вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" травня 2026 р. Справа№ 910/8966/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Майданевича А.Г.
Ткаченка Б.О.
при секретарі судового засідання: Шевченко Н.А.
за участю представників сторін:
прокурор: Дущак Д.В.;
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Логойда Я.В.;
від третьої особи на стороні позивача: Кудряшов О.Ю.;
від третьої особи на стороні відповідача: не з'явились;
розглянувши апеляційну скаргу Київської міської прокуратури
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 (повний текст ухвали складено 16.03.2026)
у справі №910/8966/25 (судді - Марченко О.В.)
за позовом керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва Кутового Дмитра Вікторовича в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гидротехнобур»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Спеціалізоване водогосподарське комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київводфонд»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженербудпроект»
про стягнення 345 951,03 грн збитків та 69 190,21 грн штрафних санкцій,-
Керівник Подільської окружної прокуратури міста Києва Кутовий Дмитро Вікторович (далі - прокуратура) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - КМР) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гидротехнобур» (далі - товариство) 345 951,03 грн збитків та 69 190,21 грн штрафних санкцій, а всього 415 141,24 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатом моніторингу інформації, опублікованої в електронній системі публічних купівель «Prozzoro», встановлено, що Спеціалізованим водогосподарським комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київводфонд» (замовник; далі - підприємство) 21.05.2020 на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено оголошення про проведення закупівлі №UA-2020-05-21-004626-c на проведення робіт «ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013. Інше. Будівництво артезіанської свердловини малої продуктивності на вулиці Прирічній, 19 в Оболонському районі» з очікуваною вартістю закупівлі 4 239 405,20 грн. За результатами проведення закупівлі прийнято рішення про намір укладення договору про закупівлю з товариством (генеральний підрядник).
27.08.2020 підприємством і товариством укладено договір №2-КБАС про закупівлю робіт за бюджетні кошти (далі - договір) на будівництво артезіанської свердловини малої продуктивності на вул. Прирічній, 19 в Оболонському районі міста Києва, відповідно до якого генеральний підрядник за завданням замовника на свій ризик зобов'язується виконати роботи, передбачені договором, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість згідно з умовами договору. На виконання договору підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за формою КБ-3, до яких внесені відомості щодо обсягів робіт та витрачених матеріалів, які не відповідають фактично виконаним обсягам таких робіт за договорами про закупівлю робіт за бюджетні кошти. В ході проведення досудового розслідування кримінального провадження від 24.04.2023 №42023102070000096 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 та частиною третьою статті 191 Кримінального кодексу України, за вказаним фактом встановлено, що відповідно до висновку судової економічної експертизи від 31.10.2024 №31-1/10-2024 (далі - висновок №31-1/10-2024), з урахуванням висновків за результатами проведення судових будівельно-технічної від 21.05.2024 №24-52/СЕС (далі - висновок №24-52/СЕС) та товарознавчої експертиз від 24.10.2024 №10/10-0024 (далі - висновок №10/10-0024) встановлено, що загальний розмір збитків внаслідок укладення та виконання договору становить 345 951,03 грн без урахування ПДВ.
Тобто вказаними судовими експертизами встановлено, що фактичні обсяги виконаних робіт за договором не відповідають даним, зазначеним у підписаних сторонами договору актах виконаних робіт, а тому завищення обсягів робіт спричинило безпідставне перерахування відповідачу бюджетних коштів у сумі 345 951,03 грн. Відповідач порушив господарське зобов'язання щодо виконання та передання робіт у відповідному обсязі та належної якості, визначених, зокрема у проектно-кошторисній документації, а також завищив вартість робіт, внаслідок чого повинен повернути незаконно отриманні бюджетні кошти та відповідно до пункту 10 договору сплатити штрафні санкції у сумі 69 190,21 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, Київська міська прокуратура звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Апелянт зазначає, що відмовляючи у позові, суд дійшов помилкового висновку, що заявлена прокурором до стягнення сума не є збитками, а за своєю правовою природою є безпідставно набутим майном, що підлягає поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України.
У разі висновку суду про необхідність застосування до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України, суд повинен був вирішити спір по суті з у рахуванням положень цієї статті, а не відмовляти у задоволенні позову з формальних підстав, що фактично призвело до залишення інтересів держави та територіальної громади без судового захисту і створило умови для уникнення відповідачем відповідальності.
Скаржник наполягає, що за висновками Верховного Суду, викладеними у справі з подібних правовідносинах (за позовом про стягнення збитків, заподіяних завищенням вартості робіт за договорами будівельного підряду), завищення обсягів виконаних робіт відповідає поняттю збитків, визначеному ЦК України (постанова від 22.10.2022 у справі № 905/18/23).
Також апелянт зазначає, що вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією. За таких обставин висновок суду про відсутність підстав для стягнення штрафних санкцій є таким, що зроблений з порушенням ст. 232 ГК України, ст.ст. 2, 23, 64 БК України, без належного урахування змісту інтересу держави та характеру спірних правовідносин.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського від 06.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської прокуратури та призначено до розгляду на 27.05.2026.
21.04.2026 до Північного апеляційного господарського суду від третьої особи на стороні позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Третя особа на стороні позивача зазначила, що прокуратурою не доведено належними та допустимими доказами наявності у Київської міської ради, від імені якої він виступає у даній справи, порушеного інтересу зацікавленої особи, який би давав підстави для стягнення збитків та штрафних санкцій за договором від 27.08.2020 № 2-КБАС.
Крім того, прокурор не довів, в чому саме полягають понесені позивачем збитки внаслідок допущених відповідачем порушень договірних зобов'язань, на які посилається прокурор, враховуючи те, що заявлені ним до стягнення грошові кошті, які третя особа сплатила відповідачу на виконання умов договору, не є збитками в розумінні статті 22 ЦК України, статей 224, 225 Господарського кодексу України, а є платою за виконану відповідачем роботу.
27.04.2026 від відповідача надійшли письмові пояснення, відповідно до яких зауважив, що апелянт фактично ототожнює поняття «збитки» із сумами ймовірного завищення обсягів та вартосіт будівельних робіт, посилаючись на матеріали кримінального провадження. Водночас, суд першої інстанції надав належну правову оцінку цим доводам та обгрунтовано вказав на неможливість автоматичного застосування ст. 22 ЦК України без доведення всіх елементів складу цивільного правопорушення. Навіть за умови доведеності розбіжностей між фактичними обсягами робіт та обсягами робіт, зазначених в актах виконаних робіт, такі кошти за своєю правовою природою не утворюють збитки у розумінні ст. 22 ЦК України.
11.05.2026 від Київської міської прокуратури до Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення по справі, відповідно до яких остання зазначила, що підписання акту КБ-2в без зауважень не звільняє підрядника від відповідальності за завищення, і не виключає стягнення завданих державі збитків. Аналогічні висновки вже були встановлені Північним апеляційним осподарським судом у справі № 910/16348/24 за участю тих самих сторін спору - Київської міської ради, ТОВ «Гидротехнобур» та СВКП «Київводфонд», у якій суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення збитків, завданих завищенням обсягів виконаних робіт та вартості матеріалів за договорами, укладеними за рахунок бюджетних коштів.
У судовому засіданні 27.05.2026 прокурор підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, рішення суду першої інсатнції скасувати та прийняти нове, яеим позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача та представник третьої особи на стороні позивача у судовому засіданні 27.05.2026 заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили суд, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Предстаник третьої особи на стороні відповідача у судове засідання 27.05.2026 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.
Враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов'язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника третьої особи на стороні відповідача у судовому засіданні 27.05.2026.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 21.05.2020 Спеціалізованим водогосподарським комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київводфонд» на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua) розміщено оголошення про проведення закупівлі №UA-2020-05-21-004626-a на проведення робіт «ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013. Інше. Будівництво бюветного комплексу на вулиці Прирічній, 19 в Оболонськомурайоні» з очікуваною вартість закупівлі 4 239 405, 20 грн. Джерелом фінансування вищевказаної закупівлі є кошти місцевого бюджету.
За результатами проведення закупівлі, 27.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гидротехнобур» та Спеціалізованим водогосподарським комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київводфонд» (замовник) укладено договір №2-КБАС про закупівлю робіт за бюджетні кошти щодо будівництва бюветного комплексі на вулиці Прирічній, 19 в Оболонському районі Києва (далі - договір).
Відповідно до п. 1.3. договору роботи за даним договором виконуються відповідно до затвердженої кошторисної документації та згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06 грудня 2017 року № 1571 «Про будівництво бюветного комплексу на вулиці Прирічній, 19 в Оболонському районі».
Згідно із п. 2.1 договору договірна ціна визначена з обсягів робіт на підставі державних будівельних норм, ДСТУ та становить 4 130 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 688 333, 33 грн.
Додатковою угодою № 2 від 24.12.2020 внесено зміни до договору № 2-КБАС від 27.08.2020, визначивши договірну ціну у розмірі 3 959 485, 74 грн, а тому числі ПДВ 20% - 659 914, 29 грн.
Відповідно до п. 4.8. договору після закінчення робіт генеральний підрядник готує акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 в двох примірниках, узгоджує їх зі службою технічного нагляду і передає для підписання замовнику. Замовник має право не приймати документи від генерального підрядника у випадку їх неналежного оформлення. У такому випадку роботи за договором є не виконаними, а строк оплати таким, що не настав.
Пунктом 4.9. договору встановлено, що замовник протягом 5 днів з дати отримання документів перевіряє їх та у випадку відсутності зауважень підписує акт виконаних робіт та повертає генеральному підряднику.
За положеннями п. 4.10. договору у випадку виявлення замовником недоліків у виконаних роботах, замовник протягом 5 робочих днів повертає генеральному підряднику документи без підпису та складає дефектний акт із зазначенням робіт, що мають недоліки та термінів їх усунення термін усунення недоліків робіт не може перевищувати 10 днів.
Відповідно до п.п. 5.1.1., 5.1.2., 5.1.4., 5.1.5., 5.1.6. договору замовник має право відмовитися від прийняття закінчених робіт (об'єкта будівництва) у разі виявлення: недоліків, які виключають можливість їх (його) використання відповідно до мети, зазначеної у проектній документації та цьому договорі, і не можуть бути усунуті генеральним підрядником, замовником або третьою особою; здійснювати у будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність генерального підрядника (субпідрядника), технічний нагляд і контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт; вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених генеральним підрядником порушень, або виправити їх своїми силами, якщо інше не передбачено договором. У такому разі збитки, завдані замовнику, відшкодовуються генеральним підрядником, у тому числі за рахунок відповідного зниження договірної ціни; ініціювати внесення змін у договір, вимагати розірвання договору за відшкодування: збитків за наявності істотних порушень генеральним підрядником умов договору; вимагати відшкодування завданих йому збитків, зумовлених порушенням договору, якщо договором або законодавством України не передбачено інше.
У пункті 5.4.5 договору вказано, що генеральний підрядник зобов'язаній передати замовнику у порядку, передбаченому законодавством та договором підряду, закінчені роботи (об'єкт будівництва).
Відповідно до п. 5.4.14 договору генеральний підрядник зобов'язаний гарантувати надійність і якість виконаних робіт протягом гарантійного терміну.
Пунктом 5.4.8 договору передбачено, що генеральний підрядник зобов'язаний своєчасно усувати недоліки робіт, допущені з його вини.
Відповідно до п.5.4.11 договору генеральний підрядник зобов'язаний інформувати у встановленому порядку замовника про хід виконання зобов'язань за договором, про обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для усунення.
Порушення зобов'язань сторін за договором є підставою для застосування господарських санкцій (п. 10.1 договору).
Згідно з п. 10.2 договору генеральний підрядник сплачує замовнику штраф 20% від вартості неякісно виконаних робіт.
Пункт 13.1 договору передбачає, що договір набуває чинності з моменту його укладання і діє до 31.12.2020, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
На виконання договору між сторонами підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за формою КБ-3, до яких внесені відомості щодо обсягів робіт та витрачених матеріалів.
Як зазначає прокуратура і не заперечується відповідачем та підприємством, виконані за договором роботи були оплачені у повному обсязі на суму 3 959 485,74 грн.
В ході проведення досудового розслідування кримінального провадження від 24.04.2023 №42023102070000096 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 28, частиною першою статті 366 та частиною третьою статті 191 Кримінального кодексу України, було проведено ряд судових експертиз, зокрема, щодо обсягів та вартості фактично виконаних будівельних робіт за договором.
Так, за висновком від 21.05.2024 №24-52/СЕС за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи за матеріалами кримінального провадження №42023102070000096, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.04.2023, експерт, зокрема, дійшов такого висновку: в частині глибини свердловини, розташованої за адресою: вул. Прирічна, 19, Оболонський район, м. Київ, та змонтованих труб фактичні обсяги не відповідають даним в актах виконаних робіт (форми КБ-2в та КБ-3); сума невідповідності становить 122 652,83 грн з ПДВ (сума без ПДВ - 102 210,69 грн, ПДВ 20% - 20 442,14 грн).
За висновком від 24.10.2024 №10/10-0024 за результатами проведення товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні від 24.04.2023 №42023102070000096 судовий експерт дійшов, зокрема, таких висновків:
- ринкова вартість «Труби сталевої обсадної чорної, зовнішній діаметр 219 мм, товщина стінки 10 мм», яку придбано та використано при проведенні будівельних робіт за договором станом на дату підписання акта приймання виконаних будівельних робіт від 19.11.2020 №1/2-КБАС (за листопад 2020 року), тобто станом на 19.11.2020, могла складати за один метр 980 грн без ПДВ або 1 176 грн з ПДВ;
- ринкова вартість «Труби сталевої обсадної чорної, зовнішній діаметр 325 мм, товщина стінки 10 мм», яку придбано та використано при проведенні будівельних робіт за договором, станом на дату підписання акта приймання виконаних будівельних робіт від 19.11.2020 №1/2-КБАС (за листопад 2020 року), тобто станом на 19.11.2020, могла складати за один метр 1 514,17 грн без ПДВ або 1 817 грн з ПДВ.
