Справа №127/17715/26
Провадження №1-кс/127/6790/26
26 травня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю :прокурора ОСОБА_3 ,
адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12025020180000164 від 04.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12025020180000164 від 04.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.06.2025 о 5.00 год. водій ОСОБА_5 , (лейтенант поліції, інспектор сектору реагування патрульної поліції Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області), керуючи службовим автомобілем «Skoda Rapid», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою поблизу с. Рахни Лісові Тульчинського району Вінницької області, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, та в момент об'єктивної появи в полі його зору мотоблоку з причепом під керуванням ОСОБА_7 , яка рухалась по переду у попутному напрямку, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення із задньою частиною вказаного мотоблоку з причепом.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді забійно-рваних ран в потиличній ділянці та лівій гомілці, відкритого лінійного перелому потиличної кістки, закритого перелому латеральної стінки правої основної пазухи, субарахноїдального крововиливу, забою головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
У діях водія автомобіля «Skoda Rapid», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_8 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3, 13.1 «Правил дорожнього руху» України (введенні в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 136 від 10.10.2001) (далі - Правила), які з технічної точки зору перебувають у причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.
?Таким чином, водій ОСОБА_5 за вищевикладених обставин порушив вимоги п.п. 12.2, 13.1 «Правил дорожнього руху», згідно з якими:
?п. 12.3 - «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»;
?п. 13.1 - «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу».
Порушення водієм ОСОБА_5 вимог п.п 12.3, 13.1 «Правил дорожнього руху» знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме із заподіянням ОСОБА_7 тяжкого тілесного ушкодження.
Причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
?протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 04.06.2025;
?висновками інженерно-транспортних експертиз;
?висновком судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_7 ;
?протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 ;
?протоколом допиту ОСОБА_5 та ОСОБА_9 ;
?іншими доказами у їх сукупності.
ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження, що є тяжким злочином.
Зважаючи на сукупність зібраних доказів, приймаючи до уваги, що підозрюваний має постійне місце проживання та роботи, сторона обвинувачення вважає, що у провадженні підтверджено наявність ризиків, що підозрюваний, який вчинив тяжкий злочин який має значну суспільну небезпеку, може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, переховуватись від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт у нічний час, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, тому слідчий просив клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги клопотання слідчого підтримав, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому необхідно застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання та просив застосувати особисте зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку адвоката.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання слідчого та матеріали кримінального провадження, прийшов до наступного висновку.
Слідчими Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницький, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025020180000164 від 04.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
В рамках вказаного провадження 22.05.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При дослідженні матеріалів кримінального провадження слідчим суддею встановлено, що на час розгляду клопотання причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення достатньою мірою, для даної стадії кримінального провадження, доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що він обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
В судовому засіданні прокурором вказано про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від органу досудового розслідування або суду та впливати на свідків.
Разом з тим, суд приходить до переконання, що ризик переховування від органів досудового розслідування не доведений, виходячи з наступного.
Відповідно до практики ЄСПЛ, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення не може бути підставою для застосування того чи іншого запобіжного заходу. Європейський суд у своїх рішеннях зазначає, що суд при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлює прямої залежності між тяжкістю вчинення злочину, суворістю можливого покарання та необхідністю застосування запобіжного заходу. Інших обставин, що дають підстави вважати, що підозрювана може здійснювати спроби переховуватись органом досудового розслідування не наведено.
Крім того, подія правопорушення відбулась 04.06.2025, за час досудового розслідування відомостей про спроби переховування або іншого перешкоджання досудовому розслідування підозрюваним не встановлено.
Щодо ризику впливу на свідків суд зазначає, що вказаний ризик може бути забезпечений шляхом покладення на підозрюваного певного обов'язку.
Також суд враховує, що ОСОБА_5 офіційно працевлаштований, вину визнає, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
В судовому засіданні прокурором не доведено, що забезпечити належну поведінку підозрюваного та уникнути настанню ризиків, зазначених у клопотанні можливо лише шляхом обрання такого запобіжного заходу.
За змістом ст. 131 КПК запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, а відтак їх застосування має на меті досягнення дієвості цього провадження. Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, який зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти ризикам, які вказані слідчим, шляхом покладення на останнього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, а саме тяжкість вчиненого правопорушення, характеризуючих даних підозрюваного, враховуючи, що за час досудового розслідування будь-яких дій на перешкоджання досудовому розслідуванні підозрюваний не здійснював, зокрема стороною обвинувачення таких доказів не надано, слідчий суддя приходить до висновку про можливість застосування на даному етапі досудового розслідування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, строком на два місяці, в межах строку досудового розслідування, тобто до 22.07.2026, поклавши на останнього наступні обов'язки:
?прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
?здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, паспорт громадянина України, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на старшого слідчого в ОВС Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_6 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя