Справа № 560/15494/24
іменем України
27 травня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О.
за участю:секретаря судового засідання Пастух В.М. представника позивача - Костюка В.В. представників відповідача - Варави В.В., Семенюк Н.П.
розглянувши адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС від 17 вересня 2024 року №0229602405, №0229612405 та №0229622405;
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДПС від 9 жовтня 2024 року №0016031-1306-2201;
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС про опис майна ФОП ОСОБА_1 у податкову заставу №2317/6/22-01-13-06-09 від 9 жовтня 2024 року;
- зобов'язати ГУ ДПС здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки майна ФОП ОСОБА_1 шляхом виключення зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 2723205,00 грн;
- зобов'язати ГУ ДПС здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки майна ФОП ОСОБА_1 шляхом виключення зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку , задекларованого у декларації з ПДВ за червень 2024 року в розмірі 9510019,00 грн.;
- зобов'язати ГУ ДПС здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки майна ФОП ОСОБА_1 шляхом зменшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за червень в розмірі 531547 грн. (безпідставно нараховані податкові зобов'язання за міжнародні перевезення за вересень, які оподатковуються за 0 ставкою ПДВ);
- зобов'язати ГУ ДПС здійснити для ФОП ОСОБА_1 бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 9510019,00 грн на рахунок платника у банку.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач покликався на те, що ним було надано відповідачу всі первинні бухгалтерські документи на підтвердження здійснення господарських операцій та підтвердження їх реальності за весь період перевірки, а саме: документи на підтвердження здійснення міжнародних пасажирських перевезень (договори, акти приймання-передачі, виписки з банківських установ про рух коштів, запити на перетин кордону, договори зобов'язань та інше). При цьому зазначив, що ГУ ДПС безпідставно не взяло відповідні документи до уваги.
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 26 лютого 2025 року позов задовольнив частково: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС від 17 вересня 2024 року №0229602405, №0229612405 та №0229622405; зобов'язав ГУ ДПС здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки ФОП ОСОБА_1 шляхом виключення зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2024 року в сумі 9 510 019,00 грн; зобов'язав ГУ ДПС здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки ФОП ОСОБА_1 шляхом виключення зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість за червень 2024 року в сумі 2 723 205,00 грн; зобов'язав ГУ ДПС здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої ФОП ОСОБА_1 шляхом зменшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2024 року в сумі 531 517,00 грн; визнав протиправною та скасував податкову вимогу ГУ ДПС від 9 жовтня 2024 року №0016031-1306-2201 про наявність у ФОП ОСОБА_1 боргу на суму 9 510 019,00 грн; визнав протиправним та скасував рішення ГУ ДПС про опис майна ФОП ОСОБА_1 у податкову заставу №2317/6/22-01-13-06-09 від 9 жовтня 2024 року. У задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання ГУ ДПС здійснити для ФОП ОСОБА_1 бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 9510019,00 грн на рахунок платника у банку було відмовлено.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 17 липня 2025 року апеляційну скаргу ГУ ДПС залишив без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року - без змін.
Верховний Суд постановою від 21.01.2026 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області задовольнив частково.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2025 року в частині задоволених позовних вимог скасував.
Справу направив до суду першої інстанції на новий розгляд.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що відповідно до абз «а» пп.195.1.3 п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України, операції, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою є постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом. Тобто, враховуючи положення абз «а» пп.195.1.3 п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України право для застосовування нульової ставки ПДВ мають право виключно ті суб'єкти господарювання, хто здійснює саме міжнародні пасажирські перевезення.
Так, в ході проведення позапланової виїзної документальної перевірки з метою підтвердження надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів ФОП ОСОБА_1 було вручено запит від 12.08.2024 щодо надання документів, обов'язок складання яких передбачено Угодою INTERBUS. Однак у відповідь на вказаний лист ГУ ДПС у Хмельницькій області, ФОП ОСОБА_1 не надано інформацію з документальним підтвердженням надання міжнародних нерегулярних перевезень пасажирів автобусами, а саме: відповідно до Угоди про Міжнародні нерегулярні перевезення пасажирів автобусами - Угода INTERBUS - журнал реєстрації шляхових листів пасажирів та шляхові листи пасажирів, інші документи які підтверджують надання послуг, кількість перевезених пасажирів та договорів-зобов'язань з УДП «Укрінтеравтосервіс» за період з 01.12.2022 року по 30.06.2024 року. Таким чином, ФОП ОСОБА_1 не підтверджено надання послуг саме з міжнародних перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом, що згідно пп.195.1.3 п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України оподатковуються за ставкою « 0» відсотків до бази оподаткування за періоди виникнення від'ємного значення з податку на додану вартість (01.12.2022 - 30.06.2024), а відтак занижено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 15 148 091 грн. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.
Представником позивача подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, до якого додано копії: витягів з системи "Шлях", витягів з особистого кабінету перевізника про отримання разових дозволів, постійних та тимчасових дозволів на перевезення, витягів з системи державних послуг про отримання дозволів, журналу "Інтербус".
Представник відповідача подала додаткові пояснення, згідно яких зазначає, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки, всупереч пункту 85.4 статті 85 Податкового кодексу України, долучені ОСОБА_1 під час розгляду справи, не надавались (окрім запиту на перетин кордону з 01.01.2023 по 30.06.2024). Вказує, що відсутність журналів реєстрації шляхових листів пасажирів та шляхові листи пасажирів не дає можливості співставити дані з переліку пасажирів/туристів згідно актів приймання-передачі робіт (послуг) між ПП «Е.лайн-тур» (туроператор) та ФОП ОСОБА_1 (перевізник) за період з 06.01.2024 по 28.06.2024 щодо ідентифікації пасажирів. Зауважує, що якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Таким чином, ФОП ОСОБА_1 не підтверджено надання послуг саме з міжнародних перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом, що згідно пп.195.1.3 п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України оподатковуються за ставкою « 0» відсотків до бази оподаткування за періоди виникнення від'ємного значення з податку на додану вартість (01.12.2022 - 30.06.2024).
В судовому засіданні 26.02.2025 позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення згідно позовної заяви.
Представники відповідача заперечили проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, надали пояснення аналогічні, зазначеним у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши позицію сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 06.08.2024 року №3220-П проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2024 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 18.07.2024 № 9200473197 від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
За результатами перевірки складено акт документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 22.08.2024 № 19076/22-01-24-05/ НОМЕР_1 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
Перевіркою встановлено порушення вимог:
- щодо заявленої до відшкодування з бюджету в сумі 9 510 019 грн встановлено порушення пункту абз.«е» п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, абз. «б» п.200.4, п.200.1, п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України та Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 за №159/28289 із змінами і доповненнями ФОП ОСОБА_1 завищено бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) задекларованого у декларації з ПДВ за червень 2024 року в сумі 9 510 019 грн;
- абз.«е» п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.201.10 ст.201, п.200.1, ст. 200 Податкового кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (із змінами та доповненнями) ФОП ОСОБА_1 завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 декларації) за червень 2024 року на суму 2 723 205 грн;
- п.188.1 ст.188, абз. «е» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України встановлено заниження ФОП ОСОБА_1 суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету (показник рядка 18 Декларації) на 2 889 214 грн, в т.ч. за грудень 2022 року в сумі 3 338 грн, за лютий 2024 року в сумі 32 745 грн, за березень 2023 року в сумі 89 709 грн, за квітень 2023 року в сумі 29 482 грн, за травень 2023 року в сумі 120256 грн, за червень 2023 року в сумі 65261 грн, за січень 2024 року в сумі 578614 грн, за лютий 2024 року в сумі 486084 грн, за травень 2024 року в сумі 952208 грн, за червень 2024 року в сумі 531517 грн;
- п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.5, п.11, п.12, п.18 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015, №1307 ФОП ОСОБА_1 не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на загальну суму ПДВ 15 148 091 грн;
- п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, п.5, п.12, п.18 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015, №1307 ФОП ОСОБА_1 не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на суму 1 028 500 грн в т.ч. ПДВ 0 грн з надання послуг з перевезень пасажирів автомобільним транспортом з міжнародних перевезень.
За результатами проведеної перевірки ГУ ДПС у Хмельницькій області 17.09.2024 винесені податкові повідомлення-рішення:
- форми «Р» від 17.09.2024 № 0229622405 на суму 584 668,70 грн;
- форми «В1» від 17.09.2024 №0229602405, яким визначено завищення бюджетного відшкодування в сумі 9 510 019,00 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 951 002,00 грн;
- форми «В4» від 17.09.2024 №0229612405 на суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 2 723 205,00 грн.
Підставою для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень стало встановлене в ході проведення документальної перевірки заниження податкових зобов'язань по ПДВ за період з 01.12.2022 по 30.06.2024 в сумі 15 148 091 грн., в т.ч. за грудень 2022 року в сумі 38000 грн, лютий 2023 року в сумі 40 300 грн, березень 2023 року в сумі 95 400 грн, квітень 2023 року в сумі 32 000 грн, травень 2023 року в сумі 123 200 грн, червень 2023 року в сумі 115 200 грн, липень 2023 року в сумі 10 800 грн, січень 2024 року в сумі 650 000 грн, лютий 2024 року в сумі 1 190 370 грн, березень 2024 року в сумі 602 022 грн, квітень 2024 року в сумі 2 030 614 грн, травень 2024 року в сумі 3 220 185 грн, червень 2024 року в сумі 7 000 000 грн.
Внаслідок прийняття оскаржуваних податкових-повідомлень у позивача виник податковий борг. Тому 09.10.2024 Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області сформовано податкову вимогу №0016031-1306-2201, яку разом із рішенням про опис майна у податкову заставу №2317/6/22-01-13-06-09 направлено на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Позивач не погоджується із прийнятими відповідачем рішеннями, вважає їх протиправним, тому звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з п.п. 14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника.
За змістом п.200.10 ст.200 ПК України, платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Пунктами 201.1, 201.8 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти ПН в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін. Право на нарахування податку та складання ПН надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до абз.1, 2 п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти ПН, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. ПН, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).
Підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначає, зокрема, що здійснення документальної перевірки проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Положеннями статті 78 ПК України визначено, зокрема, наступне.
78.1. Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: 78.1.8. платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Відповідно до вимог частини першої пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно з пунктом 85.4 статті 85 ПК України при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Норми п.85.2 ст.85 ПК України приписують, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Відповідно до п.85.6 ст.85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704.
Згідно з пп.пп.2.1-2.2 п.2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, що ФОП ОСОБА_1 не надавались документи на виконання запиту відповідача від 12.08.2024 щодо підтвердження надання послуг по міжнародному перевезенню пасажирів, відсутності доказів здійснення міжнародних перевезень та в результаті винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень від 17.09.2024 року №0229602405, №0229612405 та №0229622405, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п. а) п.п. 195.1.3 п.195.1 ст.195 ПК України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання таких послуг, як міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.
Разом з тим, чинним законодавством України не передбачено єдиного міжнародного перевізного документу щодо перевезення пасажирів і багажу автомобільним транспортом.
Так, у спірний період чинним був Порядок організації регулярних, нерегулярних і маятникових перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, затверджений наказом Міністерства транспорту України 09.02.2004 №75 (далі - Порядок №75).
