03 червня 2026 року Київ Справа № 757/59752/24-ц
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідача про залишення без розгляду адміністративної справи
за скаргою Київської міської ради
до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа за скаргою Київської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Лазаревої Альони про стягнення виконавчого збору від 28 листопада 2024 року у виконавчому провадженні № 41840425; зобов'язання задовольнити клопотання про зупинення виконання постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, Лазаревої Альони про стягнення виконавчого збору від 28 жовтня 2024 року у виконавчому провадженні № 41840425.
Вказана справа №757/59752/24-ц надійшла 02.04.2026 до Київського окружного адміністративного суду за предметною підсудністю відповідно до ухвали Київського апеляційного суду від 19.03.2026.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 відкрито провадження в адміністративній справі №757/59752/24-ц та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судове засідання на 13 травня 2026 року о 13:00 год., витребувано від відповідача матеріали виконавчого провадження № 41840425.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 виправлено описку в ухвалі суду від 16.04.2026 у справі 757/59752/24-ц щодо зазначених в ухвалі суду від 16.04.2026 сторін у справі.
30.04.2026 від відповідача надійшов відзив на скаргу та витребувані судом матеріали виконавчого провадження № 41840425.
Також, відповідачем подано клопотання про залишення скарги без розгляду з підстав наявності у суді такого самого спору, між тими самими сторонами та з тих же підстав, а також з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду із даним позовом.
Судове засідання призначене на 13.05.2026 о 13:00 знято з розгляду у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Києві.
Наступне судове засідання призначено на 26.05.2026 об 11:00 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.
26.05.2026 в судовому засіданні за участі представників позивача Буханистого О.В. та відповідача Молчан О.В. судом поставлено на вирішення заявлені клопотання відповідачем про залишення позову без розгляду, які підтримані представником відповідача та заперечувались представником позивача.
Встановивши обґрунтування та доводи представника відповідача щодо поданих клопотань, позицію представника позивача, у зв'язку із відсутністю заперечень сторін, судом ухвалено на місці завершити розгляд клопотань представника відповідача у порядку письмового провадження.
Вирішуючи клопотання суд враховує та зазначає наступне.
В обґрунтування заявлених підстав для залишення скарги без розгляду у зв'язку із наявністю в адміністративному суді такого самого спору, між тими самими сторонами та з тих же підстав, представник відповідача надає до суду роздруківку одержаного через Електронний кабінет у ЄСІТС аналогічного позову поданого Київською міською радою до Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" 03.01.2025.
Суд зазначає, що за пунктом 3 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена (частина 3 статті 240 КАС України).
Отже, якщо після відкриття провадження в адміністративній справі буде з'ясовано, що в провадженні цього або іншого суду вже є адміністративна справа про спір між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих же підстав, тоді суд повинен залишити позовну заяву без розгляду, оскільки не допускається розгляд двох однакових справ у різних провадженнях. При цьому, суд зобов'язаний співставити й порівняти три наведені вище елементи (сторони справи, предмет спору та його підстави) перед прийняттям такого процесуального рішення. Зазначеному передує встановлення обставин відкриття судом провадження у такій справі.
Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року по справі № 11-257заі18 тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Враховуючи подані представником відповідача до суду докази та з відомостей Діловодства спеціалізованого суду відповідно Київського окружного адміністративного суду, судом не встановлено наявності у провадженні адміністративного суду аналогічного спору, між тими самими сторонами, про той самий предмет та заявлений з тих самих підстав.
Суд зазначає, що представником відповідача не надано суду доказів відкриття провадження за поданою аналогічною скаргою Київською міською радою 03.01.2025. Таких обставин судом також не встановлено.
Щодо наявності ухвали про відкриття провадження за скаргою від 03.01.2025 представник позивача суду не вказав.
Суд зазначає, що одержання відповідачем через систему "Електронний суд" в ЕСІТС скарги Київської міської ради від 03.01.2025 ще не є доказом наявності аналогічного позову та спору між сторонами в адміністративному суді.
Таким чином, суд вказує, що доводи представника відповідача, подані ним докази, а зазначені встановлені судом обставини унеможливлюють застосування пунктом 3 частини 1 статті 240 КАС України, залишення позову без розгляду з підстав наявності в адміністративному суді такого самого спору, між тими самими сторонами та з тих же підстав, в задоволенні даного клопотання суд вважає необхідним відмовити.
З приводу заявлених представником відповідача доводів щодо залишення скарги без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду із даною скаргою, суд враховує та зазначає наступне.
Представник відповідача у своїх доводах вказує на те, що постанову від 28 жовтня 2024 року у виконавчому провадженні № 41840425 Київська міська рада отримала 05.11.2024, про що зазначено останньою у скарзі. Та, враховуючи поштовий конверт та відбиток штемпелю за 04.11.2024 спірну постанову позивач отримав відповідно 04.11.2024. З даною скаргою позивач звернувся до суду лише 09.12.2024. Вважає доводи щодо дотримання строку звернення у зв'язку із поданою скаргою до начальника Відділу безпідставними, оскільки за частини 3 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" скарга може бути подана стягувачем чи іншими учасниками виконавчого провадження, але не боржником. Київська міська рада є боржником у виконавчому провадженні № 41840425. Вказує, що звернення боржника до Відділу зі скаргою не передбачене законом як належний спосіб захисту прав скаржника та не зупиняє і не перериває перебіг строку звернення до суду. Зауважує, що враховуючи положення частини 1 статті 121 КАС України, скаргу та додані до неї матеріали не вбачається подання Київською міською радою обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду, з обґрунтуванням поважності причин пропуску та наданням належних доказів.
Суд зазначає, що предметом спору у даній справі є постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Лазаревої А. про стягнення виконавчого збору від 28 листопада 2024 року у виконавчому провадженні № 41840425 та зобов'язання задовольнити клопотання про зупинення виконання постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, Лазаревої А. про стягнення виконавчого збору від 28 жовтня 2024 року у виконавчому провадженні № 41840425.
Київська міська рада вказує на одержанні постанови від 28 жовтня 2024 року у виконавчому провадженні № 41840425 - 05.11.2024 та оскарження її до начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України шляхом подання 12.11.2024 скарги. Київською міською радою отримано лист відмову від 02.12.2024 №08/48995 та позов подано в 10 денний строк визначений законодавством.
Згідно матеріалів справи вбачається, а саме поштових конвертів Укрпошта та відбитків штемпелю, що постанову від 28 жовтня 2024 року у виконавчому провадженні № 41840425 Київська міська рада отримала 04.11.2024, з даною скаргою звернулась до суду 10.12.2024.
Суд вказує, що за частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 згаданого Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
З огляду на встановлений статтею 120 КАС України порядок обчислення процесуальних строків, зазначений десятиденний строк слід обчислювати в календарних днях. Такий порядок обчислення строків є єдиним для всіх норм КАС України та застосовується й у інших процесуальних кодексах України.
Суд при вирішенні питання дотримання строку звернення до суду із цим позовом суд враховує висновки КАС ВС щодо застосування норм права, висловлені в постанові від 08.10.2019 у справі №440/1290/19 такого змісту:
«КАС України регулює порядок оскарження саме до адміністративного суду рішення, дії або бездіяльність органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, на виконанні якого перебуває судове рішення цього суду. Право на звернення із позовною заявою, порядок її розгляду та ухвалення рішення пов'язані з наявністю винесеного за правилами КАС України судового рішення та з його примусовим виконанням. Відповідні положення вміщено у розділі ІV цього Кодексу «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах». Стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» регулює оскарження дій державного виконавця не тільки до суду, а й до інших органів. Так, відповідно до частини третьої статті 74 зазначеного Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Також стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» регулює відносини з оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців при виконанні не тільки судових рішень, але й інших виконавчих документів. Так, у частині першій статті 3 цього Закону серед інших виконавчих документів, примусове виконання яких здійснюється ДВС, перераховано: виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; рішення (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень (пункти 3-9).
Таким чином, стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження є загальною нормою по відношенню до статті 287 КАС України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.
Зазначена правова позиція узгоджується із правовою позицією висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі № 920/149/18.
На відміну від вищевказаного частина друга статті 287 КАС України встановлює і інші строки звернення до суду, зокрема, триденний строк у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Як вже зазначалося вище, відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно з частиною третьою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Особливості судового провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби визначені саме статтею 287 КАС України.
Так, частиною третьою статті 287 КАС України визначено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Таким чином, статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 287 КАС України передбачено право вибору особи порядку оскарження рішень державного виконавця. При цьому, такі оскарження є альтернативним способом захисту своїх прав.
Враховуючи зазначене вище, суд вказує, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 287 КАС України як спеціальна норма по відношенню до статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».
В свою чергу суд вважає необхідним зазначити, що за згаданою вище частиною третьою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Тобто, альтернативний спосіб захисту через подання скарги за частиною третьою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» допускається до застосування стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження, але не боржником. Та, звернення зі скаргою стягувачем чи іншим учасником виконавчого провадження не зупиняє перебігу строку звернення до суду за захистом порушених прав які визначені ст. 287 КАС України.
За виконавчим провадженням № 41840425 Київська міська рада є боржником, відтак звернення зі скаргою не впливає на спеціальній нормі яка має враховуватись Київською міською радою як боржником при звернення до суду, тобто пункт 1 частини 2 статті 287 КАС України, який чітко вказує про те, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи встановлене строк на звернення до суду сплив 14.11.2024, а з даною скаргою Київська міська рада звернулась 10.12.2024, отже скарга подано з пропуском десятиденного строку звернення до суду, визначеного у статті 287 КАС України.
Разом з тим, представник позивача не надав будь-яких доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду. Тому представнику позивача слід подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважні підстави його пропуску та додати докази на підтвердження їх існування.
Суд також зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази одержання Київською міською радою спірної постанови про стягнення виконавчого збору від 28.11.2024.
Згідно із ч. 13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
У відповідності до ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Указані недоліки повинні бути усуненні шляхом надання суду:
- обґрунтованого клопотання (заяви) про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважні підстави його пропуску та додати докази на підтвердження їх існування;
- докази одержання спірної постанови про стягнення виконавчого збору від 28.11.2024.
Відповідно, клопотання відповідача щодо залишення скарги без розгляду з підстав пропуску строку звернення суд враховує, але підстави для його задоволення за процесуальними нормами означеними вище не вбачаються.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Скаргу Київської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали шляхом надання до суду клопотання (заяви) про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважні підстави його пропуску та додати докази на підтвердження їх існування; докази одержання спірної постанови про стягнення виконавчого збору від 28.11.2024.
Роз'яснити, що відповідно до положень частини 15 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Войтович І. І.