вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без розгляду
03.06.2026м. ДніпроСправа № 904/241/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018", м. Дніпро
до Національного технічного університету "Дніпровська політехніка", м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро
про усунення перешкод у користуванні об'єктом нерухомого майна та зобов'язання вчинити певні дії, -
Суддя Бажанова Ю.А.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Бабенко М.В., виписка з ЄДР
від третьої особи: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить:
- усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018" в користуванні об'єктами нерухомого майна: гаражем площею 353,1 кв.м. розташований за адресою: Дніпропетровської область, м. Дніпро, вулиця Гоголя, 29; підвальним приміщенням будівлі корпусу №1 площею 342,7 кв.м., що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Гоголя, 29; гаражем корпусу № 2 площею 175.6 кв.м., що розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Гоголя, 29; спортивною залою корпусу №2 площею 765,7 кв.м., що розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Гоголя, 29 шляхом зобов'язання Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" (код ЄДРПОУ 02070743) їх звільнення;
- зобов'язати Національний технічний університет "Дніпровська політехніка" надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018" безперешкодний доступ до орендованих об'єктів нерухомого майна: гаражу площею 353,1 кв.м. розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вулиця Гоголя, 29; підвального приміщення будівлі корпусу №1 площею 342,7 кв.м., що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Гоголя, 29; гаражу корпусу №2 площею 175,6 кв.м., що розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Гоголя, 29; спортивної зали корпусу №2 площею 765,7 кв.м., що розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Гоголя, 29;
- заборонити Національному технічному університету "Дніпровська політехніка" (код ЄДРПОУ 02070743) вчиняти по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018" будь-які перешкоди в користуванні об'єктами нерухомого майна згідно з договорами оренди нерухомого майна, що належить до державної власності: 12/7367-6210 щодо оренди гаражу площею 353,1 кв.м.; 12/7368-3207 щодо оренди підвального приміщення будівлі корпусу №1 площею 342,7 кв.м., 12/7369-6217 щодо оренди гаражу корпусу №2 площею 175,6 кв.м.; 127366-6230 щодо оренди спортивної зали корпусу №2 площею 765,7 кв.м.
- зобов'язати Національний технічний університет "Дніпровська політехніка" (код ЄДРПОУ 02070743) забезпечити електропостачання у відповідності до умов договорів оренди.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 15.02.2022.
10.02.2022 від Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву.
15.02.2022 від Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про відкладення розгляду справи.
22.02.2022 від Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях надійшли додаткові пояснення у справі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2022 підготовче засідання у справі відкладено на 10.03.2022.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2022 у зв'язку із запровадженням з 24.02.2022 воєнного стану, задля забезпечення безпеки представників сторін ухвалено перенести підготовче судове засідання у справі №904/241/22, призначене на 10.03.2022. Зазначено, що про дату, час та місце розгляду справи буде повідомлено сторін додатково ухвалою суду.
10.03.2022 від позивача до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2022 призначено підготовче засідання на 21.04.2022.
14.04.2022 від Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
20.04.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.
20.04.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про розгляд справи без участі представника.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2022 зупинено провадження у справі №904/241/22 до набрання законної сили рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області у справах №904/672/22, №904/675/22, №904/673/22 та №904/856/22.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2026 поновлено провадження у справі №904/241/22, призначено підготовче судове засідання на 03.06.2026.
У судове засідання, яке відбулось 03.06.2026, з'явився представник відповідача, представник третьої особи та представник позивача не з'явився.
У судовому засіданні, яке відбулось 03.06.2026 судом з'ясовано питання залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із неявкою позивача у судове засідання, представник відповідача повідомив, що договори оренди нерухомого майна, що належить до державної власності визнані недійсними в судовому порядку, спірне орендоване нерухоме майно повернуто в управлінні Міністерства освіти та науки України, вказав, що є підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Так, про судове засідання 03.06.2026 о 11:00 год. Товариство з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018" було повідомлено засобами поштового зв'язку, шляхом направлення копії ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2026 на адресу Товариство з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018" (49101, Дніпро, проспект Олександра Поля, будинок 1/9, квартира 903).
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю"Добра справа 2018": (49101, Дніпро, проспект Олександра Поля, будинок 1/9, квартира 903.
Тобто, поштову кореспонденцію було направлено судом за місцем державної реєстрації.
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2026 у справі №904/241/22 направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018" (49101, Дніпро, проспект Олександра Поля, будинок 1/9, квартира 903) (номер поштового трекінгу R067171141483) повернулася за зворотною адресою з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
У судове засідання, яке відбулося 03.06.2026, представник позивача не з'явився, про причини неявки в підготовче засідання не повідомив.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.
Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право:
а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);
б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У системно-логічному зв'язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19.
У теорії права одним з критеріїв, за яким прийнято розрізняти норми права, є метод правового регулювання правових норм. За цим критерієм норми права можуть бути імперативними та диспозитивними.
Імперативні (зобов'язуючі) норми права характеризуються категоричністю приписів. Такі норми реалізуються виконанням, дотриманням або застосуванням. Диспозитивні норми реалізуються використанням, яке, як правило, передбачає його реалізацію на власний розсуд.
Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі №905/458/21, зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.
Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов'язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи "імперативна" заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, господарський суд зазначає про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи є передумовою застосування до позивача процесуальної дії залишення позову без розгляду. Це випливає з частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої будь-які питання наслідків неявки у судове засідання будь-якого учасника справи розглядаються за умови, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання є безумовною підставою для відкладення розгляду справи відповідно до пункту 1 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання слід вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги статей 121, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain", заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.
Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
Разом з цим у разі, якщо позивач не з'явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.
Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.
Як уже зазначалося, пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає право учасників справи брати участь в судових засіданнях. Проте згідно з пунктом 3 частини другої статті 42 цього Кодексу у випадку, коли явка учасників справи визнана судом обов'язковою, вони зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду. При цьому положення статті 202 Господарського процесуального кодексу України вказують на необхідність врахування судом поважності / неповажності повідомлених позивачем суду причин своєї неявки до суду в залежності від того, чи є ця неявка першою чи повторною, та передбачають настання процесуальних наслідків у кожному конкретному випадку.
Так, зокрема у разі першої неявки позивача в судове засідання та при умови, що суд визнав поважними повідомлені позивачем суду причини неявки в судове засідання, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Натомість неповажність причин неявки позивача в судове засідання свідчить про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв'язку з неявкою позивача в судове засідання на підставі частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України при умові наявності інших зазначених вище обставин для залишення позову без розгляду з цієї підстави.
Положення частини четвертої статті 202 та пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачають подання позивачем до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Право позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.
Отже, відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України виключенням для обов'язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з'ясувати, чи не перешкоджає нез'явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов'язаний надавати оцінку наявності такої можливості.
Якщо нез'явлення позивача перешкоджає вирішенню спору (якщо розгляд справи за відсутності позивача неможливий), суд, не зважаючи на заяву позивача про розгляд справи за його відсутності, позбавлений права розглянути справу по суті. У разі, якщо суд визнав явку позивача обов'язковою до подання позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, то суд, не зважаючи на це клопотання, зобов'язаний залишити позов без розгляду. У разі, якщо до подання такого клопотання, суд не визнавав явку позивача обов'язковою, у такому випадку суд повинен повідомити позивача про те, що розгляд справи за його відсутності є неможливими та визнати його явку обов'язковою, вирішити питання про відкладення або перерву в судовому засіданні та у разі нез'явлення позивача в наступне судове засідання залишити позов без розгляду.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2026 поновлено провадження у справі №904/241/22, призначено підготовче судове засідання на 03.06.2026.
Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2026 у справі №904/241/22 направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018" (49101, Дніпро, проспект Олександра Поля, будинок 1/9, квартира 903) (номер поштового трекінгу R067171141483) повернулася за зворотною адресою з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
У судове засідання, яке відбулося 03.06.2025, представник позивача не з'явився, про причини неявки в підготовче засідання не повідомив.
З урахуванням викладеного господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позову на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до частини 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Водночас, враховуючи, що на час постановлення ухвали про залишення позову без розгляду Товариством з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018" не подано заяву про повернення судового, питання про повернення судового збору не вирішується господарським судом при постановленні ухвали про залишення позову без розгляду.
При цьому, господарський суд роз'яснює право Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018" на повернення судового збору на підставі пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі подання відповідної заяви.
Керуючись ст. ст. 226, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Залишити без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018" до Національного технічного університету "Дніпровська політехніка", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про усунення перешкод у користуванні об'єктом нерухомого майна та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили 03.06.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена 03.06.2026.
Суддя Ю.А. Бажанова