02 червня 2026 року
м. Київ
справа № 757/3989/15-ц
провадження № 61-1388св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Розенбойм Юрій Олександрович, на постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року у складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М.,
Історія справи
1. У лютому 2015 року - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором.
2. Ухвалою від 22 червня 2020 року Печерський районний суд міста Києва замінив позивача у справі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника ОСОБА_2 на підставі договору про відступлення прав вимоги від 25 листопада 2019 року.
3. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 83 252,05 доларів США заборгованості за кредитним договором, за відсотками у розмірі 4 954,20 доларів США, що складає 88 206,25 доларів США, та пеню у розмірі у розмірі 114 593,52 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь
ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3 343,04 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 - відмовлено.
4. Постановою Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2020 року у частині розміру пені змінено, стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пеню у розмірі
107 815,19 грн. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. У частині позовних вимог до ОСОБА_3 рішення суду першої інстанції не оскаржувалось.
5. Постановою Верховного Суду від 12 серпня 2022 року касаційну скаргу адвоката Кулачка Т. М. в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Печерського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2020 року у незміненій частині та постанову Київського апеляційного суду від 15 квітня
2021 року залишено без змін.
Стислий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
6. У лютому 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діяв адвокат
Скирда В. Є., звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року в цій справі за нововиявленими обставинами на підставі частини другої статті 425 Цивільного процесуального кодексу України.
7. Зазначав, що постановою Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 757/25074/20 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2022 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Визнано недійсним договір від 25 листопада 2019 року № 25-11/19/2, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» та ОСОБА_2 про відступлення права вимоги за кредитним договором від 16 лютого 2006 року № 014/0054/74/45897, укладеним між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_1 . Визнано недійсним договір від 25 листопада 2019 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л. В., зареєстрований в реєстрі за № 2390 про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 16 лютого 2006 року № б/н, укладеним між АППБ «Аваль» та ОСОБА_1 .
8. Оскільки судом було визнано недійсними договори, які покладено в обґрунтування постанови Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року, вважав, що наявні правові підстави для скасування постанови Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року, задоволення його апеляційної скарги на рішення Печерського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2020 року, з його скасуванням та ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, з огляду на те, що вона є неналежним позивачем.
Короткий зміст оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції
9. Постановою Київського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року заяву ОСОБА_1 , подану адвокатом Скирдою В. Є., задоволено. Постанову Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року скасовано. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Кулачком Т. М., задоволено. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2020 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог. Вирішено питання розподілу судових витрат.
10. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з огляду на ухвалення Верховним Судом постанови від 24 січня 2024 року в справі
№ 757/25074/20 та визнанням договорів, покладених в основу оскаржуваних судових рішень недійсними, наявні обґрунтовані підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного суду
від 15 квітня 2021 року у справі № 757/3989/15-ц.
11. Розглядаючи по суті апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2020 року, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , яка не є належним позивачем у справі. Зазначено, що оскільки послідовно укладені договори відступлення права вимоги за кредитним договором, укладеним між АППБ «Аваль», правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_1 , були визнані недійсними, відсутні підстави для висновку про порушення ОСОБА_1 прав ОСОБА_2 , з огляду на те, що між сторонами не виникли правовідносини договірного характеру.
Узагальнені доводи касаційної скарги
12. 28 січня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Розенбойм Ю. О., звернулася з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня
2025 року та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року за нововиявленими обставинами.
13. Підставами касаційного оскарження зазначено пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а також порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права: не дослідження доказів у справі; необґрунтоване відхилення клопотання; не запрошення її до участі в судовому засіданні у режимі відеоконференції.
14. Заявниця зазначає, що визнання недійсним договору відступлення прав вимоги за кредитним та іпотечним договорами від «попереднього» кредитора до «нового» кредитора не припиняє зобов'язання відповідача зі сплати існуючої заборгованості, не спростовує факту її наявності, а є лише підставою для процесуального правонаступництва у справі шляхом залучення «попереднього» кредитора. Заява про здійснення процесуального правонаступництва була подана до суду апеляційної інстанції до постановлення оскаржуваного рішення, однак не розглянута.
15. Додатково зауважує про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та позбавлення її адвоката можливості взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
16. Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Розенбойм Ю. О., залишено без руху та надано строк для усунення недоліків
17. Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі № 757/3989/15-ц, витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
18. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 березня 2026 року у зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Ступак О. В. справу призначено судді-доповідачеві.
19. 06 травня 2026 року матеріали цивільної справи № 757/3989/15-ц надійшли до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
Фактичні обставини справи
20. 16 лютого 2006 року між АППБ «Аваль», правонаступником якого є
ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014/0054/74/45897, за умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит для придбання номеру-апартаментів у м. Одеса в розмірі
99 000,00 дол. США строком до 16 лютого 2026 року, з розрахунку 12 % річних, а позичальник зобов'язався повернути отриманий кредит та сплатити проценти за користування коштами.
21. Повернення тіла кредиту і процентів згідно з пунктами 1.3, 6.1 кредитного договору та графіку погашення кредиту (додаток № 1 до договору) передбачено шляхом внесення позичальником щомісячних платежів у розмірі 1 090,08 дол. США до 05 числа кожного місяця.
22. Згідно з пунктом 7.5 кредитного договору кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитним договором у випадку невиконання позичальником умов цього договору.
23. 16 лютого 2006 року також було укладено договір поруки з
ОСОБА_3 , яка зобов'язалася відповідати перед банком за виконання позичальником зобов'язань по поверненню кредиту в повному обсязі.
24. ОСОБА_1 не виконував обов'язків по поверненню кредиту, покладених на нього кредитним договором, в результаті чого у нього виникла прострочена заборгованість.
25. Письмова вимога банку про дострокове повернення кредиту не пізніше
60-ти днів з дати цієї вимоги була направлена позичальнику та поручителю 10 липня 2014 року, однак останніми не виконана.
26. Згідно з наданим банком розрахунком, станом на 20 жовтня 2014 року борг за кредитом становить 101 822,91 дол. США, з яких: тіло кредиту -
83 252,05 дол. США; проценти - 7 609,15 дол. США; пеня - 10 961,71 дол. США.
27. 25 листопада 2019 року між ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» та ОСОБА_2 було укладено договір відступлення прав вимоги від 25 листопада 2019 року, за умовами якого банк відступив ОСОБА_2 право вимоги за кредитним договором № 014/0054/74/45897 від 16 лютого 2006 року та забезпечувальними договорами, укладеними із ОСОБА_1 .
28. У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп», ОСОБА_2 про визнання договорів відступлення права вимоги недійсними у справі № 757/25074/20.
29. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 06 липня
2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено (справа № 757/25074/20).
30. Постановою Верховного Суду від 24 січня 2024 року в справі
№ 757/25074/20 касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником
Скирдою В. Є. , задоволено. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 липня
2022 року скасовано і ухвалено нове судове рішення про задоволення позову. Визнано недійсним договір від 25 листопада 2019 року № 25-11/19/2, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» та ОСОБА_2 про відступлення права вимоги за кредитним договором від 16 лютого 2006 року
№ 014/0054/74/45897, укладеним між АППБ «Аваль» та ОСОБА_1 . Визнано недійсним договір від 25 листопада 2019 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л. В., зареєстрований в реєстрі за № 2390, про відступлення права вимоги за договором іпотеки
від 16 лютого 2006 року № б/н, укладеним між АППБ «Аваль» та ОСОБА_1 .
31. Верховний Суд встановив, що 16 лютого 2006 року між АППБ «Аваль», правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014/0054/74/45897, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 99 000,00 дол. США, який зобов'язався повернути зі сплатою процентів у порядку і на умовах, визначених цим договором.
32. З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 16 лютого 2006 року між АППБ «Аваль» та ОСОБА_1 укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, предметом якого є нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Гагарінське плато, 5/3, м. Одеса.
33. 25 листопада 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Оксі Банк» укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор АТ «Райффайзен Банк Аваль» відступив за плату новому кредитору АТ «Оксі Банк» право вимоги до ОСОБА_1 , як позичальника за кредитним договором від 16 лютого 2006 року № 014/0054/74/45897.
34. Цього ж дня між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Оксі Банк» укладено нотаріально посвідчений договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, за умовами якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» передало АТ «Оксі Банк» всі права вимоги за іпотечним договором № б/н від 16 лютого 2006 року.
35. Крім того, 25 листопада 2019 року між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого АТ «Оксі Банк» відступило за плату ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» право вимоги за кредитним договором від 16 лютого 2006 року № 014/0054/74/45897.
