-а, які на праві власності оформленні за TOB «МТР Менеджмент Україна».
Відповідно до наявних в матеріалах кримінального провадження документів встановлено, що 08.05.1992 відповідно до спільного протоколу Фонду державного майна України та Міністерства України у справах роздержавлення власності і демонополізації виробництва було затверджено Концепцію перетворення Українського міжгалузевого державного об'єднання річкового флоту «Укррічфлот» в процесі приватизації.
Так, згідно матеріалів щодо приватизації МДО «Укррічфлот» встановлено, що ТОВ «МТР Менеджмент Україна» створювалось як спільне україно-швейцарське підприємство, засновником якого з української сторони стала АКВТ «Торгрічтранс». Місцезнаходженням вказаного спільного підприємства визначено м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 10-А.
АКВТ «Торгрічтранс» створювалось на базі державного підприємства «Торгрічтранс» та до статутного фонду АКВТ «Торгрічтранс» вказані гідротехнічні споруди не передавались, а відповідно не могли бути його внеском до статного фонду спільного підприємства.
В ході досудового розслідування зазначено, що ТОВ «МТР Менеджмент Україна» зареєструвало право власності на об'єкт нерухомого майна 100152480391, майновий комплекс, та 100280680391, Будівля кондцеху комбінату громадського харчування, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 10-А.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 29.12.2020 майновий комплекс: Загальна площа (кв.м): 1480.8, до складу якого входить будівля бази комбінату громадського харчування (літера А) загальною площею 1 474,4 кв.м. та будівля прохідної комбінату громадського харчування (літера В) загальною площею 6,4 кв.м. та Будівля кондцеху комбінату громадського харчування (літера Б): Загальна площа: 1 106,3 кв.м.
Підставою набуття права власності на вищевказане майна став лист Фонду держмайна України від 1998 року.
Однак, в подальшому встановлено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 08.07.2024 майновий комплекс: загальна площа (кв.м): 1480.8, до складу якого входить будівля бази комбінату громадського харчування (літера А) загальною площею 1 474,4 кв.м. та будівля прохідної комбінату громадського харчування (літера В) загальною площею 6,4 кв.м. Споруда причальної набережної, літера «№1» - довжиною 151 п.м., Споруда берегоукріплення, літера «№2» - довжиною 37,5 п.м. та Будівля кондцеху комбінату громадського харчування (літера Б): Загальна площа: 1 106,3 кв.м.
Таким чином, ТОВ «МТР Менеджмент Україна» було незаконно привласнено дві державні гідротехнічні споруди: Споруда причальної набережної, літера «№1» - довжиною 151 п.м., Споруда берегоукріплення, літера «№2» - довжиною 37,5 п.м.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» Приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства.
Загальнодержавне значення мають: зокрема акваторії морських портів, гідротехнічні споруди, об'єкти портової інфраструктури загального користування, засоби навігаційного обладнання та інші об'єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських шляхів, системи управління рухом суден, інформаційні системи, навчальний та гідрографічний флот, майнові комплекси судноплавних інспекцій; водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, гідротехнічні захисні споруди, об'єкти інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем.
Підстави і мета відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Досудовим розслідуванням зазначено, що майновий комплекс (РНОНМ 100152480391, загальна площа (кв.м): 1480.8, до складу якого входить будівля бази комбінату громадського харчування (літера А) загальною площею 1 474,4 кв.м. та будівля прохідної комбінату громадського харчування (літера В) загальною площею 6,4 кв.м. Споруда причальної набережної, літера "№1" - довжиною 151 п.м., Споруда берегоукріплення, літера "№2" - довжиною 37,5 п.м. Загальна площа (кв.м): 1480.8, Опис: до складу якого входить будівля бази комбінату громадського харчування (літера А) загальною площею 1 474,4 кв.м. та будівля прохідної комбінату громадського харчування (літера В) загальною площею 6,4 кв.м. Споруда причальної набережної, літера "№1" - довжиною 151 п.м., Споруда берегоукріплення, літера "№2" - довжиною 37,5 п.м.), та Будівля кондцеху комбінату громадського харчування (літера Б) загальною площею 1 106,3 кв.м. (РНОНМ 100280680391) розташовані за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 10-а зареєстрований на праві власності за ТОВ «МТР Менеджмент Україна» в порушення законодавства України та використовується незаконно.
Беручи до уваги те, що майновий комплекс (РНОНМ 100152480391, загальна площа (кв.м): 1480.8, до складу якого входить будівля бази комбінату громадського харчування (літера А) загальною площею 1 474,4 кв.м. та будівля прохідної комбінату громадського харчування (літера В) загальною площею 6,4 кв.м. Споруда причальної набережної, літера "№1" - довжиною 151 п.м., Споруда берегоукріплення, літера "№2" - довжиною 37,5 п.м. Загальна площа (кв.м): 1480.8, Опис: до складу якого входить будівля бази комбінату громадського харчування (літера А) загальною площею 1 474,4 кв.м. та будівля прохідної комбінату громадського харчування (літера В) загальною площею 6,4 кв.м. Споруда причальної набережної, літера "№1" - довжиною 151 п.м., Споруда берегоукріплення, літера "№2" - довжиною 37,5 п.м.) та Будівля кондцеху комбінату громадського харчування (літера Б) загальною площею 1 106,3 кв.м. (РНОНМ 100280680391) розташовані за адресою: м. Київ, вул. Набережно- Хрещатицька, 10-а є майном, набутим кримінально протиправним шляхом.
