вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" червня 2026 р. Справа № 910/12669/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Горбасенка П.В.
суддів: Мальченко А.О.
Сковородіної О.М.
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Штайєр Комп Факторі»
на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 (повний текст складено та підписано 15.12.2025) у справі № 910/12669/25 (суддя Сівакова В.В.)
за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Штайєр Комп Факторі»
про стягнення 135 960, 00 грн
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - позивач / Військова частина НОМЕР_1 ) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Інтеграція» (далі - відповідач / ТОВ «Смарт Інтеграція») про стягнення штрафу у розмірі 135 960, 00 грн за поставку неякісного товару.
В обґрунтування позовних вимог Військова частина НОМЕР_1 посилається на обставини неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 124/ВОЗ-2025 від 10.04.2025 (далі - спірний договір) в частині поставки відповідної вимогам ТУ У 10.1-44405618-002:2022 «Кулінарні страви консервовані. Технічні умови» продукції.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.10.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/12669/25, постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановив строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.
Господарський суд міста Києва рішенням від 15.12.2025 у справі № 910/12669/25 задовольнив позов повністю, стягнув з ТОВ «Смарт Інтеграція» на користь Військової частини НОМЕР_1 135 960, 00 грн штрафу та 2 422, 40 грн витрат по сплаті судового збору.
Суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що умовами спірного договору закріплено обов'язок постачальника (відповідача) здійснити поставку товарів, які відповідають вимогам чинних нормативно-правових актів, тоді як з наявної в матеріалах справи копії протоколу випробувань харчової продукції № 6647-6655/25-х від 25.08.2025 випливає, що відібрані з поставленого згідно видаткової накладної № СР_0000314/3078 від 06.08.2025 товару зразки не відповідають вимогам ТУ У 10.1-44405618-002:2022 «Кулінарні страви консервовані. Технічні умови».
З огляду наведеного Господарський суд міста Києва зауважив, що, враховуючи поставку відповідачем 06.08.2025 неякісного товару на загальну суму 679 800, 00 грн, -нарахований позивачем штраф у розмірі 20 % від вартості товару, що становить 135 960, 00 грн, є обґрунтованим.
Не погодившись із прийнятим рішенням суду, ТОВ «Смарт Інтеграція» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі № 910/12669/25 та, у разі часткового задоволення апеляційної скарги ТОВ «Смарт Інтеграція», вирішити питання про зменшення розміру неустойки згідно спірного договору.
В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги ТОВ «Смарт Інтеграція» (далі - скаржник) посилається на те, що перед поставкою товару Військовій частині НОМЕР_1 відповідно до видаткової накладної № СР_0000314/3078 від 06.08.2025 відповідачем було ініційовано ряд лабораторних випробувань відповідної продукції та отримано висновки, згідно яких остання відповідала нормативній документації, що, як наслідок, свідчить про поставку якісного товару позивачу.
Окремо скаржник наголосив на обставинах можливості застосування штрафу у розмірі 20 % від вартості неякісного товару лише за умови передачі такої продукції у власність замовнику (позивачу), тоді як з матеріалів позовної заяви та змісту договору № 124/ВОЗ-2025 від 10.04.2025 випливає, що товар від ТОВ «Смарт Інтеграція» у власність Військової частини НОМЕР_1 не перейшов, у зв'язку з чим застосування відповідної штрафної санкції до відповідача є передчасним.
Також ТОВ «Смарт Інтеграція» звернуло увагу на обставини порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, оскільки суд:
- не надав оцінки всім обставинам справи та наявним у ній доказам;
- не врахував обставини, на які посилався відповідач;
- не врахував, що позивач не поніс збитки у зв'язку з неотриманням товару.
Відтак, за твердженнями скаржника, наявні ґрунтовні підстави для задоволення його апеляційної скарги та, відповідно, скасування рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі № 910/12669/25.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2026 апеляційну скаргу ТОВ «Смарт Інтеграція» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Владимиренко С.В., суддів Ходаківської І.П., Демидової А.М.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 12.01.2026 залишив без руху апеляційну скаргу ТОВ «Смарт Інтеграція» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі № 910/12669/25 та встановив скаржникові строк для усунення допущених останнім при поданні апеляційної скарги недоліків - протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.
22.01.2026 через підсистему «Електронний суд», на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, від ТОВ «Смарт Інтеграція» надійшла заява про усунення недоліків.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 27.01.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Смарт Інтеграція» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі № 910/12669/25, постановив здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, витребував з Господарського суду міста Києва матеріали цієї справи та встановив учасникам апеляційного провадження строк для подання до суду, зокрема, відзиву на апеляційну скаргу.
05.02.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/12669/25.
Також 05.02.2026, в межах встановленого Північним апеляційним господарським судом строку, через підсистему «Електронний суд» від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому остання просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «Смарт Інтеграція» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі № 910/12669/25, а вказане рішення залишити без змін.
Так, мотивуючи свою позицію, Військова частина НОМЕР_1 наголошує на обставинах надання ТОВ «Смарт Інтеграція» в підтвердження якості поставленого товару документів, які містять відомості про зразки, що відібрані не зі складу виробника та в його присутності, а з власного складу, одноособово директором відповідача.
Водночас, за доводами позивача, відібрання товару згідно акта відбору зразків № 201 від 07.08.2025 здійснено за участі представника постачальника (відповідача) - Басараб Н.М., тоді як жодних претензій та зауважень щодо підстав та процедури відбору зразків товару останньою в такому акті відбору не зазначено.
З огляду на викладене Військова частина НОМЕР_1 стверджує, що доводи скаржника про поставку згідно спірного договору товару належної якості не відповідають дійсності та наявним в матеріалах цієї справи документам.
В розрізі тверджень відповідача стосовно передчасності застосування до останнього передбаченої умовами спірного договору штрафної санкції Військова частина НОМЕР_1 зауважила, що:
- позивач не мав доводити завдання чи не завдання відповідачем збитків позивачеві, оскільки самим договором передбачено відповідальність у вигляді неустойки за порушення зобов'язань по договору, яку позивач і просив стягнути з відповідача;
- скаржник помилково ототожнює поняття поставки та прийняття товару, а саме, що застосування штрафу до постачальника, відповідно до умов спірного договору, має відбуватися у разі поставки неякісного (некомплектного) товару, якщо товар був фактично поставлений відповідачем позивачу шляхом підписання товаро-відвантажувальних документів, у випадку цієї справи - видаткової накладної № СР_0000314/3078 від 06.08.2025;
- умовами спірного договору розмежовано поняття поставки та прийняття товару: факт постачання - це фізична доставка товару в пункт, визначений заявкою та у встановлений строк, тоді як факт прийняття товару - підписання уповноваженими сторонами накладної після проходження процедури приймання товару;
- нарахування неустойки (штрафу) за поставку неякісного товару, що визначена п. 8.4 спірного договору, не передбачає необхідності переходу до позивача права власності на товар для її застосування, а отже, достатньо самого факту такої поставки, що підтверджується відповідним актом неприйняття товару, який, зі свого боку, був підписаний представником відповідача без зауважень.
Крім того позивач акцентував увагу на відсутності підстав для зменшення розміру неустойки згідно спірного договору, позаяк, на його думку, такі обставини, як і винятковість підстав для зменшення неустойки, зобов'язана обґрунтовувати та доводити сторона, яка подає таке клопотання.
В цьому контексті Військова частина НОМЕР_1 зазначила, що забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів, зокрема, продовольством є одним з пріоритетних напрямів у забезпеченні оборони держави, тоді як неналежне виконання своїх зобов'язань відповідачем, який вільно, діючи на власний ризик, взяв на себе зобов'язання із визначеними в договорі умовами здійснити поставку товару належної якості, має негативний вплив на обороноздатність країни, у зв'язку з чим неналежне і несвоєчасне забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України продовольчими товарами в означеному випадку є збитками.
Отже, посилаючись на те, що суд першої інстанції під час ухвалення рішення у означеній справі дійшов правильного висновку про відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, а також встановив дійсні обставини справи та застосував правові норми, які підлягали застосуванню, позивач зауважує про наявність підстав для залишення апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі № 910/12669/25 без задоволення.
27.03.2026 розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-07/135/26 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/12669/25, у зв'язку з перебуванням судді Владимиренко С.В. у відпустці, який є головуючим суддею (суддею-доповідачем), відповідно до п.п. 2.3.43, 2.3.44 п. 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2026 для розгляду цієї справи визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Горбасенко П.В., судді Мальченко А.О., Сковородіна О.М.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 01.04.2026 прийняв до провадження головуючого судді Горбасенка П.В., суддів Мальченко А.О., Сковородіної О.М. апеляційну скаргу ТОВ «Смарт Інтеграція» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі № 910/12669/25 та повідомив учасників справи, що розгляд апеляційної скарги ТОВ «Смарт Інтеграція» здійснюватиметься у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Поряд з тим колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що з відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань випливає, що ТОВ «Смарт Інтеграція» (ідентифікаційний код 44009091) змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Штайєр Комп Факторі» (ідентифікаційний код 44009091) (далі - ТОВ «ШКФ»).
З огляду на вказане апеляційний господарський суд дійшов висновку, що надалі під час розгляду означеної справи найменуванням скаржника та, відповідно, відповідача є ТОВ «ШКФ».
Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам учасників справи, судова колегія зазначає таке.
Як установлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами цієї справи, 10.04.2025 між Військовою частиною НОМЕР_1 (далі - замовник) та ТОВ «ШКФ» (далі - постачальник) укладено договір № 124/ВОЗ-2025, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.
Положеннями пп. 1.2, 2.1, 3.1-3.3, 3.9 спірного договору закріплено, що найменування та кількість товару зазначена в додатку № 1 до цього договору. Код ДК 021:2015:15890000-3 Продукти харчування та сушені продукти різні.
Якість товару, що поставляється постачальником повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та Технічному опису (додаток № 2 до договору).
Товар, який постачальник зобов'язується передати замовнику, має відповідати вимогам до його якості на момент його передачі замовнику, а також протягом строку його придатності. Разом з товаром постачальник повинен передати замовнику документи, які визначені п. 6.5 договору.
Пакування товару, повинне відповідати діючим стандартам, технічним умовам та забезпечувати зберігання споживацьких властивостей товару під час його транспортування та зберігання.
Маркування товару повинно відповідати вимогам Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» від 06.12.2018 № 2639-VIII та Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР.
Контроль за станом виконання договірних зобов'язань постачальником здійснюють замовник, представники замовника (відповідні посадові особи військової частини, які уповноважені на вчинення дій визначених цим договором).
Під час поставки кожної партії товару, замовник протягом 2 (двох) робочих днів, проводить обов'язкову перевірку окремих показників якості та безпечності товару, що постачається постачальником (далі - контрольні заходи).
Контрольні заходи, включають в себе перевірку безпечності, а саме радіологічними показниками та окремих показників якості - органолептичними та окремими фізико- хімічними показниками, відповідність маркування (етикетування, пакування, тощо) товару, що постачаються відповідно до умов цього договору, відповідність транспортних засобів, що використовуються для транспортування товару за цим договором, вимогам статті 44 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР.
Контрольні заходи здійснюються в обов'язковій присутності представника постачальника (який діє на підставі довіреності чи іншого належного документа, що посвідчує повноваження цієї особи, у тому числі на право участі у відборі зразків (проб) щодо відповідної партії товару), а у разі його відсутності - не розпочинаються.
Результати проведення контрольних заходів оформлюються актом приймального контролю у 2-ох примірниках, які підписуються представниками замовника (товароодержувача), що здійснювали перевірку та представником постачальника, а у разі відмови від підписання та отримання примірника акта приймального контролю або відсутності представника постачальника на території замовника (товароодержувача) на момент складання вищезазначеного акта - комісійно (у складі не менше трьох осіб представника замовника (товароодержувача), що засвідчується підписами представників замовника (товароодержувача) та в подальшому такий акт приймального контролю протягом 3 (трьох) календарних днів, надсилається постачальнику рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, що вважається належним доказом ознайомлення постачальника з вищезазначеним актом.
Якщо під час проведення контрольних заходів за оцінкою замовника (товароодержувача) існує обґрунтована підозра (тобто існують факти або інформація, які можуть переконати замовника (товароодержувача), що товар може не відповідати вимогам якості та безпечності за зовнішнім виглядом, іншими органолептичними показниками, невідповідністю маркування або пакування) або встановлено факт, що товар є небезпечним чи непридатним до споживання, зразок такого товару шляхом комісійного відбору зразків (проб), відбирається у відповідності до умов цього договору (пп. 3.9-3.14), та направляється до уповноваженої лабораторії, яка може проводити лабораторні дослідження (випробовування) для цілей державного контролю (далі - уповноважена лабораторія), яку визначає замовник, для проведення лабораторних досліджень.
Такими уповноваженими лабораторіями можуть бути лише ті, у яких місцезнаходження зареєстроване в м. Києві.
При невідповідності результатів дослідження, навіть за одним показником, постачальник протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання результатів досліджень, має право звернутись до замовника (товароодержувача) щодо проведення повторного відбору зразків (проб) з тієї самої партії у подвійній кількості, яка перебуває у замовника (товароодержувача) на відповідальному зберіганні, та направлення до уповноваженої лабораторії, яку визначає замовник. Результати повторних досліджень є остаточними, але виключно якщо вони проводились за зверненням постачальника. У разі відсутності у визначений термін звернення постачальника про проведення повторного відбору зразків (проб) або повернення за його клопотанням партії товару з відповідального зберігання після отримання результатів первинних лабораторних досліджень, остаточними є результати первинних лабораторних досліджень.
Послуги уповноваженої лабораторії щодо проведення лабораторних досліджень оплачуються постачальником. Відмова постачальника від підписання договору про проведення випробувань або оплатити послуги з перевірки якості вважатиметься згодою постачальника з тим, що поставлена ним партія товару, з якої відібрані зразки (проби) є неналежної якості.
Про відбір зразків (проб) складається акт, який підписується представниками замовника (товароодержувача), постачальником або представником постачальника та іншими незацікавленими або компетентними особами (у разі їхнього залучення), які приймають участь у відборі.
За умовами пп. 6.1, 6.2, 12.1 спірного договору дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці замовника, яка вручається під особистий підпис постачальнику (представнику постачальника).
Не пізніше 5 (п'ятого) числа кожного місяця або в інші дні за викликом замовника по телефону постачальник (представник постачальника) прибуває до замовника для отримання письмової заявки. У разі не прибуття вищезазначених осіб, вона надсилається постачальнику рекомендованим листом або цінним листом з описом вкладеного, направленим на адресу постачальника, зазначену в розділі 15 цього договору. У разі надсилання заявки засобами поштового зв'язку вона вважається врученою постачальнику з дня отримання замовником фіскального чеку про сплату поштового відправлення.
У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару.
У випадку корегування інформації яка зазначена у заявці, замовник має право здійснити таке корегування засобами телефонного зв'язку з обов'язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається недійсним.
Передача (приймання-здача) товару здійснюється: в пунктах відвантаження військових частин Національної гвардії України (товароодержувачі), розташованих у Київській області. Військові частини будуть визначені заявкою замовника згідно планів-графіків поставок Головного управління Національної гвардії України. Місця поставок можуть бути змінені з урахуванням потреби Національної гвардії України.
У разі відсутності у замовника та / або товароодержувача складських приміщень для зберігання товару замовник та / або товароодержувач може укласти договір про тимчасове зберігання товару, відповідно до якого приймання товару може здійснюватися в місцях відповідального зберігання товару.
Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовженого Указами Президента України, зокрема від 14.01.2025 № 26/2025, а в частині оплати за поставлений товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань. Строк дії договору продовжується автоматично, у разі продовження строку дії воєнного стану, але не довше ніж до 31.12.2025.
Наявною в матеріалах справи специфікацією, яка є додатком № 1 до спірного договору, сторони погодили найменування, кількість та ціну належного до поставки товару - добовий польовий набір продуктів норма № 15 «раціон обід» у кількості 22 000 компл. загальною вартістю 2 991 120, 00 грн з ПДВ і визначили строк його поставки - до 30.06.2025.
Як випливає із наявної в матеріалах справи заявки № 78/1/10-1689-2025 від 01.05.2025, остання була вручена відповідачу нарочно та містить інформацію про необхідність поставки товару - добового польового набору продуктів «раціон обід» в загальній кількості 22 000 компл., серед яких, зокрема, 5 000 компл. за адресою Військової частини НОМЕР_1 .
З наявної в матеріалах справи копії видаткової накладної № СР_0000314/3078 від 06.08.2025 випливає, що відповідач на виконання умов спірного договору здійснив спробу поставити позивачу товар - добовий польовий набір продуктів норма № 15 «раціон обід» в кількості 5 000 компл. на суму 679 800, 00 грн.
Згідно акта відбору зразків (проб) для проведення досліджень № 201 від 07.08.2025, який складено за участю представників комісії Військової частини НОМЕР_1 в присутності представника ТОВ «ШКФ» - Басараб Н.М., позивачем було відібрано зразки продуктів харчування, а саме: добовий польовий набір продуктів норма № 15 «раціон обід» згідно видаткової накладної № СР_0000314/3078 від 06.08.2025 від поставленої кількості - 5 000 к-т:
- раціон № 1 загальною кількістю - 6 к-т, на дослідження - 6 к-т;
- раціон № 2 загальною кількістю - 6 к-т, на дослідження - 6 к-т;
- раціон № 3 загальною кількістю - 6 к-т, на дослідження - 6 к-т.
Зі змісту акта відбору зразків (проб) для проведення досліджень № 201 від 07.08.2025 випливає, що: відбір зразків (проб) проводився згідно «Порядку відбору зразків та їх перевезення (пересилання) до уповноважених лабораторій для цілей державного контролю», затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 11.10.2018 № 490; відібрані зразки (проби) опечатані та завірені підписами членів комісії та підписом представника постачальника; представник відповідача - Басараб Н.М. претензій щодо відбору зразків та обраної комісією лабораторії не має.
За результатом проведеного дослідження Державним підприємством «Укрметртестстандарт» (далі - ДП «Укрметртестстандарт») складено протокол випробувань харчової продукції № 6647-6655/25-х від 25.08.2025, в якому зазначено, що:
- зразок продукції (реєстраційний № 6649) за фізико-хімічним показником (масова частка бульйону) не відповідає вимогам ТУ У 10.1-44405618-002:2022 «Кулінарні страви консервовані. Технічні умови»;
- зразок продукції (реєстраційний № 6650) за органолептичними показниками (зовнішній вигляд, консистенція) не відповідає вимогам ТУ У 10.1-44405618-002:2022 «Кулінарні страви консервовані. Технічні умови»;
- зразок продукції (реєстраційний № 6651) за органолептичним показником (консистенція) та фізико-хімічним показником (масова частка сухих речовин) не відповідає вимогам ТУ У 10.1-44405618-002:2022 «Кулінарні страви консервовані. Технічні умови»;
- зразок продукції (реєстраційний № 6652) за фізико-хімічним показником (масова частка м'яса) не відповідає вимогам згідно з ТУ У 10.1-44405618-002:2022 «Кулінарні страви консервовані. Технічні умови».
