Ухвала
Іменем України
27 травня 2026 року
м. Київ
справа № 2024/5346/2012
провадження № 61-6250ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Коротенка Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу адвоката Халабурдіна Святослава Володимировича як представника ОСОБА_1 на ухвалу Холодногірського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2026 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку на пред'явлення їх до виконання,
У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (далі - ТОВ «Консалт Солюшенс») звернулося до суду із заявою, в якій просило замінити сторону виконавчого провадження, а саме - стягувача у виконавчих листах у справі № 2024/5346/2012, виданих Ленінським районним судом м. Харкова 22 березня 2013 року про солідарне стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «СЕБ Банк» боргу в розмірі 47 331,41 грн; видати дублікати виконавчих листів та поновити заявнику строк їх пред'явлення до виконання.
Заяву ТОВ «Косалт Солюшенс» мотивувало тим, що 02 серпня 2012 року рішенням Ленінського районного суду м. Харкова у справі № 2024/5346/2012 позов ПАТ «СЕБ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «СЕБ Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 46 862,78 грн та судовий збір у розмірі 468,63 грн, а всього 47 331,41 грн.
Згідно із Статутом ППАТ «Фідобанк», затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів ПАТ «Фідобанк» від 14 квітня 2016 року, ПАТ «Фідобанк» є юридичною особою, створеною внаслідок зміни найменування ПАТ «СЕБ Банк».
19 січня 2021 року проведено електронний аукціон № UA-EA-2020-12-23-000001-b за лотом № GL1N019277 за кредитним портфелем, що складається із прав вимоги та інших майнових прав за 7 кредитними договорами, що забезпечені транспортними засобами, 220 кредитних договорів, що забезпечені заставою та 267 без заставних кредитних договорів. Переможцем визнано ТОВ «Консалт Солюшенс».
03 лютого 2021 між ПАТ «Фідобанк» (далі - Банк, Попередній кредитор) та ТОВ «Консалт Солюшенс» (далі - Новий кредитор) укладено договір № GL1N019277_204/1 про відступлення прав вимоги, за змістом пункту 1 якого банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, та/або заставодавців, та/або поручителів, зазначених у додатку 1 до цього договору, надалі за текстом - Боржники. За змістом пункту 78 додатку 1 до договору № GL1N019277_204/1 про відступлення права вимоги від 03 лютого 2021 року до ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги, серед іншого, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за кредитним договором від 02 жовтня 2007 року № Э_361/23_07, договором поруки від 02 жовтня 2007 року № Э_361/23_07-ДП.
З відповіді Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 22 квітня 2025 року за вих. № 13552/15734-26-25/15.6 ТОВ «Консалт Солюшенс» стало відомо, що у Холодногірсько-Новобаварському ВДВС у м. Харкові Східного МРМЮ перебувало виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2/2024/1304/2012, виданого Ленінським районним судом м. Харкова 22 березня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фідобанк» заборгованість в розмірі 47 331,41 грн, яке 27 серпня 2015 року було завершене на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».
З відповіді Індустріального ВДВС у м. Харкові ТОВ «Консалт Солюшенс» стало відомо, що на виконанні у міжрайонному ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області перебувало виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого документа № 2024/5346/2012, виданого Ленінським районним судом м. Харкова 22 березня 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Фідобанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 47 331,41 грн, відносно якого 29 січня 2019 року було винесено постанову повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи частину першу статті 12, п. 5 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень чинної редакції Закону України «Про виконавче провадження», частину першу статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 1999 року) заявник зазначив, що строк пред'явлення виконавчого документа № 2/2024/1304/2012, виданого Ленінським районним судом м. Харкова 22 березня 2013 року щодо боржника ОСОБА_1 є таким, що сплинув 27 серпня 2016 року; строк пред'явлення виконавчого документа № 2024/5346/2012, виданого Ленінським районним судом м. Харкова 22 березня 2013 року щодо боржника ОСОБА_2 є таким, що сплинув 29 січня 2022 року.
ТОВ «Консалт Солюшенс», яке є правонаступником ПАТ «Фідобанк» (ПАТ «СЕБ Банк»), оригіналів виконавчих документів, виданих Ленінським районним судом м. Харкова щодо боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від стягувача не отримало, про що свідчить пункт 78 витягу з акта прийому-передачі оригіналів документів до договорів від 03 лютого 2021 року.
З відповіді Холодногірсько-Новобаварського ВДВС у м. Харкові ТОВ «Консалт Солюшенс» стало відомо, що строк зберігання виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2/2024/1304/2012, виданого Ленінським районним судом м. Харкова щодо боржника ОСОБА_1 закінчився, у зв'язку з чим надати копії будь-яких процесуальних документів у вказаному виконавчому провадженні неможливо.
Також, з відповіді Індустріального ВДВС у м. Харкові стало відомо, що 29. Січня 2019 року було винесено постанову про повернення виконавчого листа № 2024/5346/2012, виданого щодо боржника ОСОБА_2 стягувачу у виконавчому провадженні № НОМЕР_2. Однак, жодних доказів, що підтверджували б фактичне повернення виконавчого документу стягувачу надано не було.
Отже, копії документів, що підтверджують направлення постанов про повернення виконавчих документів у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 та оригіналів виконавчих листів у відділах ДВС не надали.
З відповіді Фонду гарантування вкладень фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «Фідобанк» з ринку від 08 липня 2025 року за вих. № 06960-152/25 видно, що на адресу Фонду оригінали виконавчих листів № 2/2024/1304/2012 та № 2024/5346/2012, виданих Ленінським районним судом м. Харкова про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не надходили.
Отже попередній кредитор - ПАТ «Фідобанк» (ПАТ «СЕБ Банк») постанови про повернення виконавчого документа у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 та оригіналів вищевказаних виконавчих листів не отримував.
ТОВ «Консалт Солюшенс», яке є правонаступником ПАТ «СЕБ Банк» (ПАТ «Фідобанк»), оригіналів виконавчих листів № 2/2024/1304/2012 та № 2024/5346/2012 від попереднього стягувача не отримало.
Оскільки на даний час відсутні будь-які активні виконавчі провадження щодо виконання вищезазначених виконавчих листів, враховуючи факт відсутності оригіналів виконавчих документів в матеріалах кредитної справи та в органах державної виконавчої служби, можна зробити висновок, що вищевказані виконавчі документи було втрачено.
Таким чином, факт втрати оригіналів виконавчих листів органами виконавчої служби або засобами поштового зв'язку (якщо відділи все ж таки здійснили такі направлення) є таким, що об'єктивно не залежав та не міг залежати від волі стягувача.
Отже, пропущення строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання не залежало від волевиявлення стягувача та пов'язане з тим, що Холодногірсько- Новобаварський ВДВС у м. Харкові та Індустріальний ВДВС у м. Харкові при завершенні виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих листів № 2024/5346/2012, виданих Ленінським районним судом м. Харкова щодо боржників, не направили відповідні постанови та оригінали виконавчих листів стягувачу, що позбавило його можливості вчасно пред'явити виконавчі листи до виконання.
З урахуванням наведеного, заявник просив заяву задовольнити.
Холодногірський районний суд м. Харкова ухвалою від 11 листопада 2025 року заяву задовольнив.
Замінив сторону стягувача ПАТ «СЕБ Банк» на його правонаступник ТОВ «Консалт Солюшенс» у справі № 2024/5346/2012 (2/2024/1304/2012).
Поновив ТОВ «Консалт Солюшенс» строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа у справі № 2024/5346/2012 (2/2024/1304/2012), виданого Ленінським районним судом м. Харкова 22 березня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «СЕБ Банк» заборгованості в розмірі 47 331,41 грн, щодо боржника ОСОБА_1 .
Видав ТОВ «Консалт Солюшенс» дублікат виконавчого листа у справі № 2024/5346/2012 (2/2024/1304/2012) про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Фідобанк» заборгованості в розмірі 47 331,41 грн, щодо боржника ОСОБА_1 .
Поновив ТОВ «Консалт Солюшенс» строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа у справі № 2024/5346/2012 (2/2024/1304/2012), виданого Ленінським районним судом м. Харкова 22 березня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «СЕБ Банк» заборгованості в розмірі 47 331,41 грн, щодо боржника ОСОБА_2 .
Видав ТОВ «Консалт Солюшенс» дублікат виконавчого листа у справі № 2024/5346/2012 (2/2024/1304/2012) про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Фідобанк» заборгованості в розмірі 47 331,41 грн, щодо боржника ОСОБА_2 .