19.12.2025 року постановою заступника керівника відділу детективів Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у місті Києві ОСОБА_9 майновий комплекс (РНОНМ 100152480391, загальна площа (кв.м): 1480.8, до складу якого входить будівля бази комбінату громадського харчування (літера А) загальною площею 1 474,4 кв.м. та будівля прохідної комбінату громадського харчування (літера В) загальною площею 6,4 кв.м. Споруда причальної набережної, літера "№1" - довжиною 151 п.м., Споруда берегоукріплення, літера "№2" - довжиною 37,5 п.м. Загальна площа (кв.м): 1480.8, Опис: до складу якого входить будівля бази комбінату громадського харчування (літера А) загальною площею 1 474,4 кв.м. та будівля прохідної комбінату громадського харчування (літера В) загальною площею 6,4 кв.м. Споруда причальної набережної, літера "№1" - довжиною 151 п.м., Споруда берегоукріплення, літера "№2" - довжиною 37,5 п.м.) та Будівля кондцеху комбінату громадського харчування (літера Б) загальною площею 1 106,3 кв.м. (РНОНМ 100280680391) розташовані за адресою: м. Київ, вул. Набережно- Хрещатицька, 10-а, яке згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, на праві власності належить ТОВ «МТР Менеджмент Україна» (ЄДРПОУ 19364495).
22.01.2026 року (клопотання датоване 21.01.2026 року) прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 звернулася до Святошинського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 72024102400000060 від 27.08.2024 року, а саме на: майновий комплекс (РНОНМ 100152480391, загальна площа (кв.м): 1480.8, до складу якого входить будівля бази комбінату громадського харчування (літера А) загальною площею 1 474,4 кв.м. та будівля прохідної комбінату громадського харчування (літера В) загальною площею 6,4 кв.м. Споруда причальної набережної, літера "№1" - довжиною 151 п.м., Споруда берегоукріплення, літера "№2" - довжиною 37,5 п.м. Загальна площа (кв.м): 1480.8, Опис: до складу якого входить будівля бази комбінату громадського харчування (літера А) загальною площею 1 474,4 кв.м. та будівля прохідної комбінату громадського харчування (літера В) загальною площею 6,4 кв.м. Споруда причальної набережної, літера "№1" - довжиною 151 п.м., Споруда берегоукріплення, літера "№2" - довжиною 37,5 п.м.) та Будівля кондцеху комбінату громадського харчування (літера Б) загальною площею 1 106,3 кв.м. (РНОНМ 100280680391) розташовані за адресою: м. Київ, вул. Набережно- Хрещатицька, 10-а, яке згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, на праві власності належить ТОВ «МТР Менеджмент Україна» (ЄДРПОУ 19364495), та визначити порядок виконання ухвали шляхом заборони приватним та державним органам реєстрації, Міністерству юстиції України, ТОВ «МТР Менеджмент Україна» (ЄДРПОУ 19364495) та іншим особам, вчиняти будь-які дії щодо зміни власників, відчуження вказаного майна.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 23.03.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 72024102400000060 від 27.08.2024 року.
Перевіряючи законність прийнятого слідчим суддею рішення, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні про арешт майна, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. Накладаючи арешт на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Статтею 98 КПК України визначено що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення зберегли на собі його сліди або містять інші відомості які можуть бути використані як доказ факту чи обставин ще встановлюються під час кримінального провадження в тому числі предмети що були об'єктом кримінально протиправних дій гроші цінності та інші речі набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Стороною обвинувачення у клопотанні про накладення арешту на майно зазначено, що метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна - є збереження речових доказів.
Колегія суддів вважає, що жодних об'єктивних даних, які б підтверджували, що майновий комплекс, на який оскаржуваною ухвалою не накладено арешт та на який прокурор просить накласти арешт зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, з наданих матеріалів не вбачається.
Прокурором не доведено існування правових підстав для накладення арешту на вищевказаний майновий комплекс, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, про які лише формально вказано у його клопотанні, оскільки ним не надано доказів, що майновий комплекс (РНОНМ 100152480391, загальна площа (кв.м): 1480.8, до складу якого входить будівля бази комбінату громадського харчування (літера А) загальною площею 1 474,4 кв.м. та будівля прохідної комбінату громадського харчування (літера В) загальною площею 6,4 кв.м. Споруда причальної набережної, літера "№1" - довжиною 151 п.м., Споруда берегоукріплення, літера "№2" - довжиною 37,5 п.м. Загальна площа (кв.м): 1480.8, Опис: до складу якого входить будівля бази комбінату громадського харчування (літера А) загальною площею 1 474,4 кв.м. та будівля прохідної комбінату громадського харчування (літера В) загальною площею 6,4 кв.м. Споруда причальної набережної, літера "№1" - довжиною 151 п.м., Споруда берегоукріплення, літера "№2" - довжиною 37,5 п.м.) та Будівля кондцеху комбінату громадського харчування (літера Б) загальною площею 1 106,3 кв.м. (РНОНМ 100280680391) розташовані за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 10-а, яке згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, на праві власності належить ТОВ «МТР Менеджмент Україна» (ЄДРПОУ 19364495) відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, про що слушно зазначив слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі.
Отже, як вважає колегія суддів, у даному кримінальному провадженні відсутні визначені законом правові підстави для накладення арешту на вказане майно, в тому числі і з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки прокурором у клопотанні не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, а за наявних матеріалів дане твердження є передчасним та таким, що ґрунтується на припущеннях.
Виходячи зі змісту поданого до слідчого судді клопотання про арешт майна, прокурор, в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.
Отже, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга навіть з урахуванням усіх викладених в них доводах, задоволенню не підлягає.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, відмовив у задоволенні клопотання прокурора, всупереч доводам апеляційної скарги.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі прокурора не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 23 березня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 72024102400000060 від 27.08.2024 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 ,з внесеними доповненнями до неї, - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
____________________ ______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4