Справа № 560/1706/26
іменем України
26 травня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К.
за участю:секретаря судового засідання Левицької Ю.О. представника позивача Гончар Н.Б., представника відповідача Соколовської А.О.,
розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-Агро" до Одеської митниці про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-Агро" звернулося в суд з позовом до Одеської митниці, в якому просить
визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці щодо не формування та не подання до органу Державної казначейської служби України електронного висновку про повернення з державного бюджету надміру сплаченої суми митного платежу у розмірі 4157392,00 грн на розрахунковий рахунок у банку та
зобов'язати Одеську митницю сформувати електронний висновок про повернення надмірно сплаченої суми митного платежу у розмірі 4157392,00 грн за митною декларацією № 25UA500090010698U9 шляхом перерахування коштів на поточний рахунок товариства - код ЄДРПОУ 33007668 IBAN НОМЕР_1 відкритий в АТ "Райфайзен Банк", код банку 300335 та подати такий висновок до органу Державної казначейської служби України.
В обґрунтування позову зазначає, що 16.09.2025 подав електронну періодичну митну декларацію типу ЕК10РР, якій присвоєний номер 25UA500090010362U9. В періодичній митній декларації в графі 31 зазначено найменування товару - насіння ріпаку продовольчого, 1-го класу, врожаю 2025 року, без ГМО, не для сівби, насипом та в графі 33 зазначено код УКТ ЗЕД 1205 10 90 00. Також згідно із даними періодичної митної декларації №25UA500090010362U9 маса ріпаку 2805750 кг (графа 38), ціна товару за контрактом 1010070,00 доларів США (графа 43), вартість товару в гривневому еквіваленті - 41646903,22 грн (графа 45). Після завершення навантаження на морське судно UNION GLORY ріпаку в кількості 2799,577тон 22.09.2025 до Одеської митниці подана додаткова митна декларація №25UA500090010698U9 до періодичної митної декларації №25UA500090010362U9, в якій в графі 42 визначена митна вартість товару за ціною контракту, в розмірі 1007847,7200 доларів США, а в графі 45 вартість товару в гривневому еквіваленті - 41 573 920,02 гривень. У графі 33 додаткової митної декларації №25UA500090010698U9 зазначено код УКТ ЗЕД 1205 10 90 00, аналогічно з періодичною митною декларацією №25UA500090010362U9. Водночас, вже після набрання чинності Законом №4536-IX, яким сільськогосподарські товаровиробники звільнені від сплати вивізного (експортного) мита під час експорту власно вирощеної сільськогосподарської продукції за кодом 1205 згідно з УКТ ЗЕД (ріпак) - 16.09.2025 під час заповнення періодичної митної декларації №25UA500090010362U9 та 22.09.2025 під час заповнення додаткової митної декларації №25UA500090010698U9 в графу 47 "Розрахунок податків" автоматично внесена ставка вивізного (експортного) мита в розмірі 10%. Таке автоматичне внесення інформації до додаткової митної декларації №25UA500090010698U9 спричинило списання Одеською митницею коштів в сумі 4157392,00 грн., як вивізне (експортне) мито за експорт насіння ріпаку за кодом УКТЗЕД 1205 10 90 00 за митною декларацією №25UA500090010698U9. Тобто, в період звільнення позивача, як сільськогосподарського товаро виробника, який експортує власно вирощений ріпак від сплати вивізного мита згідно норми абзацу другого статті 11 Закону України "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур", що діяла з 04.09.2025, станом на дату митного оформлення експорту ріпаку за кодом УКТЗЕД 12 05 10 90 00 за періодичною митною декларацією №25UA500090010362U9 та додатковою митною декларацією №25UA500090010698U9 товариством надміру сплачене вивізне мито в сумі 4157392,00 грн. Листом від 30.12.2025 на заяву про повернення надміру сплаченої суми митного платежу відповідач повідомив, що на момент вивезення товару за межі митної території України механізм документального підтвердження, необхідного для надання звільнення від сплати вивізного (експортного) мита сільськогосподарським товаровиробникам при здійсненні експорту власно вирощеної сільськогосподарської продукції визначений постановою №1256 був відсутній, що унеможливлювало практичне застосування положень Закону №4536 в частині звільнення від сплати вивізного (експортного) мита. Вважає, що виконав всі вимоги Постанови №1256 щодо надання підтвердження власного вирощування партії ріпаку, що експортувалась за митною декларацією № 25UA500090010698U9 від 22.09.2025, статті 301 Митного кодексу України, Порядку №643 і надав всі документи, що підтверджують реалізацію власно вирощеного насіння ріпаку. Водночас митний орган не встановив визначених законодавством підстав для відмови в поверненні коштів надміру сплаченого митного платежу. Просить задовольнити позов.
Ухвалою від 09.02.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі №№560/1706/26 за правилами спрощеного позовного провадження.
До суду надійшов відзив Одеської митниці на позовну заяву, у якому представник вказує, що для цілей надання пільги зі сплати вивізного (експортного) мита (вивільнення зарезервованих коштів/повернення сплачених до бюджету сум вивізного (експортного) мита) експертні висновки подаються експортерами митним органам на кожну окрему партію сільськогосподарської продукції, що була фактично переміщена через митний кордон України після набрання чинності постановою № 1256. Вивезення вказаного вище товару за межі митної території України здійснене 19.09.2025 за періодичною митною декларацією № 25UA500090010362U9 від 16.09.2025. Оформлення додаткової митної декларації № 25UA500090010698U9 здійснене 22.09.2025. Таким чином, на момент вивезення товару за межі митної території України механізм документального підтвердження, необхідного для надання звільнення від сплати вивізного (експортного) мита сільськогосподарським товаровиробникам при здійсненні експорту власно вирощеної сільськогосподарської продукції та сільськогосподарським кооперативам, які експортують сою, ріпак та кользу, що вирощені членами цього кооперативу, визначений постановою № 1256, був відсутній, що унеможливлювало практичне застосування положень Закону № 4536. У відповідності до Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 651 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684, графа 47 митної декларації заповнюється декларантом. У даному випадку внесення даних до графи 47 митної декларації № 25UA500090010698U9 від 22.09.2025 здійснювалось ТОВ "НОВІК ПОРТ СЕРВІС" у відповідності до договору з позивачем від 06.08.2025 №08-024, а не митним органом, як вказано у заяві від 16.12.2025 № 129. При цьому сплати коштів у сумі понад нарахованої за митною декларацією № 25UA500090010698U9 від 22.09.2025 не здійснювалося та, у відповідності до зазначеного, вивізне мито у сумі 4 157 392,00 грн не є надміру сплаченими митними платежами (грошовими зобов'язаннями). Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач подав до суду відповідь на відзив у якій наголошує, що відповідач під час розгляду заяви про повернення митного платежу не застосував норму Закону №4536. Крім того вважає, що митний орган не навів своєї позиції відносно подання разом із заявою про повернення надмірно сплаченої суми митного платежу експертного висновку про походження товару №UAD56800R35 від 10.12.2025, підготовленого Хмельницькою Торгово-промисловою палатою, змістом якого підтверджено, що насіння ріпаку 1-го класу в кількості 2 799,577 метричних тон, кодом УКТ ЗЕД 1205109000, що експортується згідно Контракту №VOL/CROP/2025/26 від 01.07.2025 на підставі митної декларації № 25UA500090010698U9 від 22.09.2025 вирощене та зібране підприємством товариством на орендованих землях Кам'янець-Подільського р-ну Хмельницької області. Вважає, що згідно з принципом належного урядування, відповідач як державний орган повинен був діяти вчасно та у належний і послідовний спосіб, аби гарантувати належну реалізацію прав, водночас допустив протиправну бездіяльність щодо не складання за заявою електронного висновку про повернення надмірно сплаченої суми митного платежу у розмірі 4157392,00 грн, а також не надав на заяву обґрунтовану відмову. Крім того, зазначення в графі 47 додаткової митної декларації №25UA500090010698U9 від 22.09.2025 суми митного платежу у розмірі 4157392,00 грн не відміняє для відповідача дію норми Закону №4536, згідно якої така сума митного платежу станом на 22.09.2025 мала становити 0 гривень, оскільки позивач звільнений від сплати вивізного мита під час експорту власно вирощеного ріпаку за кодом УКТ ЗЕД 1205. Отже в зв'язку з неможливістю відповідача практичного застосування положень Закону №4536 сума грошових коштів у розмірі 4157392,00 грн внесена як передплата за митне оформлення, зарахована до державного бюджету як вивізне (експортне) мито за додатковою митною декларацією №25UA500090010698U9 від 22.09.2025.
Одеська митниця подала до суду заперечення на відповідь на відзив, зміст яких аналогічний відзиву на позовну заяву.
На підставі Указу Президента України від 24.02.2026 №171/2026 та згідно із наказом в.о. голови Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.03.2026 №36-П суддя Гнап Д.Д. виключена зі штату суддів Хмельницького окружного адміністративного суду у зв'язку із призначенням на посаду судді Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Розпорядженням керівника апарату Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.03.2026 №771 призначений повторний автоматизований розподіл справи №560/1706/26 у частині заміни головуючого судді.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2026 адміністративна справа №560/1706/26 передана на розгляд головуючій судді Ковальчук О.К.
Ухвалою від 06.03.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв до розгляду адміністративну справу №560/1706/26, клопотання представника Одеської митниці задовольнив, адміністративну справу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 08.04.2026 о 10:30 год.
Ухвалою від 01.04.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд заяву клопотання представника Одеської митниці про участь у засіданні в режимі відеоконференції повернув заявнику без розгляду.
Ухвалою від 06.04.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд задовольнив клопотання представника Одеської митниці про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 08.04.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 27.04.2026 о 12:00 год.
Телефонограмами від 27.04.2026 сторони повідомлені, що розгляд справи відкладений на 11.05.2026 12:00 год.
Ухвалою від 01.05.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд заяву представника Одеської митниці про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задовольнив частково.
11.05.2026 суд перейшов до стадії прийняття рішення та оголосив перерву до 26.05.26 10:00 год.
Заслухавши учасників справи, дослідивши докази, суд встановив таке.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-Агро" зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 07.10.2004. Основний вид господарської діяльності - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Перебуває на податковому обліку як сільськогосподарський товаровиробник та платником єдиного податку 4-ї групи. Зазначене підтверджується Довідкою Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 26.03.2025, Звітами про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2025 р. форми №4-сг та Витягом з Державного реєстру виробників сільськогосподарської продукції.
З метою реалізації власновирощеної у 2025році сільськогосподарської продукції позивач 01.07.2025 уклав контракт №VOL/CROP/2025/26 з Astarta Trading LTD (Кіпр).
У вересні 2025 позивач та Astarta Trading LTD уклали Додаток №2 від 11.09.2025 до контракту №VOL/CROP/2025/26, за змістом якого позивач зобов'язався поставити на користь Astarta Trading LTD насіння ріпаку вищого та/або першого класів, насипом, українського походження, врожаю 2025 року в кількості 2805,75тон, в строк до 30.09.2025 на умовах СРТ - морський торговельний порт Південний, М.В.Карго ТОВ та/або морський торговельний порт Чорноморськ, РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ СП ТОВ (згідно Інкотермс 2010).
З метою виконання своїх зобов'язань позивач доставив з зернового складу- ВП "Війтівецький елеватор" ТОВ "ерно-Агротрейд" (Хмельницька область, Хмельницький район, смт. Війтівці, вул. Героїв України, 18Б) до міста Чорноморськ ріпак в кількості 2 805,75 тон, який був прийнятий морським терміналом РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ СП ТОВ, що підтверджується договором №В/0725/1 складського зберігання зерна від 03.07.2025, посвідченням про якість зерна від 13-15 серпня 2025 року , актами приймання-передачі зерна та довідкою ТОВ "НОРВІК ПОРТ СЕРВІС" №26 від 30.01.2026.
Платіжними інструкціями № С8-42948 від 11.09.2025 та № С8-42965 від 12.09.2025 позивач перерахував на казначейський рахунок Державної митної служби України суму в розмірі 4735000,00 грн з призначенням передоплата за митне оформлення.
16.09.2025 ТОВ "ВОЛОЧИСЬК-АГРО" розпочало процедуру декларування та митного оформлення експорту ріпаку, для чого ТОВ "НОРВІК ПОРТ до Одеської митниці подано електронну періодичну митну декларацію типу ЕК10РР, якій присвоєний номер 25UA500090010362U9. В періодичній митній декларації №25UA500090010362U9 в графі 31 зазначено найменування товару - насіння ріпаку продовольчого, 1-го класу, врожаю 2025 року, без ГМО, не для сівби, насипом та в графі 33 зазначено код УКТ ЗЕД 1205 10 90 00. Також згідно із даними періодичної митної декларації №25UA500090010362U9 маса ріпаку 2 805 750 кг (графа 38), ціна товару за контрактом 1 010 070,00 доларів США (графа 43), вартість товару в гривневому еквіваленті - 41 646 903,22 грн (графа 45).
Разом з періодичною митною декларацією №25UA500090010362U9 позивачем до митного органу подав: звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2025року з квитанцією по Кам'янець-Подільському району Хмельницької області, контракт №VOL/CROP/2025/26 від 01.07.2025, додаток №2 від 11.09.2025 до контракту №VOL/CROP/2025/26 від 01.07.2025, довідку експортера/виробника зерна №88 від 15.09.2025, рахунок-проформу №VOL/CROP/2025/26-2/1 від 15.09.2025 на оплату товару по додатку №2 від 11.09.2025 до контракту № VOL/CROP/2025/26.
Після завершення навантаження на морське судно UNION GLORY ріпаку в кількості 2 799,577тон, що підтверджується довідкою ТОВ "СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ" від 18.09.2025, 22.09.2025 до Одеської митниці подана додаткова митна декларація №25UA500090010698U9 до періодичної митної декларації №25UA500090010362U9, в якій в графі 42 визначена митна вартість товару за ціною контракту, в розмірі 1 007 847,7200 доларів США, а в графі 45 вартість товару в гривневому еквіваленті - 41573920,02 гривень. У графі 33 додаткової митної декларації №25UA500090010698U9 зазначено код УКТ ЗЕД 1205 10 90 00, аналогічно з періодичною митною декларацією №25UA500090010362U9.
Також разом з додатковою митною декларацією №25UA500090010698U9 до Одеської митниці повторно подані документи, що підтверджую, що продаж власно вирощеного насіння ріпаку, а саме: звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2025 року з по Кам'янець-Подільському району Хмельницької області, контракт №VOL/CROP/2025/26 від 01.07.2025, додаток №2 від 11.09.2025 до контракту №VOL/CROP/2025/26 від 01.07.2025, довідку експортера/виробника зерна №95 від 22.09.2025, рахунок-фактуру VOL/CROP/2025/26-2/2 від 22.09.2025 на оплату товару навантаженого на морське судно UNION GLORY.
16.12.2025 засобами електронного зв'язку в електронній формі позивач подав Одеської митниці заяву № 129 про повернення вивізного (експортного) мита в сумі 4157392,00 грн, що було надміру сплачене за митною декларацією №25UA500090010698U9, оскільки не застосована преференція, передбачена Законом України "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур" в редакції, що діяла з 04.09.2025. До заяви долучив: копії періодичної митної декларації №25UA500090010362U9 та додаткової митної декларації №25UA500090010698U9, платіжних доручень про сплату мита №C8-42948 від 11.09.2025 на суму 2385 00,00 грн та №С8-42965 від 12.09.2025 на суму 2350000,00 грн, експертний висновок про походження товару №UAD56800R35 від 10.12.2025.
Листом від 30.12.2025 відповідач повідомив, що на момент вивезення товару за межі митної території України механізм документального підтвердження, необхідного для надання звільнення від сплати вивізного (експортного) мита сільськогосподарським товаровиробникам при здійсненні експорту власно вирощеної сільськогосподарської продукції визначений постановою №1256 був відсутній, що унеможливлювало практичне застосування положень Закону №4536 в частині звільнення від сплати вивізного (експортного) мита.
Вважаючи протиправною бездіяльність Одеської митниці щодо не формування та не подання до органу Державної казначейської служби України електронного висновку про повернення з державного бюджету надміру сплаченої суми митного платежу у розмірі 4157392,00 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначений обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України (далі - ПК України), Законом України "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур" від 10.09.1999 № 1033-XIV (далі - Закон № 1033-XIV), Постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2025 року № 1256 «Деякі питання підтвердження власного вирощування окремих видів сільськогосподарської продукції для цілей експорту» (далі - Постанова № 1256), Порядком повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженим наказом Міністерства Фінансів України від 18.07.2017 №643, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 р. за N 976/30844, (далі - Порядок №643).
Відповідно до підпункту а пункту 3 частини 1 статті 289 МК України обов'язок із сплати митних платежів у разі вивезення товарів з митної території України виникає при оформленні товарів відповідно до митного режиму експорту з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації.
Згідно з частинами 3 і 7 статті 280 МК України ставки мита, крім сезонного та особливих видів мита, встановлюються виключно законами України з питань оподаткування. Вивізне мито нараховується за ставками, встановленими законом.
За змістом пункту 2 частини 1 статті 292 МК України митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв'язку з якими його надано.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.
Пунктом 6 частини 5 статті 301 МК України повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо платником податків подано органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.
Умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами визначаються цим Кодексом, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (частина 1 статті 300 МК України)
16.07.2025 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» від 16.07.2025 №4536-ІХ (надалі - Закон №4536-ІХ).
Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Закону №4536-ІХ внесені зміни до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» шляхом доповнення статтею 11, згідно абзацу другого якої сільськогосподарські товаровиробники, які експортують власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за_кодами 1201_та_1205 згідно з УКТ ЗЕД, а також сільськогосподарські кооперативи, які експортують таку сільськогосподарську продукцію, вирощену членами такого кооперативу, звільняються від сплати вивізного (експортного) мита, передбаченого цією статтею.
Положеннями пункту 1 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №4536-ІХ передбачено, що цей Закон набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування, крім, зокрема, підпункту 1 пункту 2 цього розділу (щодо внесення змін до Закону України "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур».
Закон №4536-IX вперше опублікований 03.09.2025 в газеті «Голос України».
Статтею 6 Указу Президента України від 10.06.1997р. №503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» передбачено, що якщо закон України, інший акт Верховної Ради України опубліковано в будь-якій із газет, зазначених у частинах другій ("Урядовий кур'єр") і третій ("Голос України") статті 1 цього Указу чи в "Офіційному віснику Президента України", до його опублікування в "Офіційному віснику України", "Відомостях Верховної Ради України", він набирає чинності після опублікування в тій із вказаних газет чи в "Офіційному віснику Президента України", де його опубліковано раніше.
Отже, з 04.09.2025 року сільськогосподарські товаровиробники, які експортують власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодами 1201 та 1205 УКТ ЗЕД, звільняються від сплати вивізного (експортного) мита, передбаченого цією статтею.
За змістом УТК ЗЕД (Український класифікатор товарів зовнішньоекономічної діяльності) систематизований перелік товарів, що складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України до коду 1205 належить насіння ріпаку або кользи, подрібнене або неподрібнене.
Таким чином, на час сплати позивачем коштів в розмірі 4 735 000,0 грн. на казначейський рахунок Державної митної служби України суму за митне оформлення насіння ріпаку продовольчого, 1-го класу, врожаю 2025 року, без ГМО, не для сівби, насипом у графі 33 якої зазначено код УКТ ЗЕД 1205 10 90 00 (платіжні інструкції № С8-42948 від 11.09.2025 року та № С8-42965 від 12.09.2025) та митного оформлення експорту зазначеного ріпаку (періодична митна декларація від 16.09.2025 №25UA500090010362U9 та додаткова митна декларація №25UA500090010698U9 від 22.09.2026, у графі 47 якої «Розрахунок податків» позивач зазначив ставку вивізного (експортного) мита в розмірі 10%) позивач був звільнений від сплати вивізного (експортного) мита, як сільськогосподарський товаровиробник, який експортує власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТ ЗЕД,
Відповідачем не заперечується той факт, що позивач, як експортер власно вирощеного насіння ріпаку продовольчого, 1-го класу, врожаю 2025 року, без ГМО, не для сівби, насипом у графі 33 за кодом УКТ ЗЕД 1205 10 90 00, задекларованого в митній декларації від 16.09.2025 №25UA500090010362U9, має право на звільнення від сплати вивізного мита на підставі Закону №4536-IX з 04.09.2025.
Згідно з частиною 6 статті 301 МК України повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
Отже, у відповідності до положень пункту 6 частини 5 і частини 6 статті 301 МК України наявність у платника податку на день подання для митного оформлення митної декларації права на звільнення від сплати митних платежів є умовою для повернення сплачених під час митного оформлення сум відповідних митних платежів. Таке повернення здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.
Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (частина 3 статті 301 МК України).
Процедуру повернення суб'єктам господарювання та/або фізичним особам авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюють Держмитслужба та митниці Держмитслужби, та пені, у тому числі у випадку, зазначеному у частині п'ятій статті 301 МК кодексу України, визначає Порядок №643.
За змістом пункту 1 розділу ІІІ Порядку №643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення. Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку №643 у заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за кожним видом митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); 4) напрям перерахування суми коштів; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачено суми митних платежів.
До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).
У заяві, поданій 16.12.2025, позивач просив повернути надмірно сплачене вивізне мито в сумі 4157392,0 грн, сплачене за експорт власно вирощеного насіння ріпаку продовольчого, 1-го класу, врожаю 2025 року, без ГМО, код УКТ ЗЕД 1205 10 90 00, задекларованого в митній декларації від 16.09.2025 №25UA500090010362U9, оскільки має право на звільнення від сплати вивізного мита на підставі Закону №4536-IX.
У листі від 30.12.2025 відповідач вказав, що підстави для повернення зазначених коштів відсутні, оскільки:
вивізне мито у сумі 4 157 392,00 грн, сплачене позивачем за митною декларацією № 25иЛ500090010698и9 від 22.09.2025 не є надміру сплаченим митним платежем;
на момент вивезення товару, задекларованого у митній декларації № 25иЛ500090010698и9 від 22.09.2025, за межі митної території України механізм документального підтвердження, необхідного для надання звільнення від сплати вивізного (експортного) мита сільськогосподарським товаровиробникам при здійсненні експорту власно вирощеної сільськогосподарської продукції та сільськогосподарським кооперативам, які експортують сою, ріпак та кользу, що вирощені членами цього кооперативу, визначений Постановою № 1256, був відсутній, що унеможливлювало практичне застосування положень Закону № 4536 в частині звільнення від сплати вивізного (експортного) мита.
Разом з тим, повернення сплачених під час митного оформлення сум митних платежів у разі наявності у платника податку на день подання для митного оформлення митної декларації права на звільнення від сплати митних платежів здійснюється на підставі пункту 6 частини 5 статті 301 МК України. Водночас повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів врегульоване частиною 1 статті 301 МК України.
Отже, наявність у платника податку на день подання для митного оформлення митної декларації та сплати відповідних митних платежів права на звільнення від сплати таких митних платежів є окремою підставою для повернення цих платежів і не залежить від встановлення факту їх помилкової та/або надмірної сплати. Відповідно до частини 6 статті 301 МК України таке повернення здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів. Однак умови повернення митних платежів, сплачених у період дії Закону який звільняє платника податків від їх сплати, визначаються частиною 5 статті 301 МК України, а не частиною 1 цієї норми.
Тому, відсутність надмірної сплати вивізного мита у сумі 4 157 392,00 грн, не може слугувати підставою для незастосування до спірних правовідносин частини 6 статті 301 МК України.
Обгрунтовуючи відмову щодо складання висновку про повернення вивізного мита у сумі 4 157 392,00 грн, відповідач також зіслався на відсутність у позивача права на звільнення від сплати вивізного (експортного) мита, запровадженого Законом №4536-IX у зв'язку з тим, відсутністю на дату сплати митних платежів порядку підтвердження власного вирощування окремих видів сільськогосподарської продукції для цілей експорту, визначеного Постановою № 1256.
Однак, підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Закону №4536-ІХ передбачено, що для цілей звільнення від сплати вивізного (експортного) мита, передбаченого цією статтею, термін "сільськогосподарський товаровиробник" вживається у значенні, наведеному в Податковому кодексі України". Ані частиною 5 статті 301 МК України , ані Законом №4536-IX, ані Законом № 1033-XIV, який встановлює ставки вивізного (експортного) мита для сільськогосподарських товаровиробників, які експортують власно вирощену сільськогосподарську продукцію, не передбачені додаткові умови підтвердження зазначеного статусу сільськогосподарського виробника, та власного вирощування ним окремих видів сільськогосподарської продукції.
Цими нормами також не передбачене додаткове, підтвердження права такого експортера на пільгу із сплати вивізного (експортного) мита, передбачену статтею 1-1 Закону України "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур".
Натомість, відповідачем не доведено, що позивач не відповідає ознакам «сільськогосподарський товаровиробник", який вживається у значенні, наведеному в Податковому кодексі України".
Крім того, до заяви про повернення вивізного мита позивач подав експертний висновок про походження товару від 10.12.2025, складений Хмельницькою Торгово-промисловою палатою, надання якого передбачене Постановою № 1256, яка набрала чинності 04.10.2025.
Суд також враховує, що частиною 8 статті 301 МК України визначений перелік випадків, коли повернення митних платежів не здійснюється, а саме:
1) якщо сума митних платежів, що підлягає поверненню, не перевищує 20 гривень;
2) в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.
Відповідачем не обгрунтована наявність, передбачених МК України та ПК України підстав для відмови позивачу у поверненні митного платежу у сумі 4157392,0 грн,
Помилкове зазначення позивачем у заяві про повернення митного платежу у в сумі 4157392,0 грн, як надміру сплаченого, не змінює природу зазначених коштів та не може бути підставою для відмови щодо їх повернення, право на яке позивач має відповідно до частини 5 статті 301 МК України.
Таким чином, суд вважає безпідставною відмову щодо повернення позивачу коштів в сумі 4157392,0 грн, оформлену листом від 30.12.2025 №7.10-4/15-01/19783.
Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (частина 3 статті 301 МК України).
За змістом пункту 4 Порядку №643 після надходження до митниці Держмитслужби заява, подана за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем Держмитслужби в електронній формі, автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Реєстру опрацювання заяв на повернення (далі - Реєстр), який ведеться за допомогою засобів АСМО. Внесення до Реєстру інформації щодо заяви, поданої платником у паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі, здійснює працівник Підрозділу. Заяву платника, внесену до Реєстру, розглядають відповідні структурні підрозділи митниці Держмитслужби, за визначенням керівника митниці.
Згідно з пунктами 5 і 6 Порядку №643 підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО. Якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів.
Відповідно до пункту 7 Порядку №643 сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання.
Пунктом 8 Порядку №643 передбачені підстави для відмови щодо складання висновку про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені. За змістом цієї норми підставою для відмови щодо складання та надіслання висновку є: не виконання заявником вимог пунктів 1 - 3 цього розділу; надання недостовірних даних та/або наявність податкового боргу (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу).
Відповідачем не надані докази існування обставин, зазначених у пункті 8 Порядку №643, які є підставою для відмови щодо складання та надіслання висновку про повернення позивачу суми митного платежу у розмірі 4157392,00 грн за митною декларацією № 25UA500090010698U9.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведена правомірність відмови щодо формування та подання до органу Державної казначейської служби України електронного висновку про повернення з державного бюджету суми митного платежу у розмірі 4157392,00 грн.
У пункті 10 частини 2 статті 245 КАС України передбачено право суду захистити право позивача в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав.
Суд вважає, що для забезпечення ефективного захисту прав позивача слід визнати протиправними бездіяльність щодо формування електронного висновку та відмову відповідача щодо повернення коштів в сумі 4157392,0 грн, оформлену листом від 30.12.2025 №7.10-4/15-01/19783, та зобов'язати сформувати і надіслати до органу Державної казначейської служби України відповідний електронний висновок.
Застосований у цій справі спосіб захисту суд не вважає втручанням у дискреційні повноваження відповідача з урахуванням такого.
У Рекомендації № R(80)2, прийнятій 11.03.1980 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень Комітет Міністрів Ради Європи вказав, що як дискреційне повноваження слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою дискреції, тобто, коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.
У постанові від 15.12.2021 у справі № 1840/2970/18 Верховний Суд вказав, що дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
У постанові від 08.11.2019 у справі 420/914/19 Верховний Суд вказав на сформовану судову позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Повноваження щодо складання та надіслання електронного висновку про повернення з державного бюджету помилково або надмірно сплачених платником податків коштів, в порядку якого здійснюється також і повернення коштів на підставі пункту 6 частини 5 статті 301 МК України, визначені Порядком №643.
Умови, за яких митний орган відмовляє у складанні такого висновку, визначені пунктом 8 Порядку №643. Якщо такі умови відсутні, митний орган повинен скласти висновок та надіслати його органу Державної казначейської служби України.
Отже, Порядком №643 визначений лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - скласти висновок або відмовити щодо його складання. Водночас, цим Порядком не передбачені інші види рішень, які може прийняти митний орган під час визнання права на повернення митних платежів. Таким чином згідно з урахуванням приписів Порядку №643 у відповідача немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Враховуючи викладене позов слід задовольнити.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити.
визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці щодо формування та подання до органу Державної казначейської служби України електронного висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-Агро" з Державного бюджету суми митного платежу у розмірі 4157392,00 грн
Визнати протиправною та скасувати відмову Одеської митниці щодо повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-Агро" коштів в сумі 4157392,0 грн, оформлену листом від 30.12.2025 №7.10-4/15-01/19783.
Зобов'язати Одеську митницю сформувати та подати до органу Державної казначейської служби України електронний висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-Агро" суми митного платежу у розмірі 4157392,00 грн за митною декларацією № 25UA500090010698U9 шляхом перерахування коштів на поточний рахунок товариства - код ЄДРПОУ 33007668 IBAN НОМЕР_1 відкритий в АТ "Райфайзен Банк", код банку 300335.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 01 червня 2026 року
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-Агро" (вул. Фридрихівська, 40,м. Волочиськ,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,31200 , код ЄДРПОУ - 33007668)
Відповідач:Одеська митниця (вул. Івана і Юрія Лип, 21,м. Одеса,Одеський р-н, Одеська обл.,65078 , код ЄДРПОУ - 44005631)
Головуючий суддя О.К. Ковальчук