вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" червня 2026 р. Справа№ 910/10607/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Коробенка Г.П.
Сибіги О.М.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Обслуговуючого кооперативу «Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва «Автошанс»
на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2025
у справі № 910/10607/25 (суддя І.О. Андреїшина)
за позовом Київської міської ради
до Обслуговуючого кооперативу «Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва «Автошанс»
про стягнення 285180,10 грн, -
Київська міська рада (далі також - Рада) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва «Автошанс» (далі також - Кооператив) про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,5564 га (кадастровий номер 8000000000:62:701:0006), що розміщена на вул. Оноре де Бальзака, 94-А у Деснянському районі міста Києва, за період з 17.09.2020 по 14.12.2022 у сумі 285180,10 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безоплатно використовував земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:701:0006 без правовстановлюючих документів на неї, у зв'язку із чим позивач заявив до стягнення з відповідача 285180,10 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 17.09.2020 по 14.12.2022.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 у справі № 910/10607/25 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Обслуговуючого кооперативу «Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва «Автошанс» на користь Київської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою у сумі 260922,55 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3131,03 грн. У решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано нормами статей ст. ст. 79-1, 93, 120, 125, 206 Земельного кодексу України (далі також - ЗК України), ст. ст. 14, 287, 288, 289 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), ст. ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України), ст. ст. 12, 13, 20 Закону України «Про оцінку земель» (далі також - ЗУ «Про оцінку земель»), ст. 1 Закону України «Про оренду землі» (далі також - ЗУ «Про оренду землі»), а також встановленими судом обставинами використання у період з 17.09.2020 по 15.12.2022 земельної ділянки комунальної власності за відсутності доказів набуття у встановленому законом порядку права користування земельною ділянкою, на якій розміщено належну Кооперативу нерухомість.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Обслуговуючий кооператив «Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва «Автошанс» звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обґрунтовуючи наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, Кооператив вказує лише на те, що суд першої інстанції не надав правильної кваліфікації спірним правовідносинам сторін, у зв'язку з тим, що Кооператив був позбавлений можливості подати відзив та надати докази на спростування позовних вимог. Так, за доводами Кооперативу, ним вносилась оплата за використання спірної земельної ділянки на підставі договору №ДНП-2019-07/07 від 23.07.2019, укладеного між Кооперативом та КП «Київтранспарксервіс».
До апеляційної скарги скаржником додано нові докази, а саме, договір про спільну діяльність від 03.04.1997, акт приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 14.04.1999 №89, договір від 04.07.1997, договір №01/04 від 30.03.2004 про облаштування та експлуатацію Автостоянки, угоду про співробітництво у сфері благоустрою Деснянського району м. Києва від 03.08.2004, договір №01/2007 від 29.12.2006 про експлуатацію автостоянки №1, договір №ДНП-2011-10/20 від 31.10.2011 про надання права на експлуатацію фіксованих місць для нічного паркування, договір №ДНР-2017-03/01 від 01.03.2017 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, договір №ДНП-2019-07/07 від 23.07.2019 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування, реєстри платіжних документів від 12.11.2025.
Клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи відсутнє.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2025 апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва «Автошанс» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Коробенка Г.П., Сибіги О.М.
02.12.2025 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява, до якої останнім додано докази направлення копії апеляційної скарги Київській міській раді.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва «Автошанс» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 у справі № 910/10607/25 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.
16.02.2026 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в тексі якої викладено клопотання про поновлення процесуального строку на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2026 поновлено Обслуговуючому кооперативу «Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва «Автошанс» пропущений процесуальний строк, відкрито апеляційне провадження та ухвалено здійснювати розгляд апеляційної скарги Обслуговуючого кооперативу «Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва «Автошанс» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 у справі № 910/10607/25 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Київській міській раді встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 11.03.2026. Ухвалою суду також витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10607/25.
12.03.2026 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив Ради на апеляційну скаргу Кооперативу, у якому Рада просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. Вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, за повного та всебічного розгляду справи та є таким, що відповідає обставинам справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з Кооперативу безпідставно збережених коштів.
Крім цього, Кооперативом долучено до апеляційної скарги нові докази, а саме, копії договорів та реєстри платіжних доручень, однак, ним не заявлено клопотання про долучення цих доказів до матеріалів справи з обґрунтуванням наявності причин, які завадили стороні у справі подати ці докази до суду першої інстанції.
Вирішуючи питання про можливість врахування під час апеляційного перегляду спору нових доказів, поданих Кооперативом разом з апеляційною скаргою, колегія суддів керується таким.
За змістом ч.ч. 1-3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Як правильно підкреслено Радою у відзиві на апеляційну скаргу, Верховний Суд у постановах Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №910/11152/19, від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 28.07.2020 у справі №904/2104/19, від 03.09.2024 у справі №903/753/22 сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів із порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи.
Отже, приймаючи докази, які не були подані до суду першої інстанції, апеляційний господарський суд повинен мотивувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також зазначити, які саме докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від особи, яка їх подає, були надані суду апеляційної інстанції.
Як убачається зі змісту апеляційної скарги, Кооператив, обґрунтовуючи обставини неподання ним відзиву на позовну заяву та, відповідно, доказів на підтвердження своєї правової позиції вказав на те, що: «… у зв'язку із звільненням бухгалтера, у розпорядженні якого знаходились реквізити ключів електронного кабінету, керівництво Кооперативу не було повідомлено про розгляд справи, а про прийняте судом рішення довідалось випадково, 14.11.2025, тобто уже після його ухвалення».
Одночасно, до матеріалів апеляційної скарги не було подано жодних доказів, на підтвердження обставин звільнення бухгалтера у період з 01.09.2025 (відкриття провадження у справі) і до 10.11.202 (винесення рішення).
Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується Кооперативом, він має електронний кабінет у системі ЄСІТС.
Матеріалами справи також підтверджено, що ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження у справі від 01.09.2025 отримана Кооперативом 02.09.2025.
Оскаржуване Кооперативом рішення суду першої інстанції ухвалено судом 10.11.2025, тобто більше, ніж через 2 місяці з відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Оскільки під час апеляційного перегляду спору було встановлено, що Кооператив належним чином повідомлявся про відкриття провадження у справі, що переглядається, колегія суддів відхиляє доводи Кооперативу про те, що його не було належним чином повідомлено про наявність судового провадження.
Обставини, на які посилається Кооператив, а саме, щодо звільнення бухгалтера, по-перше, не підтверджені жодними доказами, а, по-друге, за своєю природою не можуть розцінюватись судом як такі, що унеможливили своєчасне подання відзиву та доданих до апеляційної скарги доказів з причин, що не залежали від Кооперативу.
Судовий розгляд тривав два місяці, відтак, за висновком колегії суддів, Кооператив мав достатньо часу для подання доказів до суду першої інстанції.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів не вбачає підстав для долучення поданих Кооперативом нових доказів до матеріалів справи та врахування їх під час апеляційного перегляду спору.
Надавши оцінку доводам апеляційної скарги Обслуговуючого кооперативу «Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва «Автошанс», відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши докази наявні у справі, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 09.12.2021 Київська міська рада ухвалила рішення від №3978/4019 «Про передачу Обслуговуючому кооперативу «Автокооперативу по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва «Автошанс» земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування автостоянки на вул. Оноре де Бальзака, 94-а у Деснянському районі міста Києва».
Згідно з вказаним рішенням вирішено передати Обслуговуючому кооперативу «Автокооперативу по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва «Автошанс», відповідач), за умови виконання пункту 2 цього рішення, в оренду на 15 років земельну ділянку площею 0,5564 га (кадастровий номер 8000000000:62:701:0006) для експлуатації та обслуговування автостоянки (код виду цільового призначення - 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства) на вул. Оноре де Бальзака, 94-а у Деснянському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.08.2016, номер запису про право власності: 16152906.
15.12.2022 між Київською міською радою та Обслуговуючим кооперативом «Автокооперативу по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва «Автошанс» було укладено договір оренди земельної ділянки від № 582.
Згідно з інформаційною довідкою від 25.08.2025 № 440736485 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір оренди земельної ділянки зареєстровано 15.12.2022 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, орендодавець за яким: Київська міська рада, орендар - ОК «Автошанс».
Рада у позовній заяві зазначає, що Кооператив не сплачував в повному розмірі орендну плату за користування зазначеною земельною ділянкою з моменту набуття права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці до моменту реєстрації права оренди на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України, а також це підтверджується інформаційною довідкою від 25.08.2025 № 440736485 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради є власником земельної ділянки площею 0,5564 га з кадастровим номером 8000000000:62:701:0006 на вул. Оноре де Бальзака, 94-а у Деснянському районі міста Києва.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30.09.2021 № НВ-0007742182021, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:701:0006 площею 0,5564 га, цільове призначення: 12.04 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства на вул. Оноре де Бальзака, 94-а у Деснянському районі міста Києва, проведена 17.09.2020 Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 02.04.2017.
Згідно з інформаційною довідкою від 25.08.2025 № 440735191 (додається, перебуває у розпорядженні позивача) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на Земельній ділянці розташовано автостоянку та гараж загальною площею 24,3 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 761668880000), що належить на праві приватної власності Обслуговуючому кооперативу «Автокооперативу по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва «Автошанс» (право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.08.2016, номер запису про право власності 16152906).
Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.01.2022 № 144/86-22, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:701:0006 на 2022 рік становить 4 471 720,99 грн.
Рада вказує, що оскільки земельна ділянка сформована та є об'єктом цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України 17.09.2020, то доцільно стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності з 17.09.2020 до 14.12.2022 (день, що передує дню реєстрації права оренди на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30.09.2021 № НВ-0007742182021, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:62:701:0006 належить до земель з видом цільового призначення: 12.04 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.
Ставка орендної плати визначається за період 17.09.2020-31.12.2020 відповідно до Додатка 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2020 рік» від 12.12.2019 № 456/8029; 01.01.2021-31.12.2021 відповідно до Додатка 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2021 рік» від 24.12.2020 № 24/24; 01.01.2022 - 14.12.2022 відповідно до Додатка 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2022 рік» від 09.12.2021 № 3704/3745, де визначені розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки). До земель з видом цільового призначення - 12.04 застосовується ставка орендної плати - 3%.
Також Рада зазначає, що враховуючи постанову Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211, якою карантин введено 12.03.2020 та враховуючи, що предметом спору є стягнення безпідставно збережених коштів за період з 17.09.2020, строк позовної давності виникає під час дії карантину.
Предметом спору у справі, що переглядається, є вимога Ради про стягнення з Кооперативу на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,5564 га (кадастровий номер 8000000000:62:701:0006) на вул. Оноре де Бальзака, 94-а у Деснянському районі міста Києва за період з 17.09.2020 по 14.12.2022 у сумі 285 180,10 грн
Розглядаючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду, переглядаючи спір у межах доводів та вимог апеляційної скарги Кооперативу.
Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні.
Згідно з вимогами статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).
Згідно з ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюються відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу України).
Також правовий механізм переходу прав на землю, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача такого об'єкта без зміни її цільового призначення.
Виходячи зі змісту наведеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку в разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.
При цьому виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведені в оренду попередньому власнику.
Власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18 та Верховного Суду від 15.12.2021 року в справі № 924/856/20.
Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини 1 статті 96 Земельного кодексу України),
За змістом ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (пп. 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів; орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, Рада та Кооператив 15.12.2022 уклали договір оренди №582.
Згідно з інформаційною довідкою від 25.08.2025 №440736485 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір оренди земельної ділянки зареєстровано 15.12.2022 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, орендодавець за яким: Київська міська рада, орендар - ОК «Автошанс».
За нормою статті 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у вказаній редакції).
З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, суд першої інстанції слушно підкреслив, що відсутність у власника будинку, будівлі, споруди, зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій цей будинок, будівля, споруда розташовані не є правопорушенням. У цьому випадку відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у ОК «Автошанс» не може бути визнане як її самовільне використання, однак, не надає права на її безоплатне використання.
Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №922/981/18 та у постанові від 02.06.2020 №922/2417/19.
Водночас, як підтверджується матеріалами справи, Кооператив не сплачує орендну плату за користування зазначеною земельною ділянкою з моменту набуття права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці до моменту реєстрації права оренди на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України, а також це підтверджується інформаційною довідкою від 25.08.2025 № 440736485 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради є власником земельної ділянки площею 0,5564 га з кадастровим номером 8000000000:62:701:0006 на вул. Оноре де Бальзака, 94-а у Деснянському районі міста Києва.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30.09.2021 №НВ-0007742182021, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:701:0006 площею 0,5564 га, цільове призначення: 12.04 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства на вул. Оноре де Бальзака, 94-а у Деснянському районі міста Києва , проведена 17.09.2020 Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 02.04.2017.
Отже, як правильно встановлено судом першої інстанції, земельна ділянка сформована та є об'єктом цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України з 17.09.2020.
Згідно з інформаційною довідкою від 25.08.2025 № 440735191 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на Земельній ділянці розташовано автостоянку та гараж загальною площею 24,3 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 761668880000), що належить на праві приватної власності ОК «Автошанс» (право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.08.2016, номер запису про право власності 16152906).
Розглядаючи спір, суд першої інстанції правильно врахував положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України, які дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт (ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди), особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 року у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 року у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 року у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 року у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 року у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 року у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 року у справі №922/652/18, від 21.05.2019 року у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 року у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 року у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 року у справах № 22/207/15 і №922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 року у справі № 922/2413/19.
Таким чином, із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна відповідач, як власник такого майна, став фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, тому саме із цієї дати у відповідача виник обов'язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов'язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.
Обов'язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (пункт 71), від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц.
При цьому висновок про те, що належним доказом розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути витяг, довідка або технічна документація з нормативної грошової оцінки, зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 року в справі № 905/1680/20.
Статтею 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.01.2022 № 144/86-22, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:701:0006 на 2022 рік становить 4 471 720,99 грн.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30.09.2021 №НВ-0007742182021, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:62:701:0006 належить до земель з видом цільового призначення: 12.04 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.
Судом першої інстанції також правильно враховано, що ставка орендної плати визначається за період 17.09.2020-31.12.2020 відповідно до Додатка 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2020 рік» від 12.12.2019 № 456/8029; 01.01.2021-31.12.2021 відповідно до Додатка 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2021 рік» від 24.12.2020 № 24/24; 01.01.2022 - 14.12.2022 відповідно до Додатка 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2022 рік» від 09.12.2021 № 3704/3745, де визначені розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки). До земель з видом цільового призначення - 12.04 застосовується ставка орендної плати - 3%.
За розрахунком суду першої інстанції розмір безпідставно збережених коштів дорівнює 260922,55 грн, а саме: 1) з 17.09.2020 по 31.12.2021, 4 065 200,90*3%/365*106 дні = 35 320,60 грн; 2) з 01.01.2021 по 31.12.2021, 4 065 200,90*3%/365*365 днів = 121956,03 грн; 3) з 01.01.2022 по 23.02.2022, 4 471 720,99*3%/365*54 дні = 19547,09 грн; 4) з 01.05.2022 по 14.12.2022, 4 471 720,99*3%/365*228 днів = 103645,92 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи усі фактичні обставини справи, встановлені місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, а також доводи апеляційної скарги Обслуговуючого кооперативу «Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва «Автошанс», колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Під час апеляційного перегляду спору не підтвердились доводи Кооперативу про те, що обставини, встановлені в оскаржуваному рішенні суду не відповідають фактичним розрахункам Кооперативу з Радою за земельну ділянку, на якій розташована побудована Кооперативом Автостоянка №1.
Апеляційна скарга не містить посилання на жодну норму закону, яка застосована судом неправильно. Фактично доводи Кооперативу зводяться лише до незгоди із висновками суду першої інстанції, зробленими за наслідками розгляду спору по суті, що не є достатньою правовою підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.
Колегія суддів також враховує доводи відзиву на апеляційну скаргу, у тій мірі, у якій вони узгоджуються з висновками суду першої інстанції, зробленими за результатами апеляційного провадження.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доказів і доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України», очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника - Обслуговуючий кооператив «Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва «Автошанс».
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва «Автошанс» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 у справі №910/10607/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 у справі №910/10607/25 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/10607/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді Г.П. Коробенко
О.М. Сибіга