За висновком від 31.10.2024 №31-1/10-2024 за результатами проведення судово-економічної експертизи в кримінальному провадженні від 24.04.2023 №4202310207000096, експертом за результатами проведеного дослідження, відповідно до наявних документів та з урахуванням висновку №24-52/СЕС і висновку №10/10-0024 внаслідок укладення та виконання договору встановлено, що:
- розмір збитків територіальної громади міста Києва документально підтверджується у сумі 102 210,69 грн без урахування ПДВ (у сумі завищення фактичних обсягів проведених робіт та витрачених матеріалів в актах приймання виконаних будівельних робіт №КБ-2в до договору, з урахуванням висновку №24-52/СЕС);
- розмір збитків територіальній громаді міста Києва міг становити 243 740,34 грн без урахування ПДВ (у сумі перевищення вартості матеріальних ресурсів в актах №КБ-2в над ринковою вартістю, з урахуванням висновку №10/10-0024);
- загальний розмір збитків територіальної громади міста Києва внаслідок укладення та виконання договору складає 345 951,03 грн без урахування ПДВ.
Враховуючи зазначене, Подільська окружна прокуратура звернулася до Господарського суду міста Києва із вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальності «Гидротехнобур» збитків у розмірі 345 951, 03 грн та штрафних санкцій у сумі 69 190, 21 грн.
Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21, № 922/1830/19.
Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21, № 922/1830/19). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21, № 922/1830/19).
У пункті 55 постанови від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).
Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з абзацами 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Абзац 3 частини 3 цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань.
Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Згідно з частиною 3 статті 26 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.
Отже, Київська міська рада є органом місцевого самоврядування, уповноваженим на розпорядження коштами місцевого (міста Києва) бюджету, зокрема і спірними заявленими до стягнення у цій справі грошовими коштами, які є коштами міського бюджету (м. Києва) та належать територіальній громаді міста Києва.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.06.2023 у справі № № 905/1907/21 зазначила, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади.
На обґрунтування підстав представництва інтересів держави в особі Київської міської ради прокурор у позовній заяві стверджував, що джерелом фінансування договору № 2-КБАС є кошти місцевого бюджету, відтак використання бюджетних коштів беззаперечно становить державний інтерес. Натомість, відповідач допустив неналежне виконання будівельних робіт за вищезазначеним договором, у той час як Київською міською радою самостійно не врегульовано питання щодо стягнення в судовому порядку з відповідача збитків та штрафу.
Разом із цим, 25.02.2025 Подільською окружною прокуратурою міста Києва з метою встановлення підстав для вжиття заходів представницького характеру направлено лист №45-1992вих-25 до Київської міської ради щодо необхідності вжиття заходів, спрямованих на захист інтересів держави за вищевказаним фактом, в тому числі звернення з позовною заявою за вищевказаним фактом.
Листом Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.03.2025 №058/7/1-1345 на виконання доручення заступника і голови Київської міської державної адміністрації повідомлено, що нього та у Київської міської ради відсутні підстави для вжиття заходів цивільно-правового характеру за вказаним фактом.
У подальшому, листом від 14.07.2025 у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» окружною прокуратурою повідомлено Київську міську раду про звернення до Господарського суду міста Києва з відповідною позовною заявою.
Верховний Суд у постанові №922/3219/20 зазначав, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
До того ж, можливість звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, до компетенції якого належать повноваження щодо захисту прав та інтересів територіальної громади та який не перебуває у договірних відносинах з відповідачем, можливість стягнення на користь цього органу заявлених до стягнення грошових коштів, підтверджена висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29.08.2024 у справі № 918/1188/23.
Щодо заявлених позовних вимог колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з частинами 1, 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до частини 1 статті 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
У частинах 4, 6 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
За змістом статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі їх прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Значення огляду у прийнятті робіт полягає в тому, що він дозволяє виявити можливі недоліки виконаних робіт до підписання акта здачі-приймання. У акті сторона, яка приймає роботи, має вказати всі претензії до виконаних робіт, якщо у замовника є такі претензії. При цьому сторони складають перелік претензій, що додається до акта здачі-приймання і визначає строки їх усунення. Якщо при здачі-прийманні об'єкта виявляться суттєві недоліки, які виникли з вини підрядника, замовник не повинен приймати об'єкт до їх усунення і має право затримати оплату за виконані роботи.
У частині 1 статті 858 ЦК України визначено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків (частина 3 статті 858 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом статей 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення в діях особи, як-то протиправна поведінка; збитки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками; вина особи, яка заподіяла збитки. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення відповідальність не настає.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.04.2020 у справі № 904/3189/19, від 10.12.2018 у справі № 902/320/17.
При цьому, протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміють матеріальну шкоду, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності та полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач. Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками потерпілої сторони.
Як слідує з наведених прокурором обставин та наданих на їх підтвердження доказів, прокурор обґрунтував наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення та порушення останнім своїх зобов'язань за договором №2-КБАС тим, що відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 21.05.2024 №24-52/СЕС, проведеної по матеріалам кримінального провадження № 42023102070000096, загальна вартість невідповідностей за договором про закупівлю робіт за бюджетні кошти від 27.08.2020 №2-КБАС становить 345 951, 03 грн. без ПДВ.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 31.10.2024 № 31-1/10-2024 встановлено, що за результатами проведеного дослідження, відповідно до наявних документів та з врахуванням висновку №24-52/СЕС від 21.05.2024 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, внаслідок укладення та виконання між СВКП «Київводфонд» та ТОВ «Гидротехнобур» договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти від 27.08.2020 № 2-КБАС на будівництво бюветного комплексу на вулиці Прирічній, 19 у Оболонському районі міста Києва встановлено, що розмір збитків територіальній громаді м. Києва документально підтверджується у сумі 345 951, 03 грн. без урахування ПДВ (у сумі завищення фактичних обсягів проведених робіт та витрачених матеріалів в актах приймання виконаних будівельних робіт ф.№КБ-2в до договору, з врахуванням висновку № 24-52/СЕС від 21.05.2024 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
Частиною 1 статті 98 ГПК України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
За частиною 3 статті 98 ГПК України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
За положеннями статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Зі змісту висновку № 24-52/СЕС від 21.05.2024 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи вбачається, що остання проведена методом співставлення даних та ґрунтується на результатах геофізичних досліджень ДП «Українська геологічна компанія».
Згідно з листом від 28.03.2024 ДП «Українська геологічна компанія» геофізичні дослідження здійснювалися на звернення заступника начальника Управління стратегічних розслідувань в м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо надання гідрогеологічної інформації за місцем розташування, зокрема, артезіанської свердловини за адресою: м. Київ, вулиця Прирічна, 19.
Таким чином, висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 31.10.2024 №31-1/10-2024 складений на підставі висновку судової будівельно-технічної експертизи від 21.05.2024 №24-52/СЕС, що в свою чергу складений на підставі результатів геофізичних досліджень ДП «Українська геологічна компанія».
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про помилковість висновків суду першої інстанції про те, що заявлена прокурором до стягнення сума не є збитками, а за своєю правовою природою є безпідставно набутим майном, що підлягає поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України.
Так, за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.10.2024 у справі № 905/18/23 в справі з подібних равовідносинах, завищення обсягів виконаних робіт відповідає поняттю збитків, визначеному ЦК України та ГК України.
Верховний Суд, переглядаючи справи цієї категорії, дійшов висновків про наявність підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування заявленого розміру збитків, враховуючи як доказ таких завищень (складу правопорушення) висновки відповідних експертиз (постанови від 01.03.2021 у справі № 927/375/19, від 27.08.2020 у справі № 916/477/18).
Згідно з позицією Верховного Суду, якщо подані докази відповідають вимогам, що висуваються до їх процесуальної форми згідно з ГПК України, містять інформацію про предмет доказування в господарському провадженні, у суду виникає обов'язок надати їм оцінку з наведенням мотивів відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України). Законодавство не встановлює заборону дослідження матеріалів кримінального провадження в порядку господарського судочинства, якщо на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений. Матеріали кримінального провадження підлягають оцінці сукупно з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог ст.ст. 76-79, 86 ГПК України (постанови Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 910/114/19, від 21.03.2024 у справі № 922/376/18, від 23.04.2024 у справі № 920/1114/21).
Суд апеляційної інстанції враховує те, що судові експертні висновки, виготовлені у процесі досудового розслідування на підставі ухвал, з дотриманням усіх норм кримінального процесу.
Ці висновки (економічна, будівельно-технічна) є письмовими доказами, допускаються в господарському процесі та мають повну юридичну силу, навіть без наявності вироку.
Навіть за відсутності обвинувального вироку, слід враховувати, що у межах кримінального провадження №42023102070000096 обвинувальний акт стосовно генерального директора КП «Київводфонд» ОСОБА_1 вже скеровано до суду за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.
Отже орган досудового розслідування та прокуратура зібрали достатній обсяг доказів, визнали їх допустимими і такими, що дають підстави для передачі справи до судового розгляду. У такій ситуації заперечення правової природи порушень є передчасним, а сама третя особа - СВКП «Київводфонд», очолювана особою, якій інкриміновано службове підроблення актів виконаних робіт, - не може вважатися неупередженим та об?єктивним джерелом позиції у справі. Документи, підписані такою посадовою особою, особливо ті, що стосуються публічних закупівель, мають бути піддані ретельній оцінці судом із застосуванням принципу підвищеної доказової вимоги, з урахуванням реальних обставин виявлених експертизами.
Якщо подані докази відповідають вимогам, що висуваються до їх процесуальної форми згідно з ГПК України, містять інформацію про предмет доказування в господарському провадженні, у суду виникає обов'язок надати їм оцінку з наведенням мотивів відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК України). Законодавство не встановлює заборону дослідження матеріалів кримінального провадження в порядку господарського судочинства, якщо на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений. Матеріали кримінального провадження підлягають оцінці сукупно з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статей 76- 79 86 ГПК України згідно постанови Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 910/114/19, від 21.03.2024 у справі №922/376/18, від 23.04.2024 у справі №920/1114/21.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що пунктом 6 статті 3 ЦК України закріплено принцип справедливості, добросовісності та розумності. Зазначений принцип включає, зокрема, обов'язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори. Відсутність договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов'язків по відношенню одна до одної. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Прояви таких обов'язків та недобросовісної чи нерозумної поведінки є численними і не можуть бути визначені у вичерпний спосіб. Зокрема, недобросовісну поведінку може становити необґрунтоване припинення переговорів, пропозиція нерозумних умов, які завідомо є неприйнятними для контрагента, вступ у переговори без серйозних намірів (зокрема з метою зірвати укладення договору з третьою особою, наприклад, з конкурентом недобросовісної сторони переговорів), нерозкриття необхідної контрагенту інформації тощо (подібні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц.
Судом апеляційної інстанції враховано, що судовими експертизами встановлено, що фактичні обсяги виконаних робіт не відповідають даним, зазначеним у підписаних актах виконаних робіт (КБ-2в, КБ-3).
Зокрема:
- роторне буріння свердловини: фактично виконано 259,00 м, а в актах зазначено 283, 00 м (завищена вартість на 29 775, 84 грн);
- труби надфільтрові: фактично змонтовано 14,30 пм, а в актах зазначено 28 пм (завищення на 13,7 пм, завищена вартість на 51 937,08 грн).
- сталеві обсадні труби: фактично змонтовано 221,50 пм, а в актах зазначено 245 пм (завищення на 23,50 пм, завищена вартість на 34 116, 59 грн).
Крім того, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи встановлено, що ринкова вартість «Глини бентонітової ПБА 22», яку придбано та використано при проведенні будівельних робіт, за договором № 2-КБАС від 27.08.2020, укладеним між СВКП «Київводфонд» та ТОВ «Гидротехнобур» на будівництво артезіанської свердловини малої продуктивності на вул.Прирічній, 19 в Оболонському районі міста Києва, станом на дату підписання акту приймання виконаних будівельних робіт № 1/2- КБАС за листопад 2020 року від 19.11.2020, тобто станом на 19.11.2020, а також станом на дату підписання акту приймання виконаних будівельних робіт № 2/2 - КБАС за листопад 2020 року від 01.12.2020, тобто станом на 01.12.2020 могла складати за одну тонну 4354,55 грн. без урахування ПДВ.
Ринкова вартість «Труби сталевої обсадної чорної, зовнішній діаметр 219 мм, товщина стінки 10 мм», яку придбано та використано при проведенні будівельних робіт, за договором № 2-КБАС від 27.08.2020, укладеним між СВКП «Київводфонд» та ТОВ «Гидротехнобур» на будівництво артезіанської свердловини малої продуктивності на вул. Прирічній, 19 в Оболонському районі міста Києва, станом на дату підписання акту приймання виконаних будівельних робіт № 1/2 - КБАС за листопад 2020 року від 19.11.2020, тобто станом на 19.11.2020, могла складати за один метр 980,00 грн. без урахування ПДВ.
Ринкова вартість «Труби сталевої обсадної чорної, зовнішній діаметр 325 мм, товщина стінки 10 мм», яку придбано та використано при проведенні будівельних робіт, за договором № 2-КБАС від 27.08.2020, укладеним між СВКП «Київводфонд» та ТОВ «Гидротехнобур» на будівництво артезіанської свердловини малої продуктивності на вул. Прирічній, 19 в Оболонському районі міста Києва, станом на дату підписання акту приймання виконаних будівельних робіт № 1/2 - КБАС за листопад 2020 року від 19.11.2020, тобто станом на 19.11.2020, могла складати за один метр 1514,17 грн без урахування ПДВ.
Відповідно до висновку судової економічної експертизи, з урахуванням висновків за результатами проведення судових будівельно-технічної та товарознавчої експертиз встановлено, що загальний розмір збитків внаслідок укладення та виконання договору № 2-КБАС від 27.08.2020, укладеного між СВКП «Київводфонд» та ТОВ «Гидротехнобур» на будівництво артезіанської свердловини малої продуктивності на вул. Прирічній, 19 в Оболонському районі міста Києва, становить 345 951,03 грн без урахування ПДВ.
Таким чином, завищення обсягів робіт спричинило безпідставне перерахування відповідачу бюджетних коштів у розмірі 345 951,03 грн.
Судова практика Верховного Суду підтверджує, що для обґрунтування розміру збитків достатньо офіційного висновку експерта, який містить відповідні розрахунки (постанова Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №910/2683/19).
Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується із доводами прокурора, що причинний зв?язок між діями відповідача та завданими збитками у даному випадку є прямим і безпосереднім, оскільки саме дії ТОВ «Гидротехнобур» призвели до безпідставного заволодіння бюджетними коштами внаслідок завищення обсягів виконаних робіт.
Відповідно до усталеної судової практики та правових підходів, причинно-наслідковий зв?язок встановлюється тоді, коли між неправомірною поведінкою особи та шкодою існує пряма залежність, за якої без цієї поведінки шкода не настала б.
У даному випадку саме дії відповідача, який подав для оплати акти виконаних робіт, що містили недостовірні дані щодо фактичних обсягів робіт, стали причиною того, що з місцевого бюджету було незаконно виплачено кошти, розмір яких перевищує фактичну вартість виконаних робіт.
У даному випадку недостовірність актів стала очевидною лише після проведення судової експертизи, що є підставою для стягнення збитків.
Верховний Суд України у своїх постановах неодноразово зазначав, що якщо завдані збитки є прямим наслідком неправомірних дій відповідача, а їх розмір підтверджений належними доказами, такі збитки підлягають стягненню.
Зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №910/2683/19 та від 11.10.2018 у справі №16/446/16 зазначено, що підписані акти виконаних робіт не можуть бути беззаперечним доказом належного виконання зобов?язань, якщо є докази, що роботи виконані не в повному обсязі або з відхиленнями від умов договору.
Також, у постанові Верховного суду від 01.03.2021 у справі №927/375/19 Суд визнав обґрунтованим позов прокурора, поданий в інтересах держави, про стягнення збитків, завданих завищенням вартості робіт за договором підряду. Верховний Суд підтвердив, що висновок судової експертизи, проведеної в межах кримінального провадження, є належним доказом, якщо він встановлює розбіжність між вартістю фактично виконаних робіт і заявленими у документах обсягами. Підписання акту КБ-2в без зауважень не звільняє підрядника від відповідальності за завищення, і не виключає стягнення завданих державі збитків.
У постанові Верховного суду від 27.08.2020 у справі №916/477/18 суд підтвердив ключову правову позицію щодо допустимості і достатності висновків судової експертизи як доказів для встановлення факту завищення вартості виконаних робіт за договором підряду. Зокрема, суд наголосив, що наявність підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт (КБ-2в, КБ-3) не позбавляє замовника або прокурора в інтересах держави права ініціювати питання про відшкодування збитків, якщо у справі наявні інші, більш об?єктивні та переконливі докази, які спростовують відомості, зазначені в актах.
Крім того, суд апеляційної інстанції врахував, що в межах кримінального провадження було допитано свідків - працівників, залучених до виконання бурових робіт, та технічних спеціалістів ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ). Зі змісту протоколів допиту вбачається, що контроль за такими роботами можливий лише із застосуванням спеціального обладнання, що відсутнє у замовника, а також що частина зазначених у актах робіт насправді не проводилася або проводилася в обсягах, значно менших за вказані в актах.
Надалі у ході розслідування були проведені судові експертизи, зокрема будівельно-технічна та економічна, висновки яких стали ключовими для встановлення факту наявності шкоди.
