П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/27502/25
Категорія: 108020000 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:30.01.2026р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року у справі за позовом приватного підприємства "Геліос-Ван" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
У серпні 2025 року приватне підприємство (далі - ПП) "Геліос-Ван" звернулося до суду з позовом до Одеської митниці про:
- визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000259/2 від 15 липня 2025 року;
- визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000262/2 від 17 липня 2025 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що ним було подано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом. Проте Одеською митницею, всупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданих митних декларацій та документів, винесена картка відмови у прийнятті митної декларації та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Позивачем наголошувалося, що Одеською митницею в оскаржуваному рішенні не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не зазначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що не підлягають задоволенню та зазначає, що на виконання вимог ст. 54 МК України під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №25UA500500022412U0 від 14 липня 2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №500500/2025/000259/2 від 15 липня 2025 року.
Відповідач зазначав, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МК України, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Таким чином, на переконання відповідача, Одеська митниця, під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову ПП "Геліос-Ван".
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року адміністративний позов ПП "Геліос-Ван" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень щодо визначення (коригування) митної вартості товару - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000259/2 від 15 липня 2025 року.
Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000262/2 від 17 липня 2025 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь ПП "Геліос-Ван" суму сплаченого судового збору в розмірі 8 140,16 грн.
В апеляційній скарзі Одеської митниці ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Доводи апеляційної скарги:
- судом першої інстанції не було прийнято до уваги того, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МК України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю;
- наявність в ЄАІС ДФС інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості. Вищенаведеним спростовується доводи позивача стосовно того, що у відповідача були відсутні підстави для поглибленої перевірки поданих документів та запиту додаткових документів у декларанта. У рішеннях про коригування митної вартості наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю;
- Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішень про коригування митної вартості товару та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ПП "Геліос-Ван".
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Одеської митниці, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
14 липня 2025 року імпортером ПП "Геліос-Ван" було подано до Одеської митниці митну декларацію №25UA500500022412U0 для оформлення вантажу: Товар №1 Посуд столовий скляний: склянки для пиття, механічного виготовлення, без ніжки, неограновані: Стакани, стопки - 40 968 шт. Торгівельна марка "Luminarc" Товар №2 Посуд столовий скляний: інші склянки для пиття, із зміцненого скла: Набори стаканів - 600 шт. Торгівельна марка "Luminarc". Товар №3 Посуд столовий із зміцненого скла: Салатники, блюда, кухлі, набори блюд, набори кухлів - 4 790 шт. Торгівельна марка "Luminarc". Товар №4 Посуд столовий скляний, механічного виготовлення: Графини, набори графинів зі стаканами - 5 118 шт. Торгівельна марка "Luminarc". Виробником всіх товарів є "ARC Middle East L.L.C.". Країна виробництва Об'єднані Арабські Емірати.
14 липня 2025 року відповідачем було направлено повідомлення декларанту в якому викладено нібито про наявні розбіжності у поданих до митного оформлення документах.
15 липня 2025 року декларант листом №172 надав додаткові документи, а саме прайс - лист, виписки по рахункам, оборотно-сальдову відомість, договори перевезення, а також повідомив відповідача про надання вичерпного переліку документів та наполягав на закінченні митного оформлення.
15 липня 2025 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000259/2, яким митну вартість товару №1 скориговано до рівня 2,91 дол. США/кг ніж заявлено декларантом 1,5632, товару №2 скориговано до рівня 2,69 дол. США/кг ніж заявлено декларантом 1,2570, товару №3 скориговано до рівня 2,51 дол. США/кг ніж заявлено декларантом 1,5561, товару №4 скориговано до рівня 2,44 дол. США/кг ніж заявлено декларантом 1,3679.
15 липня 2025 року інспектором було складено Картку відмови №UA500500/2025/000543 в прийнятті митної декларації №25UA500500022412U0 від 14 липня 2025 в зв'язку з винесенням рішення про коригування митної вартості товару.
16 липня 2025 позивачем було подано ВМД №25UA500500022579U8 за першим методом визначення митної вартості, в порядку ст. 55 Митного кодексу, сплачена вартість донарахованих митних платежів відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів.
Загальний розмір переплати за поданою декларацією склав: 80 609,21 - мито, 194 294,33 грн -- ПДВ всього 274 903,54 грн.
16 липня 2025 року позивачем було подано до Одеської митниці митну декларацію №25UA500500022636U0 для оформлення вантажу: Товар №1 Посуд столовий скляний: склянки для пиття, механічного виготовлення, без ніжки, неограновані: Стакани, стопки, набори стаканів - 36 120 шт. Торгівельна марка "Luminarc". Товар №2 Посуд столовий скляний: інші склянки для пиття, із зміцненого скла: Набори стаканів - 600 шт. Торгівельна марка "Luminarc. Товар №3 Посуд столовий із зміцненого скла: Салатники, блюда, набори блюд, набори чашок, набори кухлів - 2 690 шт. Торгівельна марка "Luminarc". Товар №4 Посуд столовий скляний, механічного виготовлення: Графини, набори креманок, набори графинів зі стаканами - 4 392 шт. Торгівельна марка "Luminarc". Виробником всіх товарів є "ARC Middle East L.L.C.". Країна виробництва Об'єднані Арабські Емірати.
16 липня 2025 року відповідачем було направлено повідомлення декларанту в якому викладено нібито про наявні розбіжності у поданих до митного оформлення документах.
17 липня 2025 декларант листом №177 надав додаткові документи, а саме прайс - лист, виписки по рахункам, оборотно-сальдову відомість, договори про перевезення, проформу Інвойс а також повідомив Відповідача про надання вичерпного переліку документів та наполягав на закінченні митного оформлення.
17 липня 2025 Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000262/2, яким митну вартість товару №1 скориговано до рівня 3,578 дол. США/кг ніж заявлено декларантом 1,5353, товару №2 скориговано до рівня 3,1857 дол. США/кг ніж заявлено декларантом 1,2610, товару №3 скориговано до рівня 3,0847 дол. США/кг ніж заявлено декларантом 1,6977, товару №4 скориговано до рівня 3,009 дол. США/кг ніж заявлено декларантом 1,3703.
17 липня 2025 року інспектором було складено Картку відмови №UA500500/2025/000549 в прийнятті митної декларації №25UA500500022636U0 від 16 липня 2025 в зв'язку з винесенням рішення про коригування митної вартості товару.
17 липня 2025 Позивачем було подано ВМД №25UA500500022817U4 за першим методом визначення митної вартості, в порядку ст. 55 Митного кодексу, сплачена вартість донарахованих митних платежів відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів.
Загальний розмір переплати за поданою декларацією склав: 118 030,89 - мито, 285 412,12 грн -- ПДВ всього 403 443,01 грн.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що вказані позивачем при декларуванні товару відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом. Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, першої інстанції суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення, прийняте Одеською митницею, є необґрунтованим, а відтак позовні вимоги ПП "Геліос-Ван" є такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, МК України.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно ст. 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.ч.4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до п.6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно ст. 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.
До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Згідно ч.1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Частинами 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно ч.ч.1-3 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно ч.3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: (далі йде їх перелік).
Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Колегія суддів вказує, що вищенаведені правові норми діючого законодавства зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як вбачається з матеріалів справи, при перевірці митної декларації та поданих до неї документів, митний орган виявив, на його думку, наявність розбіжностей у поданих документах, та у порядку ч.ч.2,3 ст.ст. 53, 54 МК України, запитав додаткові документи, які б могли спростувати виявлені митним органом розбіжності.
В обґрунтування прийнятого рішення №UA500500/2025/000259/2 інспектором митниці було зазначено наступне: в автотранспортній накладній (СМR) від 12 липня 2025 наявна печатка перевізника №2244/1 "Трістон комнапі" проте рахунок-фактура про надання транспортноекспедиційних послуг від 07 липня 2025 №64554 та довідка про транспортні витрати від 11 липня 2025 №10625 видана ТОВ "Глобал Оушен Лінк".
Відповідно до умов договору №0905-Т/20 про надання транспортно - експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно - імпортних та транзитних вантажів від 11 листопада 2020 укладеного між позивачем та ТОВ "ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК" предметом договору є зобов'язання експедитора за відповідну плату та за рахунок Клієнта (позивач) надати транспортно - експедиторські послуги з організації перевезення вантажів у великотоннажних контейнерах морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткові послуги необхідні для організації доставки вантажу (пункт 1.1.). Обов'язками експедитора є організація перевезення контейнерних вантажів Клієнта морським, залізничним, автомобільним транспортом, відповідно до умов договору… (пункт 3.1.1.). Експедитор від свого імені укладає договори з портами, перевізниками, складами… на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги… (пункт 3.1.2.).
Тобто, відповідно до умов укладеного договору, експедитор організував відповідне перевезення та залучив до нього необхідних осіб, в даному випадку перевізника ТОВ "Трістон компані" який здійснив перевезення вантажу, після чого експедитор виставив відповідні рахунки до оплати, тобто жодних неузгодженостей чи розбіжностей не має.
Крім того до митного оформлення було надано Договір №ЕК-1006/24 від 22 жовтня 2024 між ТОВ "Глобал Оушен Лінк" та ТОВ "МАН-СЕРВІС ДІСПАТЧ", а також договір №10/03/2025/1 від 10.03.2025 між ТОВ "МАН-СЕРВІС ДІСПАТЧ" та ТОВ "ТРІОСТОН КОМПАНІ".
Надані документи висвітлюють повний ланцюг компаній та виключають будь які питання. Слід відмітити, що у коносаменті від 20 травня 2025 №MEDUDV588196 зазначено судно MSC UNITE VI-XA518A, яке не заявленого у митній декларації, що може свідчить про наявність витрат про навантажувально-розвантажувально робіт поза межами митної території.
Рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг №64554 від 07 липня 2025 містить в собі детальну та вичерпну інформацію, щодо понесених витрат на транспортування товарів в тому числі компенсації перевезення морським транспортом за визначеним маршрутом, плати експедитору, послуги з організації автоперевезення та всіх інших складових.
Законодавчих вимог щодо зазначення судна яке здійснило перевезення вантажу не встановлено, жодних неузгодженостей в наданих документах, які б впливали на визначення митної вартості відповідачем не виявлено.
Відповідно до умов п.3.2 контракту від 24 листопада 2015 №AIME/01-2016 товар відвантажується протягом 30 календарних днів від дати погодження асортименту та підписання специфікації, проте до митного оформлення специфікація на товари не подавалась.
Специфікація не є документом який обов'язково подається до митного оформлення. Взагалі не зрозуміло, що саме повинен підтвердити чи спростувати вказаний документ та яким чином його надання чи відсутність впливає на визначення митної вартості товарів. Кількість та найменування імпортованих товарів міститься у пакувальному листі та сама інформація дублюється у Проформі Інвойсу та Інвойсі з зазначенням вартості товарів, а також митниці надані банківські документи щодо її сплати. Тобто надано вичерпну інформацію щодо всіх складових митної вартості товарів.
Відповідно до п.1 контракту від 24 листопада 2015 №AIME/01-2016 виробником товару є ARC INTERNATIONAL MIDDLE EAST LLC. Інші подані до митного оформлення документи не містять відомостей щодо виробника товарів. При цьому виробником товарів за ЕМД від 14 липня 2025 №25UA500500022412U0 заявлено ARC Middle East L.L.C.
До митного оформлення було надано як контракт від 24 листопада 2015 №AIME/01-2016 так і додаткові угоди нього. Так відповідно до додаткової угоди №5 від 20 жовтня 2018 було внесено зміни до контракту в частині найменування продавця/виробника товарів який змінив своє найменування на ARC Middle East L.L.C.
В обґрунтування прийнятого рішення №UA500500/2025/000262/2 інспектором митниці було зазначено наступне: в автотранспортній накладній (СМR) від 15 липня 2025 наявна печатка перевізника №2244 "Транс Авіс" проте рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 07 липня 2025 №64553 та довідка про транспортні витрати від 11 липня 2025 №10624 видана ТОВ "Глобал Оушен Лінк".
Відповідно до умов договору №0905-Т/20 про надання транспортно - експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно - імпортних та транзитних вантажів від 11 листопада 2020 укладеного між позивачем та ТОВ "ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК" предметом договору є зобов'язання експедитора за відповідну плату та за рахунок Клієнта (позивач) надати транспортно - експедиторські послуги з організації перевезення вантажів у великотоннажних контейнерах морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткові послуги необхідні для організації доставки вантажу (пункт 1.1.). Обов'язками експедитора є організація перевезення контейнерних вантажів Клієнта морським, залізничним, автомобільним транспортом, відповідно до умов договору… (пункт 3.1.1.). Експедитор від свого імені укладає договори з портами, перевізниками, складами… на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги… (пункт 3.1.2.).
Тобто, відповідно до умов укладеного договору, експедитор організував відповідне перевезення та залучив до нього необхідних осіб, в даному випадку перевізника ТОВ "Транс-Авіс" який здійснив перевезення вантажу, після чого експедитор виставив відповідні рахунки до оплати, тобто жодних неузгодженостей чи розбіжностей не має.
Крім того до митного оформлення було надано Договір №ЕК-1006/24 від 22 жовтня 2024 між ТОВ "Глобал Оушен Лінк" та ТОВ "МАН-СЕРВІС ДІСПАТЧ", а також договір №21/10/1 від 21 жовтня 2024 між ТОВ "МАН-СЕРВІС ДІСПАТЧ" та ТОВ "ТРАНС-АВІС". Надані документи висвітлюють повний ланцюг компаній та виключають будь які питання.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у коносаменті від 20 травня 2025 №MEDUDV588196 зазначено судно MSC UNITE VI-XA518A, а у митній декларації зазначено судно "KEREMCAN", що може свідчить про наявність витрат про навантажувально- розантажувально робіт поза межами митної території.
Рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг №64553 від 07 липня 2025 містить в собі детальну та вичерпну інформацію, щодо понесених витрат на транспортування товарів в тому числі компенсації перевезення морським транспортом за визначеним маршрутом, плати експедитору, послуги з організації автоперевезення та всіх інших складових. Законодавчих вимог щодо зазначення судна яке здійснило перевезення вантажу не встановлено, жодних неузгодженостей в наданих документах, які б впливали на визначення митної вартості відповідачем не виявлено.
Відповідно до умов п.3.2 контракту від 24 листопада 2015 №AIME/01-2016 товар відвантажується протягом 30 календарних днів від дати погодження асортименту та підписання специфікації, проте до митного оформлення специфікація на товари не подавалась.
Специфікація не є документом який обов'язково подається до митного оформлення. Взагалі не зрозуміло, що саме повинен підтвердити чи спростувати вказаний документ та яким чином його надання чи відсутність впливає на визначення митної вартості товарів. Кількість та найменування імпортованих товарів міститься у пакувальному листі та сама інформація дублюється у Проформі Інвойсу та Інвойсі з зазначенням вартості товарів, а також митниці надані банківські документи щодо її сплати. Тобто надано вичерпну інформацію щодо всіх складових митної вартості товарів.
Відповідно до п.1 контракту від 24 листопада 2015 №AIME/01-2016 виробником товару є ARC INTERNATIONAL MIDDLE EAST LLC. Інші подані до митного оформлення документи не містять відомостей щодо виробника товарів. При цьому виробником товарів за ЕМД від 16 липня 2025 №25UA500500022636U0 заявлено ARC Middle East L.L.C.
До митного оформлення було надано як контракт від 24 листопада 2015 №AIME/01-2016 так і додаткові угоди нього. Так відповідно до додаткової угоди №5 від 20 жовтня 2018 було внесено зміни до контракту в частині найменування продавця/виробника товарів який змінив своє найменування на ARC Middle East L.L.C.
Після надання декларантом додаткових документів, митницею їх до уваги взято не було. В рішенні зазначено про те, що декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст. 53 МК України, заявлені відомості не підтверджені документально, що не відповідає дійсності, оскільки декларантом надано вичерпний перелік документів відповідно до вимог Митного Кодексу, жодних розбіжностей які б впливали на визначення митної вартості в поданих документах не міститься.
В той же час у вимогах про надання додаткових документів відповідач не зазначив законодавчо визначених підстав для цього та не вказав, чому з наданих до митного оформлення документів неможливо визначитись з правильністю (неправильністю) визначення декларантом митної вартості товару, а виключно наведено пропозицію надання додаткових документів за переліком, встановленим ч.3 ст. 53 МК України.
Натомість, декларант фактично був позбавлений можливості зрозуміти, які саме складові митної вартості викликали сумнів у митного органу та що треба усунути додатковими документами.
Такий підхід Одеської митниці суперечить нормам діючого законодавства, оскільки встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника, при цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 28 жовтня 2020 року у справі №1.380.2019.00724.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів зазначає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України.
Колегія суддів вказує, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не зазначив про наявність жодних розбіжностей у числових показниках сплачених декларантом сум та проігнорував подані декларантом додаткові документи та пояснення.
Крім того, відповідачем не вказано, які саме конкретні розбіжності або невідповідності в поданих позивачем до митного оформлення документах стали підставою для невизнання встановленої ним митної вартості товару, як і не наведено обставин, що вплинули на таке коригування; зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів не вбачається, який саме показник ціни придбаного товару, на думку відповідача, був сумнівним чи/або помилковим, що є підставою для визнання незаконним та скасування рішення митного органу.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21 квітня 2021 року у справі №820/307/17.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідачем було формально запитано всі документи, які передбачені ст. 53 МК України без зазначення конкретних розбіжностей задекларованої позивачем митної вартості, тому такий запит відповідача не мав на меті та на стосувався визначення митної вартості товару. Відсутність належного обґрунтування митним органом причин та суті запиту додаткових документів є однією із підстав для подальшого визнання рішення про коригування митної вартості протиправним.
Колегія суддів наголошує, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої митної вартості товару колегією суддів не виявлено.
Встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 02 лютого 2018 року у справі №809/1884/16.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ПП "Геліос-Ван"
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 01 червня 2026 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.