про залишення позову без розгляду
25 травня 2026 року м. Кропивницький Справа № у340/7125/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В., розглядаючи у відкритому судовому засіданні за участю:
секретаря судового засідання - Бакшеєвої М.В,
представник позивача - не прибув,
представник відповідача - не прибув,
у порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Державного підприємства «Дослідне господарство «Елітне» інституту сільського господарства Степу національної академії» Аграрних наук України» (код ЄДРПОУ 32294030; адреса: вул. Центральна, 2, с. Созонівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27602)
до Головного Управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ ВП 43995486; адреса: вул. В. Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Державне підприємство «Дослідне господарство «Елітне» інституту сільського господарства Степу національної академії» Аграрних наук України» звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати винесене Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області податкове повідомлення-рішення від 05 червня 2024: №00083610702, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 3338058,00 грн, з яких 2670686,00 грн - податкові зобов'язання і 667672,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Ухвалою від 29 листопада 2024 року відкрите провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Однак, у судові засідання 15.04.2025, 13.05.2025, 03.06.2025, 24.06.2025, 18.07.2025, 18.09.2025, 07.10.2025, 14.10.2025, 12.11.2025, 19.11.2025, 27.11.2025, 16.12.2025, 19.01.2026, 05.02.2026, 12.02.2026, 05.03.2026, 07.04.2026, 25.05.2026 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи позивач не прибув.
Заяв про розгляд справи без участі позивача до суду не надходило.
Представник позивача при цьому вибірково лише тричі повідомляв суд про причини свого неприбуття у судове засідання.
У судове засідання 25 травня 2026 року представник позивача так само не прибув, про причини свого неприбуття суд не повідомив та клопотання про розгляд справи без його участі не подав.
Представник відповідача скерувала до суду клопотання про залишення позову без розгляду.
У судовому засіданні 25 травня 2026 року проголошена скорочена ухвала про залишення позову без розгляду. На підставі частини другої статті 243 КАС України, з урахування правил перебігу процесуальних строків, що встановлені частиною шостою статті 120 КАС України, повна ухвала складена судом 01 червня 2026 року.
Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 2 КАС України.
Згідно з ч.1 ст.181 КАС України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
Відповідно до ч.2 ст.44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до приписів п. 3 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи, зокрема, зобов'язані: з'являтися в судове засідання за викликом суду.
Аналогічна норма міститься у статті 45 КАС України, а саме, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
За матеріалами справи судом встановлено, що у судові засідання упродовж одного року не з'являється, обгрунтованих заяв/клопотань з цього приводу до суду не подає.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено правове регулювання наслідків неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, які спрямовані на забезпечення прав щодо участі у судовому розгляді осіб, які беруть участь у справі, у разі їх неприбуття з об'єктивних причин.
З метою дисциплінування та виключення випадків умисного затягування розгляду справи стаття встановлює негативні для учасників судового розгляду наслідки у разі неприбуття у судове засідання через безвідповідальне ставлення до справи.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 205 вказаного Кодексу, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Отже, у даному випадку позивач, який належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи (через свого представника), у судове засідання систематично не з'являється, не надає заяв/клопотань про розгляд справи без його участі, не повідомляє суд про причини неявки, при тому, що його неявка перешкоджає розгляду справи, позаяк суду, як і сторонам по справі, невідомо чи є наявним спір на даному етапі розгляду справи, а також чи є актуальними на даний момент заявлені позивачем позовні вимоги.
Варто також зазначити, що Європейський суд з прав людини, практика якого в силу вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є обов'язковою до застосування, у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що "право на суд" та "право на доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (пункт 59 рішення Де Жуфр де ла Прадель проти Франції, пункт 28 рішення Станєв проти Болгарії). Тобто, реалізація права на суд однією зі сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони".
З огляду на викладене, можна зробити висновок, що позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Крім викладеного суд також враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 18.12.2019 року по справі №9901/949/18.
Згідно наведеного висновку:
...В аспекті наведеного суд першої інстанції зазначив, що у розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
… якщо позивач був належним чином повідомлений судом про призначення судових засідань, двічі не прибув у судове засідання без повідомлення поважних причин неявки, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість застосування визначеного частиною п'ятою статті 205 та пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України правового наслідку неявки позивача в судове засідання - залишення позову без розгляду.
Міркування ОСОБА_1 про неправильне застосування судом першої інстанції положень частини п'ятої статті 205 КАС України не можна визнати спроможними і достатніми підставами для скасування оскарженого судового рішення. Не змінює оцінки цих міркувань й посилання скаржника на судову практику застосування цієї норми касаційним судом в іншій адміністративній справі.
Загальнообов'язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина п'ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з'явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору....
Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Отже, сукупність наведених норм та встановлених судом обставин свідчить на користь висновку про доцільність залишення позовної заяви без розгляду.
При цьому, суд роз'яснює позивачеві, що останній не позбавлений права повторного звернення до суду з зазначеним позовом з огляду на положення ч. 4 ст. 240 КАС України.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 240, статтями 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Державного підприємства «Дослідне господарство «Елітне» інституту сільського господарства Степу національної академії» Аграрних наук України» (код ЄДРПОУ 32294030; адреса: вул. Центральна, 2, с. Созонівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27602) до Головного Управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП 43995486; адреса: вул. В. Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без розгляду.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання ухвали у повному обсязі.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК