вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про відмову у забезпеченні позову
"03" червня 2026 р. Справа№ 925/600/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Барсук М.А.
Руденко М.А.
Без виклику учасників судового процесу.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво" про забезпечення позову у справі № 925/600/25 за позовом Приватного підприємства "Вінагропром МС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво" про стягнення 2 618 778, 49 грн.
ВСТАНОВИВ наступне.
Приватне підприємство "Вінагропром МС" (далі за текстом також - ПП "Вінагропром МС") звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво" (далі за текстом також - ТОВ "ЕДБ") про стягнення на підставі укладеного в спрощеній формі договору поставки 2 618 778,49 грн, з яких: 1 801 001,31 грн боргу, 655 539,03 грн інфляційних втрат, 162 238,15 грн 3% річних та судових витрат.
Господарський суд Черкаської області рішенням від 29.09.2025 у справі №925/600/25 у задоволенні позову відмовив.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 14.01.2026 рішення Господарського суду Черкаської області від 29.09.2025 у справі №925/600/25 скасував. Ухвалив нове рішення про задоволення позову. Стягнув з ТОВ "ЕДБ" на користь ПП "Вінагропром МС" 2 618 778, 49 грн, з яких: 1 801 001,31 грн боргу, 655 539,03 грн інфляційних втрат, 162 238,15 грн 3% річних, 31 425,35 грн судового збору. Стягнув з ТОВ "ЕДБ" на користь ПП "Вінагропром МС" 47 138,01 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Постановою Верховного Суду від 01.04.2026 постанову від 14.01.2026 та додаткову постанову від 17.02.2026 Північного апеляційного господарського суду у справі №925/600/25 скасовано; справу №925/600/25 передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04 2026 розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Вінагропром МС" на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.09.2025 у справі №925/600/25 призначено на 01 червня 2026 року о 13:00.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво" 01.06.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява, згідно якої заявник просить вжити заходи забезпечення шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать позивачу, які знаходяться на всіх рахунках у банківських чи інших фінансових установах в межах суми 3 056 783, 03 грн та заборонити банківським та іншим фінансовим установам, у яких відкриті рахунки Приватного підприємства "Вінагропром МС", здійснювати будь-які видаткові операції з рахунків відповідача (Заявника) у межах зазначеної суми - 3 056 783,03 грн, окрім операцій зі сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів до державного бюджету.
Вказана заява мотивована наступними доводами.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 у справі № 925/600/25 позовні вимоги були задоволені. На виконання зазначеного судового рішення Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво" було сплачено на користь Приватного підприємства "Вінагропром МС" грошові кошти у розмірі 2 650 203.84 грн. основного боргу (Виконавче провадження № 80463776), 80 000,00 грн правничої допомоги (Виконавче провадження № 80465413) та 47 138.01 грн судового збору (Виконавче провадження №80465103), загальною сумою 3 056 783,03 грн, які були об'єднані 10.03.2026 року у зведене виконавче провадження №80463776 і виведені з нього 11.03.2026 року.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.04.2026 зазначене судове рішення скасовано, а справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Таким чином, судове рішення, на підставі якого здійснено стягнення грошових коштів, втратило чинність, при цьому грошові кошти у значному розмірі фактично вибули з володіння заявника та перебувають у розпорядженні Приватного підприємства "Вінагропром МС", а правова підстава для їх утримання на даний час відсутня.
Заявнику відомо, що щодо Приватного підприємства "Вінагропром МС" наявний судовий спір, пов'язаний із податковим боргом, що розглядається у справі №120/10410/23, що свідчить про наявність фінансових зобов'язань перед державою та потенційні ризики примусового стягнення коштів з рахунків цього підприємства іншими кредиторами.
Крім того, щодо пов'язаних обставин діяльності вказаного підприємства здійснюється кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 358 Кримінального кодексу України (підроблення документів), що додатково свідчить про підвищений рівень ризику недобросовісної поведінки та можливості вчинення дій, спрямованих на ускладнення або уникнення виконання судових рішень.
У сукупності зазначені обставини підтверджують наявність реального, а не абстрактного ризику того, що грошові кошти у розмірі 3 056 783,03 грн можуть бути відчужені, перераховані третім особам, використані для погашення інших зобов'язань або іншим чином виведені з-під можливого стягнення.
Розглянувши вказану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво" про забезпечення позову у справі №925/600/25, колегія суддів дійшла висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і держави.
Вказане завдання господарського судочинства, яке визначене у чинному процесуальному законодавстві, кореспондується із положеннями статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту.
Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову по суті є обмеженням прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно з частиною 1 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (частина 2 наведеної статті).
З аналізу вказаної статті 136 Господарського процесуального кодексу України слідує, що суб'єктом права вимагати забезпечення позову може бути як особа, яка пред'явила позов до суду, так і будь-яка інша особа, яка бере участь у справі, а саме: 1) позивач; 2) відповідач, який пред'явив зустрічний позов; 3) треті особи, що заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору; 4) органи та особи, яким за законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
З приводу реалізації права на забезпечення позову відповідачем колегія суддів вказує, що можливість відповідача ініціювати вжиття заходів забезпечення позову обмежується поданням зустрічної позовної заяви.
Так, у наведеному випадку відповідач звертається до суду за судовим захистом та набуває статусу позивача за зустрічним позовом.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
У даному випадку саме відповідачем, який не пред'являв у даній справі зустрічний позов, подано заяву про забезпечення позову.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач є неналежним суб'єктом на звернення до суду з заявою про забезпечення позову.
Окрім наведеного колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 1 статті 333 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він:
1) закриває провадження у справі;
2) залишає позов без розгляду;
3) відмовляє в позові повністю;
4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Отже, суд апеляційної інстанції може у наведених випадках вирішити питання про поворот виконання саме при прийнятті постанови.
Враховуючи те, що наразі постанова судом апеляційної інстанції ще не прийнята, суд не може вирішити питання про поворот виконання рішення.
З огляду на викладене, заява відповідача підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво" про забезпечення позову у справі №925/600/25 відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня її підписання.
Ухвала підписана суддями: 03.06.2026 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Барсук
М.А. Руденко