Справа № 127/18834/25
Провадження № 22-ц/801/1027/2026
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Венгрин О. О.
Доповідач:Рибчинський В. П.
02 червня 2026 рокуСправа № 127/18834/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати
у цивільних справах:
судді-доповідача Рибчинського В.П.,
суддів Голоти Л.О., Міхасішина І.В.,
розглянувши в письмовому провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мишковської Тетяни Миколаївни на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 лютого 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У червні 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до кредитного договору №300015759 від 28.12.2021, укладеного між АТ «Банк Форвард» та ОСОБА_1 , відповідач отримав кредит в сумі 35 040,00 грн, строком на 1493 дня (з 28.12.2021 по 28.01.2026), процентна ставка на строкову частину основного боргу - 0.01% річних, процентна ставка на прострочену частину основного боргу - 0,00001% річних, щомісячна комісія (без ПДВ) - 1257,94 грн.
25.07.2024 між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» і АТ «Банк Форвард» укладено договір відступлення права вимоги № GL1N426202/1, згідно з умовами якого АТ «Банк Форвард» відступило право грошової вимоги на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та відповідно останній набув право вимоги, у тому числі до відповідача за кредитним договором №300015759 від 28.12.2021.
Кредитним договором №300015759 від 28.12.2021 передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплату нарахованих за період користування кредитом відсотків, інших витрат. Відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 29 897,41 грн, з яких 4438,02 грн - заборгованість за тілом, 0,59 грн - заборгованість за процентами, 25 458,80 грн - заборгованість за комісією.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12 лютого 2026 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №300015759 від 28.12.2021 в розмірі 27497 (двадцять сім тисяч чотириста дев'яносто сім) грн 41 коп., з яких 4438,02 грн - заборгованість за тілом, 0,59 грн - заборгованість за процентами, 23058,80 грн - комісія, а також стягнуто 2 227,88 грн судового збору і 3 500,00 грн витрат на правничу допомогу, в стягненні решти витрат на правничу допомогу відмовлено.
В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду представник ОСОБА_1 - адвокат Мишковська Т.М. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, стягуючи комісію, нараховану за кредитним договором, не врахував вимоги абз. 3 ч. 4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01.01.2017), якими заборонено встановлювати у договорі споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, що не є послугами у розумінні Закону. Умови договору, які передбачають такі платежі, є нікчемними.
Посилається на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду від 06.11.2023 року у справі №204/224/21, а також у постанові Верховного Суду від 21.10.2020 у справі №194/1387/19, відповідно до яких, комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надання інформації щодо кредитної заборгованості) може стягуватися виключно у разі надання споживачу відповідної послуги частіше одного разу на місяць. Умова договору щодо платності надання інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач має право отримувати один раз на місяць безоплатно, суперечить вимогам чинного законодавства та є нікчемною.
Вказує, що відповідачу було встановлено плату за послуги, які за законом повинні надаватися безоплатно. При цьому позивач не зазначає та не обґрунтовує, які саме послуги надавалися за вказану в позові комісію.
Таким чином, на думку апелянта, умови кредитного договору №300015759 від 28.12.2021 є нікчемними в частині нарахування та стягнення заборгованості за комісією у сумі 25 458,80 грн.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає цим вимогам.
Судом встановлено, що 28.12.2021 між АТ «Банк Форвард» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про банківське обслуговування фізичних осіб, шляхом підписання анкети-заяви №300015759 про акцепт публічної пропозиції АТ «Банк Форвард» (а.с. 4 зворот - 5)
Відповідно до умов розділу 3 договору відповідачу відкрито поточний рахунок та надано кредит у сумі 35 040,00 грн строком на 1493 дня з 28.12.2021 по 28.01.2026. Ставка по кредиту (на строкову частину основного боргу) - 0,01% річних. Ставка по кредиту (на прострочену частину основного боргу) - 0,00001% річних. Щомісячна комісія, без ПДВ: 1257,94 грн (а.с. 5).
28.12.2021 відповідач власноруч підписав паспорт споживчого кредиту, який є додатком до договору/угоди №300015759 від 28.12.2021 та графік платежів за продуктом Швидкі гроші Special (а.с. 5 зворот - 8).
