Справа № 560/10935/24
01 червня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача Фермерське господарство "Подільська марка" , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" про визнання протиправними та скасування розпоряджень,
У провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду знаходиться справа №560/10935/24 за позовом ОСОБА_1 до Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області (за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору) про визнання протиправними та скасування розпоряджень Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області.
Під час підготовчого провадження судом за клопотанням позивача було призначено судову почеркознавчу та технічну експертизу документів. Станом на 01.06.2026 відомості про оскарження цієї ухвали у встановленому порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду відсутні.
Водночас, не погоджуючись із вказаним процесуальним рішенням в частині визначення обсягу експертизи та переліку питань, позивач ОСОБА_1 19.05.2026 подав заяву про відвід головуючому судді, яка ухвалою від 20.05.2026 була визнана необґрунтованою, зокрема, і з тих мотивів, що незгода сторони з процесуальними рішеннями суду не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 КАС України).
Ухвалою судді, якому було передано вказану заяву для вирішення, у задоволенні заяви про відвід відмовлено 20.05.2026.
28.05.2026 від імені позивача ОСОБА_1 до суду повторно надійшла заява про відвід головуючому судді.
Доводи повторно поданої заяви частково дублюють попередню (незгода з призначенням технічного дослідження та його вартістю), однак містять "нову" підставу - посилання на факт подання позивачем 27.05.2026 до Державного бюро розслідувань (ДБР) заяви про вчинення головуючим суддею кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 367 КК України.
Обґрунтовуючи відвід, позивач зазначає: "Вказані вище дії судді вказують на службову недбалість, кримінально каране діяння, відповідальність за яке передбачена КК України, через що мною подано заяву про вчинення кримінального правопорушення в ДБР. Сам факт подання заяви про скоєння кримінального правопорушення суддею не може гарантувати неупереджений розгляд справи суддею, а можливу помсту за заяву про скоєння кримінального правопорушення. Подання заяви про відкриття кримінального провадження відносно судді, що розглядає подану мною позовну заяву викликає сумнів в тому, що суддя буде неупереджено розглядати справу. Враховуючи недовіру судді, я вимушений заявити відвід судді та просити розгляд справи в іншому складі суду, колегіально"
З долученої заяви ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань від 27.05.2026 (сторінка 6) вбачаються такі твердження ( наводиться мовою оригіналу):
"Суддя вийшла за межі розгляду клопотання, вказала, що клопотання задоволено, але винесла ухвалу зовсім іншим текстом, ніж містився в клопотання.
Тобто формально заява задоволена, але по факту має зовсім інший зміст, що я не просив і не хотів, тим більше за це сплачувати.
Дана ситуація нагадала інформацію з новин як суддя Київського апеляційного суду запропонував одній стороні у справі задовольнити скаргу щодо скасування арешту майна приватного товариства. За це йому та трійці суддів у справі представник компанії мав надати неправомірну вигоду у розмірі 35 тис. дол. США. Після одержання неправомірної вигоди 10 тис. дол. США суддя-посередник залишив собі, а 25 тис. дол. США поклав у коробку з-під віскі для подальшої передачі колегам. Вони ж після отримання коштів розділили їх між собою.
Це не останнє, що нагадує ситуація, що склалась, оскільки в судах зустрічаються і колядники, через що судді змінюють свої рішення.
Неможливо задовольнити клопотання, але зовсім надати йому іншого змісту, свого, який зовсім не співпадає з тим, що просив позивач.
Враховуючи це, дії судді також підпадають і під ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України - службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб".
Крім того, до заяви до ДБР додані фотознімки та описи корупційної події в Київському апеляційному суді, які не мають жодного стосунку до предмета цього спору чи особи головуючого судді.
Ухвалою від 29.05.2026 заяву від 28.05.2026 про відвід судді Козачок І.С., подану ОСОБА_1 , було визнано необґрунтованою, відтак передано її для розгляду іншому судді відповідно до встановленої КАС України процедури.
Ухвалою від 01.06.2026 іншим складом суду відмовлено у задоволенні вказаної заяви про відвід.
Дослідивши процесуальну поведінку позивача та зміст поданих ним документів, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття Окремої ухвали з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з пунктами 1, 2 частини 2 статті 45 КАС України суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
В якості нової підстави, яка зазначена в заяві про відвід від 28.05.2026, позивач вказує подання ним до Державного бюро розслідувань заяви щодо вчинення суддею кримінального правопорушення, що містить ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України ("подання заяви про відкриття кримінального провадження відносно судді, що розглядає подану мною позовну заяву викликає сумнів в тому, що суддя буде неупереджено розглядати справу"). Отже, у заяві про відвід він зазначає, що сам факт звернення його до правоохоронного органу з вказаною заявою породжує сумніви у неупередженості судді під час подальшого розгляду справи.
Суд вважає, що дії ОСОБА_1 є яскравим прикладом зловживання процесуальними правами. Не дочекавшись результатів апеляційного перегляду чи завершення розгляду справи, позивач через незгоду з межами призначеної експертизи ініціював кримінальне провадження щодо судді, після чого використав власний акт ініціювання розслідування як начебто підставу для відводу. Отже, позивач самостійно штучно створив конфлікт шляхом безпідставного звернення до правоохоронного органу, а потім, посилаючись на цей штучно створений конфлікт як на доказ того, що суддя є упередженим, заявив, що суддя не може розглядати справу.
На думку суду, толерування такої поведінки та практики призводить до колапсу судової системи, оскільки надає учасникам процесу інструменти для безперешкодного усунення будь-якого судді від розгляду будь-якої справи.
Зі змісту заяви до ДБР вбачається, що ОСОБА_1 пов'язує свої доводи щодо вчинення суддею злочину насамперед з фактом прийняття ухвали про призначення експертизи, яка виглядає не зовсім так, як він очікував.
Відповідно до статті 126 Конституції України та статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.
Суд звертає увагу на те, що використання механізмів кримінальної юстиції (ст. 367 КК України) як ерзац-замінника апеляційного оскарження є грубим втручанням у діяльність суду, метою якого є тиск на суд.
Більше того, текст заяви до ДБР містить абсурдні та відверто маніпулятивні твердження про "суддів-колядників", "коробки з-під віскі" у Київському апеляційному суді, підкріплені відповідними фотографіями сторонніх речей, грошей. Долучення цих матеріалів до матеріалів адміністративної справи є свідомим актом дифамації, спрямованим на приниження честі, гідності та професійної репутації судді шляхом проведення безпідставних та брудних паралелей.
Крім того, суд звертає особливу увагу на таке.
До заяви про відвід ОСОБА_1 долучено скріншот сторінки відправки пошти з адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 , та скріншоти публікації новин щодо корупційного скандалу у Київському апеляційному суді.
Як видно з матеріалів справи, у тому числі заяви про відвід, телефонний номер НОМЕР_1 зазначений самим ОСОБА_1 як засіб зв'язку.
Судом з відкритих джерел встановлено, що зазначений номер телефону належить адвокату ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №4514/10, видане 28.04.2011 Київською обласною КДКА), який використовував його, перебуваючи на обліку у Раді адвокатів Київської області. Також ним використовувалась електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка подібна до тієї електронної адреси, з якої направлена заява до ДБР: ІНФОРМАЦІЯ_1 Крім того, наявний збіг за ознакою адреси: м. Київ, проспект Голосіївський, 68 у заяві про відвід та відомостях про адвоката ОСОБА_1, які доступні з відкритих джерел інформації.
Як встановлено з відомостей Єдиного реєстру адвокатів України (https://erau.unba.org.ua/profile/28270), ОСОБА_1 є адвокатом, який має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №4514/10 від 28.04.2011, видане Київською обласною КДКА, і на цей час обліковується у Раді адвокатів Житомирської області.
Співставлення вказаних відомостей дає підстави для висновку, що позивач ОСОБА_1 та адвокат ОСОБА_1 - це одна і та ж особа. Отже, позивач ОСОБА_1 є професійним адвокатом.
Статус адвоката, в свою чергу, покладає на особу підвищені стандарти поведінки порівняно зі звичайними громадянами. Адвокат в силу своєї кваліфікації добре розуміє правову природу дискреційних повноважень суду, порядок призначення експертиз та інституційну різницю між суддівською помилкою (яка виправляється судом вищої інстанції) та посадовим злочином.
Відтак, дії адвоката ОСОБА_1 не є наслідком юридичної необізнаності чи емоційної помилки, а є ретельно спланованою стратегією позапроцесуального тиску.
Стаття 44 Правил адвокатської етики прямо забороняє адвокату вдаватися до позапроцесуального впливу на суд.
Відповідно до Правил адвокатської етики (ПАЕ) під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе гідно і не намагатися вплинути на рішення суду позапроцесуальними засобами. Процесуальний закон (КАС України) визначає вичерпний перелік інструментів, за допомогою яких сторона може впливати на хід справи: подання клопотань, заперечень, доказів, апеляційних та касаційних скарг. Зазначене є допустимим процесуальним впливом.
В свою чергу, позапроцесуальний вплив - це використання будь-яких зовнішніх важелів (скарг до правоохоронних органів, публічного цькування, політичного тиску, погроз, шантажу), метою яких є примусити суддю вчинити певну дію (або утриматися від неї) в обхід встановленої законом судової процедури.
У цій справі ОСОБА_1 не задоволений тим, що суд розширив межі експертизи (призначивши технічне дослідження документів, які він оскаржує). Водночас, замість того, щоб діяти в межах процесу (наприклад, дочекатися висновку та спростовувати його допустимість, або оскаржити рішення в апеляційному порядку), позивач вчинив дії з метою перенесення спору у площину кримінальної юстиції ( подав заяву до Державного бюро розслідувань про вчинення суддею кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 367 КК України (службова недбалість).
У той же час йому відомо, що ДБР не наділене повноваженнями оцінювати доцільність призначення технічного дослідження документів чи формулювання питань експерту, адже це виключна дискреція суду (ст. 9, 102 КАС України). Позивач намагається підмінити незгоду з обсягом експертизи звинуваченнями у злочині. Заява до ДБР датована 27.05.2026, а вже 28.05.2026 позивач подав заяву про відвід, посилаючись на цю ж заяву до ДБР. Це свідчить про те, що звернення до ДБР було лише інструментальним кроком - штучним створенням приводу для усунення головуючого судді.
Стаття 44 ПАЕ (та суміжні з нею норми) забороняє адвокату робити свідомо неправдиві заяви або посилатися на факти, що завідомо не стосуються предмета спору, задля маніпуляції. У той же час, позивач свідомо включив в текст заяви до ДБР безпідставно притягнуті до обставин цієї справи згадки у ЗМІ щодо корупційного скандалу у Київському апеляційному суді. Водночас, жоден з цих фактів не має ні найменшого стосунку до ухвали про призначення комплексної експертизи або до дій суду у цій справі.
Відтак, суд вважає, що поведінка та дії позивача становлять собою небезпечну синергію зловживання правами та порушення норм адвокатської етики. Звернувшись до ДБР із заявою, яка ґрунтується на незгоді з процесуальним рішенням судді, та наповнивши цю заяву безпідставними асоціаціями з відомим корупційним скандалом та фактичними звинуваченнями судді у особистій зацікавленості, позивач, який одночасно має статус адвоката, свідомо застосував заборонений статтею 44 ПАЕ позапроцесуальний вплив. Цей вплив має на меті дві неправомірні цілі: а) залякати суддю можливим кримінальним переслідуванням та б) штучно згенерувати "нову" підставу для відводу, оскільки суто процесуальні аргументи були вичерпані та відхилені судом раніше.
Такі дії суд розцінює як відверту зневагу до закону, суду та самої сутності адвокатської професії.
Суд відхиляє будь-які можливі доводи про те, що у даній справі позивач діяв виключно у приватному статусі (як фізична особа), а не як адвокат. Відповідно до імперативних приписів статті 42 Правил адвокатської етики обов'язок адвоката поводитися гідно та не вдаватися до позапроцесуального впливу на суд поширюється і на випадки, коли адвокат представляє в суді власні інтереси (pro se). Набуття статусу позивача в адміністративній справі не призупиняє дію присяги адвоката та не звільняє його від обов'язку дотримуватись високих етичних стандартів. І навпаки, наявність у позивача спеціальних правових знань свідчить про те, що дії зі штучного створення підстав для відводу шляхом безпідставного ініціювання кримінального провадження щодо судді вчинені ним свідомо, з прямим умислом та з метою маніпуляції правосуддям.
Крім того, дії ОСОБА_1 порушують міжнародні стандарти діяльності адвокатів.
Згідно з п. 12 "Основних положень про роль адвокатів" (прийнятих VIII Конгресом ООН, Гавана, 1990) адвокати у будь-який час повинні зберігати честь і гідність своєї професії як важливі учасники здійснення правосуддя. Відповідно до Висновку Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) № 16 (2013) адвокати не повинні вести справи в суді у спосіб, що є зловживанням процесом; їх свобода вираження поглядів має обмежуватися необхідністю підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Практика Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Schopfer v. Switzerland", "Morice v. France") наголошує, що хоча адвокати мають право коментувати діяльність судів, їх критика не повинна переходити межі, що гарантують захист судової системи від безпідставних нападок, а адвокати як служителі правосуддя зобов'язані демонструвати повагу до суду та не вдаватися до образ і безпідставних звинувачень.
Суд вважає, що ототожнення позивачем процесуального рішення щодо призначення експертизи із злочином, прикріплення фотографій, пов'язаних зі сторонньою корупційною подією, які не мають ніякого стосунку до цієї справи, а також намагання ототожнити дії /рішення судді з вказаними обставинами, свідчить про штучне створення підстав для відводу та приниження авторитету правосуддя.
Зазначене є грубим порушенням Правил адвокатської етики.
Відповідно до статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно. Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування.
Згідно з положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним довести до відома КДКА Житомирської області, де обліковується адвокат ОСОБА_1, факт грубого порушення ним процесуального законодавства та Правил адвокатської етики для вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Водночас, оскільки дії позивача містять прямі ознаки втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, суд, виконуючи обов'язок, передбачений ч. 4 ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (суддя зобов'язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора), також ініціює відповідні звернення до Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора.
Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати дії ОСОБА_1 щодо подання повторно безпідставної заяви про відвід від 28.05.2026 з одночасним ініціюванням кримінального провадження щодо головуючого судді за прийняте ним процесуальне рішення, зловживанням процесуальними правами та спробою здійснити незаконний тиск на суд.
Направити цю Окрему ухвалу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області для реагування та вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_1 за грубе порушення Правил адвокатської етики та зловживання процесуальними правами.
Встановити Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Житомирської області місячний строк з дня надходження цієї Окремої ухвали для надання суду відповіді про вжиті заходи.
Копію ухвали та відповідних матеріалів (заяви про відвід, доданих до неї матеріалів та інших ухвал суду і матеріалів) скерувати до Вищої ради правосуддя та Офісу Генерального прокурора у якості невід'ємного додатку до Повідомлень судді про втручання в діяльність щодо здійснення правосуддя в порядку ч. 4 ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя І.С. Козачок