27 травня 2026 року м. ЧернівціСправа № 926/482/26
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., за участю секретаря судового засідання Скрипник Д.М., розглянувши матеріали справи
приватного акціонерного товариства «Київстар» (03113, м.Київ, вул. Дегтярівська, буд. 53, код ЄДРПОУ 21673832)
до відповідачів:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн» (58002, м.Чернівці, вул. Головна, буд. 122, код ЄДРПОУ 44229284);
2) Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області (60435, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, с. Тереблече, код ЄДРПОУ 04418423)
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙН ТАУЕР КОМПАНІ»;
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Кривцова Крістіна Танасіївна
про визнання недійсним договору купівлі-продажу та повернення земельної ділянки
Представники сторін:
від позивача - Суха Ю.О. - адвокат;
від відповідача 1 - не з'явився;
від відповідача 2 - Поляк М.В. - адвокат;
від третьої особи 1 - Терещенко К.С. - адвокат;
від третьої особи 2 - не з'явився.
1. Стислий виклад позицій учасників справи.
Приватне акціонерне товариство «Київстар»» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн» та Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, в якому просить суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між Тереблеченською сільською радою Чернівецького району Чернівецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн» від 28.01.2025, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Кривцовою К.Т., зареєстрованого в реєстрі за №604;
- застосувати наслідки недійсності правочину та повернути у власність Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн» земельну ділянку 7321085400:01:006:0018, розташовану за адресою: с. Тереблече, Чернівецького району, Чернівецької області (за межами), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2689603273210.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 28.01.2025 між Тереблeченською сільською радою (далі-Продавець) та ТОВ «Даймондс Корпорейшн» (далі- Покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до умов якого, Продавець, на підставі рішення №335-33/24, XXXIII сесії VIII скликання Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 23.12.2024, передає у власність - продає із земель комунальної власності, що знаходяться у віданні та розпорядженні Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, а Покупець набуває у власність - купує земельну ділянку площею 0,076 га, кадастровий номер якої - 7321085400:01:006:0018, що розташована за адресою: с. Тереблече, Чернівецького району, Чернівецької області (за межами), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2689603273210. Цільове призначення земельної ділянки - 13.01 - для розміщення та експлуатації об'єктів і споруд електронних комунікацій. (п. 1.2. Договору).
Однак, позивач зазначає, що даний Договір укладений з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, ч.ч. 1, 2 статті 134 Земельного кодексу України, що свідчить про відчуження вказаної земельної ділянки поза конкурсом, тобто без дотримання конкурентних засад, а тому просить суд визнати його недійсним та повернути оспорювану земельну ділянку власнику.
ТОВ «Даймондс Корпорейшн» (Відповідач-1) проти позову заперечувало з підстав, викладених у відзиві отриманого судом 25.02.2026. Стверджує, що ПрАТ «Київстар» не має права на судовий захист, оскільки його кінцеві бенефіціарні власники (через структуру VEON Ltd. та LetterOne) перебувають під дією персональних санкцій згідно з Указами Президента України № 726/2022 та № 727/2022. Крім того, Відповідач-1 вказував на обмеження ст. 82 ЗК України щодо набуття землі юридичними особами з іноземним елементом та просив залишити позов без розгляду на підставі ст. 43 ГПК України як завідомо безпідставний.
Тереблeченська сільська рада (Відповідач-2) у відзиві від 03.03.2026 зазначила, що продаж ділянки відбувся правомірно, без земельних торгів, на підставі абзацу 13 частини 2 статті 134 ЗК України, оскільки цільове призначення ділянки визначено «для розміщення та експлуатації об'єктів і споруд електронних комунікацій». Також Відповідач-2 стверджує, що права Позивача не порушені, оскільки укладений із ним договір є договором про надання послуг з утримання обладнання, а не договором оренди землі, а отже, переважне право на викуп у Позивача відсутнє.
23.03.2026 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Чернівецької області від представниці позивача отримано відповіді на відзиви відповідача 1 та відповідача 2 в яких вона зокрема вказує, що за законом (ст. 134 Земельного кодексу) земля комунальної власності має продаватися виключно на конкурентних земельних торгах. Винятки, на які посилається сільрада, діють лише тоді, коли на ділянці вже розташоване майно покупця, призначене для обслуговування. На спірній ділянці немає жодних споруд Відповідача-1. Крім того, компанія не довела статус постачальника електронних комунікацій чи намір будувати об'єкти зв'язку. ПАТ «Київстар» має законний майновий інтерес для подання позову, оскільки на цій земельній ділянці розташоване його власне обладнання, і зміна власника землі загрожує безперебійній роботі мережі. У відповіді на відзив ТОВ «Даймондс Корпорейшн» представниця позивач наголошує, що дослідження складу акціонерів взагалі не стосується предмету спору (законності договору купівлі-продажу землі). Спростування зв'язків із підсанкційними особами: «Київстар» повністю контролюється міжнародною групою VEON (через VEON Holdings B.V. та VEON Ltd.) і не має кінцевих бенефіціарних власників (зокрема, підсанкційних ОСОБА_1 , Петра Авена чи Андрія Косогова), які б мали вирішальний вплив або управлінський контроль. Позивач посилається на ухвалу Шевченківського райсуду м. Києва від 29.11.2024 року, якою було знято арешт з акцій компанії через відсутність контролю з боку підсанкційних осіб. Також зазначається, що акції компанії вільно торгуються на американській біржі NASDAQ, що підтверджує успішне проходження найсуворіших комплаєнс-процедур США. Як українська юридична особа, заснована українськими компаніями, «Київстар» повністю відповідає вимогам Земельного кодексу України щодо права набувати у власність несільськогосподарські землі.
03.04.2026 представниця третьої особи 1 подала письмові пояснення щодо позову (вх.№1314). Крім того, у даних поясненнях остання просить поновити процесуальний строк для їх подання та долучити пояснення до матеріалів справи.
2. Рух справи.
05.02.2026 відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду матеріали позовної заяви зареєстровані за вх.№482.
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 05.02.2026 позовну заяву передано судді Гурину М.О.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 10.02.2026 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 04.03.2026.
11.02.2026 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Чернівецької області від представниці позивача надійшло клопотання (вх.№564) про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙН ТАУЕР КОМПАНІ» та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Кривцову Крістіну Танасіївну.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 04.03.2026 задоволено клопотання про залучення третіх осіб (вх.№564), залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙН ТАУЕР КОМПАНІ» та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Кривцову Крістіну Танасіївну. Підготовче судове засідання відкладено на 23.03.2026.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 23.03.2026 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 07.04.2026.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 07.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 27.04.2026.
Протокольною ухвалою від 27.04.2025 відкладено розгляд справи по суті на 25.05.2026.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 25.05.2026 відкладено розгляд справи по суті на 27.05.2026.
На призначений день розгляду справи представниця позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити позов.
Представниця відповідача 2 заперечувала проти задоволення позову вказуючи на його необґрунтованість.
Представниця третьої особи 1 просила задовольнити позов.
Відповідач 1 та третя особа 2 у судове засідання не з'явились, явку уповноважених представників не забезпечили, про причини неявки своїх представників в суд не повідомили, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надіслання ухвал в тому числі через систему «Електронний суд», що підтверджується Довідками про доставку електронного листа, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За таких обставин суд вирішив за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні на підставі наявних матеріалів без участі представників відповідача 1 та третьої особи 2.
3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.
30.12.2007 між Тереблeченською сільською радою та ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» (правонаступник - ПрАТ «Київстар») було укладено Договір про надання послуг з утримання обладнання CHN031, за яким на території сільської ради (с. Тереблече, Чернівецька область) розміщено контейнер з обладнанням та антенно-фідерні пристрої базової станції стільникового зв'язку.
01.05.2023 сторони за участю ТОВ «Юкрейн Тауер Компані» (Третя особа-1) уклали тристоронню угоду про заміну сторони у зобов'язанні, згідно з якою права та обов'язки щодо утримання та обслуговування вищевказаного технологічного майданчика перейшли до Третьої особи-1, при цьому саме обладнання зв'язку безперервно залишається на балансі та в оперативній власності ПрАТ «Київстар», що підтверджується актом приймання-передачі та розпорядженням від 26.07.2024.
23.12.2024 Тереблeченська сільська рада прийняла рішення №335-33/24 про продаж земельної ділянки комунальної власності площею 0,076 га з кадастровим номером 7321085400:01:006:0018 цільовим призначенням 13.01 - для розміщення та експлуатації об'єктів і споруд електронних комунікацій поза процедурою земельних торгів.
28.01.2025 між Тереблeченською сільською радою (Продавець) та ТОВ «Даймондс Корпорейшн» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Кривцовою К.Т. за реєстровим №604.
Згідно з п. 5.1 договору покупця запевнено про відсутність претензій третіх осіб, попри фактичне знаходження на ділянці обладнання зв'язку Позивача.
З цих підстав Позивач вважає, що є достатні та обґрунтовані підстави для визнання договору недійсним, позаяк останній укладено поза конкурсом та такий порушує встановлений публічний порядок відчуження земельної ділянки.
У зв'язку із зазначеним, Позивач змушений звернутися до суду для захисту свого порушеного права.
Крім того, судом встановлено, що ТОВ «Даймондс Корпорейшн» не є постачальником електронних комунікаційних послуг, не внесено до відповідного Реєстру НКЕК, а основним видом його діяльності за КВЕД є 68.20 (Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна). Будь-яких капітальних споруд Відповідача-1 на ділянці немає.
Також судом досліджено ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 29.11.2024 у справі №761/44888/24, яка набрала законної сили. Вказаним судовим актом встановлено, що міжнародна група VEON Ltd. (акції якої котируються на NASDAQ та EURONEXT) володіє 100% корпоративних прав ПрАТ «Київстар» через холдингові компанії, а підсанкційні особи (Фрідман М., Авен П., Косогов А.) не мають мажоритарних пакетів чи фактичного управлінського та розпорядчого контролю над активами оператора зв'язку.
4. Мотиви, якими керується суд та застосоване ним законодавство.
Дослідивши наведені в позовній заяві доводи, дослідивши матеріали справи, суд виходить із засад верховенства права, оцінюючи правомірність оспорюваного правочину крізь призму його відповідності Конституції України, Земельному та Цивільному кодексам України, правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду та стандартам захисту прав людини, зафіксованим у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Переходячи до оцінки матеріально-правових підстав позову, суд зазначає, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (стаття 14 Конституції України).
Статтею 134 Земельного кодексу України закріплено засадниче правило: земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них продаються чи передаються в користування окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах).
Відступ від цього правила (позаконкурсна процедура) є винятком, норми якого мають спеціальний характер і не підлягають розширеному тлумаченню.
Тереблeченська сільська рада мотивувала продаж спірної ділянки ТОВ «Даймондс Корпорейшн» без аукціону положеннями абзацу 13 частини 2 статті 134 ЗК України, яка виключає з конкурентних процедур випадки будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, мультимодальних терміналів, електронних комунікаційних мереж та об'єктів дорожнього господарства.
Проте суд встановив, що ТОВ «Даймондс Корпорейшн» не є постачальником електронних комунікаційних послуг у розумінні Закону України «Про електронні комунікації», не володіє жодними ліцензіями чи реєстраціями НКЕК, не має на вказаній земельній ділянці жодного власного нерухомого майна чи лінійних споруд зв'язку, а його основним КВЕД є оренда та експлуатація нерухомості.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.09.2020 у справі №688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20) детально розтлумачила межі застосування статті 134 ЗК України та зазначила:
«...не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) права на земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі передачі земельних ділянок за наявності лише одного бажаючого. За наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку... підлягають застосуванню загальні правила про проведення земельних торгів у формі аукціону... Надання землі поза конкурсом за наявності інших претендентів або фактичних користувачів стимулює використання інсайдерської інформації, є проявом корупції та непрозорого перерозподілу основного національного багатства, що прямо суперечить меті законодавця».
Аналогічний імперативний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №923/196/20 (провадження № 12-58гс21), де суд констатував, що продаж або надання в оренду земельної ділянки комунальної власності за відсутності для цього правових підстав, визначених частиною 2 статті 134 ЗК України, та без дотримання обов'язкової конкурентної процедури, означає, що такий правочин спрямований на незаконне заволодіння майном територіальної громади і в силу частин 1, 2 статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.
У справі, що розглядається, на земельній ділянці з 2007 року законно розміщено обладнання стільникового зв'язку ПрАТ «Київстар». Сільська рада знала про наявність цього об'єкта інфраструктури, проте прийняла рішення про прямий продаж землі ТОВ «Даймондс Корпорейшн». Таким чином, Відповідач-2 створив штучні умови для уникнення публічного електронного аукціону, позбавив громаду можливості отримати максимальний економічний ефект від продажу майна на торгах та порушив засади прозорості.
Частинами 1, 2 ст. 228 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Він не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (стаття 216 ЦК України).
Оскільки спірний договір купівлі-продажу від 28.01.2025 за відсутності для цього підстави, визначеної в абзаці другому частини 2 статті 134 Земельного кодексу України, укладений без дотримання конкурентних засад, тобто спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності, такий договір згідно з частинами 1, 2 статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України).
Так, за змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої вказаної статті).
Отже, якщо недійсність певного правочину встановлена законом, вимога про визнання його недійсним за загальним правилом не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
Коли сторона правочину вважає його нікчемним, вона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а з вимогою про застосування наслідків недійсного правочину.
З огляду на вищевикладене, враховуючи на встановлену судом нікчемність укладеного правочину, вимога позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між Тереблeченською сільською радою Чернівецького району Чернівецької області та товариством з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн» від 28.01.2025, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Кривцовою К.Т., зареєстрованого в реєстрі за №604, не є належним способом захисту права чи інтересу позивача, у зв'язку з чим у задоволенні даної вимоги слід відмовити.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (частина перша статті 216 ЦК України). Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною (частина друга цієї статті). Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів (частина третя тієї ж статті).
За змістом абзацу першого частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює для сторін тих прав та обов'язків, які зумовлені його вчиненням, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов'язані з його недійсністю. Одним із таких наслідків є реституція. Вона спрямована на відновлення status quo у фактичному та правовому становищі сторін, яке існувало до вчинення недійсного правочину, шляхом нівелювання юридичного значення будь-яких дій, які сторони вчинили на виконання цього правочину. Тому кожна сторона зобов'язана повернути іншій у натурі все, що вона одержала на виконання недійсного правочину (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України).
За недійсності правочину взаємне повернення сторонами одержаного за ним (двостороння реституція) є юридичним обов'язком, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину. Таке поновлення сторін у попередньому становищі може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за відповідним правочином, залишається у його сторони. У разі неможливості здійснити реституцію у натурі, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, сторони зобов'язані відшкодувати вартість того, що одержали, за цінами, які існують на момент відшкодування (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №923/196/20 визначено, що у разі визнання правочину недійсним суд зобов'язаний застосовувати лише ті наслідки недійсності, яких просить позивач. У даному випадку двостороння реституція застосовувалась би лише у разі заявлення зустрічної позовної вимоги відповідачем, яка не заявлялась.
Враховуючи зазначене, позовні вимоги в частині застосування наслідків недійсності правочину та повернення у власність Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від товариства з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн» земельної ділянки 7321085400:01:006:0018, розташовану за адресою: с. Тереблече, Чернівецького району, Чернівецької області (за межами), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2689603273210, підлягають задоволенню.
Суд відхиляє твердження ТОВ «Даймондс Корпорейшн» про відсутність у ПрАТ «Київстар» права на судовий захист через нібито пов'язаність оператора зв'язку з підсанкційними громадянами російської федерації ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) та обмеження, встановлені статтею 82 Земельного кодексу України.
Суд вважає такі доводи Відповідача-1 юридично неспроможними та такими, що базуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права, з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 82 Земельного кодексу України, обмеження щодо набуття у власність земельних ділянок несільськогосподарського призначення стосуються виключно іноземних юридичних осіб.
Проте, як убачається з матеріалів справи та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПрАТ «Київстар» є юридичною особою, створеною, зареєстрованою та діючою за законодавством України, тобто є резидентом України.
Корпоративна структура Позивача свідчить, що його засновниками є українські юридичні особи, а подальша інтеграція до міжнародної групи VEON Ltd. не змінює його особистого закону (lex societatis) як української компанії. Зміна складу акціонерів чи наявність іноземних холдингів у ланцюгу володіння публічної компанії не позбавляє Позивача статусу суб'єкта права українського правопорядку і не може автоматично обмежувати його цивільну правоздатність.
Стосовно санкційного режиму, уведеного Указами Президента України №726/2022 та №727/2022, суд зазначає, що за своєю правовою природою санкції є інструментом індивідуального публічно-правового впливу, спрямованого на конкретних суб'єктів, які несуть персональну відповідальність за загрози національній безпеці. Безпосередньо до ПрАТ «Київстар» чи холдингових компаній групи VEON (VEON Holdings B.V., VEON Amsterdam B.V.) жодних обмежувальних заходів ані з боку Ради національної безпеки і оборони України, ані з боку міжнародних регуляторів (США, ЄС, Великої Британії) не застосовано.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.11.2024 у справі № 761/44888/24, яка набрала законної сили, встановлено преюдиційні факти, що мають вирішальне значення для даної справи, а саме:
«...більшість членів Ради Директорів (4 з 7) VEON Ltd., материнської компанії Веон, складають незалежні директором, які відповідають суворим вимогам відсутності афілійованості з акціонерами та посадовими особами VEON Ltd... Така система корпоративного управління спростовує твердження щодо фактичного управлінського контролю визначеною особою та інших невстановлених осіб над VEON Ltd. та, відповідно, товариствами... статус КБВ стосовно підсанкційних осіб не відповідає дійсності».
Господарський суд наголошує на важливості дотримання принципу автономії юридичної особи. Посилання Відповідача-1 на практику Апеляційної палати ВАКС у справі № 991/8725/23 (щодо ТОВ «Альянс Холдинг» / Shell) є нерелевантним, оскільки конфіскація активів (стягнення в дохід держави у порядку застосування пункту 1-1 частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції») є виключною компетенцією Вищого антикорупційного суду за спеціальним позовом Міністерства юстиції України. Господарський суд в межах приватноправового спору не наділений дискреційними повноваженнями обмежувати права юридичної особи на судовий захист, посилаючись на потенційні чи майбутні позови про конфіскацію, оскільки це підриває засади правової визначеності.
У контексті практики Європейського суду з прав людини, санкційні обмеження та будь-яке втручання у права компаній мають відповідати критеріям «законності», «легітимної мети» та «пропорційності». У рішенні ЄСПЛ у справі «Аль-Нашіф проти Болгарії» (Al-Nashif v. Bulgaria) наголошено, що закон, який надає дискреційні повноваження у сфері національної безпеки, повинен забезпечувати засіб захисту від свавільного втручання. Автоматичне позбавлення українського підприємства критичної інфраструктури права на захист свого майнового інтересу лише за голослівними звинуваченнями конкурента у «підсанкційності бенефіціарів» було б проявом процесуального свавілля та порушенням статті 6 Конвенції (право на справедливий суд).
Крім того, суд звертає увагу, що оскаржуючи спірний договір купівлі-продажу земельної ділянки, Позивач не просить перевести права покупця на нього, за результатами розгляду даної справи у нього не виникає права власності на спірну земельну ділянку, що спростовує твердження Відповідача 1 про обмеження, встановлені статтею 82 Земельного кодексу України.
