вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"03" червня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/70/26
Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.И.Т.М." про розстрочення виконання судового рішення у справі
за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.И.Т.М."
про стягнення 1 406 211,71 грн
Секретар судового засідання Мамчур А.Ю.
Представники:
від позивача Глущик Р.М. (в режимі ВКЗ)
від відповідача не з'явився
На розгляді Господарського суду Рівненської області перебував позов Філії "Поліський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України" до ТОВ "Р.И.Т.М" про стягнення 1 406 211,71 грн - заборгованості за Договором купівлі-продажу необробленої деревини UUB-23634-2 від 27.10.2025, яка включає в себе: 1 317 309,83 грн - основного боргу, 73 841,53 грн - пені, 7 914,40 грн - інфляційних втрат, а також 7 145,95 грн - 3% річних.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 01.04.2026 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.И.Т.М." на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" 1 317 309,83 грн основного боргу за Договором купівлі-продажу необробленої деревини UUB-23634-2 від 27.10.2025, 63 330,04 грн пені, 2 796,11 грн інфляційних втрат, 6128,71 грн 3% річних та 16 675,42 грн витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти вимог позову відмовлено.
Ухвалою від 21.05.2026 Північно-західного апеляційного господарського суду Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.И.Т.М." на рішення Господарського суду Рівненської області від 01.04.2026 у справі №918/70/26 повернуто заявнику разом з доданими до неї документами.
На виконання судового рішення видано наказ від 26.05.2026.
25 травня 2026 року від представника ТОВ "Р.И.Т.М." надійшла заява про розстрочення виконання судового рішення, у якій просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 01.04.2026 року, у справі № 918/70/26, на 12 (дванадцять) місяців з оплатою рівними частинами.
Ухвалою від 26.05.2026 розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 03.06.2026 на 11:00 год.
27.05.2026 від представника позивача - Глущик Р.М. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою від 27.05.2026 задоволено заяву представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
27.05.2026 від позивача надійшли заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду.
Розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення суду від 01.04.2026, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення. При цьому суд керувався наступним.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
За змістом ч.1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з ч.1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Норми ст. 331 ГПК України не містять конкретного переліку обставин для відстрочення виконання судового рішення, а лише встановлюють критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в господарській справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
В аспекті даного питання суд враховує, що за висновками Конституційного Суду України, викладеними в рішенні від 26.06.2013 №5-пр/2013 у справі №1-7/2013, підставою для застосування розстрочки виконання судового рішення є наявність об'єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення. До таких обставин належать, зокрема, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо.
У згаданому рішенні Конституційного Суду України також зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.
Таким чином, лише комплексне дослідження усіх доводів заявника за наявності відповідних доказів надає суду можливість застосувати розстрочку виконання рішення суду. Для надання розстрочки виконання судового рішення, суд встановлює у кожному конкретному випадку чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але і його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Водночас, питання щодо розстрочення виконання рішення належить до дискреційних повноважень суду та є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи та дослідження доказів.
При цьому, ГПК України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочення або розстрочення виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
ТОВ "Р.И.Т.М." заяву про розстрочку виконання судового рішення обґрунтовує тим, що перебуває у скрутному фінансовому становищі, яке пов'язане із тим, що у зв'язку із військовою агресією російської федерації заявник втратив можливість повноцінно здійснювати свою господарську діяльність, в більшій мірі через те, що не може виконувати іноземні замовлення, на яких фактично базувалась господарська діяльність підприємства та має численні борги, що виникли саме через військову агресію російської федерації.
На даний час ТОВ "Р.И.Т.М" має кредиторську заборгованість на загальну суму 20 126 043,77 грн. Заявник звертає увагу суду, що за результатами господарської діяльності товариства у 2024 році воно отримало чистого прибутку в сумі 29 594,80 грн, а за результатами роботи за 2025 рік - 34 561,90 грн, тобто фінансовий стан підприємства є вкрай скрутним. Зазначає, що не відмовляється погасити перед ДСГП "Ліси України" спірну заборгованість, однак, на даний час з об'єктивних причин не може погасити її одним платежем.
Окрім того, заявник стверджує, що арешт рахунків, у зв'язку із наявною заборгованістю перед контрагентами, фактично зупинить господарську діяльність товариства, що у свою чергу унеможливить відшкодування коштів за рішенням суду у цій справі, а також заборгованості перед іншими контрагентами, чим буде спричинено негативних наслідків, як для відповідача та і для позивача.
У свою чергу позивач подав заперечення, у яких вказує, що наведені у клопотанні аргументи відповідача не підтверджують наявності виняткових обставин у розумінні ст. 331 ГПК України, які б ускладнювали чи робили неможливим своєчасне виконання судового рішення, та які б могли бути підставою для розстрочення його виконання.
Складне фінансове становище заявника, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, з урахуванням того, що підприємницька діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання відстрочення виконання рішення суду; при цьому, відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Окрім того, заявник нічим не підтверджує можливість виконання судового рішення саме у відповідності такого графіку погашення та у такий спосіб, звідки будуть поступати кошти для погашення боргу. Фактично відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів реальної можливості виконати рішення суду за умови надання відстрочення виконання на 12 місяців.
ДП "Ліси України" також діє в умовах воєнного стану та має свої зобов'язання щодо закупівлі товарів та послуг для забезпечення потреб у своїй сфері усієї країни. Відстрочення платежу на суму понад 1,0 млн грн суттєво обмежує оборотні кошти позивача та фактично є безвідсотковим кредитуванням відповідача за рахунок позивача.
Оцінивши обставини справи, суд враховує, що відповідач у даній справі визнає наявність обов'язку сплатити позивачу заборгованість згідно судового рішення в повному обсязі, не відмовляється та не ухиляється від такого виконання, хоча і зазначає про фінансову неможливість сплатити борг одним платежем.
При цьому суд звертає увагу на звіти позивача про фінансові результати за 2024 та 2025. Так, згідно поданої звітності за 2025 рік зазначено, що чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) склав 34561,9 тис. грн. Окрім того, згідно поданої звітності у відповідача є запаси на суму понад 8 мільйонів гривень, є довгострокові фінансові інвестиції на суму понад 4 мільйони гривень.
Також згідно поданої звітності дебіторська заборгованість складає понад 22 мільйони і кредиторська понад 32 мільйони. Тоді як згідно поданої до заяви довідки про наявність у відповідача станом на 19.05.2026 дебіторської заборгованості та кредиторської показники значно різняться, зокрема дебіторська становить 8 349 625 грн та кредиторська 44 551 016,86 грн, що є підтвердженням руху грошових коштів на підприємстві.
За наслідками наведеного суд виснує, що виконання ТОВ "Р.И.Т.М." рішення суду шляхом розстрочення на певний строк зможе забезпечити не тільки виконання зобов'язань за спірний у справі період, але й можливість погашення інших поточних платежів. Та у випадку примусового виконання судового рішення, з накладенням арешту на банківські рахунки підприємства, значно ускладниться.
В рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26 червня 2013 року зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява № 22774/93, п. 74).
Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 квітня 2018 року у справі № 920/199/16.
Також тривале невиконання своїх зобов'язань з боку відповідача негативно відображається на діяльності (фінансовому стані) позивача, що призводить до несвоєчасних розрахунків за договірними зобов'язаннями, а отже відстрочення виконання судового рішення порушує баланс сторін.
Отже, враховуючи причини, що не дозволяють виконати рішення суду в повному обсязі одразу після набрання ним законної сили, враховуючи матеріальні інтереси сторін та інші обставини справи, суд вважає за доцільне застосувати процесуальний інструмент у вигляді розстрочення виконання рішення, який забезпечить інтерес стягувача щодо поступового погашення суми заборгованості в розумні строки та дозволить боржнику виконати свій обов'язок щодо погашення заборгованості з урахуванням його становища.
При цьому, користуючись своїми дискреційними повноваженнями, оцінивши доводи сторін, проаналізувавши докази, подані позивачем, суд вважає, що виконання судового рішення можливо розстрочити на 3 платежі у строк на 3 місяці.
Таке розстрочення виконання рішення у даній справі не порушить баланс інтересів сторін, а саме: досягнення мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.
Відтак суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення заяви ТОВ "Р.И.Т.М." і доцільність розстрочення виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 01.04.2026 шляхом сплати відповідачем з 01.07.2026 по 01.09.2026, включно, рівними частинами щомісячно по 468 746,70 грн (3 платежі).
Керуючись ст. 234, 235, 331 ГПК України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.И.Т.М." від 25.05.2026 про розстрочення виконання рішення задовольнити частково.
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 01.04.2026 у справі №918/70/26 на 3 (три) місяці рівними частинами, зі щомісячною оплатою коштів кожного місяця відповідно до наступного графіка погашення заборгованості:
до 01.07.2026 - 468 746,70 грн;
до 01.08.2026 - 468 746,70 грн;
до 01.09.2026 - 468 746,71 грн;
3. У решті вимог заяву відповідача залишити без задоволення.
Ухвала суду від 03.06.2026 є невід'ємною частиною рішення Господарського суду Рівненської області від 01.04.2026 у справі №918/70/26.
Стягувач: Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (вул. Руставелі Шота, 9А, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (43010, Волинська обл., Луцький р-н., м. Луцьк, пр. Волі, буд. 30, код ЄДРПОУ філії 45601597)
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Р.И.Т.М." (вул. Завокзальна, 14, м. Дубровиця, Сарненський р-н, Рівненська обл., 34100, код ЄДРПОУ 31606034)
Ухвала суду набрала законної сили 03.06.2026. Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Бережнюк В.В.