Харківський апеляційний суд постановою від 02 квітня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Халабурдіна С. В. залишив без задоволення, а ухвалу Холодногірського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2025 року - без змін.
Ухвала Холодногірського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2025 року в частині заміни сторони стягувача її правонаступником, поновлення строків на пред'явлення виконавчого документа та видачі його дубліката щодо боржника ОСОБА_2 в апеляційному порядку не оскаржувалася, а тому не була предметом її перегляду в цій частині.
07 травня 2026 року адвокат Халабурдін С. В. як представника ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Холодногірського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2026 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 травня 2026 року справу призначено судді-доповідачу Зайцеву А. Ю., судді, які входять до складу колегії: Коротенко Є. В., Тітов М. Ю.
Відповідно до розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 18 травня 2026 року № 514/0/226-26 у зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Тітова М. Ю. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 травня 2026 року справу призначено судді-доповідачу Зайцеву А. Ю, судді, які входять до складу колегії: Воробйова І. А., Коротенко Є. В.
Адвокат Халабурдін С. В. як представника ОСОБА_1 у касаційній скарзі заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що повний текст постанови Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2026 року складено 06 квітня 2026 року, а отримано ним 07 квітня 2026 року.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Доводи клопотання свідчать, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його.
В касаційній скарзі адвокат Халабурдін С. В. як представника ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2026 року та ухвалу Холодногірського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2025 року в частині задоволення заяви щодо боржника ОСОБА_1 і в цій частині ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не взято до уваги, що заявник не довів належними доказами факт втрати виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 . Заявником не доведено ані поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, ані самого факту втрати виконавчого листа у межах такого строку. Тривала бездіяльність стягувача протягом понад десяти років після завершення виконавчого провадження свідчить про втрату інтересу до реалізації свого права та виключає можливість поновлення строку. Та обставина, що стягувач не передав заявнику оригінал виконавчого листа не свідчить про втрату стягувачем такого виконавчого листа. Як видно із сайту Національного банку України ПАТ «Фідобанк» було віднесено до категорії неплатоспроможних 20 травня 2016 року. Національний банк України 18 липня 2016 року за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняв рішення № 142-рш про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Фідобанк». Отже, як мінімум до 20 травня 2016 року Фонд гарантування вкладень фізичних осіб не мав жодних повноважень отримувати кореспонденцію, документи стосовно стягувача ПАТ «Фідобанк», а тому і не міг отримати оригінал виконавчого листа після завершення виконавчого провадження 27 серпня 2015 року. Тобто твердження, що оригінал виконавчого листа не надходив на адресу Фонду гарантування вкладень фізичних осіб не може підтверджувати ту обставину, що ПАТ «Фідобанк» не отримував відповідний оригінал виконавчого листа після завершення виконавчого провадження.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Отже, зміст пункту 24 частини першої статті 353 та пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права та регламентує право касаційного оскарження судових рішень, свідчить про те, що оскарження ухвал суду першої інстанції щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, після їх перегляду в апеляційному суді, у касаційному порядку не передбачено. Постанова апеляційного суду, прийнята за наслідками апеляційного перегляду ухвали місцевого суду, також не може бути предметом перегляду у касаційному порядку.
За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи наведене, ухвала Холодногірського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2025 року та постанова Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2026 року в частині поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа щодо боржника ОСОБА_1 не підлягають касаційному оскарженню, тому відкритті касаційного провадження в цій частині необхідно відмовити з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
Щодо заміни сторони
Судами попередніх інстанцій встановлено, що заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова у справі № 2024/5346/2012 стягнуто солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «СЕБ Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 46 862,78 грн та судовий збір у розмірі 468,63 грн, а всього 47 331,41 грн.
Згідно зі Статутом ПАТ «Фідобанк», затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів ПАТ «Фідобанк» від 14 квітня 2016 року, ПАТ «Фідобанк» є юридичною особою, створеною внаслідок зміни найменування ПАТ «СЕБ Банк», що підтверджується відповіддю ПАТ «Фідобанк» від 07 травня 2021 року вих. № 03-434.
