СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/9588/26
ун. № 759/10405/26
02 червня 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Твердохліб Ю.О., за участю секретаря судового засідання Жиглій Є.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у цивільній справі за позовом «Моторне (Транспортне) страхове бюро України» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
У квітні 2026 року «Моторне (Транспортне) страхове бюро України» (МТСБУ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 20.04.2026 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 28.04.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
До суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про перехід до загального позовного провадження та призначення судового засідання з викликом сторін, подане представником відповідача 15.05.2026 року через підсистему «Електронний суд» та передано судді 28.05.2026, що підтверджується відомостями автоматизованої системи документообігу суду.
В обґрунтування заяви зазначає, що справа має істотну фактичну, доказову та правову складність, у матеріалах наявна істотна розбіжність між ціною позову та фактичною виплатою, відповідач не визнає правові вимоги в заявленому обсязі, необхідне дослідження матеріалів поліції та дослідження повної регламентної справи МТСБУ, перевірка звіту оцінювача та ремонтної калькуляції, може виникнути необхідність призначення експертизи, відповідач проводить адвокатське розслідування та потребує часу для формування повної позиції.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.
Вивчивши матеріали справи та клопотання відповідача суд приходить до наступного висновку.
Згідно із положень ст.2 ЦПК України, одними із основних засад цивільного судочинства є змагальність сторін та розумність строків розгляду справи судом.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 6 ст. 277 ЦПК України встановлено, що якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Відповідно до 4 ст. 277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:1) залишення заяви відповідача без задоволення;2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Суд враховує, що перелік справ, які в обов'язковому порядку підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження наведено у ч. 4 ст. 274 ЦПК України:1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;2) щодо спадкування;3) щодо приватизації державного житлового фонду;4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу;5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Справа, що є предметом розгляду, до категорій спорів, для яких законом передбачено розгляду в порядку зального позовного провадження, не відноситься.
Крім того, ч. 4 ст. 193 ЦПК України встановлено, що у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
У справі, що є предметом розгляду, зустрічного позову не подано.
Згідно з ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Наразі обсяг доказової бази та кількість учасників у справі не є значним.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Суд наголошує, що спрощене провадження (як з викликом, так і без виклику сторін) спрямоване на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження без виклику сторін не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги.
Сторони не були позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, надавати суду свої докази на спростування взаємних вимог та заперечень у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ЦПК України.
Усі наявні у сторін докази сторони безперешкодно мають можливість подати до суду в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Будь яких заяв або клопотань, а також доказів, що підлягають розгляду та дослідженню під час судового засідання відповідачем не подано.
З наявних матеріалів справи необхідності проведення підготовчого судового засідання не вбачається.
Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають здійснення судового розгляду в порядку загального позовного провадження.
Як зазначено, зокрема, в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 14.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц (провадження № 14-636цс18), бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 26.10.2022 у справі № 712/1100/20 (провадження № 61-4266св22) зазначено, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку; зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії.
З огляду на предмет спору та характер спірних правовідносин, ціну позову, підстави для задоволення клопотання представника відповідача відсутні.
Представник відповідача в клопотанні зазначив, якщо суд дійде висновку про відсутність підстав для переходу до загального позовного провадження, - призначити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з
повідомленням та викликом сторін.
Вивчивши матеріали справи та клопотання відповідача суд приходить до наступного висновку.
Згідно вимог частини четвертої статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Справа за своїм предметом та характером спірних правовідносин, в розумінні положень закону, не вимагає проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, оскільки сторонами не заявлено клопотань, вирішення яких потребує проведення судового засідання за участю сторін.
Також слід зазначити, що спрощене провадження спрямоване на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, розглядом всіх заявлених клопотань, тобто спрощене провадження не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги. Отже, сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлені можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позову та на підтвердження обставин, викладених у такому позові, у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується своїми правами, передбаченими ЦПК України.
Усі наявні у справі докази на спростування вимог позовної заяви або на її підтвердження, безперешкодно можуть бути надані учасниками справи до суду в межах розгляду такої справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог цивільно-процесуального закону, сторони не позбавлені можливості самостійно долучати до матеріалів справи свої розрахунки або будь-які інші докази, які на їх думку, можуть вплинути на розгляд цієї справи по суті, у строки визначені судом або ЦПК України.
Враховуючи предмет спору, характер спірних правовідносин та предмет доказування, відсутність клопотань, вирішення яких потребує проведення судового засідання за участю сторін, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для переходу розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 43, 49, 53, 174-175, 258-261, 274, 277, 279 ЦПК України, суд-
Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про розгляд цивільної справи за позовом «Моторного (Транспортного) страхового бюро України» (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу за правилами загального позовного провадження та за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.О. Твердохліб