65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"03" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1212/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф., розглядаючи заяву Фізичної особи-підприємця Возіян Ольги Юхимівни (вх.№2-1070/25 від 29.05.2026) про відвід судді Щавинської Ю.М. від розгляду справи №916/1212/26
за позовом: Заступника керівника Пересипської окружної прокуратури міста Одеси (65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 89) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65023, м. Одеса, площа Думська, 1)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Возіян Ольги Юхимівни ( АДРЕСА_1 )
про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом звільнення земельної ділянки, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
Заступник керівника Пересипської окружної прокуратури міста Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Возіян Ольги Юхимівни, в якій просить суд:
- припинити володіння ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) правом приватної власності на нежитлову будівлю площею 1 316,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 шляхом скасування державної реєстрації змін до розділу щодо об'єкта речових прав (РНОНМ 114665551101) проведеного на підставі рішення державного реєстратора Одеського міського нотаріального округу Білоус І.O. від 12.02.2020, індексний номер 51099894, яким загальну площу об'єкта змінено з 1140,4 кв.м. на 1316,3 кв.м. (без закриття розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);
- припинити володіння Возіян Ольгою Юхимівною (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) правом приватної власності на нежитлову будівлю площею 1140,4 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 78 шляхом скасування державної реєстрації змін до розділу щодо об'єкта речових прав (РНОНМ 114665551101) проведеного на підставі рішення державного реєстратора Одеської філії державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Кравця О.В. від 12.04.2017, індексний номер 34759067, яким змінено тип об'єкта з автомийки-бару на нежитлові приміщення автомийки з баром; загальну площу об'єкта змінено з 292,1 кв.м. на 1140,4 кв.м. (без закриття розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);
- усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні територіальною громадою м. Одеси земельною ділянкою за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 78, з кадастровим номером 5110137600:44:004:0001 загальною площею 1925 кв.м., зобов'язавши ФОП Возіян Ольгу Юхимівну (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, шляхом знесення самочинно збудованих об'єктів нерухомого майна: нежитлової будівлі літ. “А-2» загальною площею 851,3 кв.м., нежитлової будівлі літ. “Б» загальною площею 37,9 кв.м., із приведенням нежитлової будівлі літ. “А» до технічних показників, передбачених в технічному паспорті від 02.02.2010, виготовленого КП “ОМБТІ та РОН», шляхом знесення основного приміщення №6 загальною площею 166,1 кв.м., а також стягнути з відповідача на користь Одеської обласної прокуратури судові витрати.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначає, що Возіян О.Ю. самочинно, без належних дозвільних документів та у порушення обмежень стосовно використання земельної ділянки, проведено реконструкцію нежитлової будівлі літ. “А», за результатами якої її площа збільшилась на 166,1 кв.м. за рахунок прибудови основного приміщення № 6, а також здійснено будівництво нових нежитлових будівель літ. “А-2» площею 851,3 кв.м., літ. “Б» площею 37,9 кв. м.
Ухвалою суду від 02.04.2026 (суддя Щавинська Ю.М.) відкрито провадження у справі №916/1212/26 прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "27" квітня 2026 р. о 12:00.
Крім того, разом з позовною заявою прокурором подано заяву про забезпечення позову, у якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позовної заяви шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі загальною площею 1316,3 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 78 (реєстраційний номер об'єкту: 114665551101), а також заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна - нежитлові будівлі загальною площею 1316,3 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 78 (реєстраційний номер об'єкту: 114665551101).
Ухвалою від 02.04.2026 суд постановив задовольнити частково заяву Заступника керівника Пересипської окружної прокуратури міста Одеси №2-624/26 від 31.03.2026 про забезпечення позову по справі №916/1212/26, заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна - нежитлові будівлі загальною площею 1316,3 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 78 (реєстраційний номер об'єкту: 114665551101). У задоволенні решти заяви про забезпечення позову відмовити.
14.04.2026 до суду від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі.
17.04.2026 до суду надійшли наступні документи: відзив на позовну заяву та клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.
24.04.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про перенесення судового засідання.
27.04.2026 до суду від прокуратури надійшли наступні документи: відповідь на відзив та заперечення на заяву про закриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 27.04.2026 відкладено підготовче засідання при розгляді справи №916/1212/26 на "13" травня 2026 р. о 14:00.
07.05.2026 до суду від прокуратури надійшли заперечення на заяву відповідача про призначення у справі експертизи.
13.05.2026 до суду від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду.
Судове засідання, призначене ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.04.2026 по справі № 916/1212/26 на "13" травня 2026 р. о 14:00, не відбулося у зв'язку із оголошенням повітряної тривоги у м. Одеса.
Ухвалою суду від 13.05.2026 призначено судове засідання при розгляді справи №916/1212/26 на "27" травня 2026 р. о 15:00.
27.05.2026 до суду від прокуратури надійшли заперечення на заяву про залишення позову без розгляду,
27.05.2026 до суду від Фізичної особи-підприємця Возіян Ольги Юхимівни надійшла заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у справі № 916/1212/26, у якій остання просить суд залучити до участі у справі №916/1212/26 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства "Одеський м'ясокомбінат".
В судовому засіданні 27.05.2026, судом в протокольній формі, без складання окремого процесуального документа, в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження по справі було відмовлено.
29.05.2026 за вх.№2-1070/25 до суду від Фізичної особи-підприємця Возіян Ольги Юхимівни надійшла заява, в якій заявник просить суд відвести суддю Господарського суду Одеської області Щавинську Ю.М. від розгляду справи №916/1212/26. В обґрунтування поданої заяви заявник вказує, зокрема, що:
- під час розгляду справи №916/1212/26 під аудіозапис після встановлення надходження до суду ряду клопотань зі сторони відповідача, а також ряду заперечень зі сторони позивача, було здійснено цілком упереджені дії по даній справі, а саме: суддею було обмежено представника відповідача та саму відповідачку у передбачених законодавством правах на доведення своєї правової позиції в суді та обґрунтування її безпосередньо під час судового засідання складу суду;
- суддя Щавинська Ю.М. під час судового засідання 27.05.2026, з'ясувавши наявність клопотання про закриття провадження у справі, яке надійшло від сторони відповідача, не надала можливості відповідачу та її представнику обґрунтувати безпосередньо в залі судового засідання під час здійснення правосуддя подане клопотання, натомість лише запитавши чи підтримує сторона відповідача своє клопотання та чи заперечує прокурор проти задоволення такого клопотання, при цьому не надавши подальшого слова та можливості виступити в судовому засіданні ані відповідачці, ані її представнику, а лише після того як відповідач висловив думку про те, що лише підтримує клопотання, суддя “перейшла до стадії ухвалення рішення та моментально ухвалила рішення про відмову у задоволенні такого клопотання»;
- не надала можливості виступити стороні відповідача в судовому засіданні, належно та повно не дослідила дане клопотання, а також не надала можливості додатково надати пояснення щодо даного клопотання стороні відповідача, при цьому, що представник відповідача заявив судді про факт того, що у нього є додаткові пояснення щодо такого клопотання та він має намір висловити їх у судовому засіданні, натомість суддею не було надано таку можливість адвокату Вроні А.В.;
- суддею не було роз'яснено сторонам порядок оскарження даної ухвали та форму такої ухвали; суддя “не вилучалась до нарадчої кімнати» для ухвалення такого рішення по суті спору, а також проводила судове засідання без мантії та суддівського нагрудного знаку.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.05.2026 (суддя Щавинська Ю.М..) визнано заявлений Фізичною особою-підприємцем Возіян Ольгою Юхимівною судді Щавинській Ю.М. відвід від розгляду справи №916/1212/26 необґрунтованим.
Розпорядженням керівника апарату суду від 01.06.2026 №85 призначено повторний автоматичний розподіл заяви про відвід судді за вх.№2-1070/26 від 29.05.2026 у справі №916/1212/26.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2026 заяву за вх.№2-1070/26 від 29.05.2026 у справі №916/1212/26 розподілено судді Погребній К.Ф.
Розглянувши подану Фізичною особою-підприємцем Возіян Ольгою Юхимівною заяву про відвід судді Щавинської Ю.М. від розгляду справи № 916/1212/26, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з такого:
Статтею 2 Закону України “Про судоустрій та статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Правовою підставою подання заяви про відвід судді заявник визначає ст.35 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
За приписами ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Так, дійсно, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді, і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2016, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (п. 2.5).
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Рішення ЄСПЛ від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 “Hauschildt v. Denmark», пункт 48).
При вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
Суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді (суддів) під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді (суддів), які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його (їх) безсторонність.
Так, за висновком Європейського суду з прав людини у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Щодо об'єктивного критерію, окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Рішення ЄСПЛ у справі “Газета “Україна-Центр» проти України», no. 16695/04, від 15.07.2010).
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, “правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (рішення у справі “Де Куббер проти Бельгії»).
Надаючи оцінку об'єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов'язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
Тобто, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки (вчиненні певних (процесуальних) дій, які б свідчили про його упередженість) при вирішенні такої справи.
ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про упередженість чи необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК України, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Відповідно до імперативних приписів частини четвертої статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Між тим обставини, які викладені у заяві ФОП Возіян О. Ю. про відвід судді, ніяк не можуть бути розцінені як факти, що підтверджують обґрунтованість сумнівів у неупередженості та об'єктивності судді Щавинської Ю.М., а зводяться виключно до надання оцінки та до незгоди з процесуальними рішеннями судді Щавивнської Ю.М. щодо відмови в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження по справі, що за переконанням відповідача не ґрунтується на всебічному аналізі всіх фактичних обставин справи, що в силу вимог ч.4 ст.35 ГПК України не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, де передбачено що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною третьою статті 198 ГПК України, головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Суд зазначає, що розглядаючи кожну конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) судді самостійно визначають коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовують його, здійснюють його тлумачення, вирішують питання про розгляд заяв та клопотань учасників судового процесу та надають правову оцінку обставинам справи на підставі саме внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону.
Таку, суддівську дискрецію, або суддівський розсуд, визначають як повноваження, надане особі, яка ним володіє, вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.
Суддя, відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому рахунку і вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді законодавчо виключена з можливих підстав для відводу. Тому, з позиції умовного стороннього спостерігача, суд не вбачає в обґрунтуваннях відводу інших доводів, як лише незгода заявника з наведеними мотивами, за яких судом прийнято процесуальні рішення у справі, а саме відмова в задоволенні клопотання про закриття провадження по справі.
Суд відзначає, що прийняті судом процесуальні рішення не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, оскільки у випадку незгоди з процесуальними діями (судовими рішеннями) суду для учасників справи передбачено спеціальний порядок їх оскарження - шляхом подання апеляційної скарги на судові рішення, прийняті за наслідками розгляду спору, в тому числі шляхом включення заперечень на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, до апеляційної скарги на рішення суду.
Одночасно суд звертає увагу на те, що оцінка відповідності дій судді процесуальному законодавству не належить до компетенції суду в межах розгляду клопотання про відвід, а незгода заявника з процесуальними діями суду є підставою для їх оскарження в установленому законом порядку, для чого в Україні, відповідно до Конституції України та Закону України “Про судоустрій і статус суддів», діють суди апеляційної та касаційної інстанцій.
Суд зауважує, що чинним законодавством передбачено право сторони на оскарження прийнятих судом рішень під час розгляду справи у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку (окремо або разом із судовим рішенням) з мотивів саме невірного застосування матеріального чи (або) процесуального права, тобто в процесуальний спосіб, а не шляхом заявлення відводів суду.
Суд зазначає, що самі по собі процесуальні рішення судді не можуть бути підставою для відводу без надання стороною, яка заявляє відвід, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів проявлення зазначеним суддею необ'єктивності чи упередженості при ухваленні судових рішень на користь однієї з сторін, в силу положень ч. 1 п. 5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Натомість, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність зазначених суб'єктивних та об'єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
При цьому, заявником не наведено фактів та не надано належних та допустимих доказів в підтвердження наявності у судді Щавинської Ю.М. будь-якої можливої прямої чи опосередкованої заінтересованості у результаті розгляду справи, обставини, що викладені у заяві про відвід не обґрунтовують сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді Щавинської Ю.М.
Щодо доводів відповідача стосовно проведення суддею судового засідання без мантії та суддівського нагрудного знаку, зазначені посилання відповідача жодним належним та допустимими доказами не підтверджуються.
Одночасно суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях встановлює два виключення із поняття “належних сумнівів». Несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (Castillo Algar 44). Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах; не припустимі гіпотези про можливий розвиток подій (Bulut).
Таким чином, викладені в заяві про відвід судді зауваження і доводи заявника мотивовані суб'єктивними твердженнями та власним тлумаченням норм процесуального законодавства, очевидно свідчать про незгоду заявника з процесуальними діями та рішеннями судді, що саме по собі не свідчить про наявність упередженості або необ'єктивності судді Щавинської Ю.М. під час розгляду справи № 916/1212/26 і з огляду на норму ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, не може бути підставою для відводу судді.
З огляду на викладене, доводи ФОП Возіян О.Ю. щодо сумнівів відносно упередженості судді Щавинської Ю.М. при розгляді даної справи не знайшли свого підтвердження під час розгляду заяви про відвід, а з поданого до суду відводу не встановлено яким саме чином суддею було порушено принципи рівності та змагальності сторін.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається Фізична особа-підприємець Возіян Ольга Юхимівна в заяві про відвід судді від розгляду справи № 916/1212/26, не можуть бути підставою для відводу судді Щавинської Ю.М. в зв'язку з чим, відповідно до положень ст.ст.35, 36, 38, 39 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що дана заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 35, 36, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу, суд -
1. У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Возіян Ольги Юхимівни (вх. № 2-1070/26 від 29.05.2026) про відвід судді Щавинської Ю.М. від розгляду справи № 916/1212/26- відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.
Суддя К.Ф. Погребна