За наслідками отримання зазначених вище документів позивачем був складений акт приймального контролю № 201 від 19.09.2025, згідно з яким Військовою частиною НОМЕР_1 прийнято рішення не приймати неякісний товар - добовий польовий набір продуктів норма № 15 «раціон обід» у кількості 5 000 компл., поставлений згідно видаткової накладної № СР_0000314/3078 від 06.08.2025, на продовольчі склади відділу зберігання МТЗ Військової частини НОМЕР_1 .
22.09.2025 позивач надіслав відповідачу претензію № 78/1/5-4242-2025 від 19.09.2025, в якій просив сплатити нарахований за поставку неякісного товару у кількості 5 000 компл. штраф у розмірі 135 960, 00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення у цінний лист, фіскального чеку та накладної Акціонерного товариства «Укрпошта» за № 0408034488621 від 22.09.2025.
З роздруківки відстеження відправлення за штриховим кодовим ідентифікатором № 0408034488621 з вебсайту Акціонерного товариства «Укрпошта» випливає, що відповідач не отримав претензію, оскільки відправлення повернуто позивачу за закінченням встановленого терміну зберігання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509, ч. 1 ст. 627, ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, і з договорів.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, ст. 629 ЦК України закріплено фундаментальний принцип обов'язковості договору, на якому базуються договірні правовідносини, тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, колегія суддів дійшла висновку, що означений правочин за своєю правовою природою є договором поставки, відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, зокрема, Глави 54 ЦК України.
Приписами ч. 1 ст. 525, ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 655, ч. 1, 2 ст. 662, ч. 1-4 ст. 673, ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.
У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.
Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналіз наведених норм ЦК України дає підстави для висновку, що у разі погодження сторонами в договорі поставки умов щодо якості продукції, яка поставляється, постачальник здійснює поставку товару тієї якості, яка обумовлена сторонами в договорі.
Як було зазначено судовою колегією раніше, за умовами п. 2.1 спірного договору якість товару, що поставляється постачальником повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та Технічному опису (додаток № 2 до договору). Товар, який постачальник зобов'язується передати замовнику, має відповідати вимогам до його якості на момент його передачі замовнику, а також протягом строку його придатності.
У додатку № 2 до спірного договору - Технічному описі вказано, що добовий польовий набір продуктів норма № 15 «раціон обід» повинен комплектуватися з харчових продуктів, якість, маркування, тара та упаковка яких повинна відповідати вимогам чинних державних стандартів та мають підтверджуватись документами про якість і безпечність.
Однак при дослідженні відібраних із поставленої 06.08.2025 партії товару зразків ДП «Укрметртестстандарт» було встановлено, що зразки не відповідають вимогам ТУ У 10.1-44405618-002:2022 «Кулінарні страви консервовані. Технічні умови».
Поряд з тим на підтвердження якісності (відповідності вимогам) поставленої 06.08.2025 партії товару ТОВ «ШКФ» було подано до суду експертні висновки та протоколи випробувань харчової продукції.
Дослідивши наведені докази, колегія суддів дійшла висновку, що останні не спростовують встановлені ДП «Укрметртестстандарт» у протоколі випробувань харчової продукції № 6647-6655/25-х від 25.08.2025 невідповідності, оскільки, по-перше, у протоколі випробувань харчової продукції № 6647-6655/25-х від 25.08.2025 досліджувались саме зразки з поставленої згідно видаткової накладної № СР_0000314/3078 від 06.08.2025 партії товару, відібрані, в тому числі, за участю представника відповідача. Натомість які саме зразки (з якої партії товару) передавались на дослідження ТОВ «ШКФ» у червні - липні 2025 року Регіональній державній лабораторії Держпродспоживслужби в Полтавській області та ДП «Укрметртестстандарт» не видається можливим встановити.
По-друге, за змістом положень ст. 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Так, сторонами у спірному договорі чітко було визначено процедуру відбору зразків та докази, якими підтверджується якісність / неякісність продукції.
Зокрема у пп. 3.3.2 та 3.4 спірного договору сторонами погоджено, що уповноваженими лабораторіями можуть бути лише ті, у яких місцезнаходження зареєстроване в м. Києві.
Відтак передання відповідачем на дослідження зразків продукції Регіональній державній лабораторії Держпродспоживслужби в Полтавській області не відповідає умовам спірного договору.
Більш того у п. 3.3.2 спірного договору сторонами було також погоджено, що при невідповідності результатів дослідження, навіть за одним показником, постачальник протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання результатів досліджень, має право звернутись до замовника (товароодержувача) щодо проведення повторного відбору зразків (проб) з тієї самої партії у подвійній кількості, яка перебуває у замовника (товароодержувача) на відповідальному зберіганні, та направлення до уповноваженої лабораторії, яку визначає замовник. Результати повторних досліджень є остаточними, але виключно якщо вони проводились за зверненням постачальника. У разі відсутності у визначений термін звернення постачальника про проведення повторного відбору зразків (проб) або повернення за його клопотанням партії товару з відповідального зберігання після отримання результатів первинних лабораторних досліджень, остаточними є результати первинних лабораторних досліджень.
У пункті 8.4 спірного договору вказано, що факт поставки недоброякісного товару підтверджується актом приймального контролю, складеним замовником (товароодержувачем) та / або протоколами випробувань та / або експертними висновками, виданими уповноваженою лабораторією.
Отже, враховуючи те, що відповідач не звертався до позивача із листом щодо повторного відбору зразків, про що сам зазначає, зокрема, у апеляційній скарзі, згідно умов спірного договору саме наданий Військовою частиною НОМЕР_1 протокол випробувань харчової продукції № 6647-6655/25-х від 25.08.2025 є належним, визначеним умовами договору доказом неякісності поставленого 06.08.2025 товару.
За умовами п. 6.9 спірного договору під час проведення контрольних заходів щодо доставленого товару у разі виявлення представниками замовника (товароодержувача) порушень вимог щодо якості та безпечності, або маркування, або тари, або упаковки, встановлених вимог у нормативних документах (ДСТУ, СОУ, ТУ, ТУУ), відомості про такі порушення зазначаються в акті приймального контролю. Такий товар вважається не поставленим та має бути замінений постачальником протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання постачальником акта приймального контролю.
Таким чином у зв'язку з виявленими недоліками поставлену 06.08.2025 партію товару у кількості 5 000 компл. комісія Військової частини НОМЕР_1 вирішила не приймати на продовольчий склад відділення зберігання МТЗ, про що було складено акт приймального контролю № 201 від 19.09.2025, який також був підписаний представником відповідача Басараб Н.М.
Апеляційним господарським судом також враховано, що акт відбору зразків та акт приймального контролю № 201 від 18.09.2025 були складені у присутності представника відповідача Басараб Н.М. та підписані представником відповідача, яка діяла від імені ТОВ «ШКФ» на підставі довіреності № б/н від 21.04.2025, без зауважень.
Означене свідчить про те, що будь-яких заперечень чи зауважень щодо ходу проведення перевірки поставленого відповідачем товару чи зафіксованих у акті № 201 від 18.09.2025 фактів невідповідності (неякісності) товару представник ТОВ «ШКФ» не висловила.
З огляду на наведене випливає, що наданими Військовою частиною НОМЕР_1 доказами (актом відбору зразків, протоколом випробувань харчової продукції та актом приймального контролю) підтверджується факт поставки відповідачем 06.08.2025 товару - добових польових наборів продуктів норма № 15 «раціон обід» у кількості 5 000 компл. неналежної якості.
Приписами ч. 1 ст. 611 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 546, ч. 2 ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидами якої є штраф та пеня.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 8.4 спірного договору встановлено, що у разі поставки неякісного (некомплектного товару або поставки товару з порушенням вимог щодо безпечності або придатності або порушенням розділу 2 цього договору) постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20 % вартості цього товару.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає правомірним застосування до ТОВ «ШКФ» штрафу за порушення ним свого зобов'язання за спірним договором в частині постачання якісного товару.
В розрізі зазначеного апеляційний господарський суд вважає за необхідне наголосити, що п. 8.4 спірного договору не містить обов'язкової умови - передача поставленої продукції у власність замовнику (позивачу) для застосування визначеної у ньому штрафної санкції, як вказує в апеляційній скарзі відповідач, у зв'язку з чим такі доводи останнього Північний апеляційний господарський суд відхиляє.
Відтак, зважаючи на встановлені фактичні обставини, положення законодавства, умови укладеного між сторонами у справі спірного договору, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та арифметичну правильність здійсненого позивачем розрахунку штрафу, що, зі свого боку, становить 135 960, 00 грн.
Стосовно заявленого ТОВ «ШКФ» клопотання про зменшення штрафних санкцій колегія суддів зазначає таке.
Згідно із ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Застосоване у ч. 3 ст. 551 ЦК України словосполучення «може бути зменшений за рішенням суду» свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення.
У постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20 зазначено, що закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.
Суд не зобов'язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення неустойки, це не входить в предмет доказування у справах про стягнення неустойки. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення неустойки, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено.
Таким чином господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Враховуючи відсутність наведених відповідачем обґрунтувань стосовно необхідності зменшення розміру неустойки згідно спірного договору, а також відсутність жодних наданих на їх підтвердження доказів, колегія суддів висновує про відсутність виняткових обставин для зменшення нарахованого позивачем штрафу.
Також в розрізі наведеного вище судовою колегією враховано, що спірний товар закуповувався Військовою частиною НОМЕР_1 для матеріально-технічного забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України в умовах відсічі повномасштабної військової агресії російської федерації проти України.
Відтак допущене ТОВ «ШКФ» порушення в частині поставки неякісних продуктів харчування для оборонців нашої держави апеляційний господарський суд вважає таким порушенням, за яке підлягають застосуванню штрафні санкції в передбаченому спірним договором розмірі з метою дисциплінування постачальників продуктів військовослужбовцям.
Отже, підсумовуючи викладене в сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у цій справі.
Апеляційний суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2, 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: 1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Водночас відповідачем не доведено того, що місцевим господарським судом допущено порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи або які є обов'язковою підставою для скасування рішення суду в означеній справі.
З огляду на викладене вище, доводи скаржника про порушення Господарським судом міста Києва норм права при прийнятті оскаржуваного рішення суду у цій справі не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку, що зазначений судовий акт відповідає вимогам закону, а отже, підстави для його скасування відсутні.
Приписами ст. 236 ГПК України унормовано, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Положеннями ст. 275 ГПК України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За приписами ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
В розрізі наведених норм судова колегія зазначає, що скаржником не доведено, а апеляційним судом не встановлено підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі № 910/12669/25, відтак оскаржуване рішення належить залишити без змін.
У зв'язку із залишенням без змін рішення місцевого господарського суду, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді судового збору за подання апеляційної скарги покладаються судом на скаржника.
Керуючись ст. 129, 236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Залишити без задоволення апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Штайєр Комп Факторі» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі № 910/12669/25.
2. Залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі № 910/12669/25.
3. Покласти витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на скаржника.
4. Повернути матеріали справи до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 03.06.2026.
Головуючий суддя П.В. Горбасенко
Судді А.О. Мальченко
О.М. Сковородіна