21 травня 2026 року
м. Київ
справа № 2-91/11
провадження № 61-1569св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ліпкевича Івана Володимировича на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 жовтня 2025 року в складі судді Смоковича М.В. та постанову Волинського апеляційного суду від 20 січня 2026 рокув складі колегії суддів Киці С. І., Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.
в справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Юніон» про заміну сторони у виконавчому провадженні та видачу дубліката виконавчого листа, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп», орган державної виконавчої служби - Відділ державної виконавчої служби у м. Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, та
Короткий зміст заяви
У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Юніон» (далі - ТОВ «Інвестмент Юніон») звернулося до суду з заявою, в якій просило замінити стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп»(далі - ТОВ «Фінанс Проперті Груп») на його правонаступника - ТОВ «Інвестмент Юніон»у виконавчому листі № 2-91/11, виданому Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з
ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») заборгованості в розмірі 580 626,96 грн; видати дублікат виконавчого листа № 2-91/11, виданого 05липня 2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості в розмірі 580 626,96 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
27 жовтня 2025 року ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області заяву задоволено. Замінено стягувача - ТОВ«Фінанс Проперті Групп» на його правонаступника - ТОВ «Інвестмент Юніон» у виконавчому листі № 2-91/11, виданому Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ«Надра» заборгованості в розмірі 580 626,96 грн.
Ухвалено видати дублікат виконавчого листа № 2-91/11, виданого 05липня 2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ«Надра» заборгованості у розмірі 580 626,96 грн.
20 січня 2026 року постановою Волинського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської областівід 27 жовтня
2025 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що виконавчий лист № 2-91/11, виданий 05 липня 2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості в розмірі 580 626,96 грн, повернуто стягувачу постановою державного виконавця від 26 травня 2020 року на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII). Повторно виконавчий лист міг бути пред'явлений до виконання до 27 травня 2023 року (через три роки від дати його повернення стягувачу). Однак строк був перерваний в силу змін до Закону № 1404-VIII, внесенихЗаконом України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ, який набрав чинності з 26 березня 2022 року, а враховуючи, що воєнний стан на момент подання цієї заяви не скасовано і не припинено - строк пред'явлення до виконання зазначеного вище виконавчого листа не закінчився. Виконавчий документ, виданий в справі № 2-91/11, втрачено, строк, встановлений для пред'явлення його до виконання, не закінчився, тому існують правові підстави для видачі його дубліката.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ліпкевича І. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 жовтня 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду від 20 січня 2026 року, в якій просить їх скасувати та передати справу на новий розгляд суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що заявником не надано належних доказів втрати виконавчих листів. У період з 08 вересня 2021 року новий кредитор у справі № 2-91/11, маючи процесуальну можливість, не вчиняв дій щодо відновлення виконавчого провадження № НОМЕР_1, яке було закінчене, тобто ТОВ «Фінанс Проперті Груп» з 08 вересня 2021 рокуне оскаржувало ухвалу суду в частині відмови у видачі дубліката виконавчого листа, постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 26 травня 2020року та не вчиняло інших дій, що дали б можливість відновити закінчене виконавче провадження.Суди залишили поза увагою те, що строк на пред'явлення виконавчого листа до виконання закінчився, питання про поновлення строку заявником не порушувалося. Товариством у заяві не наведено жодних поважних причин пропуску строку пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання, зокрема, таких, які б виправдовували зволікання пред'явлення виконавчого документу первісним стягувачем.Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватися питання про заміну сторони виконавчого провадження. У постанові від 18 січня 2022 року всправі № 34/425Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року всправі № 727/9430/13-ц щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Інвестмент Юніон» зазначає, що відповідно до відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «КБ«Надра» з ринку від 23 травня 2025року № 089-60-172/25 на адресу для листування Фонду та/або ПАТ «КБ«Надра» (м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17) оригінал виконавчого листа всправі № 2-91/11 про стягнення з боржника ОСОБА_1 не надходив. Вищенаведене свідчить, що виконавчий лист було втрачено під час йогопересилання з органу державної виконавчої служби до первісного стягувача.Відповідь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Акціонерного товариства «Укрпошта» є належними і допустимими доказами втрати оригіналу виконавчого документа. Для мети отримання дубліката виконавчого листа, виданого на виконання чинного рішення, стягувач та державний виконавець не повинен доводити фізичної втрати оригіналу виконавчого листа, а має доводити відсутність у нього виконавчого документа та, як наслідок, відсутність у нього можливості виконати чинне судове рішення.
Строк пред'явлення виконавчого листа № 2-91/11 мав би закінчитися 27 травня 2023 року, однак був перерваний в силу змін до Закону № 1404-VIII, внесених Законом України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ, який набрав чинності з 26 березня 2022 року, а,враховуючи, що воєнний стан на момент подання цієї заяви не скасовано і не припинено - строк пред'явлення до виконання вищезазначеного виконавчого листа не закінчився. Ухвала про відмову в задоволенні (про задоволення) заяви про видачу дубліката виконавчого документа, постановлена під час вирішення судом процесуального питання, пов'язаного з виконанням судового рішення, не є ухваленням рішення, яке набрало законної сили в розумінні статей 186, 255 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України.Відповідно до частини п'ятої статті37 Закону № 1404-VIII повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону. А тому доводи боржника щодо необхідності відновлення виконавчого провадження для заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні є абсолютно безпідставними, оскільки виконавче провадження № НОМЕР_1 не було закінченим.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 квітня 2011 року в справі № 2-91/11 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором від 13 червня 2007 року № 6М/2007/840-МК/519 в розмірі 578 806,96 грн, сплачений судовий збір в розмірі 1 700,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.
Постановою головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Солтисюка А. П. від 10 серпня 2011 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 2-91/11, виданого 05 липня 2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості в розмірі 580 626,96 грн (т. 1, а. с. 116).
Постановою від 26 травня 2020 року, винесеною у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 Другим відділом державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавчий лист № 2-91/11, виданий 05 липня 2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості в розмірі 580 626,96 грн, повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними). Повторно виконавчий лист стягувачем до виконання не пред'являвся (т. 1, а. с. 117).
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 вересня 2021 року замінено стягувача - ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «Фінанс Проперті Групп» у справі № 2-91/11, у поновленні строку пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачі дубліката виконавчого документа було відмовлено.
23 серпня 2024 року між ТОВ «Фінанс Проперті Групп» та ТОВ «Інвестмент Юніон» було укладено договір про відступлення прав вимоги № Ф-23/08/24/1, зокрема й про відступлення права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 13 червня 2007 року № 6М/2007/840-МК/519, що підтверджується копією попереднього договору про відступлення права вимоги від 11 червня 2024 року № Ф-23/08/24/1, копією договору про відступлення права вимоги від 23 серпня 2024 року № Ф-23/08/24/1, копією додатку 1 до договору про відступлення права вимоги від 23 серпня 2024 року № Ф-23/08/24/1 «Перелік боржників, основних договорів та розмір права вимоги, що відступається», копією інформаційного повідомлення про зарахування коштів від 11 червня 2024 року № 90, яким підтверджується оплата вартості права вимоги.
Позиція Верховного Суду
Касаційне провадження в справі відкрито з підстав, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги, відзиву та виснував, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року в справі № 3-рп/2001).
Згідно з пунктом 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону
№ 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Тлумачення пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1404-VIII свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності Законом № 1404-VIII. Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону № 1404-VIII до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.
Згідно з підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року в справі № 419/310/12 зроблено висновок, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
У постанові Верховного Суду від 08 листопада 2023 року в справі № 196/673/14 зроблено висновок, що аналіз пункту 17.4. розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. Під час вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Приписи перехідних положень процесуальних кодексів не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред'явлення цього документа до виконання.
Видача дубліката виконавчого документа пов'язується з його втратою та можлива в межах строку пред'явлення виконавчого документа до виконання або за умови поновлення такого строку судом у разі його пропуску. У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частини перша статті 433 ЦПК України).
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII).
Єдиною та необхідною підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. Встановлення судом факту пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання і непоновлення його судом є підставою для відмови у задоволенні заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа. Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Під час вирішення питання щодо можливості видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення стягувача до суду з такою заявою обов'язковим та визначальним є питання з'ясування обставин, чи подана така заява заявником у строк, встановлений для пред'явлення виконавчого документа до виконання (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2024 року в справі № 1519/2-4707/11, провадження № 14-21цс24).
Такі ж висновки викладені в постанові Верховного Суду від 18 березня 2026 року в справі№ 759/10922/14-ц.
Відповідно до статті 1 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV), який діяв на момент ухвалення рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 квітня 2011 року в справі № 2-91/11, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із частинами першою, другою статті 22 Закону № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.
У цій справі рішення суду, на підставі якого було видано виконавчий лист, ухвалено 07 квітня 2011 року та набрало законної сили 05 липня 2011 року.
Виконавчий лист № 2-91/11 виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області 05 липня 2011 року.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 вересня 2021 року замінено стягувача - ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «Фінанс Проперті Групп» у справі № 2-91/11, у поновленні строку пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачі дубліката виконавчого документа було відмовлено. Ухвала суду мотивована тим, що станом на день звернення заявника до суду, а саме 29 квітня 2021 року строк для пред'явлення виконавчого документа в справі щодо виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 квітня 2011 року скінчився (майже 9 років),доказів поважності причин пропуску його пред'явлення до виконання матеріали справи не містять.
Однак у межах розгляду заяви правонаступника ТОВ «Фінанс Проперті Групп» -ТОВ «Інвестмент Юніон» про заміну стягувача, поданої в червні 2025 року, встановлено, що постановою головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Солтисюка А. П. від 10 серпня 2011 року було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 2-91/11, виданого 05 липня 2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості в розмірі 580 626,96 грн (т. 1, а. с. 116).
За змістом частини першої та другої статті 23 Закону № 606-XIV строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Постановою від 26 травня 2020 року, винесеною у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 Другим відділом державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавчий лист № 2-91/11, виданий 05 липня 2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості в розмірі 580 626,96 грн, повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII (т. 1, а. с. 117).
Відповідно до частини п'ятої статті 37 Закону № 1404-VIII повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.
Згідно із статтею 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
З урахуванням статей 12, 37 Закону № 1404-VIII з 27 травня 2020 року почався відлік трирічного строку на пред'явлення виконавчого листа № 2-91/11 до виконання (після переривання). Тобто стягувач мав звернутися до виконавця до 27 травня 2023 року.
Проте впункті 10-2 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII, доповненого згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», який набрав чинності 26 березня 2022 року, визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/22 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжено та триває дотепер.
У пунктах 47 і 48 постанови Верховного Суду від 15 березня 2023 року в справі
№ 260/2595/22 (провадження № К/990/383/23) зазначено, що особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено
пунктом 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII, відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Оскільки порядок та строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом № 1404-VIIIяк спеціальним нормативно-правовим актом, у цьому випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду
від 07 квітня 2023 року в справі № 910/5925/15-г, від 03 квітня 2025 року в справі № 712/8159/15-ц; від 05 лютого 2025 року в справі № 1616/803/2012, від 18 березня 2026 рокув справі № 759/10922/14-ц.
ТОВ «Інвестмент Юніон»звернулося в червні 2025 року до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа в межах строку його пред'явлення до виконання, адже такий строк переривається на час воєнного стану в Україні.
Наявність ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 вересня 2021 року про відмову ТОВ «Фінанс Проперті Групп» у поновленні строку пред'явлення виконавчого документа до виконання через недоведеність обставин переривання відповідного строку не є перешкодою вирішити спірне процесуальне питання повторно із наданням відповідних доказів, що й було зроблено заявником у цій справі.
Доводи касаційної скарги про те, що строк на пред'явлення виконавчого листа до виконання закінчився, а питання про поновлення строку заявником не порушувалося, є безпідставними з огляду на дію положень пункту 10-2 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII.
Достовірно встановлено, що оригінал виконавчого документа втрачено, адже відповідно до відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «КБ «Надра» з ринку від 23травня 2025 року № 089-60-172/25 на адресу для листування Фонду та/або ПАТ «КБ «Надра» оригінал виконавчого листа всправі № 2-91/11 не надходив.
Суди правильно визнали, що виконавчий лист було втрачено під час йогопересилання з органу державної виконавчої служби до первісного стягувача.Відповідь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Акціонерного товариства «Укрпошта» є належними і допустимими доказами втрати оригіналу виконавчого документа.
Виконавчий документ, виданий в справі № 2-91/11, втрачено, строк, встановлений для пред'явлення його до виконання, не закінчився, тому існують правові підстави для видачі дубліката виконавчого листа.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
У постанові від 18 січня 2022 року в справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що під час вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити, чи не сплив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватися питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Оскільки в цій справі строк пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив, заміна судами стягувача - ТОВ «Фінанс Проперті Групп» на його правонаступника - ТОВ«Інвестмент Юніон» у виконавчому листі № 2-91/11, виданому Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ«Надра» заборгованості в розмірі 580 626,96 грн, узгоджується з вимогами процесуального закону та нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Інших посилань на неможливість заміни сторони виконавчого провадження касаційна скарга не містить.
Доводи касаційної скарги в іншій частині є безпідставними та не впливають на висновки судів у справі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Верховний Суд вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Щодо судових витрат
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, немає.
Щодо зупинення дії судових рішень
Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2026року зупинено дію ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 жовтня 2025 року та постанови Волинського апеляційного суду від 20 січня 2026 року в частині видачі ТОВ «Інвестмент Юніон» дубліката виконавчого листа в справі № 2-91/11, виданого 05 липня 2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості у розмірі 580 626,96 гривень, до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
Оскільки ухвала Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 жовтня 2025 року та постановаВолинського апеляційного суду від 20 січня 2026 року залишаються без змін, наявні підстави для поновлення їх дії.
Керуючись статтями 389, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ліпкевича Івана Володимировича залишити без задоволення.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 жовтня 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду від 20 січня 2026 року залишити без змін.
Поновити дію ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 жовтня 2025 року та постановиВолинського апеляційного суду від 20 січня 2026 року.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська