01 червня 2026 року
м. Київ
справа № 712/4631/23
провадження № 61-6348ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 19 грудня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 15 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Корпорації «Житлобудінвест-1», Приватного підприємства «Надія» про стягнення збитків та пені,
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд, при здійсненні судочинства, може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесений до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у травні 2023 року ОСОБА_1 звернулась в суд із даним позовом, в якому просила суд розірвати Договір від 04.02.2008 № 2 про дольову участь у будівництві офісу по вулиці Кірова-Гоголя в м. Черкаси, укладений між ОСОБА_1 та Корпорацією «Житлобудінвест-1»; стягнути з Корпорації «Житлобудінвест-1» та ПП «Надія» на користь ОСОБА_1 збитки у розмірі 600 000 грн, збитки (утрачену вигоду) у розмірі 1 920 000 грн, пеню у розмірі 6 570 000 грн.
Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 19 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 15 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.Рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 19 грудня 2025 року скасовано в частині відмови у стягненні збитків у розмірі 600 000,00 грн та задоволено позов ОСОБА_1 частково в цій частині.Стягнено із Корпорації «Житлобудінвест-1» на користь ОСОБА_1 збитки у розмірі 600 000,00 грн. В іншій частині рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 19 грудня 2025 року залишено без змін.
11 травня 2026 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу.
На підставі поданої касаційної скарги не може бути вирішено питання про відкриття (відмову у відкритті) касаційного провадження з таких підстав.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково вказуватися у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, на однак не викладає виключні підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Особі, яка подала касаційну скаргу, слід звернути увагу, що у разі посилання у касаційній скарзі як на підставу, на якій подається касаційна скарга, на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України у касаційній скарзі слід зазначити, яку саме норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в указаних у касаційній скарзі постановах Верховного Суду, застосував суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, а також які саме висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (та якої саме) у них викладено та які не застосував суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
При цьому обов'язковою умовою касаційного оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України) є обґрунтованість підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
ОСОБА_1 як на одну з підстав касаційного оскарження судових рішень також вказує на пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України) - суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Проте касаційна скарга не містить належного обґрунтування зазначених нею підстав касаційного оскарження судових рішень, зокрема не вказано, в чому полягає його необґрунтованість.
При цьому формальне посилання на підстави касаційного оскарження без наведення відповідного обґрунтування не може бути підставою для відкриття касаційного провадження, оскільки переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно подати до Верховного Суду касаційну скаргу у новій редакції, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, додати до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується.
У прохальній частині заявниця просить касаційну скаргу в частині стягнення збитків у розмірі 600 000,00 грн залишити без змін, а в частині стягнення пені задовольнити вимоги у повному обсязі. Проте ОСОБА_1 не зазначає, які саме судові рішення у цій справі вона оскаржує та в якій частині, яке рішення необхідно ухвалити суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.
З огляду на зазначене та згідно з вимогами пунктів 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України ОСОБА_1 необхідно уточнити прохальну частину касаційної скарги щодо оскаржуваних судових рішень, які відповідають повноваженням суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги (стаття 409 ЦПК України).
Окрім цього, у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (пункт 2 частини другої статті 392 ЦПК України).
Відповідно до частин восьмої, сьомої статті 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить про те, що заявник не зазначив про наявність чи відсутність у неї електронного кабінету.
Виходячи з наведеного, заявнику в касаційній скарзі у новій редакції необхідно також вказати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно частин другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (касаційна скарга залишається без руху з наданням строку для виправлення її недоліків), про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Разом з тим, суд звертає увагу заявника, що за змістом статті 185 ЦПК України, якщо скаржник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику.
Керуючись статтями 185, 392, 390, 393 ЦПК України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 19 грудня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 15 квітня 2026 року залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, настануть наслідки передбачені статтями 393, 394 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков