01 червня 2026 року
м. Київ
справа № 635/1477/23
провадження № 51-585впс26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши подання Харківського апеляційного суду про направлення кримінального провадження (справа № 635/1477/23) щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1 та ч. 1 ст. 111-2 КК України, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 23 квітня 2026 року з одного суду апеляційної інстанції до іншого,
встановив:
До Верховного Суду в порядку ст. 34 КПК України надійшло указане подання Харківського апеляційного суду.
Подання мотивовано тим, що у Харківському апеляційному суді неможливо утворити склад суду для розгляду цього провадження через відсутність у зазначеному суді необхідної кількості суддів. Це підтверджується протоколом щодо неможливості розподілу судової справи між суддями від 21 травня 2026 року.
Крім цього зазначено, що засадами використання автоматизованої системи документообігу суду в Харківському апеляційному суді не передбачено можливості визначення головуючим у кримінальному провадженні суддів, які входять до складу судової палати з розгляду цивільних справ.
Враховуючи викладене, у поданні ставиться питання про передачу цього кримінального провадження до іншого суду апеляційної інстанції.
Учасникам судового провадження були надіслані повідомлення про час та місце розгляду подання, однак в судове засідання вони не з'явилися, що не перешкоджає його розгляду. Клопотань про відкладення розгляду подання на іншу дату не надійшло.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду.
Згідно з ч. 4 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох суддів.
Частиною 3 ст. 34 КПК України визначено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого, вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Як убачається з подання, до Харківського апеляційного суду надійшло провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 23 квітня 2026 року.
Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями Харківського апеляційного суду від 21 травня 2026 року визначення колегії суддів для розгляду цього провадження не відбулося через відсутність потрібної кількості суддів.
Зі змісту подання вбачається, що до складу палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду входять 5 суддів, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Ухвалами Харківського апеляційного суду від 07 квітня та 04 травня 2026 року задоволено самовідводи суддів ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
Іншою ухвалою Харківського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року також задоволено заяву захисника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_10 про відвід судді ОСОБА_7 .
Крім того, при розгляді попередніх апеляційних скарг захисника ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 12 січня 2026 року у вищевказаній справі ухвалою Харківського апеляційного суду від 17 лютого 2026 року було задоволено заяву захисника ОСОБА_10 про відвід складу колегії суддів ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , що також унеможливлює їх участь в розгляді апеляційної скарги.
При цьому, як зазначено у поданні, засадами використання автоматизованої системи документообігу суду в Харківському апеляційному суді не передбачено можливості визначення головуючим у кримінальному провадженні суддів, які входять до складу судової палати з розгляду цивільних справ.
Таким чином, склад судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду становить 5 суддів, які не можуть брати участь у розподілі кримінального провадження у справі № 635/1477/23 як суддя-доповідач із зазначених вище причин, тому визначення судді-доповідача за правилами, передбаченими засадами використання автоматизованої системи документообігу в Харківському апеляційному суді, є неможливим.
Відповідно до ч. 13 ст. 31 КПК України, у разі якщо в суді першої або апеляційної інстанції, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне провадження (крім Вищого антикорупційного суду), неможливо утворити склад суду, передбачений цією статтею, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що подання Харківського апеляційного суду потрібно задовольнити і направити вказане провадження на розгляд до іншого найбільш територіально наближеного апеляційного суду, а саме до Полтавського апеляційного суду.
Керуючись положеннями ст. 34 КПК України, Суд
постановив:
Подання Харківського апеляційного суду задовольнити.
Кримінальне провадження (справа № 635/1477/23) щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5
ст. 111-1 та ч. 1 ст. 111-2 КК України, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 23 квітня 2026 року направити до Полтавського апеляційного суду.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3