Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
02 червня 2026 р. справа № 520/6858/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного Фонду України в Харківської області № 20001-113152330-2026-1 від 27.01.2026 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги члену сім'ї загиблого ОСОБА_2 - працівника об'єкту критичної інфраструктури ТОВ «РДС»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу члену сім'ї загиблого працівника об'єкта критичної інфраструктури у розмірі 1.000 000( один мільйон) гривень відповідно до статті 1 Закону України «Про Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» від 20.03.2023 № 2980-ІХ та виплатити.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 20001-113152330-2026-1 від 27.01.2026 їй відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги як члену сім'ї загиблого працівника об'єкта критичної інфраструктури. На думку позивачки, зазначене рішення є протиправним, оскільки прийняте без належного врахування всіх обставин, що мають значення для вирішення питання щодо її права на отримання відповідної виплати. Позивачка зазначила, що є членом сім'ї (один з подружжя) загиблого ОСОБА_2 , який був працівником об'єкта критичної інфраструктури, а тому має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 1 000 000 грн відповідно до положень Закону України від 20.03.2023 № 2980-ІХ «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України». Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою від 30.03.2026 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, згідно з якого виклав свої заперечення проти позову, зазначивши про правомірність оскаржуваного в даній справі рішення. Відповідач зазначив, що в позивача відсутнє право на призначення спірної одноразової грошової допомоги, оскільки інформація про об'єкт, на якому працював загиблий - ТОВ "РОСТДОРСТРОЙ" у Реєстрі об'єктів критичної інфраструктури відсутня. Просить відмовити в задоволенні позову.
Позивач подала до суду відповідь на відзив, згідно з якої виклала свої заперечення проти позову, згідно якої підтримала свою позицію, викладену в позовній заяві. Просить позов задовольнити.
Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 ст. 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом установлено, що позивач, ОСОБА_1 , як член сім'ї (один з подружжя) загиблого ОСОБА_2 , 23.01.2026 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення їй одноразової грошової допомоги як члену сім'ї загиблого (померлого) працівника об'єкту критичної інфраструктури.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.01.2026 № 20001-113152330-2026-1 відмовлено позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги члену сім'ї загиблого (померлого) працівника об'єкту критичної інфраструктури.
Підставою для відмови вказано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "РОСТДОРСТРОЙ", на якому працювала особа, внаслідок загибелі якої позивач просить виплатити їй одноразову грошову допомогу, до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури не внесений.
Уважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.01.2026 № 20001-113152330-2026-1 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги члену сім'ї загиблого (померлого) працівника об'єкту критичної інфраструктури, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» від 20 березня 2023 року №2980-IX, який спрямований на підтримку деяких категорій осіб, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов'язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов'язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, передбачено право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю.
Так, відповідно до ст.1 Закону №2980-IX право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю мають особи з числа працівників об'єктів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов'язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов'язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам.
У разі загибелі (смерті) осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов'язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов'язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров'ю призначається і виплачується членам їхніх сімей.
До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у частині першій цієї статті, належать, зокрема, батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті).
Пунктом 4 частини першої статті 2 Закону №2980-IX передбачено, що одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров'ю, на яку має право особа згідно із цим Законом, встановлюється у таких розмірах: у разі загибелі (смерті) - 1 мільйон гривень.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону №2980-IX одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров'ю призначається і виплачується за рішенням органу, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Частинами 4, 5 статті 3 Закону №2980-IX передбачено, що якщо особа одночасно має право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги, одноразової страхової виплати або одноразової компенсації за шкоду життю та здоров'ю, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється виключно в порядку та розмірах, визначених цим Законом.
Особи, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю встановлюється Кабінетом Міністрів України. (ч.6 ст.3 Закону №2980-IX).
Статтею 4 Закону №2980-IX передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю особі, а у разі її загибелі (смерті) - членам її сім'ї, не здійснюються:
1) якщо загибель (смерть), поранення, каліцтво, контузія, захворювання, які призвели до інвалідності, є наслідком: вчинення особою кримінального або адміністративного правопорушення; алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення до самогубства, встановленого судом);
2) у разі подання завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю.
Одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров'ю не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Закону право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи за рішенням суду, яке набрало законної сили.