36. Цього ж дня між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» укладено нотаріально посвідчений договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, за умовами якого АТ «Оксі Банк» передало ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» всі права вимоги за іпотечним договором № б/н від 16 лютого 2006 року.
37. Також 25 листопада 2019 року між ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення права вимоги № 25-11/19/2, за умовами якого:
- кредитор (ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп») відступає за плату новому кредитору ( ОСОБА_2 ) належні йому права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 16 лютого 2006 року № 014/0054/74/45897, а новий кредитор приймає на себе всі його права та обов'язки за кредитним договором;
- новий кредитор сплачує вартість права вимоги, що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених договором, при цьому, новий кредитор набуває статус правонаступника відповідно до чинного законодавства України, в тому числі у виконавчому провадженні, пов'язаному з правом вимоги.
- у дату відступлення прав вимоги кредитор вважається таким, що відступив, а новий кредитор таким, що набув права вимоги до боржника та усі права і обов'язки кредитора за кредитним договором.
38. За вищевказаним договором № 25-11/19/2 кредитні правовідносини між ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» та ОСОБА_1 були припинені, про що повідомлено останнього.
39. Цього ж дня між ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» та ОСОБА_2 укладено нотаріально посвідчений договір про відступлення права за договором іпотеки, за умовами якого ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» передало ОСОБА_2 всі права вимоги за іпотечним договором від 16 лютого 2006 року № б/н. На підставі цього договору за ОСОБА_2 зареєстровано право іпотекодержателя.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
40. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
41. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
42. Частиною першою статті 400 ЦПК Українипередбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
43. Відповідно до частин першої та другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
44. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
45. Згідно з частиною четвертою статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
46. Частиною п'ятою статті 423 ЦПК України визначено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
47. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункти 7.4-7.5)).
48. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (постанова Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18).
49. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17 (пункт 26)).
50. Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 серпня 2018 року у справі № 19/5009/1481/11 зазначав, що нововиявленою обставиною є встановлений рішенням суду факт недійсності договору, оскільки ця обставина існувала на момент ухвалення рішення суду, яке є предметом перегляду за нововиявленими обставинами, однак стала відома після ухвалення судом рішення про недійсність правочину в іншій справі. Тобто хоча останнє суд ухвалив після рішення, що переглядається, факт недійсності правочину існував до нього, але відомо про недійсність стало лише після набрання законної сили відповідним судовим рішенням. Тому встановлений рішенням суду факт недійсності договору в силу закону - це нововиявлена обставина, а не новий доказ.
51. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02 липня 2018 року у справі № 922/3388/15, від 12 листопада 2020 року у справі № 910/23892/16, від 08 червня 2022 року у справі № 521/7333/19,
від 15 лютого 2023 року у справі № 754/14404/18, від 31 травня 2023 року у справі № 357/7886/18, від 24 вересня 2025 року у справі № 570/5878/21.
52. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17 вказувала, що нововиявленою обставиною є не факт ухвалення судового рішення, не саме це рішення як юридичний факт, а обставина, яку в ньому встановив суд.
53. Сутність перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами - це встановлення наявності або відсутності нововиявлених обставин і повторний розгляд справи у разі їх встановлення з метою досягнення істини у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 826/20239/16).
54. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року за умови відсутності зловживання. У цьому контексті ЄСПЛ неодноразово наголошував, що сама по собі наявність у національних законодавствах процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не суперечить праву на справедливий судовий розгляд та принципу правової визначеності, якщо зазначений вид перегляду використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення ЄСПЛ від 06 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» № 2).
55. Процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами має бути використана у спосіб, сумісний з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
56. Ключовим для розуміння природи зазначеного виду перегляду судових рішень є тлумачення поняття «нововиявлені обставини». ЄСПЛ зауважує, що процедура скасування судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що віднайдено докази, які раніше не були об'єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка вимагає скасування судового рішення, має довести, що вона не мала можливості надати суду докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають вирішальне значення для справи.
57. Системний аналіз практики ЄСПЛ щодо перегляду судових рішень дозволяє зробити висновок, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення ЄСПЛ від 26 червня 2018 року у справі «Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України», від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України»).
58. Встановивши, що постановою Верховного Суду від 24 січня 2024 року в справі № 757/25074/20 було визнано недійсним укладений 25 листопада
2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» та ОСОБА_2 договір про відступлення права вимоги за кредитним договором від 16 лютого 2006 року № 014/0054/74/45897, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що наявні підстави для перегляду судового рішення у справі, що переглядається, за нововиявленими обставинами.
59. Колегія суддів зауважує, що встановлений судовим рішенням факт недійсності договору відступлення права вимоги за кредитним договором є істотною обставиною у справі про стягнення кредитної заборгованості, оскільки впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Така обставина не могла бути відома заявникові.
60. Вирішуючи спір по суті, суд апеляційної інстанції правильно виснував, що у зв'язку із визнанням недійсним договору відступлення права вимоги є підстави для висновку, що до ОСОБА_2 не перейшло будь-яких прав та обов'язків кредитора у спірних договірних правовідносинах, а тому відсутні правові підстави для висновку про порушення позичальником ОСОБА_1 її прав та законних інтересів, за захистом яких вона звернулася до суду.
61. Відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (постанова Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18).
62. Посилання касаційної скарги на неврахування судом апеляційної інстанції процесуального правонаступника сторони позивача та необхідність залучення попереднього кредитора на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
63. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
64. Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
65. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
66. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
67. У справі, що переглядається в касаційному порядку, з позовом про стягнення боргу за кредитним договором № 014/0054/74/45897 від 16 лютого 2006 року, звернувся первісний кредитор ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».
68. Ухвалою від 22 червня 2020 року Печерський районний суд міста Києва замінив позивача у справі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника ОСОБА_2 на підставі договору про відступлення прав
69. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення по суті спору, вирішував питання про наявність порушених, невизнаних чи оспорюваних прав позивача
ОСОБА_2 . Апеляційний суд переглядав справу виключно у межах позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції (частина шоста статті 367 ЦПК України).
70. ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», яке уклало 25 листопада 2019 року з АТ «Оксі Банк» договір про відступлення права вимоги, вимог у цій справі не заявляло, не залучалося до участі у справі судом першої інстанції (позивача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було замінено на його правонаступника ОСОБА_2 ).
71. З огляду на наведене, відсутні правові підстави для вирішення на стадії апеляційного перегляду справи питання застосування наслідків недійсності договору про відступлення права вимоги від 25 листопада 2019 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп». Відповідне клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Розенбойма Ю. О. про залучення правонаступника було розглянуте в судовому засіданні з ухваленням судового рішення про відмову у його задоволенні (протокол судового засідання від 03 грудня 2025 року).
72. ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» постанову апеляційного суду не оскаржує.
73. Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду апеляційної інстанції.
74. Висновки суду апеляційної інстанції, з урахуванням встановлених у справі обставин, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які посилається заявниця у касаційній скарзі.
75. Доводи касаційної скарги щодо порушення апеляційним судом права заявниці на участь у судовому розгляді справи колегія суддів відхиляє.
76. З матеріалів справи вбачається, що сторона позивача була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Представник ОСОБА_2 - адвокат Розенбойм Ю. О. подав до суду клопотання по проведення судового засідання, призначеного
на 03 грудня 2025 року, та усіх наступних засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
77. Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 листопада 2025 року було задоволено відповідне клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Розенбойма Ю. О. та зобов'язано останнього зайти та авторизуватися в систему за 10 хвилин до початку судового засідання, завчасно активувати технічні засоби та перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи. Роз'яснено, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, що подав відповідну заяву.
78. 03 грудня 2025 року розгляд справи відбувся лише за участю представника відповідача.
79. Колегія суддів зазначає, що представник ОСОБА_2 - адвокат Розенбойм Ю. О. самостійно обрав для себе зручний для нього спосіб участі у судовому засіданні - режим відеоконференції, суд надав таку можливість, однак, 03 грудня 2025 року представник позивачки на зв'язок не вийшов, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. Доказів того, що саме судом було не забезпечено чи втрачено технічну можливість проведення відеоконференції не надано. Воодночас колегія суддів акцентує увагу на тому, що обов'язок забезпечити безперебійне інтернет-з'єднання та справність власних технічних засобів покладається на сторони.
80. За таких обставин, відсутні правові підстави для висновку, що право заявниці на доступ до правосуддя було порушеним.
81. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
82. З урахуванням доводів касаційної скарги ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Розенбойм Ю. О., які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Розенбойм Юрій Олександрович, залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович