29 квітня 2026 року
справа № 361/3032/2024
провадження № 22-ц/824/7085/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - Усенка Михайла Ігоровича на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2025 року, постановлене під головуванням судді Гізатуліної Н.М., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» через систему «Електронний суд» подало позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог вказувало, що 30 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН» у електронній формі був укладений кредитний договір № 3751480, згідно з умовами якого відповідачка, шляхом переказу кредитних коштів на картковий рахунок, отримала 5 000 грн та зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування ним в порядку та строки, визначені Договором.
ТОВ «МІЛОАН» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачці кредит у розмірі, передбаченому договором. Відповідачка зі свого боку не виконала умов кредитного договору, кредит, проценти за користування ним в порядку та строки, визначені Договором та не повернула.
09 лютого 2022 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» був укладений договір відступлення прав вимоги № 80-МЛ, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги, зокрема і за кредитним договором від 30 жовтня 2021 року № 3751480, який укладений між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачкою.
Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідачки становить 21 596,34 грн, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 4 336 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 15 810,34 грн; прострочена заборгованість за комісією становить - 1 450 грн.
Крім того, позивач зазначив, що було вжито заходів щодо досудового врегулювання спору між сторонами. Відповідачці надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості від 06 березня 2024 року Вих. № 21684234.
Оскільки відповідачка не повернула кошти за кредитним договором ні первісному кредитору, ні новому, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернулося до суду з метою захисту своїх прав.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, також, позивач просив вирішити питання судових витрат.
На підставі викладеного, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» просило суд стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором від 30 жовтня 2021 року № 3751480 у розмірі 21 596,34 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2025 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - Усенко Михайло Ігорович звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову.
Вимоги обґрунтовані тим, що апелянт надав платіжне доручення, як доказ перерахування коштів позичальнику, отже тягар доказування отримання/неотримання та повернення вказаних коштів лежить на стороні відповідача.
Скаржником надано копію Договору про споживчий кредит, копію графіку платежів, також копію Довідки про ідентифікацію, що підтверджує накладення електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором саме ОСОБА_1 .
Відомості про щоденні нарахування та погашення, яка за своєю суттю є розрахунком заборгованості, що є додатком до поданої представником апелянта позовної заяви містить усі необхідні відомості того, аби ідентифікувати її як таку, що підтверджує суму боргу саме по цьому кредитному договору, адже містить відомості про позичальника та номер і дату кредитного договору.
Сторони в судове засідання не з'явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ТОВ «Мілоан» є недоведеними належними доказами.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 30 жовтня 2021 року ОСОБА_1 на сайті miloan.ua заповнила Анкету-заявку на кредит № 3751480 та надала свої персональні дані, відомості про адресу реєстрації, проживання, місце роботи, дохід, указала бажану суму кредиту, строк кредиту та повернення. ТОВ «МІЛОАН», відповідно до наданих відповідачкою даних погодило умови кредитування по заявці № 3751480.
Згідно із довідкою ТОВ «МІЛОАН» ОСОБА_1 з якою укладено договір про споживчий кредит від 30 жовтня 2021 року № 3751480 ідентифікована ТОВ «МІЛОАН». Акцепт (Договір) підписаний позичальницею із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором J46149, 30 жовтня 2021 року 09:28:48, номер телефону НОМЕР_1 .
Відповідно до умов Договору про споживчий кредит укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН» від 30 жовтня 2021 року № 3751480 кредитодавець зобов'язувався надати позичальниці кредит у розмірі 5 000 грн, загальним строком на 15 днів, з 30 жовтня 2021 року, а позичальниця зобов'язувалася повернути кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом за пільговий та поточний період.
З огляду на п. 1.5. кредитного договору орієнтовна загальна вартість кредиту за ввесь строк кредитування складає 8 700 грн.
Кредитні кошти надаються позичальниці шляхом переказу на Картковий рахунок (п. 2.1 Кредитного договору).
Пунктом 6.1. кредитного договору визначено, що договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний, зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Відповідно до п. 6.3. кредитного договору приймаючи пропозицію Товариства про укладання цього кредитного договору позичальниця також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у тому числі Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому та підтверджує, що вона ознайомлена, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов Кредитного договору та Правил; вся інформація надана кредитодавцю, в т. ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту є повною, актуальною та достовірною.
Як вбачається з п. 6.4. кредитного договору укладення кредитодавцем цього договору з позичальницею у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальницею, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки.
З огляду на п. 7.1. кредитного договору договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені - з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором на користь третіх осіб, без згоди позичальника (п. 3.2.6. кредитного договору).
Невід'ємною частиною Договору про споживчий кредит від 30 жовтня 2021 року № 3751480 є Графік платежів за цим договором (Додаток № 1) та Паспорт споживчого кредиту (Додаток № 2).
На підтвердження перерахунку коштів за Договором про споживчий кредит від 30 жовтня 2021 року № 3751480, ТОВ «МІЛОАН» надало платіжне доручення від 30 жовтня 2021 року № 59937238, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» перерахувало ОСОБА_1 5 000 грн на карту НОМЕР_2 , призначення платежу: кошти згідно з договором № 3751480. Зазначене платіжне доручення містить дату, відбиток печатки ТОВ «МІЛОАН» та підпис.
Крім того, ТОВ «МІЛОАН» надало відомості про щоденне нарахування та погашення заборгованості за кредитним договором від 30 жовтня 2021 року № 3751480 за період з 30 жовтня 2021 року до 29 січня 2022 року.
09 лютого 2022 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» був укладений договір відступлення прав вимоги № 80-МЛ, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги, зокрема і за кредитним договором від 30 жовтня 2021 року № 3751480, який укладений між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачкою.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги від 09 лютого 2022 року № 80-МЛ сума заборгованості відповідачки становить 21 596,34 грн, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 4 336 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 15 810,34 грн; прострочена заборгованість за комісією становить - 1 450 грн.
Згідно з платіжною інструкцією від 09 лютого 2022 року № 66410 ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» перерахувало кошти за Договором відступлення прав вимоги від 09 лютого 2022 року № 80-МЛ на рахунок ТОВ «МІЛОАН» у розмірі 3 304285,52 грн.
ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» направляло ОСОБА_1 письмову претензію про погашення кредитної заборгованості від 06 березня 2024 року Вих. № 21684234.
Відповідно до положень ст. 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно з ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом ч. ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва;3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно з ст. ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Так, на підтвердження законності позовних вимог ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» надало копію договору про споживчий кредит від 30 жовтня 2021 року № 3751480, копію графіку платежів та здійснення відповідачкою оплати за цим договором, паспорт споживчого кредиту, а також копію анкети-заявки на кредит від 30 жовтня 2021 року № 3751480.
Закон встановлює загальні принципи бухгалтерського обліку, вимоги до організації обліку на підприємстві (стаття 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та правила документобігу стаття 9 закону). Платіжне доручення є частиною цього процесу.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» порядок ведення бухгалтерського обліку окремих господарських операцій, пов'язаних з наданням фінансових послуг небанківськими фінансовими установами такою, як ТОВ «Мілоан» встановлюється Національним банком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що формує політику у сфері бухобліку. Це стосується специфіки обліку, але прямо не додає обов'язкових реквізитів до самого первинного документа (платіжного доручення) понад ті, що зазначені у статті 9 Закону.
Відповідно до Постанови КЦС ВС від 30.11.2022 року № 334/3056/15 у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - отримання, повернення грошових коштів у розмірі та на умовах визначених договором.
ТОВ Фінансовою Компанією «Кредит-Капітал» надано платіжне доручення як доказ перерахування коштів позичальнику, відповідачка зазначений доказ не спростувала, на виконання ст. ст. 12, 81 ЦПК України не довела суду обставин неотримання кредитних коштів.
Позивачем надано копію Договору про споживчий кредит № 3751480, копію графіку платежів (Додаток №1 до Договору про споживчий кредит, копію Довідки про ідентифікацію, що підтверджує накладення електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором саме ОСОБА_1 .
Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розгляду справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - Усенка Михайла Ігоровича задовольнити.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2025 року скасувати, постановити нове рішення наступного змісту.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 3751480 від 30.10.2021 року в розмірі 21 596,34 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 6 661,6 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст складено 03 червня 2026 року.
Суддя-доповідач
Судді