01 червня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/423/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Мачульський Г. М., Могил С. К.,
розглянувши заяву ОСОБА_1
про відвід колегії суддів у складі: Волковицька Н.О., Могил С.К., Случ О. В. у справі
за позовом Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври/Чоловічий монастир/Української православної церкви
до Національного заповіднику «Києво-Печерська лавра»,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
1) ОСОБА_2 ,
2) ОСОБА_3 ,
3) ОСОБА_4 ,
4) ОСОБА_5 ,
5) ОСОБА_6 ,
6) ОСОБА_7 ,
7) ОСОБА_8 ,
8) ОСОБА_9 ,
9) ОСОБА_10 ,
10) ОСОБА_11 ,
11) ОСОБА_12 ,
12) ОСОБА_13 ,
13) ОСОБА_14 ,
14) Київська Митрополія Української Православної Церкви,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство культури та стратегічних комунікацій України,
особа, яка не брала участі у справі та вважає, що порушені її права, інтереси та (або) обов'язки - ОСОБА_1 ,
про усунення перешкод у користуванні майном,
13.04.2026 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в електронному суді надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2026 про закриття апеляційного провадження у справі № 910/423/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (особи, яка не брала участі у справі) на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 14.04.2026 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Волковицька Н. О., Могил С. К., Случ О. В.
Ухвалою Верховного Суду від 18.05.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 (особи, яка не брала участі у справі) на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2026 у справі № 910/423/23. Перегляд ухвали Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2026 у справі № 910/423/23 визначено здійснювати у письмовому провадженні.
29.05.2026 надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів у складі колегії: Волковицька Н. О., Могил С. К., Случ О. В.
У зв'язку з відпусткою судді Случа О. В. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, за результатом якого відповідно до протоколу від 01.06.2026 для розгляду справи № 910/423/23 визначено колегію суддів у складі: Волковицька Н. О. - головуючий (доповідач), Мачульський Г. М., Могил С. К.
В обґрунтування відводу колегії суддів у складі: Волковицька Н.О., Могил С.К., Случ О. В. у справі № 910/423/23 представник заявника зазначив, що судді Волковицька Н. О., Могил С. К., Случ О. В. вже брали участь у розгляді цієї справи, зокрема постановою Верховного Суду від 18.05.2026 розглянуто скаргу ОСОБА_15 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2026 щодо закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_15 (особи, яка не брала участі у справі) на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі № 910/423/23, яку залишено без задоволення, а скаргу - без змін.
Заявник відводу вважає, що фактично, ухвали Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2026 та від 19.03.2026 про закриття апеляційного провадження у справі № 910/423/23 є аналогічними за своїм змістом та відрізняються лише прізвищем ім'я та по батькові осіб, які зверталися до суду з апеляційними скаргами. Як наслідок, колегія суддів вже у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.05.2026 надала висновки щодо основних аргументів касаційних скарг на ухвали про закриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами ченців монастиря, а отже у колегії суддів у складі: Волковицька Н. О. Могил С. К., Случ О. В., вже сформована позиція як щодо законності ухвали Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2026 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_16 , так і щодо касаційних скарг ОСОБА_1 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2026 року у справі № 910/423/23, а тому вказані обставини свідчать про наявність сумнівів в об'єктивності колегії суддів під час ухвалення судового рішення.
В обґрунтування викладених доводів заявник відводу посилається на рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 22 вересня 1994 року у справі "Деблет проти Бельгії", в якій суд вказав, що не можна вважати неупередженим суддю, якщо суддя раніше мав можливість ознайомитись зі справою, її учасниками, скласти свою думку ще до того, як розпочався даний судовий розгляд.
Розглянувши зазначену заяву, Суд вважає її безпідставною та необґрунтованою з огляду на таке.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення цього Суду у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення неупередженості суду у розумінні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності.
Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі статтею 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (частина перша цієї статті). Також суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (частина друга цієї ж статті).
Оскільки стаття 35 Господарського процесуального кодексу України не містить вичерпного переліку обставин для відводу, вирішення питання про визнання тих чи інших обставин такими, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (у випадку відсутності передбачених обов'язкових підстав, визначених, зокрема, у частинах першій-четвертій вказаної статті), лежить в межах повноважень Суду. В свою чергу, посилання на відповідні обставини повинно бути обґрунтованим, а самі обставини - такими, що дійсно викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Верховний Суд зазначає, що вичерпний перелік обставин, зазначених у пункті 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, чинним законодавством не визначено і тому вирішення питання про визнання певних обставин тими обставинами, про які йдеться в наведеній вище нормі цього Кодексу, належить саме до повноважень Верховного Суду.
Відповідно до положень частин другої та третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35 і 36 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
18.05.2026 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В., касаційну скаргу ОСОБА_15 залишено без задоволення, ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2026 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_15 (особи, яка не брала участі у справі) на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі № 910/423/23 залишено без змін.
Водночас, відповідно до частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, саме по собі судове рішення, прийняте у цій справі за участю суддів Волковицької Н. О., Могила С. К., Случа О. В., не може бути підставою для відводу без надання стороною, яка заявляє відвід, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів проявлення зазначеними суддями саме необ'єктивності чи упередженості на користь однієї зі сторін. Проте, таких доказів заявник відводу до заяви не додав.
Таким чином, слід зазначити, що вказана заявником обставина не може бути підставою для відводу колегії суддів.
Інших обставин, які викликають у заявника сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів, ним не зазначено.
Наведені заявником підстави для відводу оцінюються судом критично, оскільки доводи взагалі не містять жодних належних обґрунтувань, а вказані обставини не релевантні обставинам справи ЄСПЛ "Деблет проти Бельгії", оскільки причиною відводу стало те, що члени органу дисциплінарного суду задовго до слухань обговорювали поведінку заявника та давали їй виключно негативну оцінку.
Отже, за результатами розгляду заяви представника заявника про відвід суддів від розгляду справи № 910/423/23 суд дійшов висновку, що його доводи є такими, що не містять об'єктивно обґрунтованих посилань на обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді та могли б бути підставою для відводу у розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 35, 38, 39, 230, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Волковицька Н. О., Могил С. К., Случ О. В. у справі № 910/423/23 визнати необґрунтованою, а справу передати на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід колегії суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді Г. М. Мачульський
С. К. Могил