Відповідачі спільно зазначали, що права Позивача оспорюваним договором не порушені, оскільки ПрАТ «Київстар» не є стороною договору, а його відносини з сільською радою базувалися на договорі про надання послуг з утримання обладнання, а не на договорі оренди землі, що нібито позбавляє оператора переважного права на викуп.
Суд вважає такий підхід відповідачів суто формальним і таким, що суперечить концепції «охоронюваного законом інтересу» та практиці ЄСПЛ щодо захисту права власності. Захисту підлягає не лише прямо порушене суб'єктивне право, а й легітимний інтерес, який полягає у прагненні до усунення правових перешкод у здійсненні господарської діяльності.
При аналізі поняття «майно» та «майновий інтерес» в контексті Статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ЄСПЛ сформував автономне тлумачення, яке виходить далеко за межі національних цивілістичних класифікацій речей.
У рішень ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (Stretch v. the United Kingdom) суд зазначив, що якщо особа має «законне сподівання» (legitimate expectation) на продовження користування майном або правовий режим, який дозволяє їй вести бізнес, і це сподівання базується на чинному акті органу влади чи договорі, таке сподівання підпадає під захист статті 1 Першого протоколу. Втручання у це право через незаконні дії державних чи муніципальних органів є порушенням Конвенції.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy) суд підкреслив, що поняття «майно» охоплює не лише «існуюче майно», а й активи, включаючи вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» отримати ефективне задоволення майнового права.
ПрАТ «Київстар», володіючи базовою станцією CHN031, яка розміщена на спірній ділянці з 2007 року на підставі офіційного договору з Відповідачем-2 та угоди про заміну сторони від 01.05.2023, мало абсолютно легітимне та обґрунтоване сподівання на те, що статус цієї земельної ділянки не буде змінено в обхід закону (без торгів) на користь третьої особи.
Більше того, матеріалами справи доведено, що Відповідач-1 (ТОВ «Даймондс Корпорейшн») одразу після викупу землі звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Київстар» (справа №926/2676/25) про стягнення понад 2 млн грн за «безпідставно збережені кошти» та загрожує демонтажем обладнання зв'язку. Це беззаперечно свідчить про те, що нікчемний договір купівлі-продажу безпосередньо порушує майнові права Позивача, створює загрозу знищення його майна та завдання значних збитків.
Також суд звертає увагу, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява №18390/91. Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99).
5. Висновки за наслідками розгляду справи.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи вищенаведені обставини справи, суд вважає що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
6. Розподіл судових витрат.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За позовні вимоги сплачено 6656,00 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №86235 від 28.01.2026.
З огляду на те, що позов задоволено частково, судовий збір пропорційно задоволених вимог у розмірі 3328,00 грн покладається в рівних частках на відповідачів на користь позивача. Решта судового збору у розмірі 3328,00 грн залишається за позивачем.
Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Повернути у власність Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області (60435, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, с. Тереблече, код ЄДРПОУ 04418423) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн» (58002, м.Чернівці, вул. Головна, буд. 122, код ЄДРПОУ 44229284) земельну ділянку 7321085400:01:006:0018, розташовану за адресою: с. Тереблече, Чернівецького району, Чернівецької області (за межами), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2689603273210.
3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути з Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області (60435, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, с. Тереблече, код ЄДРПОУ 04418423) на користь Приватного акціонерного товариства «Київстар» (03113, м.Київ, вул. Дегтярівська, буд. 53, код ЄДРПОУ 21673832) 1664,00 грн сплаченого судового збору.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн» (58002, м.Чернівці, вул. Головна, буд. 122, код ЄДРПОУ 44229284) на користь Приватного акціонерного товариства «Київстар» (03113, м.Київ, вул. Дегтярівська, буд. 53, код ЄДРПОУ 21673832) 1664,00 грн сплаченого судового збору.
6. З набранням судовим рішенням законної сили видати накази.
Повний текст рішення складено та підписано 02.06.2026.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя М.О. Гурин
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.