Згідно із відповіддю Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного МУМЮ від 22 квітня 2025 року вих. № 13552/15734-26-25/15.6 у Холодногірсько-Новобаварському ВДВС у м. Харкові Східного МУМЮ перебувало виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2/2024/1304/2012, виданого Ленінським районним судом м. Харкова 22 березня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фідобанк» заборгованість в розмірі 47 331,41 грн, яке 27 серпня 2015 року завершено на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно із відповіддю Індустріального ВДВС у м. Харкові на виконанні у Міжрайонному ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області перебувало виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого документа № 2024/5346/2012, виданого Ленінським районним судом м. Харкова 22 березня 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Фідобанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 47 331,41 грн, відносно якого 29 січня 2019 року винесено постанову по повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
19 січня 2021 року проведено електронний аукціон № UA-EA-2020-12-23-000001-b за лотом № GL1N019277 за кредитним портфелем, що складається із прав вимоги та інших майнових прав за 7 кредитними договорами, що забезпечені транспортними засобами, 220 кредитних договорів, що забезпечені заставою та 267 без заставних кредитних договорів. Переможцем визнано ТОВ «Консалт Солюшенс», що підтверджується протоколом електронного аукціону № UA-EA- 2020-12-23-000001-b.
03 лютого 2021 року між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «Консалт Солюшенс» укладено договір № GL1N019277_204/1 про відступлення прав вимоги, за змістом пункту 1 якого банк відступає новому кредитору належні ПАТ «Фідобанк», а новий кредитор набуває права вимоги ПАТ «Фідобанк» до позичальників, та/або заставодавців, та/або поручителів, зазначених у додатку 1 до цього договору, надалі за текстом - боржники. За змістом пункту 78 додатку 1 до договору № GL1N019277_204/1 про відступлення права вимоги від 03 лютого 2021 року до ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги, серед іншого, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за кредитним договором від 02 жовтня 2007 року № Э_361/23_07, від 02 жовтня 2007 року договором поруки № Э_361/23_07-ДП. ТОВ «Консалт Солюшенс» сплатило ПАТ «Фідобанк» кошти в порядку пункту 4 договору в розмірі 1 805 235,04 грн без ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням від 28 січня 2021 року № 55.
У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду, виконання яких є складовою права на справедливий суд та ефективний захист прав сторони у справі, що передбачені статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до частини першої, другої, п'ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Задовольняючи заяву ТОВ «Консалт Солюшенс» суди вірно встановили, що до заявника перейшло право вимоги за кредитним договором від 02 жовтня 2007 року № Э_361/23_07 та договором поруки від 02 жовтня 2007 року № Э_361/23_07-ДП відносно боржників у зв'язку із чим заявник набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_1 .
За таких обставин, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про задоволення заяви ТОВ «Консалт Солюшенс», замінивши стягувача ПАТ «Фідобанк» щодо боржника ОСОБА_1 .
Щодо видачі дублікатів виконавчих документів
Частиною першою статті 431 ЦПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з підпунктом 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано, чи не втратило судове рішення законної сили, чи не пропущений строк на пред'явлення до виконання.
Якщо строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19).
Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.
Суди попередніх інстанцій, встановивши поважність причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та втрату оригіналів виконавчих листів, оскільки вони відсутні у стягувача та в органі державної виконавчої служби, дійшли правильного висновку про наявність підстав для видачі дубліката виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 . Оскільки судове рішення боржник не виконала, права стягувача підлягають поновленню.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають. Крім того, аналогічним аргументам заявника вже була надана належна оцінка судом апеляційної інстанції.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Холодногірського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2025 року та постанови Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2026 року про видачу дубліката виконавчого документу та заміну стягувача у виконавчому листі необхідно відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а оскаржувані судові рішення в цій частині є законними та обґрунтованими, постановлені з додержанням норм права, підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтею 390, пунктом 1 частини другої статті 394, частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Клопотання адвоката Халабурдіна Святослава Володимировича як представника ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Холодногірського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2025 року та постанови Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2026 року задовольнити.
Поновити адвокату Халабурдіну Святославу Володимировичу як представнику ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Холодногірського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2025 року та постанови Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2026 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Халабурдіна Святослава Володимировича як представника ОСОБА_1 на ухвалу Холодногірського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2026 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку на пред'явлення їх до виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:А. Ю. Зайцев
І. А. Воробйова Є. В. Коротенко