Справа № 11-сс/824/3841/2026 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Унікальний № 761/12742/26 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст. 183 КПК
26 травня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві, з використанням відеоконференцзв'язку з Державною установою «Київський слідчий ізолятор, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 квітня 2026 року, -
Цією ухвалою частково задоволено клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням в якості альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у межах 500 прожиткових мінімумів для працездатних та застосовано запобіжний у вигляді тримання під вартою на 60 діб з моменту затримання, тобто до 30.05.2026 року включно, з визначенням в якості альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 665 600 грн. 00 коп., з покладенням обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо :
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Завадинці Ізяславського району Хмельницької області, громадянина України, з середньою освітою, не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 квітня 2026 року, постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги вказує на те, що підозра є непоґрунтованою, а в діях правоохоронних органів була провокація злочину відносно підозрюваного.
На думку сторони захисту ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України є безпідставними та недоведеними.
Вказує, що у підозрюваного міцні соціальні зв'язки, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на час затримання мав постійну роботу, окрім того має скарги на хвору спину та зір.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, що у провадженні Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42026102100000038 від 18.03.2026, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
01.04.2026. о 18 год. 05 хв. ОСОБА_8 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
02.04.2026 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
03.04.2026 року (клопотання датоване 02.04.2026 року) слідчий Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 , за погодження із прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру у межах 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 664 000 гривень, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави, щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
03.04.2026 року слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва зазначене клопотання слідчого задоволено частково та застосовано щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30.05.2026 року включно, із визначенням розміру застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 665 600 грн. 00 коп., із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, вважає доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 необґрунтованими, невмотивованими та такими, що не відповідають матеріалам кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства, при прийнятті рішення слідчий суддя, всупереч доводам захисника, дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.
Зважаючи на практику Європейського Суду з прав людини, зокрема на п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість оголошеної підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Фактів та інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні старшого слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри, що підтверджується на даному етапі досудового розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в матеріалах клопотання.
Перевіряючи доводи клопотання старшого слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 на тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, та конкретні обставини кримінального провадження.
Органом досудового розслідування в достатній мірі доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто існують обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, при цьому достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах клопотання відсутні.
З урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_8 даних про його особу в сукупності, є підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому слідчий суддя обґрунтовано застосував ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки вирішенню питання про необхідність тримання особи під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Як зазначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно, з урахуванням та в межах вимог ст. 182 КПК України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оцінивши також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, застосував заставу у межах 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 665 600 грн. 00 коп., що зможе належним чином забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків у випадку внесення застави.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 квітня 2026 року, якою частково задоволено клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням в якості альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у межах 500 прожиткових мінімумів для працездатних та застосовано запобіжний у вигляді тримання під вартою на 60 діб з моменту затримання, тобто до 30 травня 2026 року включно, з визначенням в якості альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 665 600 грн. 00 коп., з покладенням обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________ _______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4