01 червня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/254/26
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Чернігівська окружна прокуратура
вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 0291011426
в інтересах держави в особі
позивача: Чернігівської міської ради
вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 34339125
до відповідача: Комунального підприємства “Чернігівбудінвест»
Чернігівської міської ради
проспект Миру, 263, м. Чернігів, 14007, код ЄДРПОУ 32818170
про стягнення 4 684 082,19 грн
За участю представників:
прокурори: Ходико О. Є.
позивача: Гаценко О. О.
відповідача: Підгорний К. Є., Тимошенко І. Л., Сердюк О. В.
Чернігівською окружною прокуратурою подано позов в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради до Комунального підприємства “Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради про стягнення грошових коштів у розмірі 3 698 971,19 грн, з яких: 3 341 036,16 грн - безпідставно збережені кошти пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту, 255 232,49 грн - інфляційні втрати (індекс інфляції) та 102 702,54 грн - три проценти річних за користування грошовими коштами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав сплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту.
Ухвалою суду від 25.03.2026 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.04.2026, встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
Учасники справи були належним чином повідомлені про дату та час підготовчого засідання шляхом доставки ухвали суду до їх електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
09.04.2026, у встановлений судом строк, від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечує, просить у його задоволенні відмовити.
Відповідач зазначає, що позов у даній справі пред'явлено до неналежного відповідача. Положенням про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Чернігова передбачено, що інвестором, на якого відповідно до діючого законодавства України покладаєтеся зобов'язання взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, є особа, яка приймає рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти будівництва та якій відповідно до договору передано функції замовника в частині сплати коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Чернігова. У разі, якщо суд прийде до висновку, що обов'язок сплати пайової участі у розвиток інфраструктури м. Чернігів з вказаного вище об'єкту будівництва дійсно існує, єдиною особою, на яку має бути покладено виконання цього обов'язку, є інвестор - ТОВ «Масани-10».
Відповідач вважає, що під час підготовчого засідання судом має бути вирішено питання щодо заміни первісного відповідача - КП «Чернігівбудінвест» належним відповідачем - ТОВ «Масани-10». У разі, якщо заміна первісного відповідача - КП «Червігівбудінвест» належним відповідачем - ТОВ «Масани-10» не відбудеться, існує потреба у залученні ТОВ «Масанн-10» до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, оскільки рішення у справі може вплинути на права та обов'язки ТОВ «Масани-10» по відношенню до обох сторін цієї справи.
15.04.2026 від прокуратури надійшла відповідь на відзив, в якій прокурор вважає викладені у відзиві на позов обставини безпідставними та необґрунтованими, підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
Відзив на позов та відповідь на відзив прийняті судом до розгляду, документи долучено до матеріалів справи.
Від прокуратури надійшла заява від 20.04.2026 про збільшення розміру позовних вимог.
Заява обґрунтована тим, що відповідно до даних сертифікату № ЧГ122250306452 від 11.03.2025 та акту готовності об'єкту до експлуатації від 06.03.2025 загальна площа будівлі багатоповерхового житлового будинку № 10/7 (будівельний номер) з автономним джерелом теплопостачання в кожній квартирі, з вбудованими приміщеннями для розміщення офісів з автономним джерелом теплопостачання в третьому мікрорайоні житлового масиву «Масани» складає 8701.6 м кв. На дату прийняття об'єкта в експлуатацію (11.03.2025) діяли показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 18.02.2025 № 270. Зокрема, вартість одного квадратного метра загальної площі квартир будинку (з урахуванням податку на додану вартість) на території Чернігівської області становила 23 870,00 грн. Таким чином, вартість будівництва, відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, об'єкту «Будівництво багатоповерхового житлового будинку № 10/7 (будівельний номер) з автономним джерелом теплопостачання в кожній квартирі, з вбудованими приміщеннями для розміщення офісів з автономним джерелом теплопостачання в третьому мікрорайоні житлового масиву «Масани» становить 207 707 192,00 грн (8701.6 кв.м х 23 870,00 грн). Розмір пайової участі, який підлягає сплаті до бюджету Чернігівської міської ради становить: 4 154 143,84 грн (207 707 192,00 х 2% / 100%).
Прокурор просить прийняти збільшення розміру позовних вимог та стягнути із КП «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради на користь Чернігівської міської ради 4 154 143,84 грн безпідставно збережених коштів пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту, а також 393 363,76 грн інфляційних втрат та 136 574,59 грн 3 % річних за збільшений період, а саме з 12.03.2025 по 15.04.2026.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Проаналізувавши заяву прокурора про збільшення розміру позовних вимог, суд приймає збільшення прокурором розміру позовних вимог, оскільки це не протирічить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси, а також є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 46 ГПК України, та заяву подано з дотриманням вимог ГПК України.
Відповідно, з урахуванням поданої прокурором заяви про збільшення розміру позовних вимог, яка задоволена судом, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 4 684 082,19 грн, з яких: 4 154 143,84 грн безпідставно збережених коштів пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту, 393 363,76 грн інфляційних втрат та 136 574,59 грн 3 % річних за період з 12.03.2025 по 15.04.2026.
Від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі № 927/254/26 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 922/1993/25, яку передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Заява обґрунтована тим, що правовідносини у справі № 927/254/26 є подібними до правовідносин у справі № 922/1993/25 і питання, з метою отримання відповіді на які справу № 922/1993/25 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, є аналогічними тим питанням, що має вирішити суд під час розгляду справи № 927/254/26.
Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, господарський суд доходить таких висновків.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу -до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Судом встановлено, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 16.04.2026 справу № 922/1993/25 разом з касаційною скаргою Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив "Пролісок 2010"» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 01.10.2025 повернуто відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
При цьому Великою Палатою Верховного Суду встановлено, що КГС ВС в ухвалі про передачу не виклав проблемного правозастосування, а також не навів аргументів, чому визначене в ухвалі про передачу спірне питання не може бути вирішене самим господарським судом касаційної інстанції під час розгляду касаційної скарги відповідно до його повноважень, адже на розгляд Великої Палати Верховного Суду в цій справі передане питання, яке може бути вирішене КГС ВС як належним судом.
Таким чином підстави для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відсутні, у зв'язку з чим суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі.
Від позивача надійшло клопотання від 22.04.2026 про заміну відповідача належним відповідачем у справі № 927/254/26.
Так, позивач просить суд замінити первісного відповідача - Комунальне підприємство «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради належним відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Масани-10»
Подане клопотання мотивоване тим, що Положенням про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Чернігова, затвердженим рішенням Чернігівської міської ради від 29.06.2017 № 21/VІІ-13, зі змінами та доповненнями, було прямо передбачено що, якщо функції замовника в частині сплати коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Чернігова покладено договором на інвестора, що вкладає кошти в об'єкт будівництва, то саме інвестор зобов'язаний взяти пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста. Крім того, п. 3.2.13 Договору від 07.08.2020 № 07.08-20/01 встановлено, що у випадках передбачених чинним законодавством обов'язок укласти договори та сплатити Чернігівській міській раді відсоток відрахувань на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Чернігова покладається саме на ТОВ «Масани-10». Отже на думку позивача, єдиною особою, на яку може бути покладено виконання цього обов'язку, у тому числі у судовому порядку, є ТОВ «Масани-10», як інвестор, що здійснював у повному обсязі фінансування будівництва об'єкту, а після завершення будівництва набув право власності на нього.
Прокурор заперечує проти клопотання Чернігівської міської ради про заміну відповідача у справі, просить відмовити у його задоволенні. Вважає, що даний позов пред'явлений до належного відповідача КП «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради, яке як замовник будівництва зобов'язано сплатити кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту при будівництві житлового будинку, відповідно до чинного на той час законодавства, а тому розгляд справи повинен бути продовжений з первісним відповідачем у справі. При цьому прокурор зазначає, що Чернігівська міська рада жодних заходів, спрямованих на поновлення своїх порушених інтересів не вживала, своїм правом на звернення з позовом до суду з можливістю самостійно визначити суб'єктний склад учасників справи не скористалась. Щодо клопотання відповідача, заявленого у відповіді на відзив, щодо залучення ТОВ «Масани-10» як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимого щодо предмета спору, прокурор покладається на розсуд суду.
Розглянувши клопотання позивача про заміну відповідача належним відповідачем, суд встановив таке.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Одночасно, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.
Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначені підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме, у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Прокурор набуває права на реалізацію своїх функцій, визначених законом, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є належною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
За приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Частиною 2 ст. 2 Цивільного кодексу України передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі ст.ст. 167, 170 Цивільного кодексу України набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
У судовому процесі, зокрема, у господарському держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, тобто під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо прокурором визначено стороною у справі певний орган.
Подібний за змістом висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц та від 27.02.2019 у справі №761/3884/18.
Відповідно до вимог ст. 55 Господарського процесуального кодексу України органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.
Поряд з цим ч. 5 ст. 55 Господарського кодексу України передбачає, що відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.
Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді стала бездіяльність Чернігівської міської ради як органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Так, Чернігівська міська рада обізнана про факт несплати КП «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради коштів пайової участі до введення даного об'єкта будівництва в експлуатацію ще з березня 2025 року. Також, після початку процедури встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» окружною прокуратурою на адресу Чернігівської міської ради скеровано лист № 55-72-76вих26 від 05.01.2026, у якому вказані виявлені порушення та роз'яснено положення чинного законодавства, що регулює питання сплати пайової участі для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.
Водночас, Чернігівська міська рада жодних заходів, спрямованих на поновлення своїх порушених інтересів не вживала, своїм правом на звернення з позовом до суду з можливістю самостійно визначити суб'єктний склад учасників справи не скористалась.
Натомість, даний позов пред'явлений прокурором з метою захисту інтересів держави, у якому саме прокурором визначено суб'єктний склад учасників справи, підстави та предмет позову.
Відповідно до ст. 48 ГПК України сторонами в господарському процесі є позивач і відповідач. Право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають (ч. 2 ст. 48 ГПК України).
Вирішуючи спір, суд залежно від характеру правовідносин зобов'язаний визначити суб'єктний склад спору і норми матеріального права, які підлягають застосуванню, та, встановивши факт пред'явлення позову до неналежного відповідача, відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав (схожий за змістом висновок викладено в пункті 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19).
Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом особи, яка звертається до суду з позовною заявою, - у даному випадку прокурора. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц і №372/51/16-ц).
Верховним Судом сформована позиція, що прокурор визначає склад відповідачів самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб'єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права тощо (п. 7.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20; п.10.13 постанови від 20.06.2023 у справі № 633/408/18; п. 8.12 постанови від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц).
Також у постанові від 11.04.2023 у справі № 910/11625/21 Верховний Суд звернув увагу, що чинне процесуальне законодавство не уповноважує суд на власний розсуд визначати (вказувати) особу, яка повинна відповідати за позовною вимогою (відповідача у справі), що становить виключну прерогативу особи, яка заявляє таку вимогу. Колегія суддів також звертає увагу на принцип диспозитивності господарського судочинства (ст. 14 ГПК України), який полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.09.2024 у справі № 554/154/22 зазначила, що у процесуальному законодавстві принцип диспозитивності реалізується через засадниче правило "ne eat judex ultra petita partium" - немає суду за межами вимог сторін. Тобто у судовому процесі потрібно виходити з того, що саме стороні належить право обрати та визначити цілі свого звернення до суду. Суд не вправі змінювати обране особою спрямування, а помилка у праві має наслідком відмову у задоволенні вимог процесуального звернення або інші несприятливі правові наслідки. Вихід суду за межі заявлених доводів та вимог процесуального звернення конкурує з принципом змагальності, оскільки жодна сторона судового процесу не повинна спростовувати те, на що інша сторона не посилалася.
Таким чином, заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури, звертаючись до суду з даним позовом та маючи процесуальні права та обов'язки особи, в інтересах якої він діє, використав своє право на визначення відповідача у справі - КП «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради.
З огляду на зазначене, враховуючи, що прокурор заперечує проти клопотання Чернігівської міської ради про заміну відповідача у справі, суд дійшов висновку про відмову позивачу у задоволенні клопотання про заміну відповідача належним відповідачем. Розгляд справи повинен бути продовжений з первісним відповідачем у справі. У разі якщо у ході розгляду справи суд прийде до висновку, що позов пред'явлений до неналежного відповідача, це є самостійною підставою для відмови у позові.
Щодо залучення ТОВ «Масани-10» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Відповідно до ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов'язки, встановлені ст.42 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.
Таким чином, нормами процесуального законодавства передбачено залучення третіх осіб до закінчення підготовчого провадження у справі, якщо справа розглядається в порядку загального позовного провадження.
Отже, дослідивши матеріали справи, суд, приймаючи до уваги приписи ст. 50 ГПК України, вважає за необхідне залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Масани-10» (14017, м. Чернігів, проспект Перемоги, буд. 39, код ЄДРПОУ 43307497), так як рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки даної особи.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1, ч. 2 ст. 2 ГПК України).
Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання (ч. 1 ст. 182 ГПК України).
Згідно з частиною третьою статті 177 ГПК України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Відповідно до ст.183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
За таких обставин, враховуючи залученням судом до участі у справі третьої особи, суд дійшов до висновку про необхідність продовження строку підготовчого провадження на 30 днів з власної ініціативи та відкладення підготовчого засідання.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 13, 177, 182, 183, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Чернігівській міській раді у задоволенні клопотання про заміну відповідача належним відповідачем у справі №927/254/26.
2. Відмовити Комунальному підприємству “Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі.
3. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Масани-10» (14017, м. Чернігів, проспект Перемоги, буд. 39, код ЄДРПОУ 43307497).
4. Зобов'язати учасників справи у дводенний строк з дня отримання цієї ухвали надіслати (надати) третій особі копії поданих ними до суду заяв по суті справи. Докази такого надіслання (надання) подати суду.
5. Третій особі в порядку ст.179 ГПК України протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали надати письмові пояснення щодо предмету та підстав заявленого позову з одночасним надсиланням копії письмових пояснень з доказами іншим учасникам справи. Докази надсилання надати до суду.
6. Продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів.
7. Підготовче засідання відкласти на 25 червня 2026 р. об 11:20. Судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернігівської області за адресою: пр-т Миру, 20, м. Чернігів, зал судових засідань № 305.
8. Повідомити учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та про можливість подати процесуальні документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі через особистий кабінет в системі "Електронний суд".
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 02.06.2026.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В.В. Моцьор