Відповідно до п.6.2 Порядоку №75 з використанням пасажирськими перевізниками шляхових листів груп пасажирів здійснюються нерегулярні та маятникові перевезення у разі:
1) поїздки "з зачиненими дверима", коли той самий автобус здійснює перевезення тієї ж самої групи пасажирів протягом поїздки та для їх доставки назад на місце відправлення (місце відправлення є на території реєстрації транспортного засобу);
2) перевезення, що передбачає пряму поїздку з пасажирами та зворотну поїздку без пасажирів (місце відправлення є на території реєстрації транспортного засобу);
3) перевезення, що передбачає пряму поїздку без пасажирів і посадку всіх пасажирів зворотного рейсу в одному й тому ж місці за наявності однієї з таких умов:
- пасажири складають групу, що була сформована згідно з договором перевезень;
- пасажири попередньо були доставлені тим самим перевізником за умов, визначених у пункті 2) цього Порядку, на територію іноземної держави, де вони знову здійснили посадку і прямують на територію України;
- пасажири були запрошені здійснити поїздку на територію іншої держави, і вартість транспортування сплачується особами, що зробили запрошення (такі пасажири повинні складати групу, яка не була сформована виключно з метою здійснення саме цієї поїздки і яку буде доставлено на територію України);
4) поїздки автобусів без пасажирів, що використовуються виключно для повернення пошкодженого автобуса, що здійснював міжнародні нерегулярні чи маятникові перевезення, або групи пасажирів, яка перевозилась цим автобусом.
Разом з тим, позивач здійснював міжнародні перевезення на підставі відповідних дозволів.
Зі змісту акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 встановлено, що на підтвердження реальності господарських операцій за вказаним договором позивачем надано та відповідачем під час проведення перевірки досліджувались укладені агентський договір від 01.01.2022 №1 з ТОВ "Елайн-тур", договір про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на міжнародних маршрутах від 01.01.2024 №1 з ПП "Елайн-Тур", довгостроковий договір на перевезення туристів від 20.03.2024 №831118161 з ТОВ "Акорд тур", акти приймання передачі робіт (послуг) за період від 31.12.2022 по 15.06.2024, банківські виписки за період від 30.01.2023 по 28.06.2024 рр.(а.с.113, том 1)
Однак, відповідачем визначено шляхові листи як єдиний документ, який підтверджує здійснення саме міжнародних перевезень.
Для підтвердження факту здійснення господарської операції, та як наслідок, формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з ПДВ, необхідним є підтвердженням первинними документами руху активів у процесі здійснення господарської операції та понесенням, у зв'язку з цим, відповідних витрат.
Таким чином, матеріали справи містять всі необхідні документи на підтвердження здійснення фінансово-господарських відносин позивача, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій.
Суд зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, у власному капіталі підприємства у зв'язку з його господарською діяльністю.
Суд вказує, що відповідач не надав доказів, які б спростовували зафіксовані в первинних документах господарські операції, фактично його висновки ґрунтуються на припущеннях, а не на фактах, встановлених допустимими доказами, відповідачем не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що позивач не надавав послуги з міжнародного перевезення пасажирів і багажу автомобільним транспортом.
Таким чином, висновок контролюючого органу про допущення ФОП ОСОБА_1 , безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ, що мало наслідком завищення суми цього податку, який підлягає бюджетному відшкодуванню та завищення від'ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, є такими, що суперечать долученим до матеріалів справи письмовим доказам.
Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, колегія суддів приходить до висновку про протиправність оспорюваних ППР та наявності підстав для їх скасування.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкової вимоги Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 09.10.2024 р №0016031-1306-2201 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на суму 9510019 грн та Рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області про опис майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у податкову заставу №2317/6/22-01-13-06-09 від 09.10.2024 р, суд зазначає наступне.
Оскільки у позивача відсутнє узгоджене податкове зобов'язання (борг), не сплачене у встановлений строк, що виключає можливість стягнення боргу згідно податкової вимоги Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 09.10.2024 р №0016031-1306-2201.
Як наслідок, Рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області про опис майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у податкову заставу №2317/6/22-01-13-06-09 від 09.10.2024 також підлягає скасуванню.
