01 червня2026 року
м. Київ
справа № 361/4115/26
провадження № 51-2099ск26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 травня 2026 року,
встановив:
Слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської областіухвалою від 05 квітня 2026 рокувідмовив у задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову слідчого в межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12025111130002100.
Київський апеляційний суд ухвалою від 08 травня 2026 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської областівід 05 квітня 2026 року, оскільки її було подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку відповідно до ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у цьому суді, оскільки на його думку, рішення було постановлено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, без перевірки його доводів про незаконність ухвали слідчого судді.
Також зазначає, що апеляційний суд помилково послався на оскарження ним бездіяльності прокурора, пов'язану з нерозглядом клопотання в порядку ст. 220 КПК, як на предмет оскарження, оскільки предметом його скарги була постанова слідчого від 25 грудня 2025 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, постановлені судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8 Конституції України).
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано положеннями Глави 26 КПК.
Положення статті 303 КПК передбачають рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження.
Частиною 1 та 2 ст. 309 КПК визначено перелік ухвал слідчих суддів, які підлягають апеляційному оскарженню під час досудового розслідування.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення розумного балансу між ефективністю досудового розслідування і здійсненням дієвого судового контролю щодо дотримання прав і законних інтересів осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 307 КПК, ухвала слідчого судді за результатом розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Однак, вказана норма застосовується з урахуванням того, що її положення стосовно заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 4-р(II)/2020 від 17 червня 2020 року.
З урахуванням викладеного, в аспекті положень статей 307, 309 КПК указана вище ухвала слідчого судді не підлягає апеляційному оскарженню.
За правилами ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Отже, суд апеляційної інстанції, встановивши, що ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає, дотримуючись вимог ст. 307, 309, ч. 4 ст. 399 КПК, і відмовивши у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 , діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону і прийняв законне, обґрунтоване, вмотивоване судове рішення, з яким погоджується і колегія суддів касаційної інстанції.
Помилкове посилання в ухвалі апеляційного суду на бездіяльність прокурора не є підставою для скасування рішення правильного по суті.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би безумовними підставами для скасування ухвали суду апеляційної інстанції, у касаційній скарзі не наведено.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428, ст. 441 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 травня 2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3