Березівський районний суд Одеської області
02.06.2026
Справа № 494/889/26
Провадження № 1-кс/494/133/26
02.06.2026 року м. Березівка
Слідчий суддя Березівського районного суду Одеської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Березівка Одеської області клопотання слідчого СВ Березівського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, -
01.06.2026 року до Березівського районного суду Одеської області надійшло клопотання слідчого СВ Березівського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
01.06.2026 року вищевказане клопотання передано на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 та призначено до розгляду на 02.06.2026 року.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий посилалась на те, що слідчим відділом Березівського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024150020002531 від 02.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. 06.02.2023 року, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 та набуття чинності Указу Президента «Про загальну мобілізацію» та виконання вимог мобілізаційної директиви Головнокомандувача Збройних Сил України № 32/321/501/13т ОСОБА_6 призвано на службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_1 та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .Наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 37 від 07.02.2023 року солдата ОСОБА_6 призначеного на посаду кулеметника відділення охорони взводу охорони військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу частини та визнано таким, що з 07.02.2023 року, справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.Згідно положень п. 4 ч.1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, є день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України.Відтак, з 06.02.2023 року, тобто з дня направлення ІНФОРМАЦІЯ_1 до військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання свого військового обов'язку - проходження військової служби за призовом під час мобілізації.Згідно вимог п. п. 1, 2, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Батьківщини, незалежності і територіальної цілісності України є обов'язком громадян України та ст. 11 Статутувнутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці зобов'язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати і виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати і утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.Проходячи військову службу, солдат ОСОБА_6 , як військовослужбовець, відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно та неухильно виконувати накази командирів (начальників) у встановлений термін, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.Будучи військовослужбовцем військової служби, призваним за мобілізацією, солдат ОСОБА_6 у відповідності до вимог ст. ст. 9, 11, 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.Про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо). Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.Проте, солдат ОСОБА_6 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеними вище вимогами законодавства, що регламентують порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби та маючи реальну можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вирішивши стати на злочинний шлях.Отже, ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем призваним під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді кулеметника відділення охорони взводу охорони військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», у порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 12, 14, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану 05.11.2024 року приблизно о 13:40 год. самовільно залишив місце дислокації військової частини НОМЕР_3 , яка розташовувалась за адресою: АДРЕСА_1 (більш точне місце дислокації зазначити неможливо у зв'язку із введенням на території України воєнного стану) та ухилявся від проходження військової служби по 20.10.2025 року, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з обов'язками військової служби, після чого добровільно прибув до Березівського РВП ГУНП в Одеській області за адресою: Одеська область, Березівський район, м. Березівка, вул. Яблунева, буд. 3, чим припинив вчинення злочину.Таким чином, солдат ОСОБА_6 самовільно залишив місце служби тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тим самим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 407 КК України. 21.10.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ч.5 ст.407 КК України. Посилаються на наявність ризиків, передбачених п1, 5 ч.1 ст.177 КК України. В ході досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
В судовому засіданні 02.06.2026 року слідчий та прокурор просили клопотання задовольнити, з підстав зазначених у клопотанні.
Розглянувши подане клопотання та матеріали до нього, суд вважає наступне.
Слідчим суддею встановлено, щоСВ Березівського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024150020002531 від 02.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Відповідно до ст.12 КК України, злочин, вчинений підозрюваним ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, відноситься до категорії тяжких.
У вчинені кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Поляни, Березнівського району Рівненської області, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу на посаді кулеметника відділення охорони взводу охорони військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимий в силу ст.89 КК України.
Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення у повному обсязі підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами.
Статтею 135 КПК України визначено порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні, а саме визначено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв'язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.
Підтвердження отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом регламентовано ст. 136 КПК України, відповідно до якої належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, підозру вручено ОСОБА_6 21.10.2025 року за ч.5 ст.407 КК України - особисто під підпис.
Так, в матеріалах справи містяться копії корінців повістки про виклик ОСОБА_6 до слідчого від 29.04.2026 року, 04.05.2026 року та від 12.05.2026 року про виклик його на 01.05.2026 року, 06.05.2026 року та на 14.05.2026 року, вказані повістки отримала особисто мати підозрюваного- ОСОБА_7 , однак підозрюваний до слідчого не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив.
Крім того, в матеріалах справи міститься допит осіб від 09.05.2026 року, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які повідомили, що не знають де знаходиться підозрюваний ОСОБА_6 , останній раз бачили в магазині ще у 2025 році.
Також допитана мати ОСОБА_10 від 09.05.2026 року, яка не знає де знаходиться син
і останній раз виходив на зв'язок на початку квітня та говорив, щоб вона не хвилювалась за нього.
До матеріалів справи, наданий рапорт поліцейського ОСОБА_11 , в якому зазначено, що ОСОБА_6 оголошено в державний розшук та заведено ЕРС №2026/0001351016/01/00003.
Підозрюваний ОСОБА_6 вчинив злочин, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
На підставі ст. 190 КПК України, ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу повинна містити крім іншого, посилання на обставини, які дають підстави для висновку про існування ризику, зазначеного у клопотанні про застосування запобіжного заходу; щодо існування обставин, зазначених у пунктах 1 або 2 частини 4 статті 189 цього Кодексу, для прийняття рішення про надання дозволу на затримання.
У судовому засіданні слідчий посилався, на наявність ризиків, передбачених п.1 та 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно із ч. 3 ст. 190 КПК України, ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду;закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній; закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; відкликання ухвали прокурором.
Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 176 КПК України, тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом; запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором.
Згідно до вимог ст. 189 КПК України, слідчий суддя, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.
Керуючись положеннями п.1 ч.4 ст.189, п.4 ч.1 ст.190 КПК України, суд вважає доведеним обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення за ч.5 ст.407 КК України.
Крім того, суд доходить до висновку про існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та існування обставини зазначеної у п.1 ч.4 ст.189 КПК України, так як з долучених до клопотання копій матеріалів кримінального провадження вбачається причетність ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
З огляду на наведене, суд вважає, що є підстави для задоволення поданого клопотання.
Керуючись ст.ст. 177-179, 183, 188-190, 370-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Березівського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою його приводу до Березівського РПВ ГУНП в Одеській області, для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Березівському районному суді Одеської області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Одеську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону.
Відповідно до ст. 191 КПК України, затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше 36 (тридцяти шести) годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу. Службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання затримала особу, зобов'язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали. Уповноважена службова особа (особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це слідчого, прокурора, зазначеного в ухвалі.
Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: приводу підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до суду, закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 02.06.2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1