Надаючи оцінку вимогам про зобов'язання Головного управління ДПС у Хмельницькій області здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , суд бере до уваги позицію Верховного Суду у постанові від 23.04. 19 р. у справі № 825/3211/15-а, відповідно до якої зазначено, що Міністерством фінансів України був виданий наказ № 5, яким затверджений Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок № 5).
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу II Порядку № 5, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею. Податковому органу, в якому перебуває платник за основним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а за неосновним місцем обліку - в режимі перегляду.
Для забезпечення повноти та своєчасності відображення в підсистемах інформаційної системи резолютивної частини рішень судів, прийнятих по суті, що набрали законної сили, не пов'язаних з контрольно-перевірочною роботою, структурним підрозділом судового оскарження щодекадно проводиться попередній контроль. В інформаційній системі в автоматичному режимі формується реєстр контролю виконання рішень судів, прийнятих по суті, що набрали законної сили, не пов'язаних з контрольно-перевірочною роботою (далі - реєстр контролю виконання рішень судів), щодекадно та станом на 01 число місяця, наступного за звітним. Відпрацювання наявних записів у реєстрі контролю виконання рішень судів здійснюється підрозділом судового оскарження спільно зі структурними підрозділами за напрямами роботи у період з дня, наступного за днем формування такого реєстру, до третього робочого дня місяця, наступного за звітним, включно. Фактом проходження попереднього контролю є відсутність записів у реєстрі контролю виконання рішень судів. Моніторинг повноти та своєчасності відпрацювання наявних записів у реєстрі контролю виконання рішень судів забезпечується керівником підрозділу, що здійснює судове оскарження (підпункт 2 пункту 3 розділу VІІ Порядку №5).
Аналізуючи наведені норми, суд зазначає, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.
Наявність в інтегрованій картці платника неправомірно обліковуваного податкового боргу, дає право контролюючим органам застосовувати положення статті 87 Податкового кодексу України відповідно до якої поточна сплата платником податків його самостійно нарахованих податкових зобов'язань зараховується в рахунок сплати податкового боргу.
Отже, в інтегрованій картці платника одночасно погашається податковий борг, який обліковується протиправно, а також виникає новий борг за самостійно нарахованими платником податковими зобов'язаннями, що в подальшому може призвести до застосування штрафних санкцій за їх несвоєчасну сплату та нарахування пені. Отже, неправомірне відображення в інтегрованій картці платника сум грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, має безпосередній вплив на господарську діяльність платника у зв'язку із потенційним понесенням ним додаткових витрат.
Згідно із правовим висновком Верховного Суду зазначеному у постанові від 19.02.2019 р у справі № 825/999/17, належним способом захисту, що відновить порушені права підприємства, є коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки. Фактично, визнається порушення прав платника податків безпідставними записами в інтегрованій картці платника, а також право платника податків на поновлення відповідних прав шляхом коригування відповідних даних, за умови відсутності правових підстав у контролюючого органу для здійснення відповідних донарахувань та внесення відповідних даних до інформаційних систем.
Протиправне відображення грошових зобов'язань в інтегрованій картці платника без належних правових підстав вказує на порушення прав платника податків та необхідність проведення коригування даних ІКП в цілях поновлення порушених прав.
Інформація, яка відображена у рішенні суду про оскарження частини суми податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати єдиного внеску створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату недоїмки, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 (справа №825/999/17), від 26.02.2019 (справа №805/4374/15-а), 30.11.2021 (справа №300/3157/20).
Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 17.09.2024 №0229602405, №0229612405, №0229622405.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шляхом виключення зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2024 року в сумі 9510019,00 грн.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шляхом виключення зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість за червень 2024 року в сумі 2723205,00 грн.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шляхом зменшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2024 року в сумі 531517,00 грн.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 09.10.2024 р №0016031-1306-2201.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області про опис майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у податкову заставу №2317/6/22-01-13-06-09 від 09.10.2024 року.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 18168 (вісімнадцять тисяч сто шістдесят вісім) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 02 червня 2026 року
Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Головуючий суддя О.О. Михайлов