У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов'язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, передбаченої Законом №2980-IX, визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, затверджений постановою КМУ від 27.12.2023р. №1396.
Відповідно до п.2 Порядку № 1396 особи, які відповідно до статті 1 Закону мають право на отримання одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю (далі - отримувачі), подають до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - уповноважений орган) заяву про призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України (далі - заява), за формою згідно з додатком.
Одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров'ю виплачується в розмірах, визначених частиною першою статті 2 Закону. (п.3 Порядку №1396).
Пунктом 4 Порядку №1396 передбачено, що уповноважений орган обчислює розмір одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю з урахуванням інформації про надання отримувачам одноразової грошової допомоги, одноразової страхової виплати, одноразової компенсації за шкоду життю та здоров'ю, завдану їм внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 р. воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, що зберігається у відповідних державних електронних інформаційних реєстрах, системах або базах даних органів, що надають адміністративні, соціальні та інші публічні послуги, провадять іншу управлінську діяльність та державне регулювання.
Згідно п.8 Порядку №1396 отримувачі, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, передбаченої Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.
Перелік документів, які подають для призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, визначено пунктом 10 Порядку №1396.
Відповідно до п.11 Порядку №1396 після отримання заяви з документами працівник уповноваженого органу здійснює заходи з ідентифікації отримувача шляхом отримання з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 10 цього Порядку, перевіряє зміст і належне оформлення документів, відповідність викладених у них відомостей про отримувача, сканує документи, які надано в оригіналі, та повертає їх отримувачу.
Для підтвердження факту віднесення об'єкта інфраструктури, на якому служить/працює (служила/працювала) особа, зазначена у частині першій статті 1 Закону, до об'єкта критичної інфраструктури працівник уповноваженого органу надсилає до уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури письмовий запит щодо надання інформації про включення об'єкта до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури та набуття ним правового статусу об'єкта критичної інфраструктури.
Відповідь уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури на письмовий запит уповноваженого органу надається протягом 10 робочих днів з дати його надходження.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги члену сім'ї загиблого (померлого) працівника об'єкту критичної інфраструктури стало те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "РОСТДОРСТРОЙ", на якому працювала особа, внаслідок загибелі якої позивач просить виплатити їй одноразову грошову допомогу, до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури не внесений.
Надаючи правову оцінку зазначеній підставі для відмови позивачу в призначенні спірної грошової допомоги, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2023р. №415 затверджено Порядок ведення Реєстру об'єктів критичної інфраструктури, включення таких об'єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього, який визначає процедури формування і ведення Реєстру об'єктів критичної інфраструктури (далі - Реєстр), включення об'єктів критичної інфраструктури до Реєстру, внесення до нього інформації про об'єкти критичної інфраструктури та їх виключення, доступу та надання інформації з Реєстру.
Відповідно до п.4 цієї Постанови встановлено адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації під час воєнного стану, а також протягом дванадцяти місяців після його припинення чи скасування з дня набрання чинності цією постановою забезпечити: функціонування, формування і ведення Реєстру в автоматизованій системі, що забезпечує роботу як одномашинний однокористувачевий комплекс, який обробляє інформацію однієї або кількох ступенів обмеження доступу.
Сторонами у справі не заперечується, що формування Реєстру не завершено.
Суд звертає увагу, що п.1 ч.7 ст.6 Закону №2980-IX визначено Кабінету Міністрів України затвердити перелік об'єктів критичної інфраструктури, на працівників яких поширюється дія цього Закону.
Поряд з цим, в силу ч.4 ст.6 Закону №2980-IX, до завершення формування реєстру об'єктів критичної інфраструктури відповідно до Закону України «Про критичну інфраструктуру» перелік об'єктів критичної інфраструктури, на працівників яких поширюється дія цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.
Правові та організаційні засади створення та функціювання національної системи захисту критичної інфраструктури і є складовою законодавства у сфері національної безпеки закріплені Законом України від 16.11.2021р. №1882-IX «Про критичну інфраструктуру» (далі - Закон №1882-IX).
За ст.1 Закону №1882-IX об'єкти критичної інфраструктури - об'єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам; оператор критичної інфраструктури - юридична особа будь-якої форми власності та/або фізична особа - підприємець, що на правах власності, оренди або на інших законних підставах здійснює управління об'єктом критичної інфраструктури та відповідає за його поточне функціонування; сектор критичної інфраструктури - сукупність об'єктів критичної інфраструктури, які належать до одного сектору (галузі) економіки та/або мають спільну функціональну спрямованість; секторальний орган у сфері захисту критичної інфраструктури - державний орган, визначений законодавством відповідальним за забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури в окремому секторі критичної інфраструктури.
Згідно ч.1 ст.8 Закону №1882-IX віднесення об'єктів до критичної інфраструктури здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону №1882-IX віднесення об'єктів до критичної інфраструктури здійснюється за сукупністю критеріїв, що визначають їх соціальну, політичну, економічну, екологічну значущість для забезпечення оборони країни, безпеки громадян, суспільства, держави і правопорядку, зокрема для реалізації життєво важливих функцій та надання життєво важливих послуг, свідчать про існування загроз для них, можливість виникнення кризових ситуацій через несанкціоноване втручання в їх функціонування, припинення функціонування, людський фактор чи природні лиха, тривалість робіт для усунення таких наслідків до повного відновлення штатного режиму.
Згідно ч.1 ст.9 Закону №1882-IX для організації ефективного забезпечення безпеки і стійкості критичної інфраструктури з урахуванням специфіки забезпечення окремих життєво важливих функцій та/або послуг визначаються сектори критичної інфраструктури.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020р. №1109 було затверджено Порядок віднесення об'єктів до критичної інфраструктури та Перелік секторів критичної інфраструктури.
Відповідно до постанови КМУ №1109 від 09.10.2020 до переліку секторів критичної інфраструктури віднесено сектор транспорту і пошти, зокрема, нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, послуги з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг та штучних споруд, що на них розміщені.
Згідно відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТДОРСТРОЙ" (код ЄДРПОУ 33658865) згідно КВЕД є 42.11 Будівництво доріг і автострад.
Враховуючи діяльність ТОВ "РОСТДОРСТРОЙ" можна дійти висновку, що вказане підприємство віднесено до об'єктів критичної інфраструктури.
Також, матеріали справи містять наказ Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України № 663 від 04.08.2023, згідно якого визначеного ТОВ "РОСТДОРСТРОЙ" (ЄДРПОУ 33658865) критично важливим для функціонування економіки у галузі будівництва та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Враховуючи викладене у сукупності, суд доходить висновку про підтвердженість матеріалами справи віднесення ТОВ "РОСТДОРСТРОЙ" (ЄДРПОУ 33658865) до об'єктів критичної інфраструктури, що дає позивачу право на призначення ОГД, передбаченої Законом №2980-IX.
Щодо посилань відповідача на відсутність відомостей про ТОВ "РОСТДОРСТРОЙ" у Реєстрі об'єктів критичної інфраструктури, то суд зазначає, що внесення відомостей щодо об'єкту критичної інфраструктури до Реєстру це, в першу чергу, обов'язок держави в особі її виконавчих органів, бездіяльність яких не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на грошову допомогу, гарантовану йому Законом №2980-IX.
Інших підстав для відмови позивачу в призначенні спірної одноразової грошової допомоги оскаржуване рішення відповідача не містить.
За викладених обставин, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги члену сім'ї загиблого (померлого) працівника об'єкту критичної інфраструктури позивачу як члену сім'ї загиблого ОСОБА_2 від 27.01.2026 № 20001-113152330-2026-1 є протиправним та таким, що належать до скасування.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити позивачу одноразову грошову допомогу члену сім'ї загиблого працівника об'єкта критичної інфраструктури у розмірі 1.000 000 (один мільйон) гривень відповідно до статті 1 Закону України «Про Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» від 20.03.2023 № 2980-ІХ та виплатити, суд зазначає таке.
У рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до Рекомендацій № К(80)2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнятим Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 термін дискреційне повноваження означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.
Отже, дискреційними є повноваження, які залишають державному органу чи його посадовій особі свободу розсуду після з'ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Оскільки суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій із призначення певних виплат та допомог, суд дійшов висновку щодо зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 23.01.2026 про призначення одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, з урахуванням висновків суду в даній справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надане обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності пере законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактично обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляд справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.01.2026 № 20001-113152330-2026-1 про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги як члену сім'ї загиблого (померлого) працівника об'єкту критичної інфраструктури.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) від 23.01.2026 про призначення одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду в даній справі.
Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 02 червня 2026 року.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