Відповідно до розділу 2 кредитного договору позичальник просить банк відкрити поточний рахунок та приймає публічну пропозицію АТ «Банк Форвард» на укладання договору про банківське обслуговування фізичних осіб.
Згідно з п. 2.1.3 позичальник підтверджує, що анкета-заява разом з публічною пропозицією АТ «Банк Форвард» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб та Тарифами складають Договір про банківське обслуговування фізичних осіб, підтвердив його укладення і зобов'язався виконувати його умови, ознайомлений з даними документами та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, процентів за користування кредитом, комісій була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту, а також визначено графік платежів який підписано особисто ОСОБА_1
АТ «Банк Форвард» свої зобов'язання за договором №300015759 від 28.12.2021 виконало і надало кредитні кошти позичальнику в повному обсязі, про що свідчить виписка по особовим рахункам угоди, з якої також вбачається, що відповідач здійснював часткове погашення заборгованості.
Відповідно до розрахунку заборгованості здійсненого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №300015759 від 28.12.2021 станом на 09.06.2025 року становить 29 897,41 грн, яка складається із: 4 438,02 грн - заборгованість за тілом кредитку; 0,59 грн - заборгованість за відсотками та 25 458,80 грн - заборгованість за комісією.
21.07.2024 між АТ «Банк Форвард» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №GL1N426202/1 право вимоги до осіб, які були боржниками АТ «Банк Форвард», перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», в тому числі щодо боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №300015759 від 28.12.2021 в розмірі 29 897,41 грн, з яких 4438,02 грн - заборгованість за тілом кредиту, 0,59 грн - заборгованість за процентами, 25458,80 грн - заборгованість за комісією.
Згідно з вимогою №23736351 від 09.06.2025 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до відповідача з досудовою вимогою про виконання зобов'язань за кредитним договором, повернення кредиту. (а.с. 33)
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань в строки, передбачені кредитним договором, не виконав, а тому кредитор має право вимагати виконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми позичених коштів, процентів за користування ними та комісії за обслуговування кредиту. Разом з тим, суд першої інстанції вважав, що нарахована кредитодавцем комісія в сумі 2400,00 грн (інші послуги банку за СМС-сервіс) є необґрунтованою.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У рішенні від 11.07.2013, №7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.
10.06.2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст ст. 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення ч.ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, однак вказаний Закон розмежовує платність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
На виконання вимог п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року, у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено наступне: «…у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «…у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі №204/224/21 (провадження №61-4202сво22) міститься висновок, згідно з яким якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Так, суд першої інстанції дійшов висновку про нікчемність умов кредитного договору щодо сплати комісії в сумі 2400,00 грн (інші послуги банку за СМС-сервіс), однак при цьому не врахував, що положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є також нікчемними.
З наданих позивачем до суду виписок по рахунку вбачається, що відповідачем здійснювалось часткове погашення заборгованості, частина з яких, а саме 15 095,28 грн були зараховані банком саме на погашення заборгованості за комісією.
З огляду на нікчемність зазначеної умови договору, такі платежі не можуть вважатися належним виконанням зобов'язання щодо сплати комісії, а підлягають зарахуванню в рахунок погашення основного боргу (тіла кредиту). Враховуючи, що розмір заборгованості за тілом кредиту визначений позивачем та стягнутий судом становить 4 438,02 грн та процентами - 0,59 грн, сплачених відповідачем коштів достатньо для повного його погашення, а тому заборгованість за тілом кредиту та процентами відсутня, у зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення про відмову у стягненні заборгованості за тілом кредиту та процентами.
Відповідно до положень пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України ця справа є малозначною, а тому рішення у ній не підлягає касаційному оскарженню (пункт 2 частини 3 статті 389 ЦПК України).
Керуючись ст. ст. 141, 367, 376, 382-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мишковської Тетяни Миколаївни задовольнити.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 лютого 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236) в користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3633,60 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський
Судді: Л.О. Голота
І.В. Міхасішин