Згідно з частинами 1- 3 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Статтею 623 ЦК України, яка регулює відносини відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, що виникає з договору, передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Таким чином, для застосування такої міри відповідальності, як збитки, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини боржника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Позивачу слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки боржника.
Колегією суддів встановлено, що протиправна поведінка ТОВ «Гидротехнобур» полягає у неналежному виконанні умов договору підряду, а саме у завищенні обсягів виконаних робіт, витрачених матеріалів та їх вартості при виконанні робіт з будівництва артезіанської свердловини. Таке порушення, як і розмір збитків підтверджується висновками експертиз, проведених у межах кримінального провадження, якими встановлено внесення до актів виконаних робіт і довідок про вартість матеріалів недостовірних відомостей щодо фактично виконаних робіт та використаних матеріалів.
Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа вважається винною у невиконанні або неналежному виконанні зобов'язання, якщо не доведе відсутність своєї вини.
Таким чином, обов'язок доведення своєї добросовісності покладається саме на відповідача.
У даному випадку ТОВ «Гидротехнобур» не довело, що допущені порушення сталися з причин, які не залежать від нього.
Крім того, причинний зв'язок між діями відповідача та збитками встановлений, оскільки саме подання ним до оплати недостовірних актів призвело до незаконного отримання ним бюджетних коштів у більшому розмірі, ніж належало за фактично виконані роботи.
Беручи до уваги викладене, враховуючи наявність всіх елементів цивільного правопорушення, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення збитків у розмірі 345 951, 03 грн є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення штрафних санкцій на підставі п. 10. 3 договору у сумі 69 190, 21 грн, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 10.3 договору у разі невідповідності виконаних генеральним підрядником робіт вимогам щодо якості або кошторисній документації, генеральний підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 20 % від вартсоті неякісних або невідповідних робіт.
Частиною першою статті 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Відповідно до частин першої та другої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що право на відповідне стягнення має виключно сторона договору, права якої порушені (кредитор) неналежним виконанням іншою особою (боржник) умов договору, в даному випадку таке право належить виключно підприємству, в той час як ні територіальна громада міста Києва в особі КМР, ані безпосередньо КМР не мають жодного відношення до договору, і КМР як розпорядник коштів місцевого бюджету не має прав стягувати на свою користь штрафні санкції за договорами, які хоч і укладені підприємствами, що їй підпорядковуються, проте стороною яких КМР не являється.
Щодо посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не врахував, що виконання робіт за договором здійснювалося за рахунок коштів територіальної громади, а тому порушення умов догововору, безпосередньо стосується майнових інтересів територіальної громади міста Києва, інтереси якої предсьтавляє Київська міська рада, то колегія суддів зазначає наступне.
Стягнення неустойки в разі порушення контрагентом комунальної організації своїх зобов'язань за договором відбувається на користь такої організації; неустойка не є тими фінансами, що повертаються в бюджет, тобто контролюються міською радою. Подібні за змістом правові висновки щодо стягнення неустойки викладені в п.17 постанови Верховного Суду від 02.08.2023 у справі №908/2335/22.
Вказані висновки підтримані Верховним Судом і у постанові від 27.11.2024 у справі № 911/826/23, а також у постановах від 23.07.2024 у справі № 909/532/23, від 09.08.2024 у справі № 917/1957/23, від 03.06.2025 у справі № 911/1623/24, від 17.06.2025 у справі № 911/2191/24, відповідно до яких у договірних відносинах обов'язок зі сплати неустойки стороною, яка порушила умови договору, має бути встановлений договором або законом; одностороння зміна порядку стягнення неустойки, визначеного у договорі, не допускається, у тому числі якщо оплата за ним здійснювалася за рахунок коштів Державного бюджету України. Така зміна суперечить закріпленим у статтях 6, 204, 626-629 ЦК України принципам свободи договору, обов'язковості договору та презумпції правомірності правочину.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення штрафних санкцій у сумі 69 190, 21 грн.
Частиною 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє часткове підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв'язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.
Судовий збір, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторні пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 у справі № 910/8966/25 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 у справі №910/8966/25 скасувати частково та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гидротехнобур» (02088, м. Київ, вул. Дяченка, 20-Б, ідентифікаційний код 33937044) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик,36, ідентифікаційний номер 22883141) 345 951, 03 грн збитків та 5 189, 06 грн судового збору за подання позову.
3. В іншій частині рішення залишити без змін.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гидротехнобур» (02088, м. Київ, вул. Дяченка, 20-Б, ідентифікаційний код 33937044) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9; ідентифікаційний номер 02910019) 6 226, 87 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи № 910/8966/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді А.Г. Майданевич
Б.О. Ткаченко
Дата підписання 02.06.2026