Справа №127/18021/26
Провадження №1-кс/127/6882/26
27 травня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
адвоката ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області капітана юстиції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 42025020000000145 від 28.08.2025, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області капітана юстиції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025020000000145 від 28.08.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_6 , працюючи на посаді начальника відділу обслуговування вузлів обліку Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 45165321, юридична адреса: м. Вінниця, провулок Широцького Костя, будинок 24, основний вид діяльності «Розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи» (КВЕД 35.22) упродовж 2025-2026 років здійснював перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, зокрема ТЦК та СП, в особливий період за наступних обставин.
Так, ОСОБА_6 , будучи безпосереднім керівником ОСОБА_7 , який перебував на посаді провідного інженера з метрології відділу обслуговування вузлів обліку газу Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» у період часу з вересня 2025 року до лютого 2026 року, вчиняв дії щодо «прикриття» відсутності на робочому місці ОСОБА_7 , при цьому, усвідомлюючи те, що він фактично не виконує свої функціональні обов'язки, а знаходиться на посаді у Вінницькій філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» лише для незаконного бронювання від мобілізації за призовом.
Водночас, відповідно до п. 19 розділу «Професіонали» Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 29.12.2004 № 336, інженер з метрології виконує роботу з метрологічного забезпечення розроблення, виробництва, випробувань і експлуатації продукції; складає локальні перевірочні схеми з видів вимірювання; встановлює періодичність повірок засобів вимірювання і розроблює календарні графіки їх проведення; здійснює метрологічну атестацію засобів вимірювань, які не стандартизовано; виконує розрахунки економічної ефективності впровадження нових засобів вимірювань; здійснює обов'язковий контроль за станом і правильністю монтування, встановлення і застосування засобів вимірювань, технічне приймання вимірювальних засобів; бере участь у розробленні і погодженні стандартів та інших нормативних документів з питань метрології, тощо. Крім того, інженер з метрології повинен мати повну вищу освіту відповідного напряму підготовки.
Разом з тим, встановлено, що ОСОБА_7 відповідної вищої технічної освіти немає, на роботі фактично не перебував та функціональні обов'язки не виконував, водночас отримував заробітну плату та був заброньований під час мобілізації за вищевказаним суб'єктом господарювання.
Таким чином, ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що діяльність зі здійснення мобілізаційних заходів викликає широкий резонанс в суспільстві, у тому числі і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу до Збройних Сил України, з метою зниження обороноздатності українського війська, достовірно будучи обізнаним про переважну відсутність ОСОБА_7 на робочому місці та невиконання ним функціональних обов'язків, не вжив заходів щодо повідомлення про такі факти керівництво, звільнення ОСОБА_7 із займаної посади, а також активними своїми діями сприяв своєму працівнику ОСОБА_7 , який є військовозобов'язаним під час воєнного стану, в ухиленні від мобілізації до моменту його звільнення.
За таких обставин, описані вище діяння ОСОБА_6 сприяли зменшенню мобілізаційного ресурсу та ускладнили належне комплектування Збройних Сил України і, відповідно, перешкодили передбаченій ст. 12 Закону України «Про Збройні Сили України» законній діяльності Збройних Сил України у вигляді підтримання на належному рівні бойової і мобілізаційної готовності та боєздатності.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- підтверджуються протоколом огляду від 24.03.2026 «Додатку до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків»;
- протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 23.01.2026;
- протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 23.01.2026;
- протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 17.03.2026;
- протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 17.03.2026;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
Підставою застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, який згідно із ст. 12 КК України, відносяться до тяжких злочинів, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Так, у вказаному кримінальному провадженні існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
-переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду;
-незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні;
-вчинити інше кримінальне правопорушення.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення та його суспільну небезпеку, зважаючи на дію воєнного стану, враховуючи наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що запобігти вказаним ризикам неможливо шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, виникла необхідність застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, тому слідчий просив клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 , в судовому засіданні клопотання підтримали у повному обсязі, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому заявили про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Адвокат ОСОБА_5 , в судовому засіданні просив суд долучити до матеріалів клопотання характеризуючі дані підзахисного, а також документи про сімейний стан та стан його здоров'я, заявив, що підзахисний не займався бронюванням, по суті клопотання заперечував у задоволенні, вважав за можливе застосувати до підзахисного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або визначити мінімальний розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, заявив, що з обставинами, які викладені в повідомленні про підозру не погоджується.
Слідчий суддя, вислухавши думку підозрюваного та його захисника, прокурора, слідчого, дослідивши матеріали клопотання, характеризуючі дані підозрюваного, а також відомості, які були долучені адвокатом про стан здоров'я підозрюваного, прийшов до наступного висновку.
Слідчими СВ УСБУ у Вінницькій області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025020000000145 від 28.08.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 332 КК України.
Згідно підозри, оголошеної ОСОБА_6 , останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.
Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України обґрунтована. Причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення достатньою мірою, для даної стадії кримінального провадження, доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання та доведена прокурором при розгляді даного клопотання.
При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.
Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч.4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків може існувати не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 та те, що досудове розслідування перебуває на початковій стадії, проводяться всі необхідні слідчі дії для встановлення зокрема можливих інших підозрюваних, тому суд приходить до висновку, що на даний час існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Відповідно до ст. 178 КПК України судом враховано, що ОСОБА_6 раніше не судимий, одружений, має малолітню дитину, постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, за місцем роботи та місцем проживання характеризується позитивно. Разом з тим, це не є безумовними підставами для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки вказані обставини на даний час не мають такого ступеню довіри, які можуть бути враховані судом, як такі, що мають запобіжний вплив на поведінку підозрюваного, та не є такими, що спростовують встановлені судом ризики.
Крім того, адвокатом в судовому засіданні вказано про те, що підзахисний ОСОБА_6 має ряд хронічних захворювань та в подальшому долучено виписку із медичної картки стаціонарного хворого №259. Разом з тим, вказаний медичний документ датований 2020 роком, інших відомостей про стан здоров'я ОСОБА_6 суду надано не було, що в свою чергу унеможливлює встановлення факту наявності хронічних захворювань у підозрюваного на момент розгляду вказаного клопотання.
За змістом ст. 131 КПК запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, а відтак їх застосування має на меті досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, що відповідно до вимог ч. 6 ст. 176 КПК України, передбачає застосування виключного запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до висновку про неможливість застосування іншого запобіжного заходу не пов'язаного з тримання під вартою.
Разом з тим, відповідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Нормами вказаної статті встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
В судовому засіданні, окрім іншого, було встановлено, що ОСОБА_6 , не наділений повноваженнями приймати на роботу та бронювати співробітників, оскільки цим займається його керівництво.
Враховуючи особу підозрюваного, який раніше не судимий, одружений, має малолітню дитину, має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, по місцю проживання та місцю роботи характеризується позитивно, суд приходить до висновку про відсутність перешкод для визначення ОСОБА_6 застави в межах визначених ч. 5 ст. 182 КПК України.
Згідно із ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому, не допускається встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави і перетворюється на безальтернативне ув'язнення.
Таким чином, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, правову підставу для застосування виключного запобіжного заходу, а саме вимоги ч. 6 ст. 176 КПК України, а також, характеризуючі дані про особу підозрюваного, його сімейний та матеріальний стан, стан його здоров'я, слідчий суддя приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження клопотання слідчого обґрунтоване та наявні підставі для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн. здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області капітана юстиції ОСОБА_4 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою рахувати з дня винесення ухвали суду, тобто з 27.05.2026 по 25.07.2026 року.
Затримати підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в залі суду, відразу після проголошення даної ухвали слідчого судді.
Організацію затримання ОСОБА_6 та складання протоколу затримання покласти на слідчого слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області капітана юстиції ОСОБА_4 .
Одночасно визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
?прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
?не відлучатись із населеного пункту в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або роботи ;
